Справа № 815/165/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2018 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левчук О.А.,

за участю секретаря Балабан М.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 30.10.2017 року № 0007194914 та податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 30.10.2017 року № 0007204914.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ТОВ "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" не може погодитися із висновками, зробленими посадовими особами Одеського управління ОВГІП ДФС в Акті зазначеної перевірки та виданими з цих підстав податковими повідомленнями-рішеннями через їх протиправність, безпідставність, необгрунтованість, необ'єктивність та невідповідність фактичним обставинам, первинним документам й вимогам діючого цивільного й податкового законодавства України. Основними підставами для висновку щодо порушень податкового законодавства з боку ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» стало посилання перевіряючих на податкову інформацію, втому числі в базах даних контролюючих органів стосовно контрагентів ТОВ «Вірконс Корпорейшн» та ТОВ «Чойс Інвест», проте зазначені висновки зроблені без надання належної оцінки первинним документам, наданим до перевірки та не грунтуються на вимогах діючого законодавства.

Представником позивача зазначено, що на спростування висновків Акту перевірки, у товариства наявні усі первинні документи, складені у межах спірних правовідносин, що в свою чергу свідчить про здійснення господарських взаємовідносин в межах його господарської діяльності; здійснені операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності товариства при здійсненні вказаних операцій. Зазначена діяльність є для товариства регулярною, постійною та призводить до зміни в структурі капіталу. До перевірки були надані усі належні документи: податкові, видаткові накладні, договори, товарно-трансноргні накладні, карточки рахунків, декларації з ПДВ, - наявність яких є достатньою та в повній мірі узгоджується з вимогами, які встановлені до первинних документів діючим законодавством, яке регулює ведення бухгалтерського та податкового обліку, а саме: Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 N 996-ХІУ (далі Закон № 996) та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Документальне оформлення господарських операцій здійснювалось з метою реального настання правових наслідків на підставі відповідних первинних документів, а використання при складанні Акту перевірки тільки баз даних ДФС, податкової інформації, яка була отримана лише шляхом аналізу інформації, що міститься в ЄРПН та без використання первинної бухгалтерської документації контрагентів не дає підстав для винесення обґрунтованого висновку. Записи у інформаційних базах податкового органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відноситься.

Вимога щодо надання сертифікатів на товар взагалі виходить за межі прав, наданих Податковим кодексом України органам державної податкової служби (ст. 20 ПКУ). Податковий орган не вправі контролювати наявність або відсутність сертифікатів на товар (продукцію), оскільки повноваження щодо перевірки наявності сертифікатів відповідності належать виключно Державної інспекції України з питань захисту споживачів. Сертифікати зернових не є первинними документами у розумінні Закону № 996, оскільки не містять інформації про господарську операцію та не підтверджують її здійснення. Тобто наявність сертифікату товару не, є неодмінною ознакою реальності здійснення господарських операцій, відсутність якої вказує на фіктивність та безтоварність проведених правочинів.

Щодо посилання податкового органу на недоліки в оформленні товарно- транспортних накладних, позивач вказує, що Міндоходів України в листі від 19.09.2013 року №11569/6/99-99-22-01-03-15/1128 зазначило, що ТТН є транспортною документацією, та не впливає на факт придбання товару. Тому за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару та його використання у власній господарської діяльності, відсутність ТТН не може бути підставою для невизнання витрат із придбання матеріальних цінностей. До того ж, Міндоходів роз'яснило, що відсутність ТТН не може позбавити й права на податковий кредит із ПДВ за наявності документів, які вимагає ПКУ в цьому випадку. Підставою для формування податкового кредиту з ПДВ є наявність належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації. ТТН немає в переліку документів, що визначають право на формування податкового кредиту. Наявні товарно-транспортні накладні підтверджують та доводять факт поставки товару; будь-які недоліки заповнення товарно-транспортних накладних не мають принципового значення в розрізі питання ідентифікації зазначеної господарської операції та сторін, які брали участь у її здійсненні, адже в підтвердження здійснення такої операції в накладних наявні основні необхідні відомості як то сторони здійснюваної операції з перевезення товару, обсяг та назва товару, який перевозиться.

Щодо висновків Акту про не подання звітності контрагентами, не повідомлення про прийняття на роботу працівників, не знаходження за юридичною адресою позивач вказує, що з огляду на принцип індивідуальної визначеності ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» не повинно нести відповідальність за свого контрагента. Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації, наявності чи відсутності основних фондів, подання звітності. Товариство не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже, поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме: платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Як на момент здійснення господарських операцій, так і в теперішній час контрагенти належним чином зареєстровані як юридичні особи, не ліквідовані, не визнані банкрутами, установчі документи недійсними в судовому порядку не визнавались. Крім того, взагалі не відповідають дійсності посилання в Акті на те, що ОСОБА_1 (директор ТОВ «Вірконс Корпорейшн») не є посадовою особою або засновником жодного СГД, оскільки зазначене спростовується Витягом з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо якого станом на 28.01.2017 р. (дату реєстрації податкових накладних) директором ТОВ «Вірконс Корпорейшн» зазначено саме ОСОБА_1

Відтак, позивач вважає, що висновок щодо відсутності реально вчинених господарських операції між ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» та ТОВ «Чойс Інвест», ТОВ «Вірконс Корпорейшн», та як наслідок визнання фіскальною службою (самостійно без належних підстав) укладених договорів такими, що не спричиняють реального настання правових наслідків - безпідставний та не мас жодного документального підтвердження.

Представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» за результатами якої встановлено порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств та п. 198.1 , 198.2, 198.3, 198.5 ст. 198 ПКУ в результаті чого занижено ПДВ. Позивач у вересня 2016 року мав взаємовідносини з ТОВ «Вірконс Корпорейшн» щодо поставки пшениці та насіння соняшника. Проте протягом 2016 року ТОВ «Вірконс Корпорейшн» не надавало жодного податкового звіту, не реєструвало податкові накладні на реєстрацію сільськогосподарської продукції, не надавало інформацію про прийняття працвників на роботу до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, як основого місця обліку. За адресою встановлено відсутність, як безпосередньо посадових осіб так і СНД. Вказані дії є свідоцтвом відсутності здійснення ТОВ «Вірконс Корпорейшн» фінансово-господарської діяльності. Відповідно наданим первинним документам та даним бухгалтерського обліку ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» загальна сума поставки без урахування ПДВ склала 26 827 250,0 грн., заборгованість перед ТОВ «Вірконс Корпорейшн» 192 700,00 грн., проте здійснення реалізації вказаного товару далі не відбулося, що ще раз доказує фіктивність даного підприємства. ТОВ «Вірконс Корпорейшн» не подавав декларації з ПДВ за період з вересня-грудня 2016 року до контролюючого органу. Також, під час перевірки надані ТТН від 01.09.2016, 02.09.2016 та від 03.09.2016 року, хоча поставки почали здійснюватися з 4 вересня 2016 року, ні одна з ТТН не містить чітко визначений пункт навантаження, в графі «ПІБ» відсутні номер посвідчення водія, серія довіреності вантажоодержувача, підпис та ПІБ відповідальної особи, підписи водіїв. Враховуючи вищевикладене, у податкового органу є всі підстави вважати взаємовідносини ТОВ «Вірконс Корпорейшн» та ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» фіктивними.

Також, позивач у січня 2017 року мав взаємовідносини з ТОВ «Чойс Інвест» щодо поставки насіння соняшнику. При здійсненні аналізу наданих ТТН встановлено факт невідповідності дати навантаження транспорту з датою видаткових накладних. Також немає відомостей щодо пункту навантаження, розвантаження, щодо особи, яка прийняла товар, тобто факту фактичного вивезення. Також договір від 01 сінчя 2017 року № 02/01/2017-МЮ наданий до перевірки та до суду є недійсним, оскільки аналізом інформаційних баз ДФС на дату складання акту перевірки та інформації наявної у Одеському управлінні ВПП ДФС встановлено, що державна реєстрація даного підприємства відбулася 19.01.2017 року та реєстрація в ДПА - 20.01.2017 року. Тобто ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» укладено договір 01 січня 2017 року з неіснуючим та незареєстрованим ТОВ «Чойс Інвест», що свідчить про отримання товару від невстановленого контрагента без сплати за товар. Також, надані ТТН не містять чіткого пункту навантаження, в графі «ПІБ» відсутні номер посвідчення водія, відсутні серія довіреності вантажоодержувача, підпис та ПІБ відповідальної особи, підписи водіїв. Податкова звітність за період з 31.01.2017 року по дату реєстрації акту перевірки ТОВ «Чойс Інвест» надано лише з ПДВ за лютий 2017 року. ТОВ «Чойс Інвест» не подавало інформацію про прийняття працівників на роботу до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, як основого місця обліку. СГД не здійснило відкриття розрахункового рахунку в банку, що свідчить про відсутність здійснення ТОВ «Чойс Інвест» фінансово-госпрдарської діяльності.

Крім того, представник відповідача зазначає, що в ході проведення перевірки документальне підтвердження отримання товару ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» від ТОВ «Вірконс Корпорейшн» та ТОВ «Чойс Інвест» не встановлено, що характеризуються фактичним набуттям ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД» товарів, дійсне джерело походження яких невідоме. Такі операції застосовуються з метою введення в обіг ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД» товарів невідомого походження, зокрема, одержаних в результаті не облікованого виробництва або від домогосподарств, а також щодо товарів - для послідуючої їх реалізації кінцевим споживачам, в тому числі при експортних операціях, або використання у власному виробництві готової продукції. Аналіз первинних документів наданих до перевірки, бухгалтерського обліку «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД», а також наявної податкової інформації в інформаційних базах ДФС - свідчить про факт отриманого товару від невстановленого контрагенту без сплати за товар.

Представником позивача надано відповідь на відзив, в обґрунтування якого вказує, що у відзиві відповідачем не спростовано твердження та аргументи позивача стосовно суті позовних вимог, оскільки з огляду на принцип індивідуальності юридичної відповідальності, ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» не повинно нести відповідальність за свого контрагента. Висновки, викладені в акті перевірки, порушують закріплений в Конституції України принцип персональної відповідальності, відповідно до яго суб'єкт господарювання не може нести відповідальності за дії своїх контрагентів Посилання в Акті на: ненадання інформації про прийнятих працівників на роботу, надання податкової звітності до податкових інспекцій , декларування показників з ПДВ виключно за періоди та у обсязі взаємовідносин з ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» з боку вказаних контрагентів - як підставу для висновку щодо нереальності операцій, -не може бути обґрунтованим, оскільки зазначені порушення не є безумовним доказом та свідченням нереальності поставки. Посилання в Акті перевірки на неможливість проведення зустрічних звірок контрагента лише фіксують факт неможливості проведення звірки, оскільки перевіряючими не проведено належних та відповідних дій (пошуково-розшукових та інших) щодо встановлення місцезнаходження та не надано відповідних доказів, що свідчить про неможливість у такому разі давати оцінку нереальності здійснених господарських операцій. Щодо посилання відповідача на укладення договору до державної реєстрації ТОВ «Чойс Інвест» , представник позивача зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 8 Закону України «Про господарські товариства», угоди, укладені від імені товариства до моменту його реєстрації, вважаються такими, що укладені товариством, за умови їх подальшого схвалення товариством. Окільки підтвердженням такого схвалення закон визначає вчинені на його виконання дії та, той факт, що договір виконано з боку ТОВ «ЧОЙС ІНВЕСТ», сільськогосподарську продукцію належним чином поставлено, -вимога про визнання договору недійсним із зазначених мотивів є безпідставою. Посилання на відсутність реалізації вказаного товару далі, а відтак фіктивність підприємства - також безпідставне, оскільки переробка та подальша реалізація товару ПАТ «Київхліб» підтверджує реальність вищезазначених угод.

Представником відповідача надано письмові заперечення, в яких зазначає, що платник податків може відповідати за недобросовісність свого контрагента, оскільки він сам його вибрав, а отже, - повинен був бути передбачливим. Стосовно ТТН, представник вказує, що будь-яка господарська операція має бути оформлена відповідними первинними документами, у випадку надання послуг щодо перевезення вантажів автомобільним транспортом це передусім товарно-транспортна накладна, що прямо встановлено Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженим наказом Міністерства транспорту від 14.10.97 № 363. ТОВ «Чойс Інвест» та ТОВ «Вірконс Корпорейшн» користувалися послугами фізичних осіб, які офіційно не працевлаштовані та/або транспортними засобами, які їм не належать ні на праві власності ні на праві оренди. Відповідно до службової записки від 03.03.2018 року № 13910/28-10-49-03-12, яка надішла до юридичного відділу від відділу обслуговування податків та згідно інформації ІС «Податковий блок» у підсистемі «Перелік платників податків», розділ «Платники по Україні» за фільтром «Найменування платника податків» станом на 01.03.2018 року міститься інформація щодо перевізників по ТТН, які не здійснюють транспортування та перевозки, а інша частина - взагалі не зареєстровано, що підтверджує відсутність факту перевезення та господарських взаємовідносин. Також згідно інформації Єдиного державного реєстру судових рішень порушено криімналене провадження № 1201704000000000753 стосовно, щодо угрупування, діяльності якого спрямована на «тіньовий сектор» економіки з надання послуг підприємствам реального сектору економіки щодо привласнення бюджетних коштів, серед яких фігурує ТОВ «Вірконс Корпорейшн». Таким чином, ТОВ «Чойс Інвест» та ТОВ «Вірконс Корпорейшн» здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської діяльності з ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» і складено первинні документи всупереч чинному законодавству.

Ухвалою суду від 05 лютого 2018 року по справі № 815/165/18 відкрито провадження за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

20 березня 2018 року ухвалою суду продовжено строк підготовчого провадження по справі №815/165/18 на тридцять днів.

Ухвалою суду від 03 травня 2018 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, 25.01.1995 року проведено державну реєстрацію ТОВ "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" за № 1 556 145 0000 038669. ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД».

Судом встановлено, що фахівцями Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на підставі направлення від 14.09.2017 № 266, відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, наказу ОВПП ДФС від 13.0.9.2017 року проведено позапланову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД», код ЄДРПОУ 19349403, щодо правильності нарахування та сплати до бюджету України податку на додану вартість, податку на прибуток та інших обов'язкових платежів по взаємовідносинам з ТОВ «Чойс Інвест», код за ЄДРПОУ 41091534 за період січень 2017 року та ТОВ «Вірконс Корпорейшн», код за ЄДРПОУ 40558191 за період вересень 2016 року, за результатами якої складено та підписано акт перевірки від 17.10.2017 року № 92/28-10-49-13/19349403 (а.с. 11-48 т. 1, 92-93 т. 1).

24.10.2017 року товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» до Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС України подано заперечення на акт перевірки від 17.10.2017 року № 92/28-10-49-13/19349403, за результатами розгляду яких, управлінням надано відповідь, якою висновки акту перевірки залишено без змін (а.с. 56-70 т. 3).

На підставі акту перевірки податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення від 30.10.2017 року № 0007194914, № 0007204914 (а.с. 49-50 т. 1).

Не погодившись з висновками акту та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями - рішеннями, ТОВ «МЕТАЛЗЮКРЕЙН КОРП ЛТД» звернулось зі скаргою до Державної фіскальної служби України, за результатом розгляду якої, ДФС України прийнято рішення № 31810/6/99/99-11-01-02-25 від 28.12.2017 року, яким залишило скаргу без задоволення (а.с. 94-101 т.1).

Проаналізувавши положення законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами п.п. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі ПКУ) органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75. 1 ст. 75 ПКУ контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпункт 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначає, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Зі змісту акту перевірки від 17.10.2017 року № 92/28-10-49-13/19349403 вбачається, що ТОВ " МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД " порушено вимоги п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 ПКУ в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на суму 9 997,621,0 грн., а саме по періодам: за три кв. 2016 року та відповідно за 2016 рік - 4 828 905, 0 грн., за 1 кв. 2017 року - 5 168 716,0 грн.; та п.п. 16.1.12 п. 16.1 ст. 16, п. 44.1, п. 44.3 ст. 44, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1 п. 198.2 п. 198.3 п. 198.5 ст. 198 ПКУ в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01.01.2017 по 31.01.2017 всього у сумі 9 529 380,0 грн.

Так, в акті перевірки зазначено, що перевіркою повноти декларування ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД» показників рядка 02 Декларації «Фінансовий результат до оподаткування» визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» у зв'язку із здійсненням фінансово-господарських відносин з ТОВ «Вірконс Корпорейшн» та ТОВ «Чойс Інвест» встановлено їх заниження всього у сумі 55 542 340,0 грн., у тому числі за 3 квартал 2016 року у сумі 26 827 250,0 грн., за 1 квартал 2017 року у сумі 28 715 090,00 грн.

В ході проведення перевірки встановлено укладання договору поставки пшениці та насіння соняшника між ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД» та ТОВ «Вірконс Корпорейшн». Відповідно наданим первинним документам та даним бухгалтерського обліку ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД», загальна сума поставки без урахування ПДВ склала 26 827 250,00 грн. Заборгованість ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД» перед ТОВ «Вірконс Корпорейшн» станом на 01.10.2017 року складає 32 192 700,00 грн. Здійснення реалізації вказаного товару не відбулося. Імпортні операції ТОВ «Вірконс Корпорейшн» протягом 2016-2017 років не здійснювало. Податкова звітність в 2016 році до відповідної ДПІ не надано. Податкова звітність за період з 01.01.2017 по дату реєстрації акту перевірки ТОВ «Вірконс Корпорейшн» надано лише з ПДВ за січень 2017 року ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС 13 02 2017 підпис директора/бухгалтера ОСОБА_2, а також надано повідомлення про прийняття працівника на роботу з 16.02.2017 року - ОСОБА_2, іпд. НОМЕР_3 на посаду директора та головного бухгалтера, який є засновником 6 СГД у різних регіонах України. У Єдиному реєстрі податкових накладних здійснено реєстрацію податкових накладних на реалізацію товарів/послуг у січні 2017 року за підписом директора ТОВ «Вірконс Корпорейшн» - ОСОБА_1, іпд. 337741 1838. Станом на дату реєстрації даного акту перевірки, казаний громадянин, відповідно інформаційним базам ДФС, не є посадовою особою або засновником жодного СГД. Протягом 2016 року СГД не надало жодного податкового звіту, реєструвало податкової накладні на реалізацію сільськогосподарської продукції (реєстрація податкових накладних щодо отримання ТОВ «Вірконс Корпорейшн» товарів/послуг у 2016 році - відсутня), не надавало інформацію про прийнятих працівників на роботу до ДПІ у Печорському районі ГУ ДФС у м. Києві, як основного місця обліку. Також, СГД не здійснило відкриття розрахункового рахунку у банку. За адресою м. Київ. АДРЕСА_1 - встановлено відсутність, як безпосередньо посадових осіб ТОВ «Вірконс Корпорейшн», так і СГД.

Таким чином, в акті перевірки зазначено, що за результатами проведеної перевірки щодо ТОВ «Вірконс Корпорейшн» встановлено неподання контролюючому органу податкової звітності при реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних; неподання контролюючому органу повідомлення про прийняття працівника на роботу; відповідно до ч. 2 ст. 662 Цивільного кодексу України - продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору; відповідно до частини другої ст. 15 Господарського кодексу України - застосування стандартів чи їх окремих положень (які можуть містити певні положення щодо підтвердження відповідності (сертифікації) продукції) є обов'язковим для учасників угоди (контракту) щодо виготовлення чи постачання продукції, якщо в ній (ньому) є посилання на певні стандарти; відсутність сертифікатів на насіння всупереч ст. 12 Закону України «Про насіння і садивний матеріал» - фізичні особи-підприємці та юридичні особи, не включені до Реєстру суб'єктів насінництва та розсадництва, мають право здійснювати реалізацію насіння і садивного матеріалу лише за умови наявності сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал та додержання майнових прав інтелектуальної власності на сорти рослин; невідповідність даних щодо працівників ТОВ «Вірконс Корпорейшн» поданих до контролюючого органу, посадової особі, яка підписувала та реєструвала податкові накладні всупереч п. 201.1 ст. 201 ПКУ; відсутність коду за ЄДРПОУ або РНОКПП перевізника товару у наданих ТТН всупереч пункт 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» що унеможливлює ідентифікувати перевізника та як наслідок, перевірити достовірність вказаної інформації у ТТН, що обумовлено п. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»; не встановлення місцезнаходження посадових осіб ТОВ «Вірконс Корпорейшн» за юридичною адресою всупереч ст., 45 ПКУ та п.2 ст.9 Закон №755.

Також, перевіркою встановлено укладання договору поставки насіння соняшника між ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД» та ТОВ «Чойс Інвест» № 02/01/2017-МЮ від 01.01.2017 року. Відповідно наданим первинним документам та даним бухгалтерського обліку ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД», загальна сума поставки без урахування ПДВ склала 28 715 090,0 грн. Заборгованість ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД» перед ТОВ «Чойс Інвест» станом на 01.10.2017 року складає 34 458 107,0 грн. Здійснення реалізації вказаного товару не відбулося. Імпортні операції ТОВ «Чойс Інвест» протягом 2017 року не здійснювало. Податкова звітність за період з 31.01.2017 по дату реєстрації даного акту перевірки ТОВ «Чойс Інвест» надано лише з ПДВ за лютий 2017 року ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м.Києві, 18.04.2017 підпис директора/бухгалтера ОСОБА_3. ТОВ «Чойс Інвест» не надавало інформацію про прийнятих працівників на роботу до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, як основного місця обліку. Також, СГД не здійснило відкриття розрахункового рахунку у банку. ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві відкрито картки особового рахунку ТОВ«Чойс Інвест». але факт декларування або сплати податків відсутня. Вказані дії - є свідоцтвом відсутності здійснення ТОВ «Чойс Інвест» фінансово - господарської діяльності. У Єдиному реєстрі податкових накладних здійснено реєстрацію податкових накладних на реалізацію товарів/послуг 31.01.2017 року за підписом директора ТОВ «Чойс Інвест» - ОСОБА_3 Податкові накладні зареєстровані щодо реалізації насіння соняшника виключно ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД».

Також, в акті перевірки зазначено, що за результатами проведеної перевірки щодо ТОВ «Чойс Інвест» встановлено, неподання контролюючому органу податкової звітності при реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних; неподання контролюючому органу повідомлення про прийняття працівника на роботу; відповідно до ч. 2 ст. 662 Цивільного кодексу України - продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору; відповідно до частини другої ст. 15 Господарського кодексу України - застосування стандартів чи їх окремих положень (які можуть містити певні положення щодо підтвердження відповідності (сертифікації) продукції) є обов'язковим для учасників угоди (контракту) щодо виготовлення чи постачання продукції, якщо в ній (ньому) є посилання на певні стандарти; відсутність сертифікатів на насіння всупереч ст. 12 Закону України «Про насіння і садивний матеріал» - фізичні особи-підприємці та юридичні особи, не включені до Реєстру суб'єктів насінництва та розсадництва, мають право здійснювати реалізацію насіння і садивного матеріалу лише за умови наявності сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал та додержання майнових прав інтелектуальної власності на сорти рослин; невідповідність даних щодо працівників ТОВ «Чойс Інвест» поданих до контролюючого органу, посадової особі, яка підписувала та реєструвала податкові накладні всупереч п. 201.1 ст. 201 ПКУ; відсутність коду за ЄДРПОУ або РНОКПП перевізника товару у наданих ТТН всупереч пункт 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» що унеможливлює ідентифікувати перевізника та як наслідок, перевірити достовірність вказаної інформації у ТТН, що обумовлено п. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»; невідповідність дати навантаження товару на автотранспорт з датою списання зі складу постачальників.

Тобто, до перевірки не надано достовірну інформацію щодо транспортування (до перевірки надано товарно-транспортні накладні з відсутністю обов'язкових реквізитів, дати навантаження не відповідають датам видаткових накладних), відсутні сертифікати якості зернових, що у сукупності усіх чинників ставить під сумнів реальність придбання товарів від ТОВ «Вірконс Корпорейшн» та ТОВ «Чойс Інвест». В ході перевірки документальне підтвердження ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД» від ТОВ «Вірконс Корпорейшн» та ТОВ «Чойс Інвест» не встановлено, що характеризуються фактичних набуттям ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД» товарів, дійсне джерело походження яких невідоме. Аналіз первинних документів наданих до перевірки, бухгалтерського обліку ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД», а також наявності податкової інформації в інформаційних базах даних ДФС - свідчить про факт отримання товару від невстановленого контрагенту без сплати за товар. Фактично ТОВ «Вірконс Корпорейшн» та ТОВ «Чойс Інвест» здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД» і складено первинні документи всупереч ч. 1 ст. 9 Закону № 996 та пп. 21.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Крім того, перевіркою встановлено порушення ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД» відображення достовірності відображених показників у податкових деклараціях з податку на додану вартість, внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту у податкові звітності та у кожній з податкових накладних встановлено порушення їх заповнення, що не дає право відносити до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Вірконс Корпорейшн» та ТОВ «Чойс Інвест», оскільки немає можливості підтвердити реальність здійснення фінансово-господарської діяльності з придбання товарів.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПКУ об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно п. 188.1 ст. 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку. У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПКУ передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних /розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних /розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.11 ст. 201 ПКУ передбачено, що підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є: а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку). У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми. Порядок очислення та накопичення реєстраторами розрахункових операцій сум податку встановлює Кабінет Міністрів України; в) бухгалтерська довідка, складена відповідно до пункту 36 підрозділу 2 розділу ХХ цього Кодексу; г) податкова накладна, складена платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 року № 996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Так, порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи), регулюється Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення).

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2, п. 2 Положення, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Згідно п.п. 2.4, 2.5, 2.13, 2.14 п. 2 вказаного Положення, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства. Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера або особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів. Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачі особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.

Судом встановлено, що між ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл» (далі - зерновий склад) та ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» (поклажодавець) укладений договір надання послуг за умовами якого поклажодавець передає, а зерновий склад приймає на закрите зберігання таке майно: кукурудзу, ячмінь, пшеницю, ріпак, сою, та іншу сільськогосподарську продукцію, а також надає послуги з перевалювання зернових вантажів замовника, навантажувально-розвантажувальні роботи на морські судна на території ОМТП. Місцем зберігання майна є територія ОМТП зерновий склад ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл».

01 вересня 2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Відродження» (виконавець) укладено договір на переробку давальницької сировини № 034Д16, предметом якого є проведення виконавцем робіт з приймання і переробки сировини, що доставляються замовником, в готову продукцію з подальшим відвантаженням готової продукції за дорученням замовника. «Сировина, партія сировини та/або насіння» - насіння соняшнику, що поставляється замовником виконавцю для подальшого їх переробку в готову продукцію.

Згідно п. 7.1, 7.4 давальницька сировина поставляється певними партіями автомобільним транспортом на умовах DAP ТОВ «Відродження», Кіровоградська обл., смт. Голованівськ, вул. Матросова, 40в, згідно з Міжнародними правилами по ІНКОТЕРМС у редакції 2010 року. Відправником вантажу сировини виступає замовник або треті особи, які поставляють сировину замовнику на підставі окремо укладених договорів. Вантажоодержувачем сировини є виконавець (а.с. 22-30 т. 3).

Отже, ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» під час здійснення господарської діяльності використовувало склади ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл» та ТОВ «Відродження».

01 вересня 2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Вірконс Корпорейшн» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" (покупець) укладено договір поставки № 11/09/2016-МЮ, відповідно до якого постачальник приймає на себе зобов'язання передати, а покупець - прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію (товар) в порядку та на умовах, визначених цим договором. Види сільськогосподарської продукції будуть зазначатися кожного разу у специфікаціях, що становлять невід'ємну частину цього договору. Вимоги щодо якості сільськогосподарської продукції встановлюються цим договором відповідно до чинного законодавства України(а.с. 40-41 т. 2).

Відповідно до додатку № 1, специфікації до договору поставки № 11/09/2016 від 01.09.2016 року, постачальник продає, а покупець купує наступну партію товару: насіння соняшника, кількість партії товару: 2 350, 00 т., ціна за тону товару з урахуванням ПДВ складає: 11616,00 грн.; загальна вартість партії товару з урахуванням ПДВ складає 27 297 600,00 грн., якість товару повинна відповідати вимогам відповідного ДСТУ; постачальник зобов'язаний здійснити поставку партії товару не пізніше 31.12.2016 року; пункт поставки: СРТ - Кіровоградська обл. смт. Голованівськ, вул. Матросова, 40 (а.с. 42 т. 2).

Відповідно до додатку № 2, специфікації до договору поставки № 11/09/2016 від 01.09.2016 року, постачальник продає, а покупець купує наступну партію товару: пшеницю, кількість партії товару: 900,00 т., ціна за тону товару з урахуванням ПДВ складає: 5439,00 грн.; загальна вартість партії товару з урахуванням ПДВ складає 5439,00 грн., якість партії товару партії повинна відповідати вимогам відповідного ДСТУ; постачальник зобов'язаний здійснити поставку партії товару не пізніше 31.12.2016 року; пункт поставки: СРТ - зерновий склад ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл»/Одеський морський торгівельний порт (а.с. 43 т. 2).

На підтвердження факту виконання договору поставки № 11/09/2016-МЮ від 01.09.2016 року ТОВ "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" надані копії видаткових накладних (а.с. 44-77 т. 2), податкові накладні (а.с. 78-112 т. 2), товарно-транспортні накладні (а.с. 113-250 т. 2, 1-21 т. 3).

За наслідками вказаних правовідносин на підставі виписаних податкових накладних позивачем сформовано податкові зобов'язання з ПДВ за 2016 рік (а.с. а.с. 78-112 т. 2, 31-39 т. 3).

01.01.2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Чойс Інвест» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" (покупець) укладено договір поставки № 02/01/2017-МЮ, відповідно до якого постачальник приймає на себе зобов'язання передати, а покупець - прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію (товар) в порядку та на умовах, визначених цим договором. Для цілей цього договору під сільськогосподарською продукцією розуміється «насіння соняшника». Вимоги щодо якості сільськогосподарської продукції встановлюються цим договором відповідно до чинного законодавства України (а.с. 125-126 т. 1).

Відповідно до додатку № 1, специфікації до договору поставки № 02/01/2017-МЮ від 01.01.2017 року, продавець продає, а продавець купує наступну партію товару: насіння соняшника; кількість партії: 2 784,2 т.; ціна з 1 тону товару з урахуванням ПДВ складає: 11 856,00 грн.; загальна вартість партії товару з урахуванням ПДВ складає: 33 009 475,20 гривень; якість партії товару повинна відповідати вимогам ДСТУ; постачальник зобов'язаний здійснити поставку товару не пізніше 31.01.2017 року; пункт поставки: СРТ - Кіровоградська обл.. смт. Голованівськ, вул.. Матросова, 40 (а.с. 127 т. 1).

Відповідно до додатку № 2, специфікації до договору поставки № 02/01/2017-МЮ від 01.01.2017 року, продавець продає, а продавець купує наступну партію товару: насіння соняшника; кількість партії: 146,62 т.; ціна з 1 тону товару з урахуванням ПДВ складає: 9789,99 грн.; загальна вартість партії товару з урахуванням ПДВ складає: 1 448 604,13 гривень; якість партії товару повинна відповідати вимогам ДСТУ; постачальник зобов'язаний здійснити поставку товару не пізніше 31.01.2017 року; пункт поставки: СРТ - Кіровоградська обл. смт. Голованівськ, вул.. Матросова, 40 (а.с. 128 т. 1).

На підтвердження факту виконання договору поставки № 02/01/2017-МЮ від 01.01.2017 року ТОВ "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" надані копії видаткових накладних (а.с. 129-147 т. 1), податкові накладні (а.с. 148-166 т. 1), товарно-транспортні накладні (а.с. 167-250 т. 1, 1-39 т. 2).

За наслідками вказаних правовідносин на підставі виписаних податкових накладних позивачем сформовано податкові зобов'язання з ПДВ за 2017 рік. (а.с. а.с. 148-166 т. 1, 31-39 т. 3).

Так, з метою визначення правомірності формування позивачем вказаних показників податкової звітності з податку на додану вартість дослідженню підлягає реальність відповідних господарських операцій, що відбувались між позивачем та його контрагентами. Крім того, оцінці суду підлягають наявність належним чином оформлених первинних документів, які стали підставою для формування показників податкової звітності, використання платником податків придбаних товарів (послуг) в межах господарської діяльності.

Отже, під час дослідження обсягу податкових прав і обов'язків платника за господарською операцією суд не обмежується перевіркою формальної відповідності поданих платником податків документів вимогам податкового законодавства, а оцінює всі докази в сукупності та взаємозв'язку для встановлення дійсного економічного змісту господарської операції.

Разом з тим, надані ТОВ "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" документи, складені за результатами проведених операцій з вищезазначеними контрагентами, містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних господарських операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт поставки товарів. Видані контрагентами позивачу податкові накладні не мають недоліків, зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, а порядок їх заповнення відповідає чинному законодавству.

При цьому, суд вважає безпідставними посилання представника відповідача на недійсність договору від 01 січня 2017 року № 02/01/2017-МЮ, укладеного між ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» та ТОВ «Чойс Інвест», оскільки він укладений до проведення державної реєстрації ТОВ «Чойс Інвест» в Єдиному державному реєстрі, з огляду на те, що ст. 84 Господарського кодексу України визначено, що угоди, укладені від імені товариства до моменту реєстрації, визнаються такими, що укладені з товариством, тільки за умови їх подальшого схвалення товариством. Крім того, п. 9.2 вказаного договору визначено, що сторони зобов'язуються після реєстрації новоствореного товариства оформити належним чином усі документи, які стосуються даної угоди, та яка набуває чинності з моменту підписання договору. Тобто, оскільки ТОВ «Чойс Інвест» після реєстрації належним чином оформлено всі документи щодо передачі сільськогосподарської продукції, то ним, відповідно схвалено умови договору.

Також, суд не приймає до уваги доводи представника відповідача щодо того, що в Єдиному державному реєстрі податкових накладних здійснено реєстрацію податкових накладних у січні 2017 року за підписом ТОВ «Вірконс Корпорейшн» - ОСОБА_1, який згідно інформаційних баз ДФС не був посадовою особою або засновником жодного товариства, оскільки станом на дату реєстрацію накладних в Єдиному державному реєстрі (28.01.2017 року), згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 був директором ТОВ «Вірконс Корпорейшн» (а.с. 122-124 т. 1).

Суд вважає необґрунтованими доводи відповідача, що відсутність товарно-транспортних накладних на перевезення вантажів автомобільним транспортом свідчить про нереальність господарських операцій по договорам з вищенаведеними контрагентами, з огляду на наступне.

Розділом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 р., передбачено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам,які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Тобто оформлення товарно-транспортних накладних здійснюється при отриманні послуг з перевезення та є обов'язковим первинним документом, що свідчить про реалізацію товарно-матеріальних цінностей та на підставі якого формуються доходи та податкові зобов'язання з податку на додану вартість платника податку при операціях з реалізації/ постачання товарно-матеріальних цінностей.

Пунктом 11.4 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.97 р. (далі - Правила), передбачено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

При цьому, згідно п.11.6 вказаних Правил перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Водночас у Правилах вказані терміни вживаються в такому значенні: замовник - вантажовідправник або вантажоодержувач, який уклав з перевізником договір про перевезення вантажів; вантажовідправник - будь-яка фізична або юридична особа, яка подає перевізнику вантаж для перевезення; вантажоодержувач - будь-яка фізична або юридична особа, яка здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку; перевізник - фізична або юридична особа - суб'єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Як вбачається з матеріалів справи, за умовами договорів, укладених між TOB "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" та контрагентами товар передається згідно з умовами СРТ (згідно з Міжнародними правилами по інтерпретації комерційних термінів ІНКОТЕРМС), тобто "перевезення сплачене до" означає, що продавець сплачує за перевезення товару до вказаного місця призначення.

Отже, TOB "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" за умовами договорів не здійснювалось організації перевезень товарів, які ним придбавались/продавались (місце поставки визначалось умовами договорів). При цьому, позивачем надано до суду копії товарно-транспортних накладних, які приєднано до матеріалів справи та досліджено судом.

Крім того, слід зазначити, що відсутність товарно-транспортних накладних не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат та податкового кредиту платника податків. Документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Також, доводи позивача про те, що дата зазначена у ТТН є датою складання товарно-транспортної накладної і передачі постачальником вантажу перевізнику, а датою складання видаткової накладної є фактична дата одержання товару позивачем за результатами його зважування, суд вважає обґрунтованими. При цьому, жодних належних доказів в спростування цих доводів позивача відповідачем суду не надано.

Так, Верховний Суд в постанові від 17 квітня 2018 року по справі № 815/2578/16 зазначив, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні даних податкового обліку, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника у зв'язку з його господарською діяльністю.

Посилання представника відповідача на те, що автомобільними перевізниками, які вказані в товарно-транспортних накладних та здійснювали перевезення товарів за договорами TOB "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" з контрагентами, не підтверджено факт надання послуг з перевезення, а автомобілі, зазначені в цих же ТТН, зареєстровані за іншими власниками, суд не приймає до уваги та відхиляє їх в якості доказів по справі, оскільки вказані докази отримані відповідачем лише під час розгляду справи в суді та не досліджувались податкових органом під час проведення перевірки та не були покладені в основу акту перевірки від 17.10.2017 року № 92/28-10-49-13/19349403, на підставі висновків якого в подальшому прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Крім того, представником відповідача не доведено, що Одеським управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби під час здійснення перевірки ТОВ "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваних рішень, проте вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Крім того, за умовами договорів, укладених між TOB "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" та контрагентами товар передається згідно з умовами СРТ, а тому в даному конкретному випадку позивач не є учасником транспортних відносин, у зв'язку з чим наявність у нього транспортних документів не є обов'язковою.

При цьому, позивачем в спростування зауважень відповідача щодо непідтвердження перевезення продукції ТОВ «Вірконс» до суду надано лист ТОВ «Відродження» № 61 від від 19.04.2018 року до якого додано реєстри вантажовідправників та лист ДП «Адміністрації морських портів України» Адміністрації Одеського морського порту № 16А/353 від 18.04.2018 року щодо перетину КПП адміністрації автотранспортних засобів (а.с. 52-61 т. 4).

Також, суд вважає необґрунтованими твердження контролюючого органу про порушення позивачем вимог законодавства, оскільки відсутні сертифікати на насіння, так як зазначені документи не містять відомостей про учасників та умови господарської операції та не є документами первинного бухгалтерського або податкового обліку, які фіксують рух активів, відтак не можуть слугувати підтвердженням чи спростуванням реальності господарської операції.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання щодо того, що після реалізації товариством з обмеженою відповідальністю «Чойс Інвест» та товариством з обмеженою відповідальністю «Вірконс Корпорейшн» пшениці та насіння соняшнику, ТОВ "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" в подальшому не реалізовало вказаний товар, що свідчить про фіктивність, оскільки позивачем до суду надано договори поставки від 19 січня 2016 року та від 27 квітня 2017 року з додатками, укладені між ТОВ "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" та ПАТ «Київхліб» щодо реалізації олії соняшникової та пшениці (а.с. 129-140 т. 3).

Так, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Також, норми податкового законодавства не визначають місце знаходження платника податку (контрагента) та його звітування до контролюючих органів як критерій правового статусу платника податків (позивача) щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту.

А тому, посилання відповідача в акті перевірки, в обґрунтування висновків про порушення позивачем податкового законодавства, на те, що відповідно до баз даних податкового органу встановлено неподання контрагентами позивача контролюючому органу податкової звітності при реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних та неподання контролюючому органу повідомлення про прийняття працівника на роботу, суд також вважає неспроможними з огляду на те, що жодною нормою діючого законодавства не передбачено обов`язку платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ними бухгалтерського та податкового обліку. Вказана інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. А контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 03 квітня 2018 року по справі № 820/13380/13-а, від 17 квітня 2018 року по справі № 808/1543/17, від 24 квітня 2018 року по справі № 813/8500/13.

Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява N 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішення від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Розглядаючи справу "Інтерспав" проти України про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: "коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань".

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

На підставі вищезазначеного суд дійшов до висновку, що викладені фахівцями Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби обставини щодо порушення ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» вимог Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ є безпідставними та спростовуються зібраними по справі доказами.

Відповідно до вимог податкового законодавства України необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Податковий орган, не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивачем було порушено податкове законодавство, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про порушення позивачем законодавства України.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 30.10.2017 року № 0007194914, № 0007204914 прийняті Офісом великих платників податків ДФС необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мали значення для їх прийняття.

Згідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При розподілі судових витрат суд враховує, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 439 357,54 грн. відповідно до оригіналу платіжного доручення № 9678 від 11 січня 2018 року (а.с. 3 т. 1)

Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, з Офісу великих платників податків ДФС (код ЄДРПОУ 39440996, адреса місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-Г) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" (код ЄДРПОУ 19349403, адреса місцезнаходження: 65003, м. Одеса, вул. Отамана Головатого, буд. 67/69) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 439 357,54 грн. (чотириста тридцять дев'ять тисяч триста п'ятдесят сім гривень 54 копійки).

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 52, 77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" (код ЄДРПОУ 19349403, адреса місцезнаходження: 65003, м. Одеса, вул. Отамана Головатого, буд. 67/69) до Офісу великих платників податків ДФС (код ЄДРПОУ 39440996, адреса місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-Г) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 30.10.2017 року № 0007194914.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 30.10.2017 року № 0007204914.

Стягнути з Офісу великих платників податків ДФС (код ЄДРПОУ 39440996, адреса місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-Г) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" (код ЄДРПОУ 19349403, адреса місцезнаходження: 65003, м. Одеса, вул. Отамана Головатого, буд. 67/69) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 439 357,54 грн. (чотириста тридцять дев'ять тисяч триста п'ятдесят сім гривень 54 копійки).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 04 червня 2018 року.

Суддя О.А. Левчук

.