open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Справа № 181/480/18

Провадження №3/181/153/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

за справою про адміністративне правопорушення

30 травня 2018 року смт Межова

Суддя Межівського районного суду Дніпропетровської області Гончаренко О.О.,

з участю секретаря судового засідання Яківець А.О.,

посадової особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення – старшого сержанта поліції ОСОБА_1,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2,

розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшла від Межівського відділення поліції Синельниківського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, який не працює, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, притягнутого по ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Поліцейським СРПП №3 Межівського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області старшим сержантом поліції ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії БР №068430 від 14 травня 2018 року про те, що 14 травня 2018 року о 18 годині 15 хвилин водій ОСОБА_2 по вул. Центральна, с. Іванівка, Межівського району, Дніпропетровської області керував автомобілем марки «ВАЗ 21043-20 ЗНГ», державний номер НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп’яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Драгер №8610» в присутності двох свідків.

ОСОБА _2 в судовому засіданні вину не визнав та пояснив, що з результатами приладу «Драгер» не погоджується, оскільки прилад є недійсним. Зауважив, що працівники поліції не пропонували їхати до медичного закладу для встановлення стану сп’яніння та його не повезли, відмову від проходження огляду належним чином не оформляли. Складений вище протокол вважає необґрунтованим, оскільки спиртні напої він не вживав. Просить закрити провадження у справі. Надав суду відповідну заяву.

Поліцейський СРПП №3 Межівського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області старший сержант поліції ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що протокол складено належним чином з дотриманням чинного законодавства. При цьому вказав, що не пам’ятає, чи пропонував ОСОБА_2 проїхати на медичний огляд до лікувальної установи. Вказав, що останній визнавав свою провину та повідомляв про те, що випив 50 грам горілки. Просить притягнути до адміністративної відповідальності.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що дійсно був присутнім при складанні протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції стосовно ОСОБА_2 Вказав, що останній проходив тест на стан сп’яніння за допомогою пристрою «Драгер», показав 0,60‰. Після того він поставив підпис в поясненні, наданому інспектором, зміст якого не читав, і його відпустили. Визнання вини від ОСОБА_2, пропозиції інспекторів пройти медичний огляд в лікарні він не чув, просто поставив підписи, де йому вказали, та поїхав.

Під час допиту свідка на пропозицію судді задати йому питання, поліцейський СРПП №3 ОСОБА_1 відповів, що запитувати немає чого, так все і було. Стосовно визнання вини ОСОБА_2 та вживання ним перед чим 50 грам горілки інспектором питання не ставилося.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідка, поліцейського СРПП №3,вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а також матеріали, надані посадовою особою, яка склала протокол, приходжу до наступного висновку.

Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а ст. 245 цього Кодексу передбачає, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

ОСОБА_2 інкримінується керуванням транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння. Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп’яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння.

За матеріалами справи, на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_2 було запропоновано пройти медичний огляд на місці, на що він погодився. За результатами тесту приладу «Драгер 6810» стан сп’яніння склав 0,60‰, з якими ОСОБА_2, згідно його пояснень, наданими в суді, не погодився. Пояснення, надане інспектором до матеріалів справі, відібране від ОСОБА_4, який не є ані особою, що притягається до адміністративної відповідальності, ані свідком. Як пояснив інспектор Грицай А.М., він невірно написав прізвище. Посадовою особою, якою складено протокол, не надано суду жодного доказу того, що ОСОБА_2 після продуття алкотестеру «Драгер» визнав свою вину, або того, що після невизнання відмовився їхати до медичної установи.

Згідно Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ та Міністерства охорони здоров’я №1452/735 від 09 листопада 2015 року, а саме п.6 – огляд на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Тобто мова йде про ті випадки, коли поліцейським, відповідно до розділу ІІ цієї Інструкції проводиться огляду на стан сп’яніння, на що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, добровільно погодилася.

Відповідно п.7 Розділу І, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров’я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ №1395 від 07 листопада 2015 року, а саме п.2 розділу ІІ – протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення підписується також цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу про адміністративне правопорушення в ньому робиться відповідний запис, який засвідчується підписами двох свідків.

П.4 розділу ІХ – огляд на стан алкогольного сп’яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків відповідно до чинного законодавства.

П.6 цього ж розділу – у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров’я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп’яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Обставини подій, що відбувалися, могли слугувати підставою для складання протоколу про відмову від проходження медичного огляду, або слід було зафіксувати факт визнання вини ОСОБА_2 в присутності свідків, або провести медичний огляд в медичному закладі, проте цього зроблено не було.

Тобто, за таких обставин співробітником поліції грубо порушено зазначену вище Інструкцію та допущено порушення процедури складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Щодо зауваження ОСОБА_2 з приводу недійсності приладу слід звернути увагу на наступне.

Згідно наданих поліцейським СРПП №3 Межівського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області старшим сержантом поліції ОСОБА_1 документації, а саме:

1)свідоцтвом про державну реєстрацію №7261/2007 від 10 лютого 2010 року «Прилади електродіагностичні Alcotest 7410 Plus com, Alcotest 6510, Alcotest 6810» виробництва Drager Safety AG &asp; Co. KGaA (Germany) (наказ МОЗ України від 10 лютого 2010 року №95) підтверджується, що строк його дії вичерпаний 10 лютого 2015 року;

2) у листі «Всеукраїнського державного науково-виробничого центру стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» №28-16/61 від 04 квітня 2017 року вказано, що газоаналізатори (алкотестери) виробництва Drager Safety AG &aу ; Co. KGaA, Німеччина, що вже перебувають в експлуатації, можуть експлуатуватись і наділі за умови своєчасного проведення їх періодичної перевірки та повірки після ремонту. Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо врегульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року №1747 і становить 1 рік. Аналогічне зазначене в листі Українського медичного центру сертифікації МОЗ України №992 від 11 грудня 2014 року;

3) сертифікатами затвердження типу засобів вимірювальної техніки серії А №007292 та відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу серії В №007604 та свідоцтвом про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/1274 та №12-01/1182 газоаналізатора Alcotest 6810 зав.№ARBL-0706 підтверджується, що його останні повірки були здійснені 21 березня 2017року та 20 березня 2018 року;

4) технічним паспортом газоаналізатора для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі «Drager Alkotest® 6810» підтверджується дата його продажу – 20 грудня 2010 року;

5) сервісною книжкою газоаналізатора для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі «Drager Alkotest® 6810» підтверджується, що період між сервісами, градуюваннями та повірками повинен бути не менше 1 разу на 12 місяців, але такі, згідно записів в ньому, було вперше було зроблено через 5 років 3 місяці, а потім – щорічно.

В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що огляд на стан сп’яніння проводився приладом «Драгер 8610» без серійного номера, тобто ідентифікувати прилад, яким проводився медичний огляд, взагалі неможливо.

Окрім того, згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16 липня 2012 року №533 «Про затвердження Порядку зберігання Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення», Держлікслужба зберігала Державний реєстр медичної техніки та виробів медичного призначення, який втратив чинність 02 лютого 2018 року на підставі наказу Міністерства охорони здоров’я України від 22 грудня 2017 року №1690 «Про визначення таким, що втратив чинність, наказу Міністерства охорони здоров’я України від 16 липня 2012 року №533», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 січня 2018 року за №43/31495.

В Державному реєстрі, який зберігала Держлікслужба відповідно до наказу № 533, була відсутня інформація щодо газоаналізатору «Drager Alcotest 6810», а строк дії свідоцтва про державну реєстрацію №7261/2007 від 10 лютого 2010 року «Прилади електродіагностичні Alcotest 7410 Plus com, Alcotest 6510, Alcotest 6810» виробництва Drager Safety AG &aех; Co. KGaA (Germany) (наказ МОЗ України від 10.02.2010 № 95) вичерпаний 10 лютого 2015 року.

Зважаючи на надані посадовою особою, що склала протокол, листи, згідно яких можливо використовувати прилад «Драгер», слід вказати наступне.

З 01 липня 2015 року обов’язковими стали вимоги Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2013 року №753 та Технічного регламенту щодо медичних виробів для діагностики in vitro, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2013 року №754, які поширюються на медичні вироби, медичні вироби для діагностики in vitro та допоміжні засоби до них, а також встановлюють умови введення їх в обіг та/або експлуатацію, і проведення процедури оцінки відповідності.

Пунктом 2 вищезазначених постанов установлено, що надання на ринку та/або введення в експлуатацію медичних виробів, які пройшли державну реєстрацію, внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення і дозволені до застосування на території України та були введені в обіг до дати обов’язкового застосування технічного регламенту, дозволяється без проходження процедури оцінки відповідності та маркування національним знаком відповідності. Такі вироби дозволяється надавати на ринку до закінчення строку їх придатності і не більш як п’ять років з дати введення в обіг, без проходження процедури оцінки відповідності та маркування національним знаком відповідності.

Згідно з частиною першою статті 41 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», призначені органи повинні проводити оцінку відповідності згідно з процедурами оцінки відповідності, визначеними у відповідних технічних регламентах.

Пунктом 41 Технічного регламенту щодо медичних виробів та пунктом 26 Технічного регламенту щодо медичних виробів для діагностики in vitro визначено, що орган з оцінки відповідності інформує, зокрема, Держлікслужбу про всі видані, змінені, доповнені, тимчасово припинені, відкликані або відхилені сертифікати відповідності.

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 10 лютого 2017 року №122 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру осіб, відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики in vitro в обіг, форми повідомлень, переліку відомостей, які зберігаються в ньому, та режиму доступу до них» Держлікслужба здійснює ведення Реєстру осіб, відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики in vitro в обіг (далі - Реєстр осіб).

В Реєстрі осіб станом на 30 травня 2018 року відсутня інформація щодо особи, відповідальної за введення в обіг приладів «газоаналізатор Drager Alcotest 6810».

Відповідно до відомостей державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, дозволених для застосування на території України медичних виробів, який додано до матеріалів справи, газоаналізатори Drager Alcotest виробництва Drager Safety &aти; Co. KGaA (Німеччина), свідоцтво про державну реєстрацію 14455/2014 належать: Газоаналізатор Drager Alcotest 3000, Drager Alcotest 5510, Drager Alcotest 5510 з конфігуруванням, Газоаналізатор Drager Alcotest 6820, Газоаналізатор Drager Alcotest 6820 з конфігуруванням, Газоаналізатор Drager Alcotest XT. Газоаналізатор «Драгер Алкотест 6810», за допомогою якого здійснювався огляд ОСОБА_2, у вказаному переліку відсутній.

Тому суд приходить до висновку про те, що оскільки застосований під час огляду особи, що притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_2 газоаналізатор Drager Alcotest 6810 (Свідоцтво про державну реєстрацію №7261/2007) відсутній у Державному реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення до переліку дозволених для застосування на території України медичних виробів, а строк дії свідоцтва про державну реєстрацію №7261/2007 від 10 лютого 2010 року вичерпаний 10 лютого 2015 року, тому результати такого огляду із застосуванням вказаного приладу не можуть вважатися належними доказами.

За змістом завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена належними доказами, а будь-які сумніви повинні трактуватися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Таким чином, відповідно до норм КУпАП доказуванню по даній категорії справ підлягають факт керування особи транспортним засобом, факт перебування особи в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або факт відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан відповідного сп’яніння.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин вважаю:

- недоведеним факт керування транспортним засобом ОСОБА_2 в стані алкогольного сп’яніння;

- доведеним недотримання процедури складання протоколу та наявним порушенням зазначеної вище Інструкції,

а тому приходжу до висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що має наслідком закриття провадження по даній справі.

Такий висновок суду цілком відповідає вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Згідно ст.6 Конвенції, справедливий судовий розгляд забезпечується через певні права обвинуваченого на: a) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього; b) мати достатньо часу й можливостей для підготовки свого захисту; c) захищати себе особисто чи використовувати правову допомогу захисника на свій розсуд або, за браком достатніх коштів для оплати послуг захисника, користуватися послугами призначеного йому захисника безоплатно, якщо цього вимагають інтереси правосуддя; d) допитувати свідків обвинувачення або мати право на те, щоб їх допитали, а також вимагати виклику і допиту свідків з його сторони на тих же умовах, що й свідків обвинувачення; e) отримувати безкоштовну допомогу перекладача, якщо він не розуміє мови, яка використовується в суді, або не говорить цією мовою.

Критерії недопустимості доказів ЄСПЛ віддає на розсуд національному законодавцеві, утримуючись від пред’явлення конкретних вимог.

Аналізуючи практику ЄСПЛ, можна зробити висновок, що при вирішенні питання про недопустимість доказів, національні суди повинні мати на увазі можливість обвинуваченого оскаржувати допустимість доказів, заперечувати проти них, а також обставини в процесі збирання доказів, що дозволяють їх вважати неприпустимими (постанови ЄСПЛ у справі «Ялло проти ФРН» від 11 липня 2006 року, у справі «Биков проти РФ» від 10 березня 2009 року). Більш того, при дослідженні і оцінці доказів суди повинні враховувати подані зауваження і доводи сторін по таких доказах. Тільки в такому випадку судовий розгляд на підставі п.1 ст.6 Конвенції можна вважати справедливим.

У вирішенні питання про справедливий судовий розгляд ЄСПЛ застосовує концепцію «плодів отруєного дерева», тобто оцінку допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно. ЄСПЛ виходить з того, що при недопустимості одного доказу в єдиному ланцюжку, суд повинен в подібному випадку вирішити питання про справедливість судового розгляду в цілому.

Так, ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Керуючись ст.62 Конституції України, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров’я України від 09 листопада 2015 року №1452/735, наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 грудня 2017 року №1690 «Про визначення таким, що втратив чинність, наказу Міністерства охорони здоров’я України від 16 липня 2012 року №533», Технічним регламентом щодо медичних виробів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2013 року №753та №754, наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10 лютого 2017 року №122 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру осіб, відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики in vitro в обіг, форми повідомлень, переліку відомостей, які зберігаються в ньому, та режиму доступу до них», ч.1 ст.9, ч.1 ст.130, п.1 ч.1 ст.247, ст.280, п.3 ч.1 ст.284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності по ч.1 ст.130 КУпАП закрити в зв’язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через Межівський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Cуддя: О. О. Гончаренко

Джерело: ЄДРСР 74359885
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку