open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 травня 2018 року

Київ

справа №489/3527/16-а

адміністративне провадження № К/9901/20610/18, К/9901/20614/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т. Г.,

суддів - Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №489/3527/16-а

за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними дій та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, провадження по якій відкрито

за касаційними скаргами Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року, прийняту колегією суддів у складі: головуючого судді - Стас Л.В., суддів: Турецької І.О., Косцової І.П.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1.У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до інспектора патрульної служби Управління патрульної поліції м. Миколаєва 3-ї роти 1-го батальйону капрал поліції Озерова Ігоря Олександровича, в якому просив:

1.1. визнати протиправними дії відповідача щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу;

1.2. скасувати постанову серії ПС2 № 559572 від 30.06.2016 року про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 (чотириста двадцять п'ять) грн., 00 коп. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП.

2.Позовна заява мотивована протиправністю дій відповідача, які виявились у складанні постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на місці вчинення правопорушення за відсутності складу адміністративного правопорушення.

3.В судовому засіданні 25.10.2016 року було здійснено заміну відповідача з інспектора патрульної служби Управління патрульної поліції м. Миколаєва 3-ї роти 1-го батальйону капрал поліції Озерова Ігоря Олександровича на Департамент патрульної поліції Національної поліції України.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

4.Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 24 листопада 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.

5.Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом, а тому підстави для задоволення позову - відсутні.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

6.26 січня 2017 року Одеський апеляційний адміністративний суд вирішив:

6.1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

6.2.Постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 24 листопада 2016 року - скасувати.

6.3.Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

6.4.Скасувати постанову серії ПС2 № 559572 від 30.06.2016 року про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 (чотириста двадцять п'ять) грн., 00 коп. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП.

7. Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8.Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Департамент патрульної поліції Національної поліції України звернувся із касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

9.Позивач - ОСОБА_1 також подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове - про задоволення позовних вимог повністю.

10.Вищий адміністративний суд України ухвалами від 03 березня 2017 року відкрив провадження за касаційними скаргами Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року

11.Верховний Суд ухвалою від 21 травня 2018 року прийняв до провадження вищезазначені касаційні скарги.

12. Відповідач надав заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому просив залишити її без задоволення.

ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

13. Аргументи, викладені у касаційній скарзі Департаменту патрульної поліції Національної поліції України:

13.1.На огляд суду надавалось достатньо доказів, які хоча і не прямо, але опосередковано свідчать про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а тому оскаржувана постанова є правомірною та скасуванню не підлягає.

13.2. Оскільки розгляд справи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху відноситься до компетенції Національної поліції України, то постанова про притягнення до адміністративної відповідальності виносить на місці вчинення правопорушення без складання відповідного проколу.

14.Аргументи, викладені у касаційній скарзі ОСОБА_1:

14.1.Відповідачем при складанні оскаржуваної постанови було порушено права позивача, гарантовані статтею 268 КУпАП, а також допущено ряд процесуальних порушень, зокрема: не складено протокол про адміністративне правопорушення, справа розглянута на місці зупинки транспортного засобу, відповідачем безпідставно витребувано у позивача поліс обов'язкового страхування транспортного засобу.

15. У заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_1 відповідач навів доводи, анлогічні тим, що викладені в його касаційній скарзі.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

16. 30.06.2016 року інспектор патрульної поліції роти № 3 батальйону № 1 УПП у м. Миколаєві капрал поліції Озеров І.О. виніс відносно позивача постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 559572 від 30.06.2016 року.

17. Відповідно до вищезазначеної постанови, 30.06.2016 р. о 19.10 год., позивач, керуючи автомобілем «PEUGEOT PARTNER», державний номер НОМЕР_1, в м. Миколаєві по вул. Космонавтів, в районі будинку № 128, користувався засобом зв'язку, а саме - в порушення вимог п.2.9 «д» ПДР України, під час руху автомобіля, розмовляв по мобільному телефону, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 КУпАП, внаслідок чого інспектором було накладено штраф у розмірі 425,00 грн.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

18.Конституція України.

18.1.Стаття 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19.Кодекс адміністративного судочинства України.

19.1.Частина 2 статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

19.2.Пункт 19 статті 4. Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

19.3.Стаття 5. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

19.4.Стаття 19. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

19.5.Стаття 341. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права

19.6.Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

19.7.Стаття 77. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

20. Кодекс про адміністративні правопорушення України.

20.1.Стаття 245. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

20.2.Стаття 7. Ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

20.3.Стаття 254. Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених ст.258 цього Кодексу.

20.4. Стаття 258. Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

20.5.Стаття 251. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

20.6. Стаття 283. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

20.7. Стаття 279. Розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

21.Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395.

21.1. Пункт 1 та 2 розділу III. Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частинами першою, другою і третьою статті 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

21.2. Пункт 9 розділу ІІІ. Розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.

V.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

23.Аналізуючи доводи, викладені у касаційних скаргах позивача і відповідача, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для їх задоволення з огляду на наступне.

24. Посилання позивача на те, що під час вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 122 КУпАП положення статті 258 КУпАП не застосовуються, а розгляд справи про адміністративне правопорушення має відбуватися відповідно до статті 276 КУпАП - за місцем вчинення правопорушення, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки розгляд справ про адміністративне правопорушення, визначене частиною другою статті 122 КУпАП належить до компетенції Національної поліції, що, у відповідності до абзацу другого статті 258 КУпАП, виключає необхідність складення протоколу про адміністративне правопорушення.

25.Законом України від 14 липня 2015 року № 596-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» внесено зміни до статті 258 КУпАП, зокрема, доповнено абзацом 4, зі змісту якого вбачається, що у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до статті 283 КУпАП.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції дійшов вірних висновків про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання неправомірними дій інспектора в частині розгляду справи про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу.

26. В частині правомірності оскаржуваної постанови, колегія суддів зазначає наступне.

У справах за позовом фізичної особи щодо оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності на суб'єкта владних повноважень в силу приписів статті 77 КАС України покладається обов'язок доказування правомірності своїх дій у разі, якщо останній заперечує проти позову.

Докази, надані відповідачем по справі, мають бути належним чином досліджені судами першої та апеляційної інстанцій із наданням їм відповідної правової оцінки на предмет їх належності і допустимості, повноти та достатності для визнання правомірності дій та рішень суб'єкта владних повноважень.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, інспектором Озеровим І.О. було надано DVD диск з відеозаписом з нагрудного відеореєстратора № 3971(а.с.20).

На DVD диску містяться два відеофайла, здійснених нагрудною відеокамерою (відеореєстратором).

Проте, як встановлено судом апеляційної інстанції та не заперечується сторонами по справі, даним відеозаписом не підтверджується факт користування позивачем (водієм) мобільним телефоном під час руху транспортного засобу.

Даний диск містить лише відеозапис розгляду інспектором Озеровим І.О. справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, та накладення штрафу у розмірі 425,00 грн. за порушення п.2.9 «д» ПДР.

Крім того, із відеозапису вбачається, що позивач заперечував проти скоєння правопорушення та наполягав на тому, що він не розмовляв по телефону під час керування транспортним засобом, не визнавав себе винним під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Зважаючи на вищезазначене, беручи до уваги те, що відповідачем не надано будь-яких інших належних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП, апеляційний суд дійшов вірного висновку про необґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

27. Решта доводів касаційних скарг не спростовують висновків, викладених у рішенні суду апеляційної інстанції, та звернена здебільшого на переоцінку доказів і встановлених обставин у справі, що, в силу вимог статті 341 КАС України, не може бути предметом дослідження суду касаційної інстанції.

28.Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

29.З огляду на викладене, висновки, викладені в оскаржуваному рішенні суду апеляційної інстанції, є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

30. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1.Касаційні скарги Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

2.Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року залишити без змін.

3.Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Г.Стрелець

Судді О.В.Білоус

І.Л.Желтобрюх

Джерело: ЄДРСР 74204120
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку