КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/12258/17 Суддя (судді) першої інстанції: Аблов Є.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Сорочка Є.О., Твердохліб В.А.

за участю секретаря с/з: Бордунової К.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроресурс-К" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроресурс-К" до Державної екологічної інспекції у Черкаській області про визнання протиправним та скасування припису від 31.08.2017 №81,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроресурс-К" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Черкаській області про визнання протиправним та скасування припису від 31.08.2017 №81.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2018 року в задоволенні вимог даного позову відмовлено.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржуване рішення суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2018 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити даний позов у повному обсязі.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроресурс-К", в якому просив відмовити у її задоволенні посилаючись на правильність рішення суду першої інстанції.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на підставі наказу від 28.08.2017 року №513 та направлення №482 було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони водних ресурсів Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроресурс-К" (далі - ТОВ "Гідроресурс-К") (Юрпільська ГЕС), за результатами якої складено акт від 30.08.2017 року.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем винесено припис від 31.08.2017 року №81, яким приписано позивачу забезпечити виконання пунктів 5, 6, 7 інших умов водокористування дозволу на спеціальне водокористування від 28.10.2014 року №Укр 242-А/Чрк, а саме: звітуватися по формі 2-ТП (водгосп) за забрану, використану та скинуту воду перед Черкаським регіональним управлінням водних ресурсів та державною податковою інспекцією, термін виконання щорічно; представляти річний звіт по формі 2-ТП (водгосп) в Управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації, термін виконання щорічно; здійснювати облік забору та використання вод, термін виконання - постійно з дати отримання припису; встановити рибозахисний пристрій на водозаборі закритого типу, термін виконання - до 01.11.2017 року.

Вважаючи вказаний припис відповідача протиправним, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року № 877-V (надалі - Закон №877-V).

За приписами статті 1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно із частиною першою статті 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до п. 6 Розділу ІІ Порядку проведення планових (позапланових) перевірок щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 02 листопада 2015 року №1337, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 листопада 2015 року за №1467/27912 (надалі - Порядок), відповідно до затвердженого у встановленому порядку плану перевірок для здійснення планової перевірки ДСНС України або її територіальними органами видається наказ про проведення перевірки.

Згідно з п. 8 Порядку, на підставі наказу на проведення перевірки оформлюється посвідчення на проведення перевірки.

Відповідно до частини четвертої ст. 5 Закону №877-V, зокрема, органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу; повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.

Заперечуючи правомірність припису Державної екологічної інспекції у Черкаській області від 31.08.2017 №81, апелянт в своїх доводах посилається на те, що до початку проведення перевірки посадовими особами відповідача не було пред'явлено копії погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки.

Що ж стосується самих порушень, про які зазначено в акті перевірки від 30.08.2017р., апелянт зазначає, що у 2011-2014 роках ТОВ «Гідроресурс-К» було проведено капітальний ремонт Юрпільської ГЕС, зокрема здійснено заходи на відновлення та підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річки Гірський Тікич та Юрпільського водосховища, стабілізації їх рівневого режиму в період межені, забезпечення умов для комплексного використання водних ресурсів, що підтверджується Декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, затвердженою державним адміністратором Дозвільного центру Черкаської обласної державної адміністрації 06.11.2014 за №2519-ДАБК, у відповідності до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

Вказаною декларацією посвідчено, що на об'єкті Юрпільської ГЕС виконано всі передбачені проектною документацією роботи згідно з державними будівельними нормами, стандартами та правилами.

У зв'язку з цим апелянт вважає, що на Юрпільській ГЕС був здійснений комплекс необхідних робіт з метою покращення її роботи.

Крім того, в своїй апеляційній скарзі апелянт не вбачає необхідності у встановленні рибозахисних пристроїв, посилаючись при цьому на норми пункту 4.5 Правил експлуатації Воронянського, Юрпільського, Гордашівського водосховищ та Буцького і Кривоколінського ставків на річці Гірський Тікич (Черкаська область) та на Звіт Національного університету біоресурсів і природокористування України від 28.12.2015 «Про науково-дослідну роботу «Сучасний стан іхтіофауни Юрпільського водосховища річки Гірський Тікич», де зазначено, що загибель риб в турбінах ГЕС не є масштабною і знаходиться на рівні природної смертності, а Юрпільська ГЕС не є причиною пригніченого стану іхтіофауни; встановлення додаткових типових рибозахисних пристроїв недоцільне; покращення стану іхтіофауни Юрпільського водосховища можливе при посиленні рибоохорони, проведенні рибомеліоративних заходів та відтворення рибних запасів за рахунок організації рибницьких підприємств.

Відповідно до статті 97 Водного кодексу України під час розміщення, проектування, будівництва, реконструкції і введення в дію підприємств, споруд та інших об'єктів на рибогосподарських водних об'єктах здійснюються заходи, що забезпечують охорону риб, інших водних тварин і рослин та їх відтворення. До основних заходів для забезпечення охорони і відтворення рибних запасів, водних тварин і рослин належить обладнання рибозахисними пристроями водозабірних та інших споруд відповідно до затверджених проектів, будівництво риборозплідників, штучних нерестовищ, рибопропускних споруд, підготовка ложа водоймища тощо.

За приписами статті 98 Водного кодексу України забороняється введення в дію: 1) нових і реконструйованих підприємств, цехів, агрегатів, комунальних та інших об'єктів, не забезпечених пристроями і очисними спорудами необхідної потужності, що запобігають забрудненню і засміченню вод або їх шкідливій дії, та необхідною вимірювальною апаратурою, що здійснює облік об'ємів забору і скидання води; 2) зрошувальних і обводнювальних систем, водосховищ і каналів - до проведення передбачених проектами заходів, що запобігають затопленню, підтопленню, заболоченню, засоленню земель і ерозії ґрунтів, а також забрудненню поверхневих та підземних вод скиданням із зрошувальних систем; 3) осушувальних систем - до повної готовності водоприймачів та інших споруд відповідно до затверджених проектів; 4) водозабірних споруд - без рибозахисних пристроїв та облаштованих відповідно до затверджених проектів зон санітарної охорони водозаборів; 5) гідротехнічних споруд - до повної готовності пристроїв для пропускання паводкових вод і риби відповідно до затверджених проектів; 6) експлуатаційних свердловин на воду - без оснащення їх водорегулюючими та контрольно-вимірювальними пристроями.

Наповнення водоймища до здійснення передбачених проектами заходів щодо підготовки його ложа забороняється.

Дослідженням матеріалів справи колегією суддів встановлено, що на підставі звернення громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 04.08.2017р. щодо порушення вимог природоохоронного законодавства діяльності Юрпільської ГЕС, яка належить ТОВ "Гідроресурс-К", листа Уманської місцевої прокуратури Маньківського відділу від 02.08.2017 № 2-123-р-17 щодо розгляду колективного звернення жителів села Чорна Кам'янка, Маньківского району, Черкаської області та у відповідності до вимог статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», службовими особами відповідача в період з 30 серпня 2017 року по 31 серпня 2017 року було здійснено позапланову перевірку позивача (Юрпільської ГЕС).

У результаті перевірки було встановлено, що Юрпільська ГЕС, яка була введена в експлуатацію згідно Декларації про готовність об'єкта до експлуатації в ІV кварталі 2014 року, займається виробництвом електроенергії, однак принцип її роботи не передбачає забору води, лише пропуск води через гідроагрегати.

На момент проведення перевірки рівень води у верхньому б'єфі складав 146,8 м БС (балтійської системи), що відповідає «Режиму роботи основних водосховищ, водогосподарських систем басейну річки Південний Буг на меженний період 2017 року» від 14.07.2017 року.

Відділом інструментально - лабораторного контролю були відібрані проби поверхневої води в верхньому та нижньому б'єфі річки Гірський Тікич для моніторингу стану річки.

При перевірці було виявлено порушення вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони водних ресурсів, у зв'язку з чим до адміністративної відповідальності було притягнуто посадову особу ТОВ "Гідроресурс-К".

Доказом цього є наявність протоколу про адміністративне стягнення від 30.08.2017р. № 011591 та постанови про накладення адміністративного стягнення № 010657, згідно якої гр. ОСОБА_5 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн. Згідно квитанції № N103K58167 від 14.09.2017р. суму штрафу у розмірі 340,00 грн. гр. ОСОБА_6 було сплачено у добровільному порядку.

Що стосується тверджень апелянта про порушення відповідачем процедури проведення перевірки в частині ненадання копії погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною першою статті 6 Закону № 877-V визначено, що підставою для здійснення позапланового заходу, зокрема, є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

При цьому, згідно з частиною другою статті 7 Закону України від 03.11.2016 № 1728-VIII "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", на час дії мораторію на здійснення заходів державного нагляду (контролю) суб'єктів господарювання призупинено дію: другого речення абзацу п'ятого частини першої статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., №29, ст. 389 із наступними змінами).

Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", до 31 грудня 2017 року позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органами державного нагляду (контролю) з підстави, передбаченої частиною другою цієї статті (за погодженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності (далі - Державна регуляторна служба).

Частиною 2 вказаної статті визначено, що позаплановий захід державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав проводиться органом державного нагляду (контролю) за погодженням Державної регуляторної служби.

Для погодження орган державного нагляду (контролю) подає Державній регуляторній службі копію відповідного звернення фізичної особи та обґрунтування необхідності проведення перевірки. Державна регуляторна служба розглядає подані документи та надає погодження або вмотивовану відмову у наданні погодження протягом п'яти робочих днів з дня надходження відповідних документів.

Форма та порядок надання погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав затверджуються Державною регуляторною службою.

Державна регуляторна служба зобов'язана до початку проведення органами державного нагляду (контролю) заходів державного нагляду (контролю) оприлюднити на своєму офіційному веб-сайті погодження на проведення таких заходів. Проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) без оприлюднення погодження Державної регуляторної служби забороняється /стаття 4 Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"/.

Згідно положень статті 5 Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", суб'єкт господарювання перед проведенням позапланового заходу державного нагляду (контролю) ознайомлюється з погодженням Державної регуляторної служби на проведення такого заходу з наданням йому копії відповідного документа.

Разом із тим, статтею 6 Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю), в тому числі, центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 №454/2011, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України, який входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм вбачається, що дія Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) Держекоінспекцією України та її територіальних органів в областях.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що відповідач не зобов'язаний отримувати погодження Державної регуляторної служби для проведення позапланової перевірки ТОВ "Гідроресурс-К" (Юрпільської ГЕС), зокрема на підставі звернення фізичної особи.

Окрім того, ненадання суб'єкту господарювання погодження центрального органу виконавчої влади має правомірним наслідком недопущення перевіряючих до проведення перевірки, а не скасування припису, складеного за її результатами.

Аналогічний правовий висновок був висловлений Верховним Судом України у постанові від 24 грудня 2010 року по справі № 21-25а10, де зазначено, що суб'єкт господарювання, який вважає порушеним порядок та підстави призначення перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки можна поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення контролю щодо себе. Водночас допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні перевірки.

Враховуючи правову позицію Верховного Суду України та беручи до уваги факт допуску перевіряючих до проведення перевірки ТОВ "Гідроресурс-К" (Юрпільської ГЕС), колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про правомірність дій Державної екологічної інспекції у Черкаській області щодо проведення позапланової перевірки позивача.

Разом з тим, як було вірно встановлено судом першої інстанції, посадовою особою позивача добровільно сплачено штраф за статтею 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Невиконання законних розпоряджень чи приписів посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів).

З огляду на зазначені обставини та враховуючи встановлені перевіркою порушення, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач на момент винесення спірного припису про усунення порушень вимог природоохоронного законодавства, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України, а відтак підстав для задоволення вимог даного позову колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Апелянт не надав до суду належних та допустимих доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

При цьому, судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 250, 308, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Залишити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроресурс-К" без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Суддя Сорочко Є.О.

Суддя Твердохліб В.А.