ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА _{01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua}

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.05.2018

Справа № 910/19918/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестеційна компанія "Агросоюз-РП"

до Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ"ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни

про скасування рішення (повідомлення) про нікчемність правочину

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники сторін:

від позивача - Чегунов М.В.- представник за довіреністю;

від відповідача - Демченко О.В. .

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестеційна компанія "Агросоюз-РП" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ"ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни про скасування рішення (повідомлення) про нікчемність правочину.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ "Інвестеційна компанія "Агросоюз-РП", вважає безпідставними вимоги, щодо визнання нікчемним правочину, щодо зарахування часткових зустрічних однорідних вимог в рахунок виконання зобов'язання за кредитним договором №274-2012 від 05.09.2012, який укладено між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та ТОВ "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2017 порушено провадження у справі № 910/19918/17.

11.01.2018 відповідачем подано відзив на позовну заяву. Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з тих підстав, що рішення у формі повідомлення №11/1-47278 від 23.09.2016 Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" про нікчемність правочину щодо зарахування часткових зустрічних однорідних вимог в рахунок виконання зобов'язання за кредитним договором №274-2012 від 05.09.2012, який укладено між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та ТОВ "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП" та в рахунок виконання договору застави майнових прав №04/08/09-3 від 08.09.2014, а також договору відступлення права вимоги « 04/08/09-У від 08.09.2014, укладених з Компанія КВІКОМ ЛІМІТЕД, повністю відповідає приписам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Також відповідач зазначив, що твердження Позивача про те, що повідомлення про нікчемність правочину (договору) є рішенням уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк", як суб'єкта владних повноважень, яким останньою визнано нікчемними договори про внесення змін до кредитного договору є помилковим та безпідставним. Управлінського рішення у формі наказу про визнання нікчемним правочинів (договорів) уповноваженою особою ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіною М.А. не видавалося, а тому фактично й відсутній предмет спору.

Разом з відзивом на позовну заяву відповідачем долучено копію рішення ВД ФГВФО №213 від 22.02.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2018 ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 06.02.2018.

В підготовчому судовому засіданні представник позивача надав клопотання про витребування доказів, а саме просить суд витребувати в Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Славкіної Марини Анатоліївни, адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 27 Т, належним чином завірену копію акту перевірки правочину, згідно до рішення №11/1-47175, укладеного між ПАТ "ВіЕйБі Баек" та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "АГРОСОЮЗ-РП", копію розпорядчого акту яким було визнано спірний правочин нікчемним та оригінали для огляду.

Представник відповідача у судовому засіданні 06.02.2018 просив суд розглянути клопотання позивача про витребування доказів на власний розсуд.

З метою ухвалення законного та обґрунтованого рішення, керуючись статтею 81 Господарського процесуального кодексу України, суд задовольнив клопотання позивача про витребування доказів, а саме зобов'язав Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Славкіну Марину Анатоліївну ( адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 27 Т) надати суду належним чином завірену копію акту перевірки правочину, згідно до рішення №11/1-47175, укладеного між ПАТ "ВіЕйБі Баек" та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "АГРОСОЮЗ-РП", копію розпорядчого акту яким було визнано спірний правочин нікчемним та оригінали для огляду, про що виніс відповідну ухвалу суду від 06.02.2018, згідно якої розгляд справи відкладено на 13.03.2018.

У підготовчому засіданні суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті. Відповідач надав суду витяг з акту з перевірки правочинів від 09.02.2015.

Ухвалою суду від 13.03.2018 закрито підготовче провадження у справі №910/19918/17. Призначено розгляд справи №910/19918/17 по суті на 15.05.18 о 16:30 год.

В судовому засіданні 15.05.2018 судом розпочато розгляд справи по суті.

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

При розгляді справи по суті в судовому засіданні 15.05.2018 судом було з'ясовано обставини справи та досліджено докази відповідно до ст.ст. 208-210 ГПК України.

У судовому засідання 15.05.2018 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти нього, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ :

05.09.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестеційна компанія "Агросоюз-РП" як позичальником, та Публічним акціонерним товариством Всеукраїнський акціонерний Банк "ВіЕйБі Банк", як банком/кредитором, було укладено Кредитний договір №274-2012 (надалі - Кредитний договір).

08.09.2014 між Публічним акціонерним товариством Всеукраїнський акціонерний Банк "ВіЕйБі Банк" та компанією Квіткком Лімітед (Quickom Limited) було укладено договір застави майнових прав №04/08/09-3 (далі - договір ЗМП).

Згідно з п. 1.1. договору ЗМП договір укладений в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №274-2012 від 05.09.2012 укладеного між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та ТОВ «Інвестиційна компанія «Агросоюз-РП».

Відповідно договору ЗМП заставодавець надає заставодержателю в заставу майнові права, які полягають в праві вимоги грошових коштів.

Згідно до п. 1.2 договору ЗМП на момент укладання цього договору застави розмір майнового права, що передається в заставу, сторони оцініють в 45 000 000,00 доларів США.

Відповідно до п. 3.2.6 договору ЗМП заставодержатель має право задовольнити за рахунок предмета застави всі свої вимоги у повному обсязі, визначеному на момент звернення стягнення, всключаючи суму основного боргу за кредитом, проценти, неустойку, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання, всі інші вимоги, що випливають з кредитного договору, а також витрати пов'язані зі зверненням на предмет застави.

Згідно з п. 3.2.5 договору ЗМП заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави у разі порушення позичальником будь-якої з вимог кредитного договору та/або заставодавцем цього договору застави.

08.09.2014 між Публічним акціонерним товариством Всеукраїнський акціонерний Банк "ВіЕйБі Банк" та компанією Квіткком Лімітед (Quickom Limited) було укладено договір відступлення права вимоги (з відкладальною обставино) №04/08/09-У (далі - договір відступлення).

Відповідно до п. 1.2. договору відступлення права вимог (відкладеною обставиною) від 08.09.2014 №04/08/09-У, відкладеною обставиною в розумінні цього договору є виконання Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ "АГРОСОЮЗ-РП" зобов'язань по кредитному договору № 274-2010 від 05.09.2012, укладеному між ПАТ "ВіЕйБі Банк" і Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ "АГРОСОЮЗ-РП".

20.11.2014 ПАТ «БіЕйБі Банк» звернулось з вимогою №03-16453 до позивача про зобов'язння боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ "АГРОСОЮЗ-РП" та заставодавця компанії Квіткком Лімітед сплатити банку кошти.

На виконання даної вимоги борг Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ "АГРОСОЮЗ-РП" в розмірі 8 576 786,00 грн. за рахунок компанії Квіткком Лімітед згідно договору застави майнових прав №04/08/09-3 перед ПАТ «БіЕйБі Банк» був погашений.

Так, з витягу з акту від 09.02.2015 перевірки правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком в період з 21.11.2013 по 20.11.2014 вбачається (а саме відповідно до Витягу з таблиці 2.6., доданого до вищенаведеного Витягу з Акту), відбулась наступна операція - Повернення кредиту (ТОВ "ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ "АГРОСОЮЗ-РП"), кред. дог. №274-2012 від 05.09.2012; Підстави проведення операції - Рішення Спостережної Ради від 20.11.2014р.; Сума бухгалтерського проведення - 8 576 786,00 грн.; Рахунок-кореспондент кред. угоди - 2909023001002; рахунок, на який здійснювалося погашення заборгованості - 20629230000010.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 20 листопада 2014 року №733 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20 листопада 2014 року № 123 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Всеукраїнський Акціонерний Банк", згідно з яким з 21 листопада 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "ВіЕйБі Банк".

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20 березня 2015 р. № 63, розпочато процедуру ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіну Марину Анатоліївну.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22 лютого 2016 року № 213 продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" та повноваження ліквідатора ПАТ "ВіЕйБі Банк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіної Марини Анатоліївни на два роки до 19 березня 2018 року включно.

Наявним в матеріалах справи витягом з акту б/н від 09.02.2015 підтверджується, що уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві "Всеукраїнський Акціонерний Банк" було проведено перевірку правочинів (в тому числі), вчинених (укладених) банком в період з 21.11.2013 по 20.11.2014.

Зокрема, відповідачем виявлено нікчемність правочину щодо зарахування часткових зутсрічних однорідних вимог в рахунок виконання зобов'язання за кредитним договором №274-2012 від 05.09.2012, який укладений між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ТОВ «Інвестиційна компанія «Агросоюз-РП» та в рахунок виконання договору застави майнових прав №04/08/09-3 від 08.09.2014, а також договору відступлення права вимоги « 04/08/09-У від 08.09.2014, укладених з Компанія КВІКОМ ЛІМІТЕД.

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіною Мариною Анатоліївною 23.09.2016 було направлено позивачу повідомлення №11/1-47278 про нікчемність правочину щодо погашення заборгованості за кредитним договором №274-2012 від 05.09.2012, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" та позивачем та в рахунок виконання договору застави майнових прав №04/08/09-3 від 08.09.2014 року, а також договору відступлення права вимоги №04/08/09-У від 08.09.2014 року, укладених з Компанія Квіткком Лімітед, з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

За твердженнями позивача, вказане рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіної Марини Анатоліївни є неправомірним та необґрунтованим, а вчинений правочин не містить умов, які передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. До того ж, позивачем наголошено, що перевірка правочинів банку на предмет відповідності їх законодавству вчиняється уповноваженою особою саме у період дії тимчасової адміністрації. Вказані обставини у сукупності і стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У ч. 1 ст. 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних у разі: 1) неприведення банком своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, після віднесення його до категорії проблемних, але не пізніше ніж через 180 днів з дня визнання його проблемним; 2) зменшення розміру регулятивного капіталу або нормативів капіталу банку до однієї третини від мінімального рівня, встановленого законом та/або нормативно-правовими актами Національного банку України; 3) невиконання банком протягом 10 робочих днів поспіль 10 і більше відсотків своїх зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами; 4) одноразове грубе або систематичне порушення банком законодавства у сфері готівкового обігу, що створює загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку.

Частиною 1 ст. 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що банк може бути ліквідований: 1) за рішенням власників банку; 2) у разі відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи або за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Національний банк України має право відкликати банківську ліцензію з власної ініціативи у разі, якщо: 1) виявлено, що документи, надані для отримання банківської ліцензії, містять недостовірну інформацію; 2) банк не виконав жодної банківської операції протягом року з дня отримання банківської ліцензії; 3) встановлено систематичне порушення банком законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, що створює загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку.

Національний банк України приймає рішення про відкликання у банку банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протягом п'яти днів з дня отримання такої пропозиції Фонду.

Як зазначалось вище, на підставі постанови Правління Національного банку України від 20 листопада 2014 року № 733 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20 листопада 2014 року № 123 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Всеукраїнський Акціонерний Банк", згідно з яким з 21 листопада 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк".

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Відповідно до ч.2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Частиною 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.

Фонд:

1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;

2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами;

3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

У разі отримання повідомлення Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину. Такий нікчемний договір не може бути використаний для визначення ринкової ціни.

Тобто, з наведеного вбачається, що нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" наведено перелік підстав, за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.

Так, на виконання вимог статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіною М.А., 15.12.2014 року було видано Наказ № 90 "Про перевірку договорів".

З метою здійснення альтернативної перевірки Наказу №90 від 15.12.2014 року незалежної перевірки правочинів (договорів), Уповноваженою особою Фонду 20.01.2015 року було видано Наказ № 23/1 "Про здійснення альтернативної перевірки договорів".

За результатами проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) ПАТ "ВіЕйБі Банк" з 21.11.2013 року по 20.11.2014 року комісією з перевірки правочинів було складено Акт від 09.02.2015 року, відповідно до якого комісією було виявлено ряд правочинів, які підпадають під підстави визначені положеннями ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та є нікчемними, зокрема:

- правочин щодо зарахування часткових зустрічних однорідних вимог в рахунок виконання зобов'язання за Кредитним договором №274-2012 від 05 вересня 2012 року, укладеним між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ТОВ «Інвестиційна компанія «Агросоюз-РП» та в рахунок виконання договору застави майнових прав №04/08/09-3 від 08.09.2014 року, а також договору відступлення права вимоги №04/08/09-У від 08.09.2014 року, укладених з Компанія КВІКОМ ЛІМІТЕД.

Відповідно до Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, № 2 від 05.07.2012 року (далі - Положення), зареєстроване у Міністерстві юстиції України 14.09.2012 року за № 1581/21893 (в редакції станом на час складання Акту перевірки від 09.02.2015 року), - Уповноважена особа Фонду на тимчасову адміністрацію зобов'язана протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.

Дослідивши наявні у матеріалах справи фактичні дані, судом встановлено, що Акт перевірки правочинів було складено комісією 09.02.2015 року, а рішення про початок процедури ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" винесено 20.03.2015 року. Таким чином, перевірку правочинів в порядку статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" було проведено у відповідності до процедури, встановленої законодавством.

Крім того, пунктом 1 частини 4 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" чітко визначено, що протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Так, повідомлення про нікчемність правочинів було надіслано Товариству протягом ліквідації Банку, а не тимчасової адміністрації, проти таке надіслання не є порушенням Банком строку повідомлення сторони про нікчемність правочинів.

Одночасно суд вказує, що зі змісту повідомлення №11/1-47278 від 23.09.2016 вбачається, що правочин щодо погашення заборгованості за кредитним договором №274-2012 від 05.09.2012, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" та позивачем, та в рахунок виконання договору застави майнових прав №04/08/09-3 від 08.09.2014 року, а також договору відступлення права вимоги №04/08/09-У від 08.09.2014 року, укладених з Компанія Квіткком Лімітед, визнано нікчемним з посиланням на те, що фактично банк уклав правочин, умови якого передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо невстановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Суд вважає посилання відповідача на нікчемність означеного правочину безпідставними оскільки, у даному випадку фактично заставодавцем було здійснено виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором договором №274-2012 від 05.09.2012, що ніяким чином не може вказувати на надання чи то позивачу, чи то Компанії Квіткком Лімітед будь-яких переваг банком.

При цьому, у даному випадку слід зауважити, що навпаки, вчинення спірного правочину призвело до виконання грошового зобов'язання (задоволення кредиторських вимог), а саме за рахунок Компанії Квіткком Лімітед згідно договору застави майнових прав №04/08/09-3 повернення грошових коштів в сумі 8 576 786,00 грн. Публічному акціонерному товариству "Всеукраїнський акціонерний банк".

Слід також зазначити, що грошові кошти у сумі 8 576 786,00 грн. Банком не були повернуті ні позивачу, ані Компанії Квіткком Лімітед.

До того ж, викладена у акті перевірки від 09.02.2015 обставина, що за відсутності оригіналів провести належним чином перевірку правочинів (у тому числі укладених договорів) щодо наявності ознак нікчемності не вбачається можливим - також не доводить, що вказаний правочин підпадає під ознаки нікчемного за п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону.

Наведена в акті вказівка: "провести належним чином перевірку правочинів (у тому числі укладених договорів) щодо наявності ознак нікчемності (підтвердити наявність ознак нікчемності) та повідомити сторони за договорами, наведеними у таблиці 2.6 (там наведено і Кредитний договір) про нікчемність цих правочинів (договорів), а також вчинити дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів (договорів) при поверненні оригіналів" - також жодним чином не доводить, що вказаний правочин (щодо зарахування часткових зустірних однорідних вимог) є правочином, умови якого передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" не доведено наявність обставин, які доводять, що спірний правочини, є правочином, умови якого передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, тому суд визнає необґрунтованим, протиправним та скасовує рішення Уповноваженої особи, викладене у формі повідомлення №11/1-47278 від 23.09.2016 та рішення Уповноваженої особи, викладене у формі повідомлення №11/1-47278 від 23.09.2016 про нікчемність правочинів, відтак позовні вимоги задовольняє повністю.

Отже, повідомлення Банка №11/1-47278 від 23.09.2016 є протиправними, а тому підлягає скасуванню.

До того ж, судом прийнято до уваги, що права позивача внаслідок дій відповідача було порушено шляхом висування Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіною Мариною Анатоліївною вимоги №03-16453 від 20.11.2014 про негайне погашення заборгованості за кредитним договором №274-2012 від 05.09.2012.

З приводу посилань відповідача на те, що повідомлення про нікчемність правочину не є управлінським рішенням Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіної Марини Анатоліївни, а отже не може бути визнано незаконним та скасовано, суд зауважує наступне.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Слід зазначити що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

У ст.11 Міжнародного пакту про політичні та громадянські права, який ратифіковано Указом №2148-08 від 19.10.1973 Президії Верховної Ради Української РСР, кожен має право при визначенні його прав і обов'язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.

Одночасно, у рішенні №7-рп/2013 від 11.07.2013 Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_7 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначено, що зобов'язання повинні ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004 Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов'язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав). Аналогічну позицію наведено у постанові від 29.05.2013 Вищого господарського суду України по справі №5011-5/14825-2012.

Способи захисту за своїм призначенням можуть вважатись визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Тобто, метою застосування судом певного способу захисту прав та законних інтересів осіб є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб'єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню. Отже, останнє направлене на настання певних юридичних наслідків. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом України у листі від 01.04.2014 "Аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України".

Наразі, суд вважає за необхідне захистити права позивача шляхом визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіної Марини Анатоліївни у формі повідомлення про нікчемність правочину щодо погашення заборгованості за кредитним договором №274-2012 від 05.09.2012, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" та позивачем та в рахунок виконання договору застави майнових прав №04/08/09-3 від 08.09.2014 року, а також договору відступлення права вимоги №04/08/09-У від 08.09.2014 року, укладених з Компанією Квіткком Лімітед.

Отже, виходячи з наведеного вище, приймаючи до уваги позицію Конституційного Суду України, враховуючи висновки суду щодо відсутності підстав вважати нікчемним правочин щодо погашення заборгованості за кредитним договором №274-2012 від 05.09.2012, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" та позивачем та в рахунок виконання договору застави майнових прав №04/08/09-3 від 08.09.2014 року, а також договору відступлення права вимоги №04/08/09-У від 08.09.2014 року, укладеним з Компанією Квіткком Лімітед, суд дійшов до висновку щодо задоволення позовних вимог позивача до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіної Марини Анатоліївни про визнання протиправним та скасування рішення відповідача у формі повідомлення про нікчемність наведеного вище правочину.

Всі інші доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

За таких обставин та враховуючи викладене вище позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями ст.ст. 129, 130, 233, 231, 238, 250, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Скасувати рішення №11/1-47278 від 23.09.2016 Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіної Марини Анатоліївни викладене у формі повідомлення про нікчемність правочину щодо зарахування часткових зустрічних однорідних вимог в рахунок виконання зобов'язання за кредитним договором №274-2012 від 05.09.2012, укладений між Публічним акціонерним товариством "БіЕйБі Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ "АГРОСОЮЗ-РП".

Стягнути з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" (04119, місто Київ, вул. Дегтярівська, будинок 27 Т; ідентифікаційний код 19017842) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ "АГРОСОЮЗ-РП" (19511, Черкаська обл., Городищенський р-н., с. Мліїв, вул. Данила Кушніра, 245, код ЄДРПОУ 35013940) судовий збір у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн.00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 22.05.2018

Суддя І.І. Борисенко