ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

15 травня 2018 року

справа №822/2348/16

адміністративне провадження №К/9901/46238/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендара І.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року у складі судді Лабань Г.В. та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року у складі колегії суддів Боровицького О.А., Ватаманюка Р.В., Матюхнюка Д.Б. у справі № 822/2348/16 за позовом Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

У листопаді 2016 року Державне підприємство "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Хмельницькій області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000821400 від 12 липня 2016 року в частині нарахування основного платежу в розмірі 276656,00 грн та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 69 164, 00 грн, з мотивів безпідставності його прийняття.

19 грудня 2017 року рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року, позов задоволено у повному обсязі, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000821400 від 12 липня 2016 року в частині нарахування основного платежу в розмірі 276 656,00 грн та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 69 164,00 грн.

26 березня 2018 року відповідачем подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків судів обставинам справи, порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Касаційна скарга податкового органу обґрунтована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій невірно надано оцінку обставинам, які вказують на нереальність господарсько-фінансових операцій позивача.

Відповідач зазначає, що висновки судів попередніх інстанціях засновані на судовому рішенні, що набрало законної сили у справі №822/1867/16, в межах якого надавалась оцінка господарським відносинам позивача з його контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю «Спец Модуль», не можна вважати правильними, оскільки такі висновки зроблені без належної правової оцінки наявним у справі доказам, та відсутності з надання позивачем будь-яких доказів, які б підтверджували ці операції, що складали їх зміст та відповідали їх суті. В межах справи №822/1867/16 не надавалась оцінка доказам, які прямо вказують про фіктивність операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Спец Модуль».

На думку податкового органу, судами попередніх інстанцій не надана належна оцінка наявності кримінального розслідування за ознаками кримінального правопорушення за частиною третьою статті 209 Кримінального кодексу України, яке здійснюється правоохоронними органами відносно діяльності директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец Модуль». Фіктивність підприємства, не може мати наслідки легалізації операцій навіть при формальному документальному підтверджені.

Відповідач доводить, що внаслідок неповного з'ясування обставин справи, відбулось неправильне встановлення судами сум зобов'язань визначених спірним податковим повідомленням-рішенням №000821400, через яку вбачається їх невідповідність в сумах нарахованих зобов'язань та застосованих штрафних санкцій зазначених судами (276 656 грн основної суми та 69 164 грн штрафної санкції), та дійсним податковим повідомленням-рішенням від 12 липня 2016 року, прийнятим за результатами акту перевірки від 22 червня 2016 року на суму 346 776 грн. основного платежу та 86 694 грн штрафними санкціями.

26 березня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача та витребувано із Хмельницького окружного адміністративного суду справу № 822/2348/16.

04 квітня 2018 року справа № 822/2348/16 надійшла на адресу Верховного Суду.

Позивач своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не є перешкодою для розгляду та вирішення справи.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій, в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що позивач - державне підприємство "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" 02 жовтня 1996 року зареєстроване виконавчим комітетом Кам'янець - Подільської міської ради Хмельницької області (Свідоцтво про державну реєстрацію Серії А00 №549354). Основними видами діяльності позивача є: виробництво зброї та боєприпасів; інші види оптової торгівлі; дослідження і розробки в галузі природничих та технічних наук.

Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пунктами 77.1, 77.4 статті 77, пунктом 82.1 статті 82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області № 213 від 27 квітня 2016 року та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на ІІ квартал 2016 року проведена документальна планова виїзна перевірка державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" з питань дотримання зокрема вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 березня 2016 року, за результатами якої складений акт від 22 червня 2016 року №0040/22-01-14-01/23831376.

На підставі акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000821400, яким донараховано суму частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до Державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями всього в розмірі 346 776, 00 грн та застосовано штрафні санкції в розмірі 86 694, 00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з правомірності формування показників податкової звітності, що мало вплив на встановлення обсягу чистого прибутку (доходу), що відраховуються державним унітарним підприємством до бюджету, за товарними господарськими операціями з контрагентами у спірному податковому періоді, та як наслідок відсутності встановлених податковим органом порушень. До таких висновків суди попередніх інстанції дійшли з огляду на судові рішення, а саме постанову суду першої, залишеною без змін ухвалою суду апеляційної інстанції в межах адміністративної справи №822/1867/16.

Надаючи оцінку доводам касаційної скарги та прийнятим судовим рішенням, Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Актом перевірки в основу податкового правопорушення допущеного позивачем наведені положення норми пункту 44.1 статті 44, пунктів 135.2, 135.5 статті 135, пункту 138.2, підпункту 138.8.5 пункту 138.8 статті 138, абзацу «в» підпункту 138.10.4 пункту 138.10, підпункту 138.12.2 пункту 138.12 статті 138, підпунктів 139.1.6, 139.1.9, 139.1.11 пункту 139.1 статті 139, пункту 142.2 статті 142 Податкового кодексу України (в редакції до 01 січня 2015 року), пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (в редакції з 01 січня 2015 року), пунктів 5, 7, 8, 21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», пункту 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16, пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів».

Порушення встановлені за результатами перевірки господарсько-фінансових відносин Підприємства з його контрагентами Товариством з обмеженою відповідальністю «Спец Модуль» з придбання товарів, та відповідно по витратам на збут здійснених комісіонерами Державного підприємства ДГЗІФ «Украінмаш» та Державного підприємства «Укрспецекспорт», що не підтверджені первинними документами за спірні періоди 2013-2015 роки.

Основним спірним питанням в межах справи є реальність господарських операцій, результати яких стали наслідком збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, спірне податкове повідомлення-рішення базується на викладених в акті перевірки висновках відповідача щодо порушення позивачем пункту 1 Порядку відрахування до Державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 138 від 23 лютого 2011 року, в результаті чого занижено частину чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті позивачем до цього бюджету в сумі 346776 грн.

Правові основи управління об'єктами державної власності визначені Законом України "Про управління об'єктами державної власності" від 21 вересня 2006 року №185-V (далі - Закон № 185-V).

Відповідно до частини першої статті 11-1 цього Закону державні унітарні підприємства (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" відповідно до Закону України "Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів", державного підприємства із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні Державного управління справами, державних комерційних підприємств та казенних підприємств, які відповідно до статті 1 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" належать до наукових установ, а також науково-технологічних комплексів, заснованих на державній власності, а також державних підприємств "Міжнародний дитячий центр "Артек" і "Український дитячий центр "Молода гвардія") та їх об'єднання зобов'язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у розмірі не менше 30 відсотків у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Статтею 6 Податкового кодексу України надано визначення понять "податок" та "збір". Так, податок - це обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платника податку відповідно до цього Кодексу. Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податків, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

Зокрема, статтями 9 та 10 Податкового кодексу України визначено вичерпний перелік загальнодержавних і місцевих податків і зборів.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року N 106 "Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджет" визначено, що контроль за справлянням надходжень до бюджету по коду бюджетної класифікації 21010000 "Частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до бюджету, та дивіденди (доход), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність" покладено на Державну податкову службу та Державну фінансову інспекцію (за результатами ревізій та перевірок).

Бюджетним кодексом України, зокрема пунктом 17 частини другої статті 29 визначено, що до доходів загального фонду Державного бюджету України належить частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до державного бюджету відповідно до закону, та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність.

Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138 (далі - Порядок № 138).

Згідно з пунктом 1 Порядку № 138 частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" відповідно до Закону України "Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів" (1341-15), а також державних підприємств "Міжнародний державний центр "Артек" і "Український дитячий центр "Молода гвардія") до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, у розмірі: 30 відсотків - державними підприємствами, що є суб'єктами природних монополій, та державними підприємствами, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 млн. гривень; 15 відсотків - іншими державними унітарними підприємствами.

Пунктами 2, 3 Порядку № 138 визначено, що частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що обсяг чистого прибутку (доходу) має суттєве значення для визначення обсягу частини чистого прибутку, що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об'єднанням, а отже визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, яким збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток є таким , що має прямий вплив на розмір частини чистого прибутку.

Суди попередніх інстанцій встановили, що ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року залишено без змін постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2017 року по справі №822/1867/16, якою визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 12 липня 2016 року № 0000811400 в частині донарахування податку на прибуток підприємств в розмірі 501 626 гривні та застосування штрафних санкцій в розмірі 50438 гривень.

Зазначеними судовими рішеннями в межах справи №822/1867/16 встановлені обставини та надана правова оцінка виявленим податковим органом порушенням, що знайшли своє відображення в акті перевірки від 22 червня 2016 року Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки", в тому числі по взаємовідносинам з контрагентами Товариством з обмеженою відповідальністю «Спец Модуль» з придбання товарів, та відповідно по витратам на збут здійснених комісіонерами Державним підприємством ДГЗІФ «Украінмаш» та Державним підприємством «Укрспецекспорт», у спірних періодах 2013-2015 років.

В межах справи, що розглядається та в межах справи №822/1867/16 мають місце одні й ті самі фактичні обставини, встановлені судовими рішеннями стосовно позивача щодо предмету перевірки, підстав нарахування та висновків щодо наявних порушень по операціям з контрагентами позивача.

Різницю складає лише розмір донарахованого податковим органом податку на прибуток визначення щодо частини зобов'язань за оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням від 12 липня 2016 року № 000821400, яка оскаржується позивачем та всієї суми, зазначеної податковим повідомленням - рішенням, щоє предметом розгляду в межах справи №822/1867/16.

Донарахування здійснене в межах цієї справи за допущені порушення, які є наслідком та похідними від донарахування по встановленим відповідачем порушенням в межах справи №822/1867/16, оцінка яким вже надана судами.

В межах справи №822/1867/16 будь-яких порушень з боку Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" по взаємовідносинам з його контрагентами встановлено не було, доведений факт реальності господарських відносин з контрагентами, встановлені обставини здійснення господарських операцій, як наслідок цього, визнана безпідставність донарахування відповідних податкових зобов'язань та санкцій.

Суд зазначає, що порушення є нерозривно пов'язаними між собою, а тому з огляду на положення частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у адміністративній справі №822/1867/16, що набрало законної сили, не підлягає доказуванню при розгляді цієї справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини. Будь-яких обмежень встановлених законом щодо цього не має. Таким чином, під час розгляду справи суд першої та апеляційної інстанції цілком правомірно, у відповідності до положень процесуального закону, врахували наведені судові рішення з огляду на загально-правовий принцип преюдиції.

Правомірність формування відповідних показників податкового обліку по цим операціям, встановлених судовими рішеннями у справі №822/1867/16 має преюдиційне значення при вирішенні цієї справи та обов'язковим до врахування судами.

Доводи касаційної скарги стосовно надання судами попередніх інстанцій висновків без належної правової оцінки наявним у справі доказам, та відсутності з надання позивачем будь-яких доказів, які б підтверджували ці операції, Суд вважає неприйнятними та такими, що не спростовують висновків судів та не доводять порушення судами принципу обґрунтованості їх рішень прийнятих по суті спору.

Наведені доводи касаційної скарги стосовно того, що в межах справи №822/1867/16 не надавалась оцінка доказам фіктивності операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Спец Модуль», є безпідставними з огляду на зміст постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2017 року та ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року по справі №822/1867/16, в яких є чітке відображення та надана оцінка тим спірним правовідносинам, що були предметом судового дослідження та перевірки.

Суд не погоджується з доводами скаржника щодо не надання судами належної оцінки наявності кримінального розслідування за ознаками кримінального правопорушення за частиною третьою статті 209 Кримінального кодексу України, яке здійснюється правоохоронними органами відносно діяльності директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец Модуль», та наданому до суду протоколу допиту в якості свідка Жебеньової В.В. від 17 січня 2017 року, що підтверджує фіктивність підприємства з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец Модуль».

Суд вважає, що суди попередніх інстанцій надали належну оцінку доказам у справі, в тому числі наявності кримінального провадження з огляду на положення частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

За положеннями цієї норми наявність кримінального провадження, що перебуває у правоохоронних органів, що здійснюють його розслідування за фактом фіктивного підприємства зокрема Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец Модуль», може мати юридично-правове значення, але не виключно, у випадку наявності вироку суду в кримінальному провадженні, ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, як такі, що є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Відсутність в матеріалах справи таких судових рішень унеможливлює прийняття доводів скаржника щодо не надання судами належної оцінки наявності кримінального розслідування.

Суд вважає неприйнятними доводи скаржника щодо неправильного встановлення судами сум зобов'язань винесеного оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, через яку вбачається їх невідповідність в сумах нарахованих зобов'язань та штрафних санкцій зазначених судами з огляду на оскарження податкового повідомлення-рішення в частині. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Підприємство не погоджується з визначенням податковим органом порушень саме по операціям з Товариством з обмеженою відповідальністю «Спец Модуль» з придбання товарів, та відповідно по витратам на збут здійснених комісіонерами Державним підприємством ДГЗІФ «Украінмаш» та Державним підприємством «Укрспецекспорт», у періодах 2013-2015 років. Інші встановлені податковим органом порушення не є предметом судового оскарження в межах цієї справи.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального та порушення процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм належну правову оцінку на підставі норм закону.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року у справі № 822/2348/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендар