ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

^{_____________________________________________________________________________________________}

^{П О С Т А Н О В А}

^{ІМЕНЕМ УКРАЇНИ}

14 травня 2018 року

м. Одеса

Справа № 915/1161/17

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ярош А.І.,

суддів : Принцевської Н.М.; Діброви Г.І.,

секретар судового засідання Іванов І.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився, повідомлений належним чином;

від відповідача: ОСОБА_1, керівник, ОСОБА_2, за ордером від 14.05.18 МК №91700,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства “Матрица”

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 25 січня 2018 року

у справі №915/1161/17

за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 банку “ПриватБанк”

до Фермерського господарства “Матрица”

про стягнення 494713,84 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство ОСОБА_3 “Приватбанк” звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Фермерського господарства “МАТРИЦА” заборгованість за договором банківського обслуговування від 07.11.2011р. за послугою “кредитний ліміт на поточний рахунок” в розмірі 494713,84 грн., з яких: 456520,93 грн. – заборгованість за кредитом; 25108,66 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 2311,91 грн. – комісія; 10772,34 грн. – пеня.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань, передбачених “Умовами та правилами надання банківських послуг” (далі – Умови), Тарифами Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою відповідача від 07.11.2011р. про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та відкриття рахунку складають договір банківського обслуговування від 07.11.2011р., а саме, зобов’язань щодо своєчасного і в повному обсязі повернення банку в повному обсязі використаних кредитних коштів, сплату відсотків, комісії. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 25 січня 2018 року у справі № 915/1161/17 (суддя Смородінова О.Г.) позов задоволено повністю.

Стягнуто з Фермерського господарства “МАТРИЦА” на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 банку “ПриватБанк” заборгованість в розмірі 494713,84 грн., з яких: заборгованість за кредитом – 456520,93 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом – 25108,66 грн., комісія – 2311,91 грн., пеня – 10772,34 грн., судовий збір в розмірі 7420,71 грн. Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором б/н від 07.11.2011 в розмірі 494713,84 грн., з яких: заборгованість за кредитом – 456520,93 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом – 25108,66 грн., комісія – 2311,91 грн., пеня – 10772,34 грн., є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Фермерське господарство “Матрица” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Миколаївської області від 25.01.2018 року у справі № 915/1161/17 –скасувати, у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» до ФГ «Матрица» про стягнення заборгованості за Договором банківського обслуговування від 07.11.2011 р. за послугою кредитний ліміт на поточний рахунок (овердрафт) в розмірі 494713,84 грн., з яких: 456520,93 грн. заборгованість за кредитом; 25108,66 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 2311,91 грн. комісія; 10772.34 грн. пеня, та судових витрат - відмовити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт посилається на те, що суд першої інстанції повинен був залишити позов без розгляду, як такий, що поданий неуповноваженою особо.

Висновки суду про те, що доводи відповідача не знайшли свого підтвердження, а позовна заява відповідала встановленим Господарським процесуальним кодексом України вимогам – не відповідають наявним в матеріалах справи доказам, оскільки по-перше, вказані відповідачем в обґрунтування заяви про залишення позову без розгляду документи (або належним чином завірені копії) відсутні в матеріалах справи, а тому встановити обсяг повноважень особи яка видала довіреність, а відтак і перевірити обсяг повноважень особи, яка звернулася від імені банку до суду та підписала позовну заяву було неможливо.

По суті спору апелянт звертає увагу на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам.

Так, скаржник зазначає, що відкрив у ПАТ КБ «Приватбанк» лише поточний рахунок у національній валюті № 26006063202905, але ніякої «Заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг», як про те зазначає позивач (а.с. З, перший абзац), ФГ «Матрица» 07.11.2011 року не підписувало.

Крім того, позивачем не доведено, які саме Умови та Тарифи були розміщені на сайті позивача на час відкриття банківського рахунку 07.11.2011 року, тобто, на час нібито укладення договору приєднання, зокрема до яких саме Умов та Тарифів приєднався та зобов'язався виконувати відповідач.

З наданих позивачем «Умов та правил користування послугою кредитування юридичних осіб від ОСОБА_4» по умовам кредитного ліміту за Послугою -«Кредитний ліміт на рахунок» (Т.1.а.с.28-40), неможливо встановити їх чинність та дію в часі, і що саме до цих Умов приєднався відповідач, прийняв їх і зобов'язався виконувати, а також що саме ці Умови разом з заявою про відкриття банківського рахунку від 07.11.2011 року становили договір банківського обслуговування від 07.11.2011 року, за стягнення боргу за яким звернувся позивач.

Матеріали справи не містять доказів належного доведення до відповідача кредитних лімітів.

Тому, на думку апелянта, висновки суду першої інстанції про приєднання відповідача до «Умов та правил користування послугою кредитування юридичних осіб від ОСОБА_4» (Т.1.а.с.28-40), які разом з заявою про відкриття банківського рахунку від 07.11.2011 року становили договір банківського обслуговування, ґрунтуються на припущеннях та документально не підтвердженні наявними матеріалами справи.

Крім того, згідно наданих позивачем «Умов та правил користування послугою кредитування юридичних осіб від ОСОБА_4», обов'язковою умовою встановлення/користування Кредитним лімітом на розрахунковому рахунку є надання поруки фізичною особою – Поручителем, однак жодного договору поруки в забезпечення виконання зобов'язань ФГ «Матрица» по Договору про відкриття банківського рахунку від 07.11.2011 року ніколи не укладалось, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Також апелянт зазначає, що досліджуючи матеріали справи та надаючи їм оцінку, суд не звернув уваги, що в наявних матеріалах справи взагалі відсутні документальні підтвердження щодо встановлення кредитних лімітів за 2012р.,2013р., 2015р., 2016р., 2017роки, повну відсутність документального підтвердження (відображення в бухгалтерському обліку) нарахування відсотків (в т.ч. прострочених) та комісії, пені, тому висновки суду про обґрунтованість наданого позивачем ОСОБА_5 заборгованості безпідставні.

До того ж апелянт вважає, що, досліджуючи обґрунтованість позовних вимог, суд не звернув уваги на невідповідність вказаних у «ОСОБА_5 заборгованості за договором №б/н від 07.11.2011. укладеного між ОСОБА_4 та клієнтом ФГ Матриця, станом на 21.09.2017р.» залишків заборгованості, на які нараховував відсотки за користування кредитом позивач та залишків згідно «виписки по рахунку №26006053202905 «ФГ Матриця» за період з 08.09.2016р. по 01.10.2017р.»

Крім того, в суді апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою апелянт та його представник заявляли клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи, в якому зазначали, що відповідач та позивач не є відповідними експертами в галузі дослідження документів фінансово - кредитних операцій, а викладені відповідачем в апеляційній скарзі доводи та наведені норми закону, дають обґрунтовані підстави вважати позовні вимоги не доведеними належними, допустимими доказами та не підтвердженими документально, для повного та вичерпного з’ясування обставин, що мають істотне значення для справи, та потребують спеціальних знань в галузі бухгалтерії, економіки, ведення банківських розрахунків та обліку, для підтвердження чи спростування доводів сторін, наданих у ході розгляду справи.

Тому відповідач вважає за необхідне клопотати про проведення судової економічної експертизи, на вирішення якої поставити наступні питання:

- Чи підтверджується документально «ОСОБА_5 заборгованості за договором №б/н від 07.11.2011р, укладеного між ОСОБА_4 та клієнтом ФГ Матрица, станом на 21.09.2017р.» (ЇМ.а.с.73-81) відповідно до бухгалтерського обліку банку за наявними матеріалами справи №915/1161/17?

- Чи відповідає «Залишок поточної заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту)» у «ОСОБА_5 заборгованості за договором №б/н від 07.11.2011р., укладеного між ОСОБА_4 та клієнтом ФГ Матрица, станом на 21.09.2017р.» (Т.і.а.с.73-81) за період з 07.11.2011р. по 21.09.2017р., та «виписка по рахунку №26006053202905 «ФГ Матриця» за період з 08.09.2016р. по 01.10.2017р.» (Т.1. а.с.55-72)?

- Чи підтверджується документально встановлення кредитного ліміту за договором №б/н від 07.11.2011р. та відображення зобов'язання з кредитування у бухгалтерському обліку банку за наявними матеріалами справи №915/1161/17?

Експертне дослідження доручити судовим експертам: ТОВ «Експертно-дослідна служба України» (01133, м. Київ, б-р Лесі Українки 26В, оф. 1105).

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважає їх необґрунтованими, рішення суду першої інстанції – законним, та просить залишити його без змін.

Щодо клопотання про призначення судової економічної експертизи, позивач зазначає, що своїм правом надання доказів та подання заяви про призначення експертизи Відповідач у встановлені ГПК України строки не скористався, у своїй апеляційній скарзі не обґрунтовує поважність причин неподання доказів до суду першої інстанції.

З огляду на таке, ОСОБА_4 вважає, що у задоволенні заяви про призначення судово-економічної експертизи апелянту слід відмовити.

В судовому засіданні 14.05.2018 року судовою колегією в задоволенні клопотання про призначення судової економічної експертизи відмовлено з огляду на наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Водночас згідно з частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Як вбачається зі змісту питань, які відповідач просить суд поставити на вирішення експертизи, останні є саме правовими питаннями, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, у зв`язку з чим неприпустимо ставити дані питання перед судовими експертами. Крім того, відповідачем не обґрунтовано неможливість подання відповідного клопотання та проведення судової експертизи при розгляді справи в суді першої інстанції.

14.05.2018 року в судове засідання не з’явився представник позивача, хоча належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання, тому судова колегія дійшла висновку про розгляд справи за відсутністю представника ПАТ КБ «Приватбанк».

Відповідно до вимог ст.ст. 240, 283 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів доходить наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 07 листопада 2011 року Фермерським господарством “МАТРИЦА” в особі керівника (голови) ОСОБА_1 було підписано заяву про відкриття поточного рахунку (поточний рахунок 26006053202905, картковий рахунок 26055053201559) та картку зі зразками підписів і відбитка печатки в банківській установі.

25.03.2014 ФГ “МАТРИЦА” в особі керівника ОСОБА_1 було підписано заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Найменування банка: Публічне акціонерне товариство ОСОБА_3 банк “Приватбанк”.

У подальшому, 07.09.2015 відповідачем в особі керівника ОСОБА_1 підписано заяву про відкриття рахунку (поточний рахунок 26006053202905, рахунок для ПДВ 26043053203291).

Підписавши заяви від 07.11.2011 та 25.03.2014, клієнт висловив свою згоду з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, Вищевказані заяви в сукупності складають Договір банківського обслуговування б/н від 07.11.2011р..

За своєю юридичною природою укладений сторонами договір є змішаним договором здійснення банківських операцій, який містить елементи договору банківського рахунку та кредитного договору.

Згідно умов наведеного договору, відповідачу 07.11.2011р. було встановлено кредитний ліміт 4000,00 грн. в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта, що визначено і врегульовано “Умовами та Правилами надання банківських послуг” (виписка з Приват24 по клієнту).

В подальшому розмір кредитного ліміту ФГ “МАТРИЦА” було збільшено до 500 000,00 грн., що вбачається з виписки з Приват24 по клієнту від 07.10.2016р..

За даними позивача (виписки по рахунку ФГ “МАТРИЦА” № 26006053202905: з 06.09.2016 по 31.09.2017 – а. с. 13-22; з 08.09.2016 по 01.10.2017 – а. с. 55-72), позивач перерахував відповідачу кредитні кошти в розмірі 500 000,00 грн., і останнім їх було отримано в період з 08.09.2016 по 01.02.2017, однак відповідач, частково повернувши отримані кредитні кошти, з 07.06.2017 прострочив виконання взятих на себе договірних зобов’язань щодо своєчасного повернення суми кредиту.

У зв’язку з неповним погашенням боргу (12.05.2017 на суму 37617,32 грн. та 19.08.2017 на суму 5861,75 грн.), заборгованість за кредитом станом на 21.09.2017 становить 456520,93 грн.

Крім того, позивачем нараховано заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 25108,66 грн. нарахована за період з 01.09.2017 по 21.09.2017, заборгованість по комісії за користування кредитом в сумі 2311,91 грн. нарахована за період з 01.08.2017 по 01.09.2017, пеню за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором в сумі 10772,34 грн. нарахована за період з 01.09.2017 по 21.09.2017.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Нормою ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Досліджуючи доводи апелянта про те, що він не приєднувався до Умов та правил, неможливо встановити чинність та дію Умов в часі, судова колегія доходить наступних висновків.

Згідно з частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Заявою від 07.11.2011 року , підписаною клієнтом, встановлено, що Умови та правила і ОСОБА_4 банку становлять між клієнтом та банком договір про надання банківських послуг, клієнт зобов’язався виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, ОСОБА_4.

Прийняття даних умов підтверджується підписом голови ФГ «Матрица» ОСОБА_1 у заяві.

В подальшому, 25.03.2014 року голова ФГ «Матрица» ОСОБА_1 підписала заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, в якій зазначено, що підписав дану заяву, клієнт виразив свою згоду з Умовами та правилами, що знаходяться на сайті банку, тарифами банку, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування.

Згідно з частинами першою та другою статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Особливістю договору приєднання є те, що позичальник приймає й погоджується із запропонованими кредитором умовами без права вносити свої пропозиції щодо цих умов.

Саме такий договір був укладений і виконувався сторонами.

Вимоги про визнання цього договору в цілому або його частин недійсними, а також про зміну або розірвання договору з передбачених законом підстав ФГ «Матрица» не заявляло.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про те, що між банком та відповідачем 07.11.2011 року був укладений кредитний договір.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з підписаною заявою/договором клієнт повідомлений про сайти банку та своїм підписом підтвердив, що повною мірою розуміє та зобов'язується виконувати вимоги Умов та правил, а також підтвердив ознайомлення з обов'язком самостійно знайомитися із внесеними змінами на сайті (адреса сайту вказана у заяві).

При незгоді зі змінами Умов та правил та/або ОСОБА_4 банку клієнт може звернутися в банк для розірвання цього договору та погасити перед банком заборгованість, у тому числі і заборгованість, що виникла протягом 30 днів з моменту повернення карток, виданих держателю і його довіреним особам.

Однак, судовою колегією встановлено, що заява про розірвання кредитного договору від відповідача до банку не надходила, і більш того, на протязі 2012-2017 року ФГ «Матрица» активно користувалось послугами банку, а на протязі 2016-2017 року – користувалось кредитними коштами без зауважень, в тому числі неодноразово здійснювало погашення заборгованості, 12.05.2017 року сплачено 37617,32 грн, 19.08.2017 року - 5861,75 грн., що підтверджується випискою з рахунку (а.с.81).

Відповідно до п. 3.2.1.1.1. Умов та правил, кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - «Кредит») надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - «Ліміт»). Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності.

Про розмір ОСОБА_6 повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет-банку «Приват24», мобільний додаток Приват24, SMS-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ОСОБА_6 Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ОСОБА_6, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

3.2.1.1.3. Кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди. Кредитний ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат у порядку, передбаченому «Умов та правил надання банківських послуг». Сторони погодилися, що кредитний ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат у порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг. ОСОБА_6 овердрафту встановлюється Банком на кожний операційний день. У випадку зниження Банком ліміту в односторонньому порядку, передбаченому цими «Умовами та правилами надання банківських послуг», Клієнт зобов'язується погасити різницю між фактичною заборгованістю і сумою нового ліміту не пізніше дня, вказаного в повідомленні банку про зміну ліміту, спрямованого Клієнту у будь-якій з форм, передбачених «Умов та правил надання банківських послуг». В іншому випадку грошове зобов'язання вважається порушеним, а зазначена різниця між фактичною заборгованістю і новою сумою ліміту вважається простроченою з дня, вказаного в повідомленні.

3.2.1.1.6. ОСОБА_6 може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ОСОБА_6 проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет-банку Приват24, мобільний додаток «Приват24», SMS-повідомлення або інших).

3.2.1.1.9. У разі невиконання та / або неналежного виконання Клієнтом зобов'язань, передбачених п. 3.2.1.2.2.18 цього розділу «Умов та правил надання банківських послуг», ОСОБА_6 збільшує процентну ставку на 1% річних за кожен випадок невиконання та / або неналежного виконання. При цьому ОСОБА_6 направляє Клієнту повідомлення на свій вибір або в письмовій формі, або за допомогою встановлених засобів електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет-банку Приват24, мобільний додаток «Приват24», SMS-повідомлення або інших), із зазначенням підстави - порушення зобов'язань, передбачених п. 3.2.1.2.2.18 і дати початку нарахування підвищених відсотків. За умови відновлення виконання Клієнтом зобов'язань, передбачених п. 3.2.1.2.2.18, Клієнт за користування кредитом сплачує відсотки згідно зі стандартними ставками, передбаченими тарифами Банку на момент зміни ставки. При цьому ОСОБА_6 направляє повідомлення Клієнту із зазначенням процентної ставки і дати початку її нарахування на свій вибір або в письмовій формі, або за допомогою встановлених засобів електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет-банку Приват24, мобільний додаток «Приват24», SMS-повідомлення або інших).

Відповідно до ч. 2. ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Отже, враховуючи вищевикладене, судова колегія зазначає, що підписавши заяви від 07.11.2011 року та 25.03.2014, відповідач погодився з Умовами та правилами, що знаходяться на сайті банку, тарифами банку, та мав можливість з ними ознайомитись безпосередньо через мережу Інтернет, оскільки вони знаходяться у вільному доступі.

За таких обставин, судова колегія відхиляє доводи апелянта про те, що вона не підписувала Умови та правила, та відсутність інформації про їх чинність.

Таким чином, судова колегія доходить висновку, що у відповідності до ст.ст. 6, 627, 629, 653 ЦК України, позивачем було належним чином повідомлено відповідача про зміну кредитного ліміту відповідно до умов укладеного між сторонами договору

Стосовно обґрунтованості розрахунку основної заборгованості, судова колегія доходить наступних висновків.

Відповідно до статей 526, 530, 610 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Так, відповідно до розрахунку ПАТ «КБ «Приватбанк», ФГ «Матрица» неналежно виконувала взяті на себе зобов'язання за договором, у зв'язку з чим станом на 12.09.2017 року в неї утворилася заборгованість у розмірі 456520,93 грн.

Заперечуючи проти розрахунку позивача, відповідач посилається на відсутність документального підтвердження (відображення в бухгалтерському обліку) нарахування відсотків (в т.ч. прострочених) та комісії (в т.ч. прострочених), а також пені.

Також відповідач звертав увагу на невідповідність вказаних у «ОСОБА_5 заборгованості за договором №б/н від 07.11.2011. укладеного між ОСОБА_4 та клієнтом ФГ Матриця, станом на 21.09.2017р.» залишків заборгованості на які нараховував відсотки за користування кредитом позивач та залишків згідно «виписки по рахунку №26006053202905 «ФГ Матриця» за період з 08.09.2016р. по 01.10.2017р.»

Дослідивши матеріали справи, судова колегія враховує наступні обставини.

Так, ключ до рахунку був отриманий Відповідачем у вигляді платіжної картки з рахунком 99926055053201559. Цей картковий рахунок є похідним від основного поточного рахунку 2600* та має назву "ключ до рахунку". Такий картковий рахунок відкривається Банком за заявою клієнта для зручного використання коштів з рахунку 2600* у банкоматах, торгово-сервісних мережах. Трати за цим рахунком є витратами з рахунку 2600* тільки з миттєвим доступом, без оформлення платіжних доручень, та без використання Приват24.

Усі витрати, які були здійснені за рахунком "ключ до рахунку" - відобразилися у виписках на рахунку 26009053203451 — хоч інколи із інтервалом 1-3 дні, які встановлені для здійснення банківських операцій згідно пункту 8.4 Закону України " Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»:

" 8.4. Міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів. Внутрішньобанківський переказ виконується в строк, встановлений внутрішніми нормативними актами банку, але не може перевищувати двох операційних днів».

Таким чином, спростовуються доводи апелянта про невідповідність розрахунків Банку відомостям, що знаходяться у виписках по рахунку №26006053202905 «ФГ Матриця», що викликано затримками у відображенні витрат клієнта у виписках по рахунку.

Судова колегія відхиляє доводи апелянта про відсутність договору поруки в забезпечення виконання зобов'язань ФГ «Матрица» по Договору про відкриття банківського рахунку від 07.11.2011 року, які спростовуються наданим позивачем до суду договором поруки №POR1427363628291 від 26.03.2015 року, за яким ОСОБА_1 поручилась перед ПАТ КБ «Приватбанк» за виконання ФГ «Матрица» зобов’язань за угодами-приєднання до розділу 3.2.1 «Кредитний ліміт» та розділу 3.2.2 «Кредит за послугою «гарантовані платежі» Умов та правил».

Апеляційний суд долучає зазначений договір поруки до матеріалів справи, оскільки враховує, що відповідач не надавав заперечень стосовно забезпечення виконання зобов’язань при розгляді справи в суді першої інстанції.

Таким чином, перевіривши обґрунтованість нарахування заборгованості відповідача, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності позовних вимог в частині основної заборгованості.

Судова колегія наголошує, що відповідачем не надано свого контррозрахунку позовних вимог, хоча в судовому засіданні відповідачка частково визнавала заборгованість за користування кредитом.

Натомість, судова колегія вважає, що розмір основної заборгованості та розмір нарахованих штрафних санкцій підтверджується належними та допустимими доказами, а саме виписками по рахунку, розрахунком заборгованості, дійсність яких відповідачем не спростовано.

Враховуючи наведені положення законодавства та умови укладеного між сторонами договору, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість стягнення з відповідача на користь позивача суми основної заборгованості за кредитом – 456520,93 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом – 25108,66 грн., комісія – 2311,91 грн., пеня – 10772,34 грн.

Доводи апелянта про відсутність повноважень представника позивача на представництво інтересів в суді та подання позовної заяви спростовуються наданою до суду довіреністю 956-К-О від 05.01.2017 року, щодо якої відсутні дані про її скасування, отже на даний час довіреність є чинною.

Так дійсно, судом встановлено, що довіреність 956-К-О від 05.01.2017 року видана головою правління ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_7, згідно витягу з ЄДР станом на 07.11.2017 року керівником ПАТ КБ «Приватбанк» є ОСОБА_8. підписант – ОСОБА_9

Разом з тим, судова колегія зазначає, що зміна керівництва не тягне за собою автоматичне скасування усіх виданих раніше довіреностей.

Доказів скасування довіреності №956-К-О від 05.01.2017 року апелянтом до суду не надано.

За таких обставин, судова колегія доходить висновку про чинність довіреності №956-К-О від 05.01.2017 року, а тому відповідно – наявність повноважень представника ОСОБА_10 на представництво інтересів позивача та подання позовної заяви до суду.

З урахуванням вищевикладеного, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, судова колегія Одеського апеляційного господарського суду доходить висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, та скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду.

Керуючись статтями 270, п.1 ч.1 ст. 275, ст.277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства “Матрица” залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 25 січня 2018 року у справі №915/1161/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 15.05.2018 року.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя Г.І. Діброва

Суддя Н.М. Принцевська