open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 826/11295/17
Моніторити
Ухвала суду /25.06.2019/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /25.06.2019/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /16.05.2019/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /16.05.2019/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /04.03.2019/ Шостий апеляційний адміністративний суд Постанова /26.02.2019/ Шостий апеляційний адміністративний суд Постанова /26.02.2019/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /01.11.2018/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /24.10.2018/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /20.09.2018/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /30.08.2018/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /30.08.2018/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /26.07.2018/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /23.06.2018/ Касаційний адміністративний суд Постанова /10.05.2018/ Київський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /06.03.2018/ Київський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /31.01.2018/ Київський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /09.01.2018/ Київський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /18.12.2017/ Київський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /18.12.2017/ Київський апеляційний адміністративний суд Постанова /28.11.2017/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /12.09.2017/ Окружний адміністративний суд міста Києва
emblem
Справа № 826/11295/17
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Ухвала суду /25.06.2019/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /25.06.2019/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /16.05.2019/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /16.05.2019/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /04.03.2019/ Шостий апеляційний адміністративний суд Постанова /26.02.2019/ Шостий апеляційний адміністративний суд Постанова /26.02.2019/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /01.11.2018/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /24.10.2018/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /20.09.2018/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /30.08.2018/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /30.08.2018/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /26.07.2018/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /23.06.2018/ Касаційний адміністративний суд Постанова /10.05.2018/ Київський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /06.03.2018/ Київський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /31.01.2018/ Київський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /09.01.2018/ Київський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /18.12.2017/ Київський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /18.12.2017/ Київський апеляційний адміністративний суд Постанова /28.11.2017/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /12.09.2017/ Окружний адміністративний суд міста Києва

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/11295/17 Суддя першої інстанції: Смолій І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Троян Н.М. та Файдюка В.В.,

за участю секретаря - Казюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2017 року, яка прийнята в порядку письмового провадження, у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Київський річковий порт» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2017 року ПАТ «Київський річковий порт» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 05 вересня 2017 року № 16404140305, № 1612140305, № 1616140305, № 1617140305, № 7072615141, № 7052615141, № 1618140305, № 1619140305, № 1613140305, № 1611140305 та №1609140305.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2017 року вказаний адміністративний позов був задоволений у повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та порушив норми матеріального права. Скаржник вказує на те, що позивач занизив податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, земельного податку, орендної плати за землю, рентної плати за використання радіочастотного ресурсу України, а також не сплачував у встановлені строки суми узгоджених податкових зобов'язань та порушував строки подачі податкової звітності.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення про задоволення адміністративного позову.

Під час судового засідання представники відповідача підтримали апеляційну скаргу та просили суд її задовольнити з підстав, викладених у ній.

Представник позивача в судовому засіданні заперечувала проти апеляційної скарги та просила суд відмовити у її задоволенні з підстав, зазначених у відзиві на апеляційну скаргу.

Ухвалою суду від 10 травня 2018 року Публічне акціонерне товариство «Київський річковий порт» було замінене в порядку процесуального правонаступництва на Приватне акціонерне товариство «Київський річковий порт».

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задовольнити частково, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2017 року - скасувати в частині задоволення позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень щодо нарахування грошових зобов'язань з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом виходячи із наступного.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Судом першої інстанції було встановлено та сторонами даної справи не заперечується, що Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві провело документальну планову виїзну перевірку ПАТ «Київський річковий порт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, а також законодавства з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2015 року по 31 березня 2017 року, за результатами якої склало акт від 22 серпня 2017 року № 356/26-15-14-01-05/03150071.

На підставі вказаного акту перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення від 05 вересня 2017 року:

- № 1604140303, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2576066 грн. 75 коп., з яких основне зобов'язання - 1472038 грн. 14 коп. та штрафні (фінансові) санкції (штраф) - 1104028 грн. 61 коп.;

- № 1612140305, яким за затримку сплати грошового зобов'язання з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, нараховано штраф у розмірі 4306 грн. 73 коп.;

- № 1616140305, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 4080 грн. 00 коп., за платежем «рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України»;

- № 1617140305, яким збільшено суму грошового зобов'язання з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України на загальну суму 33727 грн. 13 коп., з яких основне зобов'язання - 26981 грн. 70 грн.; штрафні (фінансові) санкції - 6745 грн. 43 коп.;

- № 7072615141, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1312987 грн. 00 коп., з яких основне зобов'язання - 1212921 грн. 00 коп., штрафні (фінансові) санкції 100066 грн. 00 коп.;

- № 7052615141, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 670250 грн. 00 коп., з яких основне зобов'язання - 446834 грн. 00 коп.; штрафні (фінансові) санкції - 223417 грн. 00 коп.;

- № 1618140305, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 2040 грн. 00 коп. за платежем «орендна плата з юридичних осіб»;

- № 1619140305, яким збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати на загальну суму 1720332 грн. 08 коп., з яких основне зобов'язання - 1376265 грн. 66 коп.; штрафні (фінансові) санкції - 340066 грн. 42 грн.);

- № 1613140305, яким збільшено суму грошового зобов'язання із земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 15655820 грн. 36 коп., з яких основне зобов'язання - 12524656 грн. 29 коп.; штрафні (фінансові) санкції - 3131164 грн. 07 коп.);

- № 1611140305, яким нараховано штраф у розмірі 161643 грн. 73 коп. за платежем «земельний податок»;

- № 1609140305, яким нараховано штраф у розмірі 370 грн. 75 коп. за платежем «земельний податок».

Не погоджуючись із вказаними рішеннями податкового органу, ПАТ «Київський річковий порт» звернулося до суду з позовом про їх скасування.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову ПАТ «Київський річковий порт», суд першої інстанції виходив з того, що позивач надав розрахунки податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість, податку на прибуток, земельного податку, та первинні документи, на підставі яких вони здійснені, а також докази, які підтверджують, що позивач не є платником рентної плати за користування радіочастотним ресурсом та орендної плати за землю.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Щодо податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб.

Підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 05 вересня 2017 року № 1604140303 про нарахування податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1472038 грн. 14 коп. став висновок податкового органу про те, що ПАТ «Київський річковий порт» систематично не сплачує (не перераховує) відповідні податкові зобов'язання.

В акті перевірки від 22 серпня 2017 року № 356/26-15-14-01-05/03150071 зазначено, що при зіставленні сум нарахованого податку та сум перерахованого (сплаченого) податку, було встановлено, що ПАТ «Київський річковий порт» не сплатило до відповідного бюджету суми утриманого податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 2579353 грн. 51 коп., з них:

- 711317 грн. 44 коп. - сума заборгованості перед бюджетом з податку на доходи фізичних осіб згідно попередньої перевірки;

- 1418637 грн. 90 коп. - сума несплаченого податку на доходи фізичних осіб;

- 86838 грн. 97 коп. - сума нарахованого податку на доходи фізичних осіб за березень 2017 року, термін сплати якого станом на 31 березня 2017 року не настав.

Суд встановив, що заниження податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 711317 грн. 44 коп. було встановлене в ході перевірки, результати якої оформлені актом від 12 серпня 2016 року № 247/26-15-14-01-04/03150071.

На підставі вказаного акту перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення від 29 серпня 2016 року № 0959140303 про нарахування податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 1194653 грн. 49 коп., з яких основне зобов'язання - 711317 грн. 44 коп. та штрафні (фінансові) санкції - 483336 грн. 05 коп.

Зазначене податкове повідомлення-рішення є предметом оскарження у справі № 826/1783/17, яка на час складення акту перевірки від 22 серпня 2017 року № 356/26-15-14-01-05/03150071 перебувала у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва.

Обґрунтованість висновків акту перевірки від 12 серпня 2016 року № 247/26-15-14-01-04/03150071 щодо наявності у ПАТ «Київський річковий порт» непогашених податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб безпосередньо впливає на правомірність податкового повідомлення-рішення від 05 вересня 2017 року № 1604140303.

Так, в акті перевірки від 22 серпня 2017 року № 356/26-15-14-01-05/03150071 зазначено про застосування податковим органом положень п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України. Згідно вказаної норми права у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Отже, встановлення факту наявності у позивача заборгованості з податкових зобов'язань за попередні податкові періоди, ніж ті, що бути предметом перевірки, оформленої актом від 22 серпня 2017 року № 356/26-15-14-01-05/03150071, впливає на зарахування коштів, які ПАТ «Київський річковий порт» сплачувало в рахунок погашення поточних податкових зобов'язань у період з грудня 2015 року (податковим повідомленням-рішенням від 29 серпня 2016 року № 0959140303 позивачу були нараховані податкові зобов'язання по листопад 2015 року включно) по березень 2017 року.

Відповідно до п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідач під час проведення перевірки протиправно виходив з того, що податкові зобов'язання ПАТ «Київський річковий порт» за попередні періоди у розмірі 711317 грн. 44 коп. були узгодженими. Використання податковим органом під час проведення перевірки даних та інформації, викладених в акті перевірки від 12 серпня 2016 року № 247/26-15-14-01-04/03150071 до вирішення судом спору про оскарження податкового повідомлення-рішення від 29 серпня 2016 року № 0959140303 колегія суддів вважає необґрунтованим.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення про задоволення адміністративного позову ПАТ «Київський річковий порт» в частині вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 05 вересня 2017 року № 1604140303.

Щодо податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 05 вересня 2017 року № 7052615141 та нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 670250 грн. 00 коп., з яких основне зобов'язання - 446834 грн. 00 коп. та штрафні (фінансові) санкції - 223417 грн. 00 коп. став висновок податкового органу про те, що позивач не надав доказів фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ АКТИВ ТРЕЙДІНГ ГРУП».

Відповідач ставить під сумнів фактичне здійснення господарських операцій між ПАТ «Київський річковий порт» та ТОВ «АКТИВ ТРЕЙДІНГ ГРУП» за квітень і травень 2015 року.

Суд встановив, що протягом вказаного періоду зазначені контрагенти перебували у правовідносинах на підставі договорів оренди:

- № 035/П від 01 квітня 2014 року про передачу у платне користування «Технадзор», «Николаев» та «Л.Чайкина»;

- № 036/П від 01 квітня 2014 року про передачу в платне користування КПЛ-5-30» 16», КПЛ-124, крану портального № 109 «Альбрехт»;

- № 037/П від 01 квітня 2014 року про передачу в платне користування несамохідних суден « 2012», « 0493», «П-2019» та рудовозів « 502», « 505», « 506», « 522», « 540», « 508»;

- № 038/П від 01 квітня 2014 року про передачу в платне користування «БТ-469», «БТ-445», «БТ-423», «БТ-427»;

- № 2705/1/АТГ від 27 травня 2014 року про передачу в платне користування крану «Альбатрос» № КП-213 3 Р-Н;

- № 0106/1 від 01 червня 2014 року про передачу в платне користування автомобіля моделі «TOYOTA CAMRY 2.4i», тип ТЗ - легковий, випуск - 2003 року, реєстраційний номер НОМЕР_13;

- № 0206/1 від 02 червня 2014 року про передачу в платне користування навантажувача колісного одноковшового фронтального DISD SD 300 N;

- № 2905/1 від 29 травня 2014 року про передачу в платне користування ГПП «Кий».

Вказані договори були укладені ПАТ «Київський річковий порт» як орендодавцем та ТОВ «АКТИВ ТРЕЙДІНГ ГРУП» як орендарем. Передача об'єктів оренди від позивача до орендаря підтверджується актами приймання-передачі, копії яких приєднані до матеріалів справи.

Фактичне виконання вказаних договорів у частині передачі об'єктів оренди у користування вказаному контрагенту також не заперечується податковим органом.

Умовами зазначених договорів, з урахуванням додаткових угод, було передбачено, що протягом періоду використання техніки, ТОВ «АКТИВ ТРЕЙДІНГ ГРУП» зобов'язується здійснювати ремонт об'єктів оренди, а позивач зобов'язується оплатити відповідні роботи.

На підтвердження виконання ТОВ «АКТИВ ТРЕЙДІНГ ГРУП» ремонтних робіт позивач надав суду копії актів здачі-приймання виконаних робіт по ремонту орендованої техніки № 4 від 25 травня 2015 року, № 8 від 30 квітня 2015 року, № 2 від 25 травня 2015 року, № 1 від 25 травня 2015 року, № 3 від 25 травня 2015 року, № 5 від 25 травня 2015 року, № 6 від 25 травня 2015 року та № 7 від 25 травня 2015 року.

У зв'язку з виконанням зазначених робіт ТОВ «АКТИВ ТРЕЙДІНГ ГРУП» також видало ПАТ «Київський річковий порт» податкові накладні, на підставі яких позивач задекларував податковий кредит у розмірі 446834 грн. 00 коп., у тому числі за квітень 2015 року - 87667 грн. 00 коп. та за травень 2015 року - 359167 грн. 00 коп.

Висновок податкового органу про те, що позивач не мав права декларувати зазначений податковий кредит ґрунтується на тому, що свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «АКТИВ ТРЕЙДІНГ ГРУП» було анульоване 24 листопада 2015 року, остання податкова звітність із вказаного податку подана за травень 2015 року. Також в акті перевірки зазначено, що згідно звітів ТОВ «АКТИВ ТРЕЙДІНГ ГРУП», на момент проведення робіт по ремонту техніки, кількість працівників складала 2 особи, а основні засоби для здійснення ремонтних робіт теплоходів та іншої техніки були відсутні.

Надаючи правову оцінку зазначеним доводам Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, колегія суддів враховує, що у відповідності до пп. а п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України (тут та надалі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 201.1. та п. 201.8. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Положеннями п. 184.1. ст. 184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Колегія суддів встановила, що на час здійснення господарських операцій, видачі податкових накладних та декларування позивачем податкового кредиту за квітень-травень 2015 року ТОВ «АКТИВ ТРЕЙДІНГ ГРУП» було зареєстроване платником податку на додану вартість та мало право на складання податкових накладних.

Анулювання реєстрації ТОВ «АКТИВ ТРЕЙДІНГ ГРУП» платником податку на додану вартість, яке відбулося 24 листопада 2015 року, не впливає на законність декларування ПАТ «Київський річковий порт» у квітні та травні 2015 року.

Доводи податкового органу про відсутність у вказаного товариства трудових ресурсів та основних засобів, необхідних для виконання ремонту орендованого майна ґрунтуються виключно на даних податкової звітності ТОВ «АКТИВ ТРЕЙДІНГ ГРУП».

Відповідачем під час проведення перевірки не було враховано, що договорами № 035/П від 01 квітня 2014 року, № 036/П від 01 квітня 2014 року, № 037/П від 01 квітня 2014 року, № 038/П від 01 квітня 2014 року, № 2705/1/АТГ від 27 травня 2014 року, № 0106/1 від 01 червня 2014 року, № 0206/1 від 02 червня 2014 року та № 2905/1 від 29 травня 2014 року, а також додатковими угодами до них, на ТОВ «АКТИВ ТРЕЙДІНГ ГРУП» був покладений обов'язок здійснювати поточний ремонт об'єктів оренди без встановлення обмеження щодо неможливості залучення до виконання таких робіт інших суб'єктів господарювання.

Таким чином, самі по собі доводи, викладені в акті перевірки не є достатніми для висновку про незаконність дій ПАТ «Київський річковий порт» щодо формування податкового кредиту по правовідносинах із вказаним контрагентом.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України у редакції, чинній на час вирішення справи судом першої інстанції, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В порушення вказаної норми права Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві не надало суду доказів на підтвердження правомірності свого рішення про нарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Також колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 28 листопада 2017 року про те, що у відповідача при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 05 вересня 2017 року № 7052615141 не було обґрунтованих підстав для зазначення в акті перевірки висновку щодо визнання операцій ПАТ «Київський річковий порт» нереальними та застосування відповідних правових наслідків.

Щодо податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств.

Підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 05 вересня 2017 року № 7072615141 та нарахування ПАТ «Київський річковий порт» податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1312987 грн. 00 коп., з яких основне зобов'язання - 1212921 грн. 00 коп. та штрафні (фінансові) санкції 100066 грн. 00 коп. стали висновки відповідача про те, що:

- господарська операція між позивачем та ТОВ АКТИВ ТРЕЙДІНГ ГРУП» є безтоварною, у зв'язку з цим кошти, які ПАТ «Київський річковий порт» перерахувало зазначеному контрагенту є безповоротною фінансовою допомогою;

- ПАТ «Київський річковий порт» не здійснило дисконтування дебіторської заборгованості в розмірі 14904315 грн., яка залишається незмінною в період з 01 січня 2015 року по 31 березня 2017 року;

- позивач невірно визначив фінансовий результат діяльності окремих філій без зазначення у чому саме полягає податкове правопорушення.

Правова оцінка висновку податкового органу щодо безтоварності господарських операцій між ПАТ «Київський річковий порт» та ТОВ АКТИВ ТРЕЙДІНГ ГРУП» була надана під час перевірки законності податкового повідомлення-рішення від 05 вересня 2017 року № 7052615141.

Згідно з актом перевірки від 22 серпня 2017 року № 356/26-15-14-01-05/03150071 відповідно до регістрів бухгалтерського обліку рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» між ПАТ «Київський річковий порт» та окремими підприємствами обліковується дебіторська заборгованість в розмірі 14904315 грн. 00 коп., яка залишалась незмінною протягом тривалого періоду.

Відповідач зазначає, що у разі відстрочення платежу за продукцію, товари, роботи, послуги, внаслідок чого виникає різниця між справедливою вартістю та номінальною сумою грошових коштів або їх еквівалентів, які підлягають отриманню за продукцію (товари, роботи, послуги), така різниця визнається доходом у вигляді процентів.

У зв'язку з цим податковий орган вважає, що позивач, керуючись п. 29 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 13, зобов'язаний був первісно оцінити заборгованість підприємств та відобразити її в обліку за фактичною собівартістю, яка складається із справедливої вартості зобов'язань (суми позики) і витрат, які безпосередньо пов'язані з придбанням фінансового інструмента.

За підрахунками податкового органу фінансовий дохід від дисконтування фінансового зобов'язання становить 4504278 грн. 00 коп.

Обґрунтовуючи свій висновок щодо необхідності дисконтування дебіторської заборгованість в розмірі 14904315 грн. 00 коп., податковий орган посилається на п. 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 1999 року № 237.

Вказана норма передбачає, що у разі відстрочення платежу за продукцію, товари, роботи, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів та/або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (процентами) у періоді її нарахування.

Таким чином, обов'язковою умовою для збільшення дебіторської заборгованості позивача на 4504278 грн. 00 коп. є виникнення дебіторської заборгованості 14904315 грн. 00 коп. за договорами, які передбачали відстрочення платежу за продукцію, товари, роботи, послуги та утворення у зв'язку з цим різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів, що підлягають отриманню позивачем за продукцію, товари, роботи, послуги.

В акті перевірки від 22 серпня 2017 року № 356/26-15-14-01-05/03150071 зазначені лише назви покупців - ТОВ «АКТИВ ТРЕЙДІНГ ГРУП», компанія «Б.А.С.С. Ферніче Енд Еквіпмент Лімітед», ТОВ «Дублет», ВАТ «Киевопорядкомплект», ТОВ «МКЛ», КСП «Ория», ТОВ «Профі Люкс», ТОВ «Річкове пасажирське агентство», ТОВ «Сумитрансбудсервіс», ТОВ «Транс ворлд комуникейшн групп», ТОВ «ТЄА» та ПАТ «Уманьавтодор», а також сума заборгованості кожного з них.

Разом з тим, в акті перевірки не зазначений зміст договорів, укладених з такими покупцями та умови поставки товару і оплати його вартості.

Без здійснення аналізу зазначених положень договорів відсутні підстави для висновку про те, що ПАТ «Київський річковий порт» має право на отримання від покупців додаткових коштів, окрім номінальної вартості продукції, товарів, робіт чи послуги, які були предметом відповідних договорів.

За таких обставин колегія суддів вважає, що висновок податкового органу щодо необхідності збільшення дебіторської заборгованості на різницю між її справедливою вартістю та номінальною сумою грошових коштів, що підлягають отриманню позивачем за продукцію, товари, роботи, послуги - є необґрунтованим.

В акті від 22 серпня 2017 року № 356/26-15-14-01-05/03150071 також зазначено, що перевіркою повноти визначення фінансового результату до оподаткування за період з 01 січня 2015 року по 31 березня 2015 року встановлено відхилення показника між даними підприємства та даними перевірки за 2015 рік у сумі 6738445 грн. 00 коп.

Разом з тим, в акті перевірки не зазначено за рахунок яких операцій та/або помилок у веденні бухгалтерського обліку відбулося таке відхилення. У зв'язку з цим суд позбавлений можливості перевірити обґрунтованість висновку податкового органу щодо наявності відхилення у визначенні фінансового результату до оподаткування у розмірі 6738445 грн. 00 коп.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції прийняв законне рішення щодо задоволення позовних вимог ПАТ «Київський річковий порт» про скасування податкового повідомлення-рішення від 05 вересня 2017 року № 7072615141.

Щодо податкових зобов'язань з орендної плати.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 05 вересня 2017 року № 1618140305, яким на позивача накладено штраф у розмірі 2040 грн. 00 коп. за неподання податкового розрахунку з орендної плати та податкового повідомлення-рішення від 05 вересня 2017 року № 1619140305, яким нараховані грошові зобов'язання з орендної плати у розмірі 1720332 грн. 08 коп. став висновок податкового органу про те, що ПАТ «Київський річковий порт» є платником орендної плати за користування земельною ділянкою за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 23-6 у Подільському районі м. Києва.

У відповідності до п.п. 288.2 - 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно з п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Суд встановив, що 13 жовтня 2016 року між ПАТ «Київський річковий порт» та Київською міською радою був укладений договір оренди земельної ділянки, згідно якого Київська міська рада передає, а позивач приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, яка належить до земель комунальної власні територіальної громади міста Києва, та яка розташована по вул. Електриків, 23-6 у Подільському районі м. Києва, розміром 4,5659 га, кадастровий номер - 8000000000:85:319:0085.

Отже, ПАТ «Київський річковий порт» є платником орендної плати за вказану земельну ділянку.

Звертаючись до суду з даний позовом, ПАТ «Київський річковий порт» вказувало на те, що 09 лютого 2017 року був укладений договір із ТОВ «РІВЕРСАЙД ДЕВЕЛОГІМЕНТ ЛТД» про передачу вказаної земельної ділянки в суборенду. Позивач вважає, що у зв'язку із укладенням такого договору втратив, а ТОВ «РІВЕРСАЙД ДЕВЕЛОГІМЕНТ ЛТД» набуло статусу платника орендної плати за вказану земельну ділянку.

Податковий кодекс України передбачає можливість укладення договору суборенди земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності. Згідно з п. 288.6. ст. 288 Податкового кодексу України плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

Положеннями ст. 8 Закону України «Про оренду землі» також передбачено, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.

Умовами договору від 13 жовтня 2016 року, що був укладений між ПАТ «Київський річковий порт» та Київською міською радою, передбачено, що орендар має право передати земельну ділянку або її частину у суборенду в порядку встановленому чинним законодавством України.

Разом з тим, вказані норми права не передбачають зміну платника орендної плати з орендаря на суборендаря у разі укладення договору суборенди земельної ділянки.

Як раніше зазначалося, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди земельної ділянки. У свою чергу органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування подають контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки лише орендарів.

Договором оренди земельної ділянки від 13 жовтня 2016 року передбачено обов'язок саме орендаря самостійно розраховувати і вносити платіж орендодавцеві за користування земельною ділянкою у грошовій формі та не передбачено умов, за яких такий обов'язок може перейти до суборендаря.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком податкового органу про те, що ПАТ «Київський річковий порт» є платником орендної плати за користування земельною ділянкою, яка розташована по вул. Електриків, 23-6 у Подільському районі м. Києва, розміром 4,5659 га, кадастровий номер - 8000000000:85:319:0085 незважаючи на те, вона була передана в суборенду ТОВ «РІВЕРСАЙД ДЕВЕЛОГІМЕНТ ЛТД».

При вирішенні даної справи колегія суддів враховує, що за змістом ст. 288 Податкового кодексу України на орендаря земельної ділянки покладається обов'язок забезпечити сплату орендної плати за надану йому в оренду земельну ділянку в розмірі, що визначається в договорі оренди.

ПАТ «Київський річковий порт», як орендар забезпечило сплату до бюджету орендної плати за користування земельною ділянкою шляхом покладення на суборендаря - ТОВ «РІВЕРСАЙД ДЕВЕЛОГІМЕНТ ЛТД» обов'язку вносити рівними частками за податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на рахунок 33218812700008, код 18010600 у ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, одержувач: УДКСУ у Подільському районі м. Києва, код ЄДРПОУ 37975298 оренду плату у визначеному розмірі.

На виконання умов договору суборенди земельної ділянки від 09 лютого 2017 року ТОВ «РІВЕРСАЙД ДЕВЕЛОПМЕНТ ЛТД» здійснювало декларування і сплату орендної плати за користування земельною ділянкою.

Представник ПАТ «Київський річковий порт» надала суду копії платіжних доручень, які підтверджують сплату ТОВ «РІВЕРСАЙД ДЕВЕЛОПМЕНТ ЛТД» орендної плати з моменту укладання договору суборенди та по даний час.

Під час судового засідання представники відповідача підтвердили, що ТОВ «РІВЕРСАЙД ДЕВЕЛОПМЕНТ ЛТД» здійснює декларування і сплату орендної плати, а розмір платежів відповідає сумі грошових зобов'язань, які були нараховані позивачу оскаржуваним податковим повідомленням-рішення.

Під час розгляду даної справи колегія суддів враховує, що відповідно до ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно зі ст. 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Колегія суддів вважає, що визначальним для вирішення даної справи є те, що оренда плата за користування земельною ділянкою, яка розташована по вул. Електриків, 23-6 у Подільському районі м. Києва, розміром 4,5659 га, кадастровий номер - 8000000000:85:319:0085 була сплачена до відповідного бюджету в повному обсязі.

Надходження відповідних коштів від іншої особи ніж орендар, проте за дорученням орендаря, викладеним у договорі суборенди земельної ділянки, не призвело до порушення інтересів держави у вигляді неотримання коштів від надання земельної ділянки в оренду.

Наведені обставини у своїй сукупності вказують на те, що суд першої інстанції прийняв законне рішення про скасування податкових повідомлень-рішень від 05 вересня 2017 року № 1618140305 та № 1619140305.

Щодо податкових зобов'язань із земельного податку.

Підставою для винесення податкових повідомлень-рішень від 05 вересня 2017 року № 1613140305, № 1611140305 та № 1609140305 став висновок податкового органу про заниження ПАТ «Київський річковий порт» податкових зобов'язань із земельного податку, а також порушення строків його сплати.

У відповідності до пп. 14.1.147. п. 14.1. ст. 14. Податкового кодексу України плата за землю є обов'язковим платежем у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з пп. 269.1.1. п. 269.1. ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв).

ПАТ «Київський річковий порт» згідно з Актом на право постійного користування землею від 25 квітня 1963 року, що виданий виконавчим комітетом Київської міською Радою депутатів трудящих має право користування землею, загальною площею 145,15 га.

Земельним ділянках, якими користується ПАТ «Київський річковий порт» присвоєні наступні облікові коди: 66:597:008, 82:009:018, 85:316:022, 85:316:041, 85:316:024, 85:316:025, 85:316:026, 85:316:027, 85:319:008, 85:319:026, 85:320:002, 85:320:116, 85:329:007, 90:134:002, 82:103:024, 85:329:001, 85:329:019, 85:330:002, 90:561:101, 90:623:121, 66:149:033, 85:316:028, 90:115:201, 85:324:0003.

Сторонами даної справи не заперечується, що ПАТ «Київський річковий порт» здійснює декларування і сплату земельного податку за вказані земельні ділянки.

Разом з тим, під час проведення перевірки податковий орган встановив, що земельний податок за окремі земельні ділянки був занижений внаслідок невірного визначення їх площі, цільового призначення, нормативної грошової оцінки.

Так, згідно з актом перевірки від 22 серпня 2017 року № 356/26-15-14-01-05/03150071 позивач при декларуванні земельного податку необґрунтовано зменшив площу земельних ділянок за адресами:

- вул. Електриків, 23-б (кадастровий номер 85:319:026) з 41689,99 кв.м. до 31457,90 кв.м., що призвело до нарахування земельного податку в розмірі 1979669 грн. 13 коп.;

- вул. Набережно-Хрещатицька, 14 (кадастровий номер 85:316:022) з 41279,39 кв.м. до 32385,77 кв.м., що призвело до нарахування земельного податку в розмірі 3935671 грн. 25 коп.;

- вул. Набережно-Хрещатицька, 14 (кадастровий номер 85:316:026) з 9055,73кв.м. до 7055, 73 кв.м., що призвело до нарахування земельного податку в розмірі 55160 грн. 55 коп.;

- вул. Електриків, 12 (кадастровий номер 85:320:002) з 27238,20 кв.м. до 73664,20 кв.м., що призвело до нарахування земельного податку в розмірі 5600452 грн. 65 коп.;

- вул. Набережно-Хрещатицька (кадастровий номер 85:329:007) з 307,45 кв.м. до 3840,67 кв.м., що призвело до нарахування земельного податку в розмірі 114341 грн. 19 коп.;

- вул. Набережно-Хрещатицька (кадастровий номер 85:329:019) з 334,82 кв.м. до 972,82 кв.м., що призвело до нарахування земельного податку в розмірі 33656 грн. 58 коп.

- вул. Верхній Вал, 70 (обліковий код 85:329:0001) на 1461,79 кв. м., що призвело до нарахування земельного податку у розмірі 25342 грн. 01 коп.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України у редакції, чинній на час вирішення справи судом першої інстанції, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час апеляційного розгляду справи відповідачу було запропоновано надати пояснення на основі який документів була визначена площа вказаних земельних ділянок при проведенні перевірки ПАТ «Київський річковий порт» та нарахуванні податкових зобов'язань.

Представники відповідача повідомили, що при визначенні площ земельних ділянок керувалися листом Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 серпня 2017 року № 05707-14025.

Перевіряючи законність таких дій податкового органу, колегія суддів враховує, що відповідно до п. 286.1. ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зазначена норма права вказує на те, що відповідач при нарахуванні ПАТ «Київський річковий порт» земельного податку зобов'язаний був керуватися даними державного земельного кадастру, отриманими від центрального органу виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин.

Таким органом є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).

Відповідно до п. 1 Положення Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері, зокрема, земельних відносин, землеустрою.

Натомість Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), згідно Положення, затвердженого рішенням Київської міської ради від 19 грудня 2002 року № 182/342, є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та забезпечує виконання повноважень Київської міської ради та її виконавчого органу у сфері земельних відносин.

Отже, відповідачем для обчислення земельного податку використано інформацію Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який не є центральним органом виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин.

Про необхідність використання під час нарахування земельного податку даних, отриманих від суб'єкта владних повноважень, визначеного у п. 286.1. ст. 286 Податкового кодексу України, зазначено також у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 826/14191/16.

Крім того, у листі Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 серпня 2017 року № 05707-14025 зазначено, що документи, що посвідчують право власності чи користування (оренди) земельними ділянками (крім земельної ділянки з кадастровим номером 80000000000:85:319:0085) у Департаменті земельних ресурсів станом на 31 грудня 2012 року зареєстровані не були.

Таким чином, зазначений лист підготовлений іншим органом, ніж центральний орган виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та містить відомості про ПАТ «Київського річковий порт» як землекористувача, які не підтверджені документами, що посвідчують відповідне право.

Також податковий орган в акті перевірки зазначив про невірне визначення позивачем розміру земельного податку за земельні ділянки, які знаходяться за адресами: вул. Набережно-Лугова, 4-а (кадастровий номер 85:316:024), вул. Набережно-Хрещатицька, 14 (кадастровий номер 85:316:027), вул. Набережно-Хрещатицька, 14 (кадастровий номер 85:316:028), вул. Електриків, 12-а (кадастровий номер 85:320:116).

Розбіжність у розмірі земельного податку, задекларованого позивачем та нарахованого податковим органом, виникла внаслідок застосування різної нормативно-грошової оцінки земельних ділянок та використання різних даних про цільове призначення земельних ділянок.

Представник позивача пояснила, що відомості про базову вартість одного метра кожної земельної ділянки були отримані від Головного управління Держгеокадастру у м. Києві. На підтвердження вказаної обставини позивач надав суду копію листа вказаного органу від 04 листопада 2015 року № 19-26-7777.5-5327/20-15.

Представники відповідача пояснили, що при нарахуванні земельного податку керувалися витягами з технічної документації про нормативну грошову оцінку, виданими Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у 2007 та 2010 роках.

Згідно з актом перевірки від 22 серпня 2017 року № 356/26-15-14-01-05/03150071 податкові зобов'язання із земельного податку були нараховані ПАТ «Київського річковий порт» за 2015-2017 роки.

Причини, з яких податковий орган не погодився із використання даних про грошову оцінку окремих земельних ділянок, зазначених у листі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 04 листопада 2015 року № 19-26-7777.5-5327/20-15 та необхідність застосування даних, отриманих від Головного управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у 2007 та 2010 роках - представники Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві не пояснили.

Також суд встановив, що при здійсненні розрахунку земельного податку за окремі земельні ділянки відповідач не застосував спеціальну ставку земельного податку, передбачену для суб'єктів містобудівної діяльності.

Основним видом діяльності ПАТ «Київській річковий порт» є «Будування суден і плавучих конструкцій (клас 30.11 група 30.1 КВЕД ДК 009:2010)», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Свідоцтвами про відповідність підприємства вимогам регістра судноплавства України, а також не заперечується відповідачем.

У відповідності до п. 5.3.3.12 Положення про плату за землю в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629 (у редакції рішення Київської міської ради від 28 січня 2015 року № 58/923) (далі - Положення) ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у відсотках від їх нормативної грошової оцінки. Для суб'єктів суднобудівної промисловості (клас 30.11 група 30.1 КВЕД ДК 009:2010) ставка встановлена у розмірі 0,01 відсотка. Дія цього підпункту застосовується до 01 січня 2018 року.

Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві не застосувало спеціальну ставку земельного податку для окремих земельних ділянок ПАТ «Київській річковий порт» з посиланням на п. 5.3.4 Положення.

Вказана норма Положення передбачає, що дія пункту 5.3 цього Положення не поширюється на надані в оренду земельні ділянки або земельні ділянки пропорційно до площ наданих в оренду окремих будівель, споруд або їх частин, що на них розташовані, крім випадків передачі в оренду будівель, споруд (їх частин) комунальної власності для здійснення статутної діяльності підприємств, установ та організацій, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету або бюджету міста Києва, комунальних некомерційних підприємств по галузі «Охорона здоров'я», які утримуються за рахунок коштів бюджету міста Києва.

Посилання на фактичні обставини, які стали підставою для застосування п. 5.3.4 Положення, в акті перевірки від 22 серпня 2017 року № 356/26-15-14-01-05/03150071 - не зазначені.

Під час судового засідання представники відповідача пояснили, що не перевіряли та не встановлювали факт передачі позивачем в оренду земельних ділянок чи окремих будівель, споруд або їх частин.

Висновок про неможливість застосування ставки земельного податку, передбаченої п. 5.3.3.12 Положення, згідно пояснень представників відповідача, ґрунтується виключно на тому, що видом використання земельних ділянок є «комерційне використання», що відповідає такому виду діяльності позивача як «надання в оренду й експлуатація власного чи орендованого нерухомого майна».

Колегія суддів вважає такий висновок податкового органу необґрунтованим, а підстави для не застосування ставки земельного податку, передбаченої п. 5.3.3.12 Положення - помилковими.

За змістом п. 5.3.4 Положення підставою для нарахування земельного податку на загальних підставах, без застосування спеціальної ставки, передбаченої для суб'єктів суднобудівної промисловості, є встановлення факту укладання ПАТ «Київський річковий порт» договорів оренди земельної ділянки чи окремих будівель, споруд або їх частин, визначення площі відповідних земельних ділянок, а також статусу орендарів.

Саме по собі посилання на п. 5.3.4 Порядку без з'ясування фактичних обставин, з якими пов'язується застосування зазначеної норми, не є належним обґрунтуванням причин застосування іншої ставки, ніж передбаченої для суб'єктів суднобудівної промисловості.

Наведені обставини у свої сукупності вказують на те, що розрахунок податкових зобов'язань із земельного податку, нарахованих податковим повідомленням-рішенням від 05 вересня 2017 року № 1613140305, був здійснений із порушенням вимог ст. ст. 286 Податкового кодексу України та п. 5.3.3.12 Положення.

У зв'язку з цим колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

Податковим повідомленням-рішенням від 05 вересня 2017 року № 1611140305 позивачу був нарахований штраф у розмірі 161643 грн. 73 коп. за платежем «земельний податок» за порушення строків сплати узгодженого податкового зобов'язання у розмірі 808218 грн. 65 коп., а податковим повідомленням-рішенням від 05 вересня 2017 року № 1609140305 - у розмірі 370 грн. 75 коп. за порушення строків сплати узгодженого податкового зобов'язання у розмірі 1852 грн. 85 коп.

Щодо підстав нарахування вказаних штрафних (фінансових) санкцій в акті перевірки від 22 серпня 2017 року № 356/26-15-14-01-05/03150071 зазначено наступне: «Перевіркою дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати земельного податку встановлено порушення строків сплати самостійно визначених податкових зобов'язань, встановлених п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України». Інших даних про фактичний зміст порушень, які стали підставою для нарахування вказаних штрафних (фінансових) санкцій, акт перевірки - не містить.

Також відповідач надав суду копії розрахунків податкових зобов'язань до податкових повідомлень-рішень від 05 вересня 2017 року № 1611140305 та № 1609140305. У вказаних розрахунках зазначені: норма Податкового кодексу України, якою встановлені строки сплати; граничний термін сплати; дата фактичної сплати; кількість днів прострочення; розмір штрафної санкції; сума боргу та сума нарахованих санкцій.

Разом з тим, зазначені розрахунки не надають можливості встановити якими саме документами (податкове повідомлення-рішення, податковий розрахунок тощо) були визначені суми боргу та чим підтверджується статус такої заборгованості як узгодженого податкового зобов'язання.

На виконання вимог суду апеляційної інстанції про надання додаткових письмових пояснення із обґрунтуванням підстав нарахування податкових зобов'язань податковими повідомленнями-рішеннями від 05 вересня 2017 року № 1611140305 та № 1609140305, Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві надало витяги з інформаційної системи.

Надавши оцінку зазначених документам та обставинам у сукупності, колегія суддів прийшла до висновку, що відповідач не надав суду достатніх доказів на підтвердження обґрунтованості нарахування ПАТ «Київський річковий порт» штрафних (фінансових) санкцій за порушення строків сплати земельного податку.

Щодо податкових зобов'язань з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом.

Підставою для винесення податкових повідомлень-рішень від 05 вересня 2017 року № 1612140305, № 1616140305, № 1617140305 став висновок Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про те, що ПАТ «Київський річковий порт» є платником рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.

У відповідності до пп. 14.1.217 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України рентною платою є загальнодержавний податок, який справляється за користування надрами для видобування корисних копалин; за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; за користування радіочастотним ресурсом України; за спеціальне використання води; за спеціальне використання лісових ресурсів; за транспортуванню нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Згідно з п. 254.1. ст. 254 Податкового кодексу України платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі:

- ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України;

- ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою;

- дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення;

- дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.

Приймаючи вказані податкові повідомлення-рішення, відповідач виходив з того, що позивач є загальним користувачем радіочастотного ресурсу України на підставі дозволів на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.

Під час проведення перевірки було встановлено, що ПАТ «Київський річковий порт» були видані дозволи на експлуатацію суднової станції судна внутрішнього плавання (суднової річкової станції) № МС-80-0216510; № МС-80-0214618, № МС-80-0214617, № МС-80-0211506, № МС-80-0204502, № МС-80-0202763, № МС-80-0202762, № МС-80-0202162, № МС-80-0199000, № МС-80-0198999, № МС-80-0198434, № МС-80-0198433, № МС-80-0016204, № МС-80-0016203, № МС-80-0016202, № МС-80-0016201, № МС-80-0015090, № МС-80-0015086, № МС-80-0015085, № МС-80-0015084, № МС-80-0015082, № МС-80-0015078, № МС-80-0015077, № МС-80-0015076, № МС-80-0015072.

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» користувачі радіочастотного ресурсу України залежно від напрямів його використання поділяються на спеціальні і загальні. До загальних користувачів радіочастотного ресурсу України відносяться користувачі, які не внесені до переліку, визначеного частиною другою цієї статті.

ПАТ «Київський річковий порт» не відносяться до користувачів, визначених ч. 2 ст. 5 Закону України «Про радіочастотний ресурс України», у зв'язку з чим належить до загальних користувачів.

Відповідно до п. 3 ч. 4 т. 5 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» позивач належить до технологічної групи загальних користувачів, оскільки користується радіочастотним ресурсом України без надання телекомунікаційних послуг.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 30 вказаного Закону користування радіочастотним ресурсом України здійснюється на підставі, зокрема дозволів на експлуатацію.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» передбачено, що дозвіл на експлуатацію радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою (дозвіл на експлуатацію) - це документ, який засвідчує право власника конкретного радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою на його експлуатацію протягом визначеного терміну в певних умовах.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 зазначеного Закону користувачі радіочастотного ресурсу України повинні отримувати дозволи на експлуатацію відповідних радіоелектронних засобів та/або випромінювальних пристроїв, крім засобів та пристроїв, використання яких здійснюється на бездозвільній основі відповідно до цього Закону. Перелік радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, на експлуатацію яких потрібен дозвіл, визначається національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.

Радіоелектронний засіб суднової станції включений до Переліку радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, на експлуатацію яких потрібен дозвіл на експлуатацію радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою, затвердженого рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації від 23 грудня 2014 року № 844.

Вказаним рішення також затверджені норми, що регулюють використання деяких типів РЕЗ або ВП для їх експлуатації відповідно до вимог частин другої та восьмої статті 30 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» (на бездозвільній та безоплатній основі).

Радіоелектронний засіб суднової станції відсутній у переліку типів РЕЗ або ВП (радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв), які підлягають експлуатації на бездозвільній та безоплатній основі.

Зазначені норми права вказують на те, що ПАТ «Київський річковий порт» як загальний користувач радіочастотного ресурсу України, якому надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі дозволів на експлуатацію суднової станції, яка є одним із видів радіоелектронних засобів, експлуатація якого потребує отримання дозволу.

Відповідно до п. 254.3. ст. 254 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування рентною платою за користування радіочастотним ресурсом України є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена в ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або в дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою для технологічних користувачів та користувачів, які користуються радіочастотним ресурсом для розповсюдження телерадіопрограм.

Позивач свої вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень від 05 вересня 2017 року № 1612140305, № 1616140305, № 1617140305 обґрунтовує тим, що об'єктом оподаткування рентною платою за користування радіочастотним ресурсом України є саме ширина смуги радіочастот, яка зазначена у дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу.

За твердженням представника ПАТ «Київський річковий порт» вказана у дозволах на експлуатацію суднової станції судна внутрішнього плавання (суднової річкової станції) ширина смуги радіочастот одного каналу РЕЗ, МГц є технічний параметром радіообладнання, а не наданою у платне користування шириною смуги радіочастот, визначеною в ліцензії або дозволі.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» дозволи на експлуатацію у смугах загального користування видаються на бланках, зразки яких затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.

Зміст дозволу на експлуатацію суднової станції визначений у додатку 30 до Порядку надання висновків щодо електромагнітної сумісності та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів і випромінювальних пристроїв, затвердженого рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації від 01 листопада 2012 року № 559.

Вказаний додаток передбачає, що у дозволі на експлуатацію суднової станції дійсно зазначається перелік радіообладнання із зазначенням даних про призначення радіообладнання, назва, модель, клас випромінювання, потужність, діапазон радіочастот тощо.

Дослідивши видані ПАТ «Київський річковий порт» дозволи на експлуатацію суднової станції судна внутрішнього плавання (суднової річкової станції), копії яких приєднані до матеріалів справи, колегія суддів встановила, що у них зазначені такі дані про призначення радіообладнання: назва, модель (тип), клас випромінювання, потужність, діапазон радіочастот.

Також у зазначених дозволах на експлуатацію суднової станції судна внутрішнього плавання (суднової річкової станції) вказана ширина смуги радіочастот, яка у різних дозволах коливається від 0,025 до 0,1 МГц.

Таким чином, доводи про те, що ширина смуги радіочастот, зазначена у дозволах, є технічною характеристикою радіоелектронного засобу є припущенням позивача, яке не ґрунтується на вимогах закону.

Колегія суддів враховує, що визнання переліку платників користувачів радіочастотного ресурсу - платників рентної плати покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.

Так, у відповідності до пп. 254.5.1. п. 254.5 ст. 254 Податкового кодексу України перелік користувачів радіочастотного ресурсу - платників рентної плати та/або зміни до нього подаються центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, із зазначенням виду зв'язку, смуги радіочастотного ресурсу, регіонів користування радіочастотним ресурсом двічі на рік: до 1 березня та до 1 вересня поточного року, станом на 1 січня та 1 липня відповідно за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з центральним органом з регулювання у сфері телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом та надання послуг поштового зв'язку.

Згідно з листом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації від 25 квітня 2018 року № 01-2907/144 за інформацією ДП «Український державний центр радіочастот» у період з 01 січня 2015 року по 31 березня 2017 року ПАТ «Київський річковий порт» включене до Переліку користувачів радіочастотного ресурсу - платників рентної плати, форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 05 листопада 2015 року № 994.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві під час проведення перевірки обґрунтовано виходила з того, що ПАТ «Київський річковий порт» є платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.

За таких обставин колегія суддів вважає, що постанова суду від 28 листопада 2017 року у частині задоволення позовних вимог ПАТ «Київський річковий порт» про скасування податкових повідомлень-рішень від 05 вересня 2017 року № 1612140305, № 1616140305, № 1617140305 є незаконною та підлягає скасуванню.

Таким чином, доводи апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві частково спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 28 листопада 2017 року та є підставами для її скасування у частині.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, проте у частині вимог про скасування податкових повідомлень-рішень, якими нараховані грошові зобов'язання за платежем «Рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України» помилково застосував норми матеріального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задовольнити частково, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2017 року - скасувати в частині задоволення позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень щодо нарахування грошових зобов'язань з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2017 року в частині задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Київський річковий порт» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05 вересня 2017 року № 1612140305, № 1616140305, № 1617140305 - скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову у цій частині.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2017 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Н.М. Троян

В.В. Файдюк

Постанова складена у повному обсязі 11 травня 2018 року.

Джерело: ЄДРСР 73953476
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку