ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2018 року

м. Полтава

Справа № 816/616/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання – Костіної А.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

22 лютого 2018 року ОСОБА_1 /надалі - позивач; ОСОБА_1О./ звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області /надалі - відповідач/ про визнання протиправними дій Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (код ЄДРПОУ 40383769) по не зарахуванню ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн НОМЕР_1) загального трудового стажу в розмірі 30 (тридцять) років 7 (сім) місяців та зобов'язання Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (код ЄДРПОУ 40383769) зарахувати ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн НОМЕР_1) загальний трудовий стаж в розмірі 30 (тридцять) років 7 (сім) місяців, здійснити перерахунок пенсії та виплатити недоплачену пенсію з 14.11.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що судовими рішеннями у справі №554/2564/16-а встановлено, що загальний трудовий стаж ОСОБА_1 складає 30 років 7 місяців. Однак, при призначенні пенсії позивачу на пільгових умовах відповідачем зараховано загальний трудовий стаж в розмірі 27 років 9 місяців 5 днів. Позивач вказує, що 14.11.2017 він звернувся до відповідача із заявою про зарахування трудового стажу та перерахунок пенсії, у якій просив зарахувати загальний трудовий стаж в розмірі 30 років 7 місяців, здійснити перерахунок пенсії та виплатити недоплачену пенсію з 14.11.2017. Однак, листом Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 01.12.2017 позивачу відмовлено у зарахуванні загального трудового стажу в розмірі 30 років 7 місяців та в перерахунку пенсії.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 березня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

22 березня 2018 року до суду надійшов відзив відповідача на позов /том 1 а.с. 90/, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що згідно постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 20.05.2016 у справі №554/2564/16-а, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 було призначено пенсію на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку за списком № 2 відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та проведено відповідні виплати з 28.07.2016. Вказує, що зобов'язань щодо зарахування до розрахунку пенсії стажу тривалістю 30 років 7 місяців судове рішення не містить. Пояснює, що до розрахунку стажу період з 01.09.1975 по 23.02.1979 ОСОБА_1 зараховано на підставі диплому про навчання №6452 від 24.02.1979, період з 03.04.1979 по 19.07.2000 - за даними трудової книжки, період з 01.01.2004 по 30.06.2015 - згідно даних персоніфікованого обліку. Вважає, що за документами пенсійної справи страховий стаж обчислено у повному обсязі відповідно до норм чинного законодавства.

Ухвалами Полтавського окружного адміністративного суду від 29 березня 2018 року витребувано докази та оголошено перерву у судовому засіданні до 15:30 12 квітня 2018 року

Ухвалами Полтавського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року витребувано докази та оголошено перерву у судовому засіданні до 11:00 02 травня 2018 року.

Позивач та представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримали та просили задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судових засіданнях 29 березня 2018 року та 12 квітня 2018 року проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судове засідання 02 травня 2018 року представник відповідача не з'явився, хоча у матеріалах справи наявні докази, що він належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання /том 2 а.с. 51/; подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку зі службовою необхідністю, проте, доказів на підтвердження поважності причин неявки в судове засідання не надав.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд враховує, що частиною 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до частини 3 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Отже, на даний час представляти інтереси відповідача - юридичної особи може як його керівник, так і представник, на даний час інститутом представництва не обмежено кількості осіб, які можуть бути представниками юридичної особи.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання 02 травня 2018 року не з'явився, доказів на підтвердження поважності причин неявки в судове засідання не надав, а також те, що інститутом представництва не обмежено кількості осіб, які можуть бути представниками юридичної особи - суб'єкта владних повноважень, беручи до уваги, що представник відповідача реалізував своє право на надання пояснень у судових засіданнях 29 березня 2018 року та 12 квітня 2018 року, суд дійшов висновку про можливість продовження розгляду справи по суті за відсутності представника відповідача.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

Судом встановлено, що 28.07.2017 позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Октябрському районі в м. Полтаві із заявою про призначення пенсії /том 1 а.с. 186-187/.

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Октябрському районі в м. Полтаві № 4418 від 21.09.2015 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у зв'язку з відсутністю роботи за списком № 2, підтвердженого у встановленому законодавством порядку /том 1 а.с. 180-181/.

Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 20.05.2016 у справі №554/2564/16-а позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтава № 4418 від 21 вересня 2015 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком за Списком № 2 згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Визнано періоди роботи ОСОБА_1, роботою з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, згідно п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»:

-на будівельному управлінні № 904 «Тюмендорстрой» ( яке в подальшому перейменовано Будівельне управління «Сургутдорстрой») з 3 квітня 1979 року по 14 червня 1982 року на посаді майстра будівельного управління.

-на філії «Копилянська дорожня експлуатаційна дільниця» ДП «Полтавський облавтодор» з 17 червня 1982 року по 26 квітня 1983 року на посаді майстра.

-на філії «Копилянська дорожня експлуатаційна дільниця» ДП «Полтавський облавтодор» з 25 травня 1983 року по 29 травня 1987 року на посаді машиніста змішувача асфальтобетону.

-на Управлінні виробничо-технологічної комплектації Полтавського облшляхбуду з 2 червня 1987 року по 16 лютого 1995 року на посаді помічника машиніста змішувача асфальтобетону.

-на управлінні механізації будівництва підприємства «Укргазпромбуд» Акціонерного товариства «Укргазпром» з 17 лютого 1995 року по 12 липня 1999 року на посаді машиніста змішувача асфальтобетону.

Зобов'язано Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку за Списком № 2, відповідно до п. «Б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та провести відповідні виплати. /том 1 а.с. 14-16/.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2016 у справі №554/2564/16-а апеляційну скаргу Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області залишено без задоволення. Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 20.05.2016р. по справі № 554/2564/16-а залишено без змін /том 2 а.с. 16-20/.

Як вбачається з протоколу № 11725 від 09.09.2016, копія якого наявна у матеріалах справи, позивачу призначено пенсію з 28.07.2016 та зараховано стаж: робота за списком 2 - 20 років 2 місяці 8 днів; страховий стаж з 01.07.2000 - 3 роки 25 днів; загальний стаж (після 2004 року) - 2 роки 8 місяців 5 днів; загальний стаж (повний) - 27 років 9 місяців 5 днів (30.06.2015) /том 1 а.с. 96а-99/.

Детальний письмовий розрахунок загального стажу ОСОБА_1 у розмірі 27 років 9 місяців 5 днів міститься у матеріалах справи /том 2 а.с. 67-69/.

14.11.2017 позивач звернувся до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області із заявою про зарахування трудового стажу та перерахунок пенсії (вх. № 674/3-14), у якій просив зарахувати ОСОБА_1 загальний трудовий стаж в розмірі 30 років 7 місяців, починаючи з дати отримання даної заяви, здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням загального трудового стажу в розмірі 30 років 7 місяців, починаючи з дня отримання даної заяви, та виплатити недоплачену пенсію /том 1 а.с. 50-51/.

Листом від 01.12.2017 № 674/З-14 Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області відмовило позивачу у задоволенні заяви від 14.11.2017, посилаючись на те, що покладені зобов'язання вчинити дії щодо призначення пенсії виконані у порядку, встановленому судовим рішенням та в межах повноважень, покладених на управління Фонду. Зазначено, що зобов'язань щодо зарахування до розрахунку пенсії стажу тривалістю 30 років 7 місяців судове рішення не містить. Вказано, що до розрахунку стажу період з 01.09.1975 по 23.02.1979 ОСОБА_1 зараховано на підставі диплому про навчання №6452 від 24.02.1979, період з 03.04.1979 по 19.07.2000 - за даними трудової книжки, період з 01.01.2004 по 30.06.2015 - згідно даних персоніфікованого обліку /том 1 а.с. 43/.

Не погодившись відповіддю Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з наступного.

Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV /надалі - Закон № 1058-IV/ розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до приписів частини 1 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Частиною 2 статті 24 Закону № 1058-IV встановлено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.

Згідно з приписами частини 3 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Отже, страховий стаж має обчислюватися територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 / надалі - Порядок № 637/, передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 637 час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Дипломом з відзнакою серії БТ № 493850, виданого ОСОБА_1 24.02.1979, підтверджено, що він у 1975 році вступив до Полтавського будівельного технікуму транспортного будівництва і в 1979 році закінчив повний курс названого технікуму та рішенням Державної кваліфікаційної комісії від 23.02.1979 ОСОБА_1 присвоєно кваліфікацію "техніка-будівельника" /том 1 а.с. 199/.

Таким чином, період навчання у Полтавському будівельному технікумі транспортного будівництва підлягає зарахуванню до стажу роботи позивача за період з 01.09.1975 по 23.02.1979, тобто у розмірі 3 років 5 місяців 23 днів, а не у розмірі 3 років 7 місяців 1 дня, як рахує позивач у письмових поясненнях від 05.04.2018 /том 2 а.с. 32-33/.

Відповідачем зараховано до стажу ОСОБА_1 період з 20.07.1999 по 24.01.2000 в розмірі 6 місяців 5 днів /том 2 а.с. 69/, у який позивач отримував допомогу по безробіттю на підставі записів у трудовій книжці ОСОБА_1 за № 22 та № 23 /том 2 а.с. 40/, що відповідає періоду, вказаному позивачем у своєму розрахунку /том 2 а.с. 32-33/.

Також відповідачем зараховано до стажу ОСОБА_1 період з 25.01.2000 по 19.07.2000 в розмірі 5 місяців 25 днів /том 2 а.с. 69/ на підставі записів у трудовій книжці ОСОБА_1 за №24 та № 25 /том 2 а.с. 41/, що також відповідає періоду, вказаному позивачем у своєму розрахунку /том 2 а.с. 32-33/. Крім того, відповідачем зараховано до стажу ОСОБА_1 період роботи з 27.04.1983 по 24.05.1983 у розмірі 28 днів, про що зазначено у письмовому розрахунку та у протоколі № 11725 від 09.09.2016 /том 2 зворот а.с. 68, том 1 а.с. 96а-99/.

Трудова книжка ОСОБА_1 серії АТ-ІІ № 4072725, копія якої наявна у матеріалах справи /том 2 а.с. 37-43/, не містить запису про роботу позивача у ТОВ "Фірма "Факел-Альфа-Плюс ЛТД".

Позивачем надано до суду копію довідки ТОВ "Фірма "Факел-Альфа-Плюс ЛТД" №7 від 10.06.2015 /том 2 а.с. 79/, за змістом якої ОСОБА_1 працював у ТОВ "Фірма "Факел-Альфа-Плюс ЛТД" з 01.11.2000 по 31.03.2001.

Як вбачається з письмового розрахунку стажу позивача /том 1 а.с. 69, зворот а.с. 69/, відповідачем зараховано до стажу позивача період роботи з 15.11.2000 по 15.03.2001 у розмірі 4 місяці 1 день на підставі даних персоніфікованого обліку, оскільки згідно документів пенсійної справи уточнюючу довідку від 10.06.2015 № 7 про період роботи у ТОВ "Факел-Альфа-Плюс ЛТД" заявник не надав.

Відповідно до даних персоніфікованого обліку позивач працював у ТОВ "Фірма "Факел-Альфа-Плюс ЛТД" у листопаді - грудні 2000 року та січні, лютому, березні 2001 року /том 2 а.с. 70-71/.

Пунктом 27 Порядку № 637 встановлено, що у тих випадках, коли в поданому документі про стаж указано лише роки без зазначення точних дат, за дату береться 1 липня відповідного року, а якщо не зазначено число місяця, то ним вважається 15 число відповідного місяця.

Позивачем не надано до суду доказів надання оригіналу вказаної довідки ТОВ "Фірма "Факел-Альфа-Плюс ЛТД" №7 від 10.06.2015 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем дотримано вимоги статті 24 Закону № 1058-IV та вимоги Порядку № 637 при зарахуванні до загального стажу позивача періоду роботи у ТОВ "Фірма "Факел-Альфа-Плюс ЛТД" з 15.11.2000 по 15.03.2001 на підставі даних персоніфікованого обліку.

Відтак суд вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що відповідачем неправомірно не зараховано до загального стажу роботи у ТОВ "Фірма "Факел-Альфа-Плюс ЛТД" 30 днів.

Щодо доводів позивача про безпідставне не зарахуванням відповідачем до загального стажу роботи періоду навчання у Полтавському обласному навчально-консультативному центрі "Агротехнік" у розмірі 2 місяці 28 днів та періоду роботи у ПрАТ " Пласт" у розмірі 10 місяців 21 день, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів частини 1 статті 24 Закону № 1058-IV період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Частиною 2 статті 24 Закону № 1058-IV встановлено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

При цьому за приписами частини 3 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Трудова книжка ОСОБА_1 серії АТ-ІІ № 4072725, копія якої наявна у матеріалах справи /том 2 а.с. 42/, містить: запис № 32 про те, що 15.10.2013 позивачу розпочато виплату допомоги по безробіттю, запис № 33 про зарахування до складу слухачів для проходження навчання за професією "Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування" Полтавського обласного навчально-консультативного центру "Агротехнік" - 23.04.2014, запис № 34 про відрахування зі складу слухачів у зв'язку із закінченням повного курсу навчання - 08.10.2014 та запис № 35 про те, що 11.07.2014 позивачу скорочено виплату допомоги по безробіттю.

Відповідачем зараховано до стажу ОСОБА_1 період з 15.10.2013 по 11.07.2014 в розмірі 8 місяців 27 днів /том 2 зворот а.с. 69/, що повністю відповідає даним персоніфікованого обліку позивача /том 2 а.с. 74, 76/.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем дотримано вимог статті 24 Закону № 1058-IV при зарахуванні до страхового стажу позивача періоду, у якому позивач отримував допомогу по безробіттю, а саме з 15.10.2013 по 11.07.2014..

Трудова книжка ОСОБА_1 серії АТ-ІІ № 4072725, копія якої наявна у матеріалах справи /том 2 а.с. 43/, містить: запис № 38 про те, що 17.02.2015 ОСОБА_1 прийнятий електриком у Приватне акціонерне товариство "Пласт".

Як вбачається з письмового розрахунку стажу позивача /том 1 а.с. 69, зворот а.с. 69/, відповідачем зараховано до стажу позивача періоди роботи у Приватному акціонерному товаристві "Пласт": з 01.02.2015 по 20.02.2015 у розмірі 20 днів; з 01.03.2015 по 30.06.2015 у розмірі 4 місяці.

Даними персоніфікованого обліку, сформованого станом на 28.07.2015 /тобто на дату звернення позивача із заявою про призначення пенсії від 28.07.2018 /том 1 а.с. 186-187/, підтверджено, що до страхового стажу позивача підлягає зарахуванню 20 днів у лютому 2015 року, березень, квітень, травень, червень 2015 року у повному обсязі.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем дотримано вимоги статті 24 Закону № 1058-IV при зарахуванні до страхового стажу позивача періоду роботи у Приватному акціонерному товаристві "Пласт" у загальному розмірі 4 місяці 20 днів.

Відтак, суд не бере до уваги доводи позивача про безпідставне не зарахування відповідачем до загального стажу роботи періоду навчання у Полтавському обласному навчально-консультативному центрі "Агротехнік" у розмірі 2 місяці 28 днів та періоду роботи у ПрАТ " Пласт" у розмірі 10 місяців 21 день.

Також відповідачем зараховано до стажу ОСОБА_1 періоди: з 01.01.2004 по 16.01.2004, з 01.02.2004 по 15.02.2004, з 01.03.2004 по 12.03.2004, з 01.09.2005 по 30.09.2005, з 01.11.2005 по 31.03.2006, з 01.03.2007 по 30.04.2007, з 01.11.2007 по 31.11.2007, з 01.02.2013 по 31.08.2013, з 01.10.2014 по 12.10.2014, з 01.11.2014 по 23.11.2014 /том 2 а.с. 69/ за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, копії витягів з якої наявні у матеріалах справи.

Таким чином, при зарахуванні вказаних періодів роботи до стажу позивача відповідачем дотримано вимоги частини 2 статті 24 Закону № 1058-IV, якою встановлено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Суд не бере до уваги доводи позивача про те, що відповідач повинен був зарахувати ОСОБА_1 загальний трудовий стаж у розмірі 30 років 7 місяців саме на підставі судових рішень у справі №554/2564/16-а, виходячи з наступного.

Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 20.05.2016 у справі №554/2564/16-а позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтава № 4418 від 21 вересня 2015 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком за Списком № 2 згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Визнати періоди роботи ОСОБА_1, роботою з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, згідно п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»:

-на будівельному управлінні № 904 «Тюмендорстрой» ( яке в подальшому перейменовано Будівельне управління «Сургутдорстрой») з 3 квітня 1979 року по 14 червня 1982 року на посаді майстра будівельного управління.

-на філії «Копилянська дорожня експлуатаційна дільниця» ДП «Полтавський облавтодор» з 17 червня 1982 року по 26 квітня 1983 року на посаді майстра.

-на філії «Копилянська дорожня експлуатаційна дільниця» ДП «Полтавський облавтодор» з 25 травня 1983 року по 29 травня 1987 року на посаді машиніста змішувача асфальтобетону.

-на Управлінні виробничо-технологічної комплектації Полтавського облшляхбуду з 2 червня 1987 року по 16 лютого 1995 року на посаді помічника машиніста змішувача асфальтобетону.

-на управлінні механізації будівництва підприємства «Укргазпромбуд» Акціонерного товариства «Укргазпром» з 17 лютого 1995 року по 12 липня 1999 року на посаді машиніста змішувача асфальтобетону.

Зобов'язано Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку за Списком № 2, відповідно до п. «Б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та провести відповідні виплати. /том 1 а.с. 14-16/.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2016 у справі №554/2564/16-а апеляційну скаргу Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області залишено без задоволення. Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 20.05.2016р. по справі № 554/2564/16-а залишено без змін. /том 2 а.с. 16-20/.

Таким чином, постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 20.05.2016 у справі №554/2564/16-а, яка набрала законної сили, не було зобов'язано Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області зарахувати до загального стажу роботи ОСОБА_1 стаж у розмірі 30 років 7 місяців.

У мотивувальній частині постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 20.05.2016 у справі №554/2564/16-а зазначено, що "...загальний стаж згідно трудової книжки, становить 30 років 7 місяців.".

Однак, частиною 7 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2016 у справі №554/2564/16-а апеляційну скаргу Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області задоволено. Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтава від 03.07.2017 року по справі № 554/2564/16-а скасовано. Прийнято нову ухвалу, якою у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 20.05.2016 року по справі № 554/2564/16-а відмовлено /том 1 а.с. 17-20/.

Харківським апеляційним адміністративним судом в ухвалі від 12.10.2016 у справі №554/2564/16-а зазначено, що колегія суддів вважає хибними посилання суду першої інстанції на те, що постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 20 травня 2016 року по справі № 554/2564/16-а за результатами розгляду позовної заяви ОСОБА_1, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2016 року, чітко визначено, що спеціальний стаж роботи позивача згідно Списку № 2 становить 17 років 3 місяці 7 днів, а загальний стаж, згідно трудової книжки, становить 30 років 7 місяців, оскільки як вбачається зі змісту позовних вимог та резолютивної частини рішень, питання щодо визначення загального стажу роботи ОСОБА_1 не було предметом судового розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем зараховано до стажу ОСОБА_1 на підставі постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 20.05.2016 у справі №554/2564/16-а, яка набрала законної сили 28.07.2016, періоди роботи: з 03.04.1979 по 14.06.1983 року в розмірі 3 роки 2 місяці 12 днів; з 17.06.1982 по 26.04.1983 в розмірі 10 місяців 10 днів; з 25.05.1983 по 29.05.1987 в розмірі 4 роки 5 днів; з 02.06.1987 по 16.02.1995 в розмірі 7 років 8 місяців 15 днів; з 17.02.1995 по 12.07.1999 в розмірі 4 роки 4 місяці 26 днів /том 1 а.с. 14-16, 97, том 2 зворот а.с. 68, а.с. 69/.

Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 20.05.2016 у справі №554/2564/16-а, яка набрала законної сили, зокрема, визнано періоди роботи ОСОБА_1, роботою з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, згідно п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»: на будівельному управлінні № 904 «Тюмендорстрой» ( яке в подальшому перейменовано Будівельне управління «Сургутдорстрой») з 3 квітня 1979 року по 14 червня 1982 року на посаді майстра будівельного управління.

Згідно архівної довідки № З-33/2 від 26.05.2011 СУ-904 гр. "Тюмендорстрой", тр. "Сургутдорстрой" знаходилися у місті Сургут Ханти-Мансійського автономного округу, Тюменської області /том 1 а.с. 66/.

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року N 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Підпунктом "д" пункту 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" передбачено робітникам, які переводяться, направляються чи запрошуються на роботи до районів Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, із інших місцевостей країни, за умови укладення ними трудових договорів про роботу в цих районах строком на три роки, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надати додатково наступні пільги, зокрема, зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при розрахунку стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності.

Згідно з приписами Переліку районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на які поширюється дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 р. і від 26 вересня 1967 р. про пільги для осіб, які працюють в цих районах і місцевостях, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від от 10 листопада 1967 р. N 1029, до місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відноситься, зокрема, Тюменська область - Ханти-Мансійський національний округ.

Суд враховує, що ОСОБА_1 працював у будівельному управлінні №904 "Тюмендорстрой", яке в подальшому перейменовано на Будівельне управління "Сургутдорстрой", з 03 квітня 1979 року по 14 червня 1982 року, тобто більше ніж три роки.

Однак, у порушення вказаних вище норм відповідачем зараховано до загального стажу ОСОБА_1 період роботи ОСОБА_1 в будівельному управлінні № 904 "Тюмендорстрой", яке в подальшому перейменовано на Будівельне управління "Сургутдорстрой", з 03 квітня 1979 року по 14 червня 1982 року із розрахунку один рік роботи за один рік роботи (3 роки 2 місяці 12 днів), а не один рік роботи за один рік і шість місяців роботи.

Дії відповідача по не зарахуванню ОСОБА_1 загального трудового стажу в розмірі 30 років 7 місяців, які позивача просить визнати протиправними, виразилися у прийнятті відповідачем рішення, оформленого листом від 01 грудня 2017 року № 674/З-14, яким позивачу відмовлено у зарахуванні до розрахунку пенсії стажу тривалістю 30 років 7 місяців, а отже, у тому числі, і у зарахуванні до загального стажу ОСОБА_1 періоду роботи ОСОБА_1 в будівельному управлінні №904 "Тюмендорстрой", яке в подальшому перейменовано на Будівельне управління "Сургутдорстрой", з 03 квітня 1979 року по 14 червня 1982 року із розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців роботи.

Відповідно до частини 1 статті 98 Закону України "Про пенсійне забезпечення" перерахунок пенсії провадиться на підставі документів про вік, стаж, заробіток та інших, наявних на час перерахунку в пенсійній справі, а також додаткових документів, поданих пенсіонером на час перерахунку.

Підсумовуючи вищевикладене, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України з метою ефективного захисту прав та інтересів ОСОБА_1 вийти за межі позовних вимог, визнати протиправним рішення Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, оформлене листом від 01 грудня 2017 року № 674/З-14, в частині відмови у зарахуванні до загального стажу ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36000, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) періоду роботи ОСОБА_1 в будівельному управлінні № 904 "Тюмендорстрой", яке в подальшому перейменовано на Будівельне управління "Сургутдорстрой", з 03 квітня 1979 року по 14 червня 1982 року із розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців роботи та зобов'язати Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Івана Мазепи, 30, м. Полтава, 36040; ідентифікаційний код 40383769) зарахувати до загального стажу ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36000, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) періоду роботи ОСОБА_1 в будівельному управлінні № 904 "Тюмендорстрой", яке в подальшому перейменовано на Будівельне управління "Сургутдорстрой", з 03 квітня 1979 року по 14 червня 1982 року із розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців роботи, та здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 14 листопада 2017 року.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача виплатити недоплачену пенсію з 14.11.2017 року, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Зі змісту наведеної норми слідує, що захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Враховуючи, що права позивача у частині виплати йому пенсії з 14.11.2017 на час розгляду цієї справи не порушені, оскільки перерахунок пенсії не проведено, то суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому.

З огляду на це, суд дійшов висновку про відмову у позові у частині вказаних позовних вимог.

Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З огляду на вищевикладене, оскільки адміністративний позов задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Івана Мазепи, 30, м. Полтава, 36040; ідентифікаційний код 40383769) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36000, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 352 грн. 40 коп. (триста п'ятдесят дві гривні сорок копійок).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 241-245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36000, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Івана Мазепи, 30, м. Полтава, 36040; ідентифікаційний код 40383769) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, оформлене листом від 01 грудня 2017 року № 674/З-14, в частині відмови у зарахуванні до загального стажу ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36000, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) періоду роботи ОСОБА_1 в будівельному управлінні № 904 "Тюмендорстрой", яке в подальшому перейменовано на Будівельне управління "Сургутдорстрой", з 03 квітня 1979 року по 14 червня 1982 року із розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців роботи.

Зобов'язати Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Івана Мазепи, 30, м. Полтава, 36040; ідентифікаційний код 40383769) зарахувати до загального стажу ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36000, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) періоду роботи ОСОБА_1 в будівельному управлінні № 904 "Тюмендорстрой", яке в подальшому перейменовано на Будівельне управління "Сургутдорстрой", з 03 квітня 1979 року по 14 червня 1982 року із розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців роботи, та здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 14 листопада 2017 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Івана Мазепи, 30, м. Полтава, 36040; ідентифікаційний код 40383769) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36000, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 352 грн. 40 коп. (триста п'ятдесят дві гривні сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повне рішення складено 07 травня 2018 року.

Суддя С.С. Сич