Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2018 р. Справа№805/331/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

ОСОБА _1 звернувся до суду із позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області про визнання протиправними дій щодо відмови у включенні до стажу пенсії періоду роботи підприємцем з 19.11.1999 по 20.10.2001 та у включенні до стажу і заробітної плати періоду роботи з 01.11.2014 по 31.05.2015 у ПАТ "Азовзагальмаш"; зобов'язання зарахувати до стажу періоду роботи підприємцем з 19.11.1999 по 20.10.2001 та до стажу і заробітної плати періоду роботи з 01.11.2014 року по 31.05.2015 року у ПАТ "Азовзагальмаш" починаючи з 16.07.2015 року включно (з моменту призначення пенсії за віком).

В обґрунтування позову зазначено, що з 14 липня 2009 року по 15 липня 2015 року отримував пенсію по інвалідності. 16 липня 2015 року звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком. Пізніше, після переведення на пенсію за віком позивачу стало відомо, що при призначенні пенсії за віком відповідачем не враховано в складі стажу період роботи позивача з 19 листопада 1999 року по 20 жовтня 2001 року та не включено до стажу та заробітної плати період роботи з 01 листопада 2014 року по 31 травня 2015 року.

Щодо періоду роботи з 19 листопада 1999 року по 20 жовтня 2001 року, то на думку позивача, наведений період мав бути включеним до стажу на підставі довідки Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 24.06.2015, якою підтверджено перебування позивача в період з 19.11.1999 по 20.10.2001 платником єдиного податку.

В обґрунтування протиправності не включення відповідачем до стажу та заробітної плати періоду роботи з 01 листопада 2014 року по 31 травня 2015 року позивач зазначив, що за відомостями Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування підтверджено, що в період з вересня 2012 року по травень 2015 року позивач працював та отримував заробітну плату у ПАТ «Азовзагальмаш». Положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» обов'язок щодо нарахування, обчислення та сплати у встановлені строки та в повному обсязі страхових внесків незалежно від фінансового становища покладений на страхувальника, яким не був позивач.

З огляду на таке, позивач вважає, що до заяви про перехід з одного виду пенсії на інший надав всі необхідні документи для включення до стажу періоду роботи позивача з 19 листопада 1999 року по 20 жовтня 2001 року та з 01 листопада 2014 року по 31 травня 2015 року, з огляду на що відповідачем безпідставно не включені наведені періоди до складу стажу та не враховані у складі заробітної плати.

Відповідач проти задоволення заявленого позову заперечував, надав до суду відзив на позов із викладеною в ньому незгодою із заявленими позивачем вимогами.

За змістом наданого відзиву в матеріалах пенсійної справи позивача відсутні свідоцтво про сплату єдиного податку та довідка Жовтневої ОДПІ від 24.06.2015 року, які додані до позову. Натомість в матеріалах справи наявна лише довідка Жовтневої ОДПІ №319/10/17-112-1 від 22.06.2015 року, відповідно до якої ОСОБА_1 знаходився на обліку у Жовтневій ОДПІ м. Маріуполя як ФОП з 18.04.2005 року. В наявній довідці йдеться про неможливість надання відомостей про вид оподаткування та сум отриманих доходів за період з 19.11.1999 року по 20.10.2001 року через відсутність облікової справи.

За даними персоніфікованого обліку за період роботи позивача з 01.11.2014 року по 31.05.2015 року не сплачені страхові внески, що є передумовою не включення такого періоду роботи до стажу при визначенні розміру пенсії.

Отже, на думку відповідача, відсутні передбачені чинним законодавством підстави для зарахування наведених періодів роботи до страхового стажу та суми отриманої заробітної плати до заробітної плати для обчислення пенсії.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалами Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні, судове засідання по справі призначено на 05 лютого 2018 року. Засідання по справі відкладалося на 5 лютого 2018 року, 27 лютого 2018 року, 15 березня 2018 року. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 березня 2018 року перейдено до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, яка призначено на 02 квітня 2018 року. Також ухвалою від 15 березня 2018 року витребувано додаткові докази від Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС Донецької області. Підготовче засідання відкладалося на 17 квітня 2018 року. Ухвалою від 17 квітня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 04 травня 2018 року. Через неявку представників сторін до судового засідання, призначеного на 04 травня 2018 року справу розглянуто на підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Позивач є пенсіонером, з 14 липня 2009 року отримував пенсію по інвалідності.

16 липня 2015 року позивач надав заяву до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області, в якій просив перевести з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.

При розрахунку пенсії за віком відповідачем не враховувалися в страховому стажі періоди з 19.11.1999 по 20.10.2001, в який позивач перебував суб'єктом підприємницької діяльності та період роботи з 01.11.2014 по 31.05.2015, період роботи позивача в ПАТ «Азовзагальмаш».

Так, 23 листопада 2017 року позивач отримав лист від Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області з доданими до неї протоколам розрахунку пенсії, розрахунком стажу та заробітку з 01.10.2017.

Отримавши зазначену відповідь від 23 листопада 2017 року та не погодившись із нею позивач звернувся до суду із даним позовом 10 січня 2018 року, тобто у межах визначеного ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячного строку, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування № 1058-IV.

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058).

Частиною 1 статті 24 Закону № 1058 страховий стаж визначено як період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Застрахованою особою є фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися в установленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Частиною 3 статті 45 цього Закону передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 зазначеного порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846.

Пунктами 1.6 та 1.7 цього порядку передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Перелік документів, що додаються до заяви про призначення пенсії визначений пунктом 2.1 порядку № 22-1. Цим пунктом передбачено подання, зокрема, документів про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). Встановлено, що за період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Підпунктом 2 цього пункту передбачено, що період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.

Згідно пункту 4.1. порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3. Порядку).

Статтею 15 Закону № 1058 передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Частиною 2 статті 20 Закону 1058 передбачено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до частини першої статті 14 закону страхувальниками є, роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10 статті 11 цього Закону.

Застраховані особи є страхувальниками у випадках, зазначених у пунктах 2, 3 і 13 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону, а саме: фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування або особи, які провадять незалежну професійну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності; члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах; особи, які приймають добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. (частини 10, 12 статті 20 Закону № 1058).

Згідно частини 1 статті 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.

Відповідно до положень статті 106 Закону № 1058-XV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Статтею 113 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів спір, що виник між сторонами, стосується не включення відповідачем до страхового стажу позивача період провадження підприємницької діяльності з 19.11.1999 по 20.10.2001 року та період роботи в ПАТ «Азовзагальмаш» з 01.11.2014 по 31.05.2015 року.

Обставина щодо неврахування зазначеного стажу при переведенні позивача з одного виду пенсії на інший не заперечується сторонами та підтверджується, крім іншого, розрахунком стажу, що наявний в матеріалах справи (арк. справи 10).

При вирішенні питання про правомірність відмови відповідача врахувати під час обчислення стажу при переведенні з одного виду пенсії на інший період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування суд виходить із наступного.

Виходячи зі змісту підпункту 2 пункту 2 Розділу 2 Порядку № 22-1 підставою для врахування періоду здійснення підприємницької діяльності до 2004 року визначено сплату єдиного податку.

Листом № 319/10/17-112-1 ДСК від 22 червня 2015 року Жовтнева ОДПІ м. Маріуполя Міндоходів у Донецькій області повідомила про неможливість надати відомості щодо виду оподаткування та сум отриманих доходів по ФОП ОСОБА_1 за період з 19.11.1999 по 20.10.2001. Як зазначив відповідач у відзиві на позов, зазначений лист був наявним в нього під час розгляду заяви позивача.

Згідно листа Жовтневої ОДПІ м. Маріуполя Міндоходів у Донецькій області № 324/10/17-112-1 ДСК від 24.06.2015 (арк. справи 87) в період з 19.11.1999 по 20.10.2001 позивач мав статус платника єдиного податку. Суд вважає, що зазначений лист є належним підтвердженням наявності в позивача статусу платника єдиного податку, як то передбачено підпунктом 2 пункту 2 Порядку №22-1 та є підставою для врахування зазначеного періоду роботи у складі стажу позивача. Суд не приймає доводи відповідача про відсутність зазначеного листа під час вирішення питання щодо переведення позивача з даного виду пенсії на інший, оскільки такі посилання спростовуються наявними в матеріалах справи документами. Отримання листа відповідачем 24 червня 2015 року підтверджується наявним в матеріалах справи реєстром на кореспонденцію № 78 (арк. справи 103).

Доводи відповідача про ненадання позивачем до заяви копії свідоцтва платника єдиного податку та торгового патенту, що обумовило відмову в зарахуванні до стажу періоду з 19.11.1999 по 20.10.2001 судом не приймаються, оскільки під час вирішення питання в відповідача були достатньо документів за для встановлення наявності визначених законом підстав для зарахування зазначеного періоду до страхового стажу.

Отже, неврахування відповідачем періоду здійснення позивачем підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування під час переведення з одного виду пенсії на інший, є протиправним та не відповідає вимогам законодавства.

Щодо незарахування періоду праці на ПАТ «Азовзагальмаш» з 01.11.2014 року по 31.05.2015 року через відсутність відомостей про сплату страхових внесків, суд зазначає наступне.

Відомостями персоніфікованого обліку підтверджено несплату роботодавцем позивача - ПАТ «Азовзагальмаш» страхових внесків в період з 01.11.2014 по 31.05.2015 року (арк. справи 55).

За змістом положень Закону №1058 відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, яким є ПАТ «Азовзагальмаш». Отже, несплата чи сплата не в повному обсязі роботодавцем позивача страхових внесків не може бути перешкодою для здійснення йому врахування періоду роботи при визначенні розміру пенсії, оскільки позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків підприємством, на якому він працює. Тотожна правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 212/11/14-14 від 18.02.2014 року.

Згідно доданих відповідачем індивідуальних відомостей про застраховану особу до письмових пояснень від 17.04.2018 року, на час розгляду справи страхові внески за період з листопада 2014 по березень 2015 року сплачені страхувальником - ПАТ «Азовзагальмаш».

Отже, неврахування відповідачем періоду роботи з 01.1.2014 по 31.05.2015 на ПАТ «Азовзагальмаш» під час переведення з одного виду пенсії на інший, є також протиправним та не відповідає вимогам законодавства.

В позовній заяві позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у включенні до стажу пенсії періоду роботи підприємцем з 19.11.1999 по 20.10.2001 та у включенні до стажу і заробітної плати періоду роботи з 01.11.2014 по 31.05.2015 у ПАТ "Азовзагальмаш", в той час як нарахування цих періодів при визначенні розміру пенсії за своєю сутністю є бездіяльністю. Суд вважає, що визначення позивачем неврахування стажу як дії не впливає на суть заявлених позивачем вимог - визнання протиправним не включення періодів роботи до страхового стажу та неврахування при визначенні розміру пенсії, через що зазначені вимоги підлягають задоволенню.

Оскільки судом встановлено необґрунтованість невключення періодів роботи позивача з 19.11.1999 по 20.10.2001 та з 01.11.2014 по 31.05.2015 до стажу останній підлягає перерахуванню з 16.07.2015 із врахуванням висновків суду викладених в цьому рішенні та включенням до стажу періоду роботи підприємцем з 19.11.1999 по 20.10.2001 та включенням до стажу і заробітної плати періоду роботи з 01.11.2014 по 31.05.2015 на ПАТ "Азовзагальмаш".

Отже, заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Нормами частини 2 статті 133 КАС України встановлено, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року сплата судового збору відстрочена до ухвалення рішення у справі, у зв'язку з чим сума вказана судового збору у розмірі 704,80 грн. із врахуванням приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню з бюджетних асигнувань відповідача.

З огляду на викладене вище, на підставі положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженго Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1 та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області (87548, м. Маріуполя, вул. Зелінського, буд. 27а, ідентифікаційний код юридичної особи 41250795) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області щодо не включення ОСОБА_1 до страхового стажу періоду з 19.11.1999 по 20.10.2001, неврахування у складі стажу та заробітної плати періоду роботи з 01.11.2014 по 31.05.2015.

Зобов'язати Центральне об'єднане Управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області з 16.07.2015 зарахувати ОСОБА_1 до стажу періоду здійснення ним підприємницької діяльності з 19.11.1999 по 20.10.2001 та до стажу та заробітної плати періоду роботи на ПАТ «Азовзагальмаш» з 01.11.2014 по 31.05.2015 у ПАТ «Азовзагальмаш».

Стягнути з бюджетних асигнувань Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області на користь державного бюджету суму судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення складено та підписано 4 травня 2018 року.

Суддя Михайлик А.С.