РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2018 року

справа № 804/8091/17

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» до Криворізької міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Державна регуляторна служба України про визнання нечинним нормативно-правового акту,-

в с т а н о в и в:

01 грудня 2017 року Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» (далі - ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому, з урахуванням змін до позовної заяви від 05.01.2018 року (т. 2 а.с. 234-259), просить визнати протиправними та нечинними положення рішення Криворізької міської ради № 1862 від 12.07.2017 р. «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста ОСОБА_1 у 2018 році», а саме: положення Додатку 1 до рішення Криворізької міської ради № 1862 від 12.07.2017 р. «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста ОСОБА_1 у 2018 році» в частині встановлення для юридичних осіб ставки податку за користування земельними ділянками та річного розміру орендної плати за користування земельними ділянками на рівні 1,91 % від нормативної грошової оцінки земель міста, що відповідають таким критеріям: вид цільового призначення земель (згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010 р., зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.11.2010 р. за №1011/18306 (зі змінами): код - «11.02»; назва - «землі промисловості; для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості»; код розділу КВЕД - «24,19»; або ж здійснити захист порушених прав, свобод чи інтересів позивача в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів позивача.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що відповідачем 12.07.2017 року прийнято рішення «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста ОСОБА_1 у 2018 році», яким визначено розмір орендної плати за користування земельними ділянками, в тому числі тими, які згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010 р., належать до категорії земель 11.02 «землі промисловості; для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості» (код розділу КВЕД - «24,19») – на рівні 1,91 % від нормативної грошової оцінки земель міста. Позивач стверджує, що зазначене рішення, яке є нормативно-правовим актом, винесено відповідачем з порушенням процедури прийняття регуляторних актів органами місцевого самоврядування, зокрема, з порушенням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та Закону України «Про антимонопольний комітет України». Зазначені порушення, на думку позивача, виразились в погодженні постійними комісіями та прийнятті на засіданні сесії Криворізької міської ради проекту оскаржуваного рішення, в якому розмір орендної плати для вказаної категорії земель було встановлено на рівні 1,91%, незважаючи на те, що такий проект не проходив жодного етапу регуляторної процедури – не був оприлюднений, не обговорювався з громадськістю, не погоджувався з органами Антимонопольного комітету України, а також не надавався для отримання пропозицій Державній регуляторній службі України. В аналізі регуляторного впливу, що був підготовлений до проекту оскаржуваного рішення, відсутні будь-які розрахунки, на підставі яких розробник цього проекту прийшов до висновку про розмір витрат, які виникнуть у суб’єктів господарювання у разі прийняття відповідного рішення, чим порушено вимоги підготовки аналізу регуляторного впливу, встановлені статтею 8 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Також, позивач зазначає про невідповідність оскаржуваного рішення принципам державної регуляторної політики, визначеним статтею 4 цього Закону, а саме: принципу прозорості та врахування громадської думки, принципу передбачуваності, принципу ефективності, принципу рівності платників податків та недопущення податкової дискримінації. Посилаючись на викладені обставини, позивач просить задовольнити заявлені ним позовні вимоги, визнати протиправними та нечинними положення рішення Криворізької міської ради № 1862 від 12.07.2017 р. в частині, зазначеній у позовній заяві, яка безпосередньо стосується інтересів позивача (т.2 а.с. 234-259).

Від представника відповідача за довіреністю ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву та додаткові пояснення до відзиву, в яких зазначено про відсутність підстав для задоволення позову, з посиланням на те, що Криворізька міська рада, приймаючи оскаржуване рішення, діяла у межах, спосіб та відповідно до актів чинного законодавства. Як зазначає представник відповідача, регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу або проект регуляторного акту не був оприлюднений. При прийнятті оскаржуваного рішення обидва ці критерії органом місцевого самоврядування були дотримані. На підтвердження цього відповідачем зазначено, що процедура підготовки аналізу регуляторного впливу до проекту оскаржуваного рішення розпочалася з включення розробки вказаного проекту до плану діяльності міської ради з підготовки проектів регуляторних актів у І півріччі 2017 року згідно Рішення міської ради № 1589 від 26.04.2017 р., що опубліковано 27.04.2017 року у засобах масової інформації та на офіційному веб-сайті відповідача. Крім того, 24.04.2017 року експертною комісією з питань підготовки проектів регуляторних актів також надано позитивний висновок до проекту, який оприлюднено 04.05.2017 року в офіційних засобах масової інформації разом з проектом рішення та аналізом його регуляторного впливу, в якому за користування землями промисловості для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код згідно класифікації видів цільового призначення земель 11.02) розмір ставки орендної плати склав 1,95% від нормативної грошової оцінки земель міста. Крім того, представник відповідача зазначає, що відповідачем направлено лист до Державної регуляторної служби № 2/9-342 від 05.05.2017 р. та отримано пропозиції щодо удосконалення проекту № 4723/0/20-17 від 23.06.2017, за яким додатково 15.05.2017 року проведено громадські слухання з обговоренням ставки 1,95%. Представник відповідача наголошує на тому, що законом не вимагається отримання органом місцевого самоврядування повторного погодження Державної регуляторної служби України після доопрацювання проекту регуляторного акту або аналізу регуляторного впливу, оскільки пропозиції Державної регуляторної служби України для органів місцевого самоврядування носять виключно рекомендаційний характер. З відзиву також слідує, що 10.07.2017 року на засіданні постійної комісії міської ради з питань регуляторної політики та підприємництва було висловлено пропозицію розглянути ставку 1,91% для підприємств металургійного комплексу та винести на розгляд постійних комісій. 12.07.2017 року таку ініціативу підтримано з винесенням на сесію міської ради відповідного проекту за ставкою 1,91%. Після чого, 12.07.2017 року міська рада прийняла, на думку представника відповідача, законне та обґрунтоване рішення № 1862 «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста ОСОБА_1 у 2018 році», яким за користування землями промисловості для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код згідно класифікації видів цільового призначення земель - 11.02) розмір ставки орендної плати встановлено на рівні 1,91% від нормативної грошової оцінки земель міста. Посилаючись на викладені обставини, представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог (т.3 а.с. 91-96, т. 4 а.с. 50-53).

Представником позивача за довіреністю ОСОБА_3 26 лютого 2018 року до суду подано відповідь на відзив відповідача, в якій зазначено, що проект оскаржуваного рішення (Проект №1) зі ставкою земельного податку та розміром орендної плати на рівні 1,95 % від нормативної грошової оцінки земель міста (для категорії земель 11.02) в процесі проходження регуляторної процедури був змінений на інший проект (Проект №2), зі ставкою земельного податку та розміром орендної плати на рівні 1,6 % від нормативної грошової оцінки земель міста для категорії земель 11.02 для суб’єктів господарювання з видами діяльності за КВЕД 19, 24, 49. Як зазначає представник позивача, саме цей проект (Проект №2) оскаржуваного відповідачем рішення надано для отримання пропозицій до Державної регуляторної служби України та для отримання погодження до Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, його було офіційно оприлюднено на власному сайті відповідача, а також винесено на сесію Криворізької міської ради 12.07.2017 року. Натомість, фактично на розгляд сесії Криворізької міської ради одночасно із зазначеним проектом (Проектом №2) винесено зовсім інший проект оскаржуваного рішення - зі ставкою 1,91 % від нормативної грошової оцінки земель міста для суб’єктів господарювання з видами економічної діяльності за КВЕД 19, 24, 49 (Проект №3) - з голосу та без дотримання будь-яких регуляторних процедур, оскільки даний проект не оприлюднювався, щодо нього не проводилась процедура громадського обговорення, він не направлявся для отримання пропозицій Державній регуляторній службі України, тощо. При цьому, представник позивача наполягає на тому, що оскільки проект оскаржуваного рішення (Проект №3) не є ідентичним змісту проекту рішення (проекту №2), який надавався відповідачем до Державної регуляторної служби України та не був оприлюднений у тій редакції, в якій він був прийнятий, то відповідачем порушено регуляторну процедуру прийняття нормативно-правового акту. На підтвердження таких висновків представник позивача зазначає, що з протоколу засідання № 27 постійної комісії з питань регуляторної політики та підприємництва Криворізької міської ради від 10.07.2017 р. вбачається, що розмір земельного податку на рівні 1,91 % було запропоновано саме 10.07.2017 року, тобто вже після публікації аналізу регуляторного впливу, опублікованого на сайті виконавчого комітету відповідача 07.07.2017 року, а також зазначає, що проект оскаржуваного рішення (Проект №3) не було оприлюднено в засобах масової інформації та на сайті виконавчого комітету відповідача. Крім того, у відповіді на відзив йдеться про порушення відповідачем положень ч. 3 ст. 8 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», які встановлюють вимоги до аналізу регуляторного впливу. В цьому контексті представник позивача зазначає, що до Державної регуляторної служби України до прийняття оскаржуваного рішення для отримання пропозицій направлялися лише проекти №1 та №2. При цьому, Проект № 3 (в якому зазначено розмір орендної плати за земельні ділянки категорій 11.02 для суб’єктів господарювання з КВЕД 24,19,49 на рівні 1,91 % від нормативної оцінки земель) до Державної регуляторної служби України не надавався, та пропозиції щодо Проекту №3 від третьої особи відповідачем отримані не були. На думку позивача, таке порушення є самостійною підставою для визнання оскаржуваного рішення протиправним та нечинним, оскільки свідчить про прийняття його не у спосіб та не в порядку, передбаченому законодавством. Посилаючись на викладені обставини, представник позивача просить суд задовольнити його позовні вимоги (т.4 а.с. 121-137).

Від представника відповідача за довіреністю ОСОБА_4 на вищезазначену відповідь позивача до суду надійшли заперечення, в яких зазначено, що коригування, яких зазнав проект оскаржуваного рішення у вигляді зміни ставки орендної плати, не підпадають під ознаки нового регуляторного акта, згідно з визначенням, наведеним в статті 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», оскільки не спрямовані на правове регулювання господарських відносин, не встановлюють нових норм права, не змінюють та не скасовують їх, ними не вводяться нові положення правового регулювання відносин між суб’єктами, наполягаючи на тому, що оскаржуване у цій справі рішення Криворізької міської ради приймалось за єдиним проектом, який публікувався та погоджувався з Державною регуляторною службою України в межах максимально допустимої законом ставки. Враховуючи зазначені підставі, представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог (т.4 а.с. 159-160).

Від Голови Державної регуляторної служби України 06 лютого 2018 року до суду надійшли пояснення, в яких зазначено, що проект оскаржуваного у цій справі рішення неодноразово був предметом розгляду ДРС. Зокрема, за результатами розгляду ДРС листами № 4723/0/20-17 від 23.06.2017 р. та № 5219/0/20-17 від 06.07.2017 р. надані зауваження та пропозиції розробнику для врахування в остаточній редакції Рішення, зокрема, в частині встановлення розміру орендної плати за землю на території міста ОСОБА_1 у 2018 році, та неналежної підготовки аналізу регуляторного впливу, оскільки в ньому була відсутня необхідна інформація та розрахунки, а також розробником не доведено відповідність проекту акта принципам державної регуляторної політики. При цьому, як зазначає Голова Державної регуляторної служби України, надані ДРС зауваження та пропозиції не були враховані в редакції оскаржуваного рішення № 1862, натомість, у преамбулі цього рішення зазначено про те, що воно винесене, в тому числі, на підставі позитивних висновків Державної регуляторної служби України. З цього приводу Криворізькій міській раді було повідомлено, що ДРС позитивних висновків до проекту Рішення не надавалось, зазначений проект не відповідає принципам державної регуляторної політики, визначених статтею 4 Закону України № 1160 «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та потребує приведення у відповідність до вимог чинного законодавства України з урахуванням наданих зауважень та пропозицій. Разом з цим, за результатами аналізу рішення № 1862 та додатків до нього встановлено невідповідність редакції проекту рішення, який свого часу опрацьовувався ДРС. Зокрема, у Додатку 1 до рішення міської ради № 1862 від 12.07.2017 р. «Ставки земельного податку та розміру орендної плати за землю у 2018 році» встановлено річний розмір орендної плати за користування земельними ділянками з цільовим призначенням за кодом 11.02 на рівні 1,9 % від нормативно-грошової оцінки земельних ділянок. Однак, у Додатку 1 до проекту рішення, який свого часу розглядався ДРС, а також був оприлюднений на офіційному веб-сайті Криворізької міської ради, зазначений показник було визначено на рівні 1,6 %. За таких обставин, ДРС листом № 11214/0/20-17 від 14.12.2017 р. звернулась до Криворізької міської ради з пропозицією вжити заходів щодо визнання таким, що втратило чинність, рішення Криворізької міської ради № 1862 від 12.07.2017 р. «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста ОСОБА_1 у 2018 році» як таке, що суперечить принципам державної регуляторної політики. Посилаючись на вищевикладені обставини, третя особа зазначає, що у даному спорі наявні всі правові підстави для задоволення позовних вимог ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» до Криворізької міської ради (т.3 а.с. 211-214).

В підготовчому судовому засіданні у даній справі, що відбулося 02 лютого 2018 року, за участі представників всіх сторін судом заслухано пояснення представників сторін, остаточно визначено предмет спору та характер спірних правовідносин, обґрунтування позовних вимог та заперечень на них, встановлено строк для надання додаткових пояснень та доказів, про які сторонами було зазначено під час підготовчого засідання (т. 3 а.с. 198-204).

Продовження розгляду справи у підготовчому засіданні призначено на 13.03.2018 року.

У підготовчому засіданні 13.03.2018 року за участі представників позивача та відповідача з’ясовано, що від сторін надійшли всі додаткові пояснення та докази, на необхідність залучення яких вони посилалися 02.02.2018 року (пояснення Державної регуляторної служби України з додатками (т. 3 а.с. 211-251, т. 4 а.с. 1-49), додаткові пояснення Криворізької міської ради до відзиву на позовну заяву з додатками (т. 4 а.с. 50-119), відповідь на відзив ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» з додатками (т. 4 а.с. 121-158), заперечення Криворізької міської ради на відповідь на відзив позивача (т. 4 а.с. 159-171).

Також, у даній справі судом дотримано вимоги статі 264 КАС України в частині особливостей провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів (зокрема, до матеріалів справи долучено докази публікації відповідачем оголошення про відкриття провадження у справі щодо оскарження нормативно-правового акту, дати, часу і місця судового розгляду не пізніше ніж за сім днів до підготовчого засідання).

Враховуючи, що під час підготовчого засідання у даній справі судом завершено проведення всіх підготовчих дій, необхідних для забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, ухвалою суду від 13.03.2018 року підготовче провадження у даній справі закрито, та призначено її до розгляду по суті в судовому засіданні на 21.03.2018 року (т. 4 а.с. 188).

В судове засідання 21 березня 2018 року сторони, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, своїх представників не направили.

Від представника позивача за довіреністю ОСОБА_3 та представника третьої особи за довіреністю ОСОБА_5 надійшли заяви від 21.03.2018 р. про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представником відповідача за довіреністю ОСОБА_2 21.03.2018 року на електронну адресу суду подано клопотання про визнання поважними причини неявки відповідача в судове засідання 21.03.2018 року та про відкладення розгляду справи на іншу дату через суттєве ускладнення погодних умов по всій території Дніпропетровської області, що унеможливлює прибуття представника відповідача в судове засідання.

Проте, з огляду на те, що будь-яких рішень про визнання 21 березня 2018 року неробочим днем у зв’язку з надзвичайною ситуацією або складними погодними умовами органами місцевого самоврядування не приймались, суд працював в цей день у звичайному режимі роботи, у суду відсутні підстави визнати неявку представника відповідача в судове засідання такою, що відбулася з поважних причин. У зв’язку з чим, клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи відхилене судом як необґрунтоване.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи відсутність у даній справі необхідності допитувати свідків чи експертів (у підготовчому засіданні жодна із сторін не посилалася на необхідність дослідження таких доказів), у зв'язку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, подальший розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами. При прийнятті цього рішення судом також враховано, що під час підготовчого провадження сторонами надані всі письмові пояснення та всі докази в обґрунтування їх позицій, а також повідомлено суд про відсутність у них додаткових обґрунтувань та доказів.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача та заперечення відповідача, а також доводи третьої особи у справі, судом встановлено наступне.

ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» є орендарем земельних ділянок промисловості, зв’язку, енергетики та іншого призначення з метою розміщення об’єктів металургійного виробництва на території міста ОСОБА_1, відповідно до умов договорів оренди № 3039 від 01.07.2011 р., № 3042 від 01.07.2011 р., № 3041 від 01.07.2011 р., № 1124 від 25.04.2017 р. Основним видом економічної діяльності позивача є виробництво чавуну, сталі та феросплавів (код за КВЕД 24.10).

Відповідно, підприємство є платником податку на землю (земельного податку).

У відповідності до ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Пунктом 24 ч. 1 ст. 26 цього Закону встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України.

12 липня 2017 року Криворізькою міською радою було прийнято рішення № 1862 «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста ОСОБА_1 у 2018 році», яким встановлено ставки земельного податку та розміри орендної плати за землю у м. Кривий Ріг на 2018 рік.

З вказаного рішення вбачається, що розміри ставок земельного податку та орендної плати було диференційовано за видами цільового призначення земельних ділянок та за кодами розділу класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД).

Вказаним рішенням для суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність за КВЕД 24,19,49, було встановлено ставки земельного податку та орендної плати у розмірі 1,91 % від нормативної грошової оцінки земель міста, для земельних ділянок для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (категорія 11.02 згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 р. №548).

Оскільки позивач здійснює діяльність за КВЕД 24, 19 (металургійне виробництво та виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення, відповідно), визначена цим рішенням відповідача ставка податку поширюється на позивача.

До прийняття оскаржуваного рішення на території міста ОСОБА_1 Ріг діяло рішення Криворізької міської ради «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати та пільг зі сплати за землю на території міста ОСОБА_1» № 3727 від 24.06.2015 р., та рішення «Про внесення змін до рішення міської ради № 3727 від 24.06.2015 р. «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати та пільг зі сплати за землю на території міста ОСОБА_1» на 2017 рік» № 1522 від 29.03.2017 р., відповідно до яких розмір ставок земельного податку та орендної плати, які підлягали застосуванню до позивача, становили відповідно 0,3 % та 0,9 % від нормативної грошової оцінки земель міста.

Відповідно до п. 4 оскаржуваного рішення, з його прийняттям діюче раніше рішення Криворізької міської ради «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати та пільг зі сплати за землю на території міста ОСОБА_1» № 3727 від 24.06.2015 р. з усіма змінами до нього втрачає чинність. Натомість, оскаржуване рішення набирає чинності з 01.01.2018 року.

У відповідності до п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України, сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Підпунктом 12.4.3 п. 12.4 ст. 12 Податкового кодексу України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належать: до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об'єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов'язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду.

Відповідно до п. 284.1 ст. 284 Податкового кодексу України, органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Відповідно до п. 270.1 ст. 270 Податкового кодексу України, об’єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності. Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Податковим кодексом України; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Згідно з абз. 4 ст. 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що рішення Криворізької міської ради № 1862 від 12.07.2017 р. підпадає під критерії вказаного визначення, а отже, за своїм змістом та спрямуванням є регуляторним актом, окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, оскільки визначають нові розміри ставок земельного податку та розміри орендної плати на території міста ОСОБА_1, одночасно скасовуючи відповідні ставки земельного податку та орендної плати, що діяли до прийняття цього рішення.

З цих підстав, справу розглянуто судом з дотриманням вимог до процедури оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб’єктів владних повноважень, передбаченої положеннями ст. 264 КАС України.

Відповідно до ч. 12 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються

у порядку, встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Таким чином, при прийнятті рішення Криворізької міської ради № 1862 від 12.07.2017 р. відповідач був зобов’язаний дотримуватися вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Зокрема, абз. 1 ст. 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» визначено, що кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань.

Згідно з абз. 6, 7 вказаної статті, строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу. Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов'язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акту повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.

Відповідно до абз. 2 ст. 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу. Відповідно до абз. З ст. 8 цього Закону, розробник при підготовці аналізу регуляторного впливу повинен виконати усі вимоги цієї статті, серед іншого, визначити очікувані результати прийняття запропонованого регуляторного акта, у тому числі здійснити розрахунок очікуваних витрат та вигод суб'єктів господарювання, громадян та держави внаслідок дії регуляторного акта.

Крім того, при підготовці аналізу регуляторного впливу обов’язковим є застосування Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 308 від 11.04.2004 р.

Статтею 34 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» визначено особливості розгляду сільською, селищною, міською, районною у місті, районною, обласною радою проектів регуляторних актів, а саме: кожен проект регуляторного акта, що внесений на розгляд до сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради, подається до відповідальної постійної комісії для вивчення та надання висновків про відповідність проекту регуляторного акта вимогам статей 4 та 8 цього Закону.

Відповідальна постійна комісія забезпечує підготовку експертного висновку щодо регуляторного впливу внесеного проекту регуляторного акта, який разом з цим проектом та підписаним аналізом регуляторного впливу подається до уповноваженого органу для підготовки у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку пропозицій щодо удосконалення проекту відповідно до принципів державної регуляторної політики.

На підставі аналізу регуляторного впливу, яким супроводжувався проект регуляторного акта при його внесенні на розгляд сесії відповідної ради, а також експертного висновку щодо регуляторного впливу цього проекту та пропозицій уповноваженого органу відповідальна постійна комісія готує свої висновки про відповідність проекту регуляторного акта вимогам статей 4 та 8 цього Закону. У випадках, визначених частиною другою статті 33 цього Закону, такі висновки готуються на підставі експертного висновку щодо регуляторного впливу та пропозицій уповноваженого органу.

Відповідно до вимог ст. 36 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений.

У разі виявлення будь-якої з цих обставин орган чи посадова особа місцевого самоврядування має право вжити передбачених законодавством заходів для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до закону скасувати або зупинити дію регуляторного акта, прийнятого з порушеннями.

Враховуючи, що рішення Криворізької міської ради № 1862 від 12.07.2017 р. є регуляторним актом, при його прийнятті дотримання наведених норм законодавства було обов’язковим.

Крім того, до процедури прийняття рішення Криворізької міської ради № 1862 від 12.07.2017 р. підлягають застосуванню вимоги ч. 4 ст. 20 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», відповідно до якої органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов'язані погоджувати з Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями проекти нормативно-правових актів та інших рішень, які можуть вплинути на конкуренцію, зокрема щодо створення суб'єктів господарювання, встановлення і зміни правил їх поведінки на ринку, або такі, що можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції на відповідних ринках, а також одержувати дозвіл Антимонопольного комітету України на концентрацію у випадках, передбачених законом.

Очевидно, що розмір ставок земельного податку та орендної плати впливає на розмір витрат суб’єктів господарювання, необхідних для сплати цих платежів, що, в свою чергу, впливає на показники фінансово-господарського стану суб’єктів господарювання, а отже й на їх конкурентоздатність.

Відповідач, не заперечуючи необхідності погодження власних рішень щодо встановлення ставок земельного податку та розмірів орендної плати з органами Антимонопольного комітету, вказував, що вказані вимоги законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення було дотримано.

Проаналізувавши всі документи, наявні у справі, суд дійшов висновку, що рішення Криворізької міської ради № 1862 від 12.07.2017 р. прийнято з порушенням викладених вище вимог законодавства.

Зокрема, судом встановлено, що регуляторну процедуру відповідачем було розпочато стосовно проекту рішення Криворізької міської ради, яким передбачався розмір ставки земельного податку та розмір орендної плати на рівні 1,95 % для категорії земель 11.02; не встановлювалося диференціації розміру цих платежів залежно від видів діяльності суб’єктів господарювання (т. 1 а.с. 51-66).

Відповідний проект (Проект №1) було опубліковано відповідачем в офіційному засобі масової інформації – міській комунальній газеті «Червоний гірник» № 31 (21746), яка видається у м. Кривий Ріг, 04 травня 2017 року.

В цей же день на офіційному веб-сайті виконавчого комітету Криворізької міської ради було опубліковано проект оскаржуваного рішення (Проект №1) та аналіз регуляторного впливу (далі – АРВ) до вказаного проекту (т.1 а.с. 49).

В оприлюдненому проекті рішення (Проекті №1) було зазначено розмір орендної плати за користування землями промисловості для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код згідно класифікації видів цільового призначення земель — 11.02) у розмірі 1,95 % від нормативної грошової оцінки земель міста. Такий розмір встановлювався для усіх суб’єктів господарювання, які орендують земельні ділянки відповідних категорій, незалежно від видів господарської діяльності, які вони здійснюють (т.1 а.с. 58).

При цьому, сторонами не заперечується, що вказаний проект зі ставкою 1,95 % направлявся відповідачем до Державної регуляторної служби України для отримання пропозицій (т. 1 а.с. 92, 94-115) та до Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України для отримання погодження (т. 2 а.с. 92, 94-101).

Матеріалами справи, а також представником Державної регуляторної служби України під час підготовчого судового засідання 02.02.2018 року у даній справі підтверджено, що Державна регуляторна служба України надала негативний висновок щодо направленого проекту, вказавши, що проект та підготовлений до нього аналіз регуляторного впливу (АРВ) не відповідають чинному законодавству.

Так, 05 травня 2017 року відповідач звернувся до Державної регуляторної служби України за наданням пропозицій до Проекту №1 оскаржуваного рішення (т.1 а.с. 94-107).

23 червня 2017 року Державна регуляторна служба України направила на адресу відповідача лист № 4723/0/20-17 щодо невідповідності Проекту №1 (оприлюдненого 04.05.2017 року) вимогам законодавства в частині встановлення розміру орендної плати за землю на території міста ОСОБА_1 у 2018 році принципам регуляторної політики, визначених статтею 4 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» № 1160, та надала пропозиції щодо його удосконалення. Також, ДРС України зробила висновок про невідповідність АРВ до цього проекту вимогам Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 308 від 11.03.2004 р. «Про затвердження Методики проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта» (т.1 а.с. 109-115).

Крім того, в погодженні наданого проекту рішення (Проект № 1) Криворізької міської ради відповідачу також було відмовлено і Дніпропетровським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України у зв’язку з невідповідністю чинному законодавству.

Так, 10 травня 2017 року за вих. № 4/18-1743 виконавчий комітет Криворізької міської ради звернувся до Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо погодження Проекту №1 (т. 3 а.с. 20), але отримав відмову з посиланням на невідповідність його вимогам чинного законодавства України (т. 3 а.с. 55-56).

За викладених обставин, суд не приймає доводів відповідача про те, що Дніпропетровським територіальним обласним відділенням Антимонопольного комітету України було погоджено спірний проект, оскільки вказані доводи спростовуються змістом наведених вище доказів. Крім того, будь-яких інших доказів такого погодження відповідачем не надано.

В подальшому, 14 червня 2017 року листом № 4/18-2281 відповідач направив до Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України для погодження пропозицій інший проект оскаржуваного рішення (Проект №2), у якому, на відміну від Проекту №1, запроваджувався диференційований підхід до встановлення розмірів орендної плати в залежності від видів економічної діяльності, які здійснюються суб’єктами господарювання. При цьому, орендна плата за користування земельними ділянками промисловості категорії 11.02 для суб’єктів, що ведуть діяльність за видами КВЕД 24, 19, 49, встановлювалася у розмірі 1,6 % від нормативної грошової оцінки земель міста. Для усіх інших суб’єктів, що використовують землі промисловості для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код згідно класифікації видів цільового призначення земель - 11.02) - у розмірі 0,9 або 0,95 % від нормативної грошової оцінки земель міста (т.1 а.с. 117-132).

19 червня 2017 року Дніпропетровське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України погодило зазначений проект оскаржуваного рішення у редакції листа № 4/18-2281 від 14.06.2017 р. (Проект №2).

30 червня 2017 року новий проект рішення (Проект №2), в якому орендна плата за користування земельними ділянками промисловості категорії 11.02 для суб’єктів, що ведуть діяльність за видами КВЕД 24, 19, 49, встановлювалася у розмірі 1,6 % від нормативної грошової оцінки земель міста, відповідач направив до Державної регуляторної служби України (т.1 а.с. 117-132).

Водночас, Державна регуляторна служба України листом № 5219/0/20-17 від 06.07.2017 р. повідомила відповідача про невідповідність направленого на її адресу проекту рішення (Проект №2) вимогам законодавства в частині встановлення розміру орендної плати за землю на території міста ОСОБА_1 у 2018 році, його невідповідність принципам державної регуляторної політики, визначеним статтею 4 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» № 1160, а також неврахування в аналізі регуляторного впливу (АРВ) до цього проекту рішення зауважень, викладених у листі Державної регуляторної служби України № 4723/0/20-17 від 23.06.2017 р., та надала пропозиції щодо удосконалення проекту регуляторного акту та АРВ до нього. Зокрема, Державна регуляторна служба України зазначила, що в АРВ до Проекту №2 окремо кількісно не визначено витрати, які будуть виникати внаслідок збільшення розмірів платежів за землю. У зв’язку з цим, Державна регуляторна служба прийшла до висновку, що Проект №2 не відповідає принципам державної регуляторної політики - ефективності (досягнення позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат суб’єктів господарювання) та збалансованості (забезпечення балансу інтересів суб’єктів господарювання, громадян та держави) (т. 1 а.с. 134-136).

Не зважаючи на це, 04 липня 2017 року відповідач опублікував у газеті «Червоний гірник» новий проект рішення Криворізької міської ради «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати та пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок, на території міста ОСОБА_1 у 2018 році» (Проект № 2), який від попереднього проекту, опублікованого в газеті «Червоний гірник» 04 травня 2017 року, відрізнявся розміром встановлених у ньому ставок земельного податку та орендної плати, а також запровадженням диференціації розміру цих платежів в залежності від КВЕД суб’єктів господарювання, що використовують відповідні земельні ділянки.

В цей же день на офіційному веб-сайті виконавчого комітету Криворізької міської ради було опубліковано Проект № 2 з його АРВ, відповідно до якого, орендна плата за користування земельними ділянками категорії 11.02 для суб’єктів з видами діяльності за КВЕД 24, 19, 49 становить 1,6 % від нормативної грошової оцінки земель міста (тобто опубліковано проект, направлений до Державної регуляторної служби 30 червня 2017 року) (т.1 а.с. 148-163).

При цьому, разом з цим проектом відповідачем на своєму офіційному веб-сайті опубліковано зведений аналіз пропозицій та зауважень, одержаних у період публічного обговорення Проекту №1, опублікованого 04 травня 2017 року (а не Проекту №2), а також лист Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №1463/27/04-17 від 19.06.2017 р. про погодження Проекту №2 (т.1 а.с. 165-175).

У цьому зведеному аналізі пропозицій та зауважень зазначено, що пропозиції ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» щодо встановлення розміру орендної плати за користування земельними ділянками категорії 11.02 суб’єктів враховані частково, і він становитиме 1,6 % від нормативної грошової оцінки земель міста (т.1 а.с. 170).

07 липня 2017 року на офіційному веб-сайті виконавчого комітету Криворізької міської ради опубліковано АРВ проекту, зміст якого є аналогічним опублікованому на цьому сайті 04 липня 2017 року (т.1 а.с. 176-216).

Матеріалами справи підтверджено, що будь-яких інших проектів рішень Криворізької міської ради про встановлення ставок земельного податку та орендної плати відповідач не оприлюднював, до Державної регуляторної служби України та Дніпропетровського територіального обласного відділення Антимонопольного комітету України не направляв. Відповідач, у свою чергу, вказаного не заперечує, в обґрунтування своєї позиції зазначає, що ним проводилася регуляторна процедура стосовно одного проекту регуляторного акту, під час якої ним лише змінювалися ставки земельного податку та орендної плати для земель для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, для КВЕД 24,19,49.

В подальшому, в період з 10 по 12 липня 2017 року були проведені засідання постійних комісій Криворізької міської ради, на яких обговорювалося питання погодження ставки орендної плати земель категорії 11.02 для КВЕД 24, 19, 49 у розмірі - 1,91 % від нормативної грошової оцінки земель міста.

Окремо слід зазначити, що вказана ставка ні Проектом №1, ні Проектом №2 не передбачалась.

За результатами цих обговорень підтримано пропозиції встановити розмір земельного податку та орендної плати для розміщення металургійного виробництва на рівні 1,91% (т.1 а.с. 218-249).

Після чого, 12 липня 2017 року на сесії Криворізької міської ради було прийнято рішення № 1862 від 12.07.2017 р. «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста ОСОБА_1 у 2018 році», зокрема, Додаток 1 до рішення Криворізької міської ради № 1862 від 12.07.2017 р. «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста ОСОБА_1 у 2018 році» в частині встановлення для юридичних осіб ставки податку за користування земельними ділянками та річного розміру орендної плати за користування земельними ділянками на рівні 1,91 % від нормативної грошової оцінки земель міста, що відповідають таким критеріям: вид цільового призначення земель (згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010 р., зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.11.2010 р. за №1011/18306 (зі змінами): код - «11.02»; назва - «землі промисловості; для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості»; код розділу КВЕД - «24, 19» (т.1 а.с. 34-43).

Не погодившись із зазначеним рішенням відповідача, яке є нормативно-правовим актом, посилаючись на порушення своїх прав, а також недотримання процедури прийняття вказаного рішення, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із значеним позовом.

Встановивши обставини справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11.09.2003 р. № 1160-ІV (далі - Закон № 1160) передбачає обов’язковість реалізації щодо кожного проекту регуляторного акта певних процедур, зокрема, підготовку аналізу регуляторного впливу та оприлюднення з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань.

Зазначене спрямовано на дотримання розробником проекту регуляторного акта принципів державної регуляторної політики, ключовими з яких є принцип ефективності - забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб’єктів господарювання, громадян та держави; та принцип збалансованості - забезпечення у регуляторній діяльності балансу інтересів суб’єктів господарювання, громадян та держави.

Статтею 9 Закону № 1160 визначено, що кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань.

Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніше п'яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.

Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов'язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.

Відповідно до статті 10 Закону № 1160, усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов’язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.

Відповідно до статті 13 Закону № 1160, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.

Згідно зі статтею 34 Закону № 1160, кожен проект регуляторного акта, що внесений на розгляд до сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради, подається до відповідальної постійної комісії для вивчення та надання висновків про відповідність проекту регуляторного акта вимогам статей 4 та 8 цього Закону.

Статтею 4 цього Закону визначені принципи державної регуляторної політики, зокрема, принципи ефективності, збалансованості, передбачуваності, прозорості та врахування громадської думки.

Відповідно до ч. 1 статті 8 Закону № 1160, стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу.

Такий аналіз повинен відповідати вимогам, встановленим частиною 3 зазначеної статті, зокрема, розробник проекту регуляторного акта при підготовці аналізу регуляторного впливу повинен, серед іншого:

- визначити очікувані результати прийняття запропонованого регуляторного акта, у тому числі здійснити розрахунок очікуваних витрат та вигод суб'єктів господарювання, громадян та держави внаслідок дії регуляторного акта;

- визначити та оцінити усі прийнятні альтернативні способи досягнення встановлених цілей, у тому числі ті з них, які не передбачають безпосереднього державного регулювання господарських відносин;

- аргументувати переваги обраного способу досягнення встановлених цілей;

- обгрунтовано довести, що досягнення запропонованим регуляторним актом встановлених цілей є можливим з найменшими витратами для суб'єктів господарювання, громадян та держави;

- обгрунтовано довести, що вигоди, які виникатимуть внаслідок дії запропонованого регуляторного акта, виправдовують відповідні витрати у випадку, якщо витрати та/або вигоди не можуть бути кількісно визначені;

- оцінити можливість впровадження та виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні впроваджувати або виконувати ці вимоги.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну регуляторну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 724 від 24.12.2014 р., Державна регуляторна служба України є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності.

Згідно з пунктом 3 Положення, одним з основних завдань Державної регуляторної служби України є реалізація державної регуляторної політики.

Предметом оскарження у справі, що розглядається, виступає рішення Криворізької міської ради № 1862 від 12.07.2017 р. «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста ОСОБА_1 у 2018 році», прийняте відповідачем на підставі проекту оскаржуваного рішення, який, за твердженням позивача, не пройшов передбачену Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» № 1160-ІV від 11.09.2003 р. обов’язкову процедуру забезпечення здійснення державної регуляторної політики щодо регуляторних актів органів місцевого самоврядування.

Судом встановлено, що оскаржуване рішення Криворізької міської ради № 1862 від 12.07.2017 р. мало три проекти (Проект №1, Проект №2 та Проект №3), які мали відмінності в частині визначення розміру ставки податку (проценту від нормативної грошової оцінки земель міста) та річного розміру орендної плати за користування земельними ділянками за кодом «11.02» видів цільового призначення земель «землі промисловості; для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості» для КВЕД 24,19 для розміщення металургійного та коксохімічного виробництва.

Відповідач, з метою дотримання обов’язкової процедури забезпечення здійснення державної регуляторної політики щодо регуляторних актів органів місцевого самоврядування, звертався до Державної регуляторної служби України 05.05.2017 року - за наданням пропозицій до Проекту №1, та 30.06.2017 року - за наданням пропозицій до Проекту №2 оскаржуваного рішення.

Зокрема, в Проекті № 1, направленому до Державної регуляторної служби України, ставки податку та річного розміру орендної плати за користування земельними ділянками за кодом «11.02» видів цільового призначення земель для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості встановлювались на рівні 1,95% від нормативної грошової оцінки земель міста (т.1 а.с. 58).

В той же час, в Проекті № 2, направленому до Державної регуляторної служби України, ставки податку та річного розміру орендної плати за користування земельними ділянками за кодом «11.02» видів цільового призначення земель для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості для КВЕД 24,19, 49, встановлювались на рівні 1,6% від нормативної грошової оцінки земель міста (т.1 а.с. 127).

За результатами розгляду вказаних проектів, Державна регуляторна служба України листами від 23.06.2017 № 4723/0/20-17 та від 06.07.2017 № 5219/0/20-17 надала зауваження та пропозиції розробнику для врахування в остаточній редакції Рішення, зокрема, в частині встановлення розміру орендної плати за землю на території міста ОСОБА_1 у 2018 році, а також в частині недоведеності відповідності проекту регуляторного акту принципам державної регуляторної політики.

Натомість, зазначені зауваження та пропозиції не були враховані в редакції прийнятого відповідачем Рішення № 1862 в частині встановлення розміру орендної плати за землю на території міста ОСОБА_1 у 2018 році. Більш того, визначені цим рішенням ставки податку та річного розміру орендної плати за користування земельними ділянками за кодом «11.02» видів цільового призначення земель для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості для КВЕД 24,19 (металургійного та коксохімічного виробництва) на рівні 1,91 % від нормативної грошової оцінки земель міста не відповідають ні Проекту №1, ні Проекту №2 оскаржуваного рішення, які надавалися відповідачем до Державної регуляторної служби України на виконання вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11.09.2003 р. № 1160-ІV.

Окремо слід зазначити, що Дніпропетровським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України 19.06.2017 року погоджувався проект рішення в редакції листа № 4/18-2281 від 14.06.2017 р., згідно якого ставки податку та річного розміру орендної плати за користування земельними ділянками за кодом «11.02» видів цільового призначення земель для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості для КВЕД 24,19, 49 встановлювались на рівні 1,6% від нормативної грошової оцінки земель міста (Проект № 2).

Проект № 3 взагалі не направлявся на погодження Дніпропетровському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України.

Також, Проект № 3 не оприлюднювався у засобах масової інформації та не проходив процедуру забезпечення здійснення державної регуляторної політики щодо регуляторних актів органів місцевого самоврядування (як вже зазначалося вище, лише Проект № 1 та Проект №2 були офіційно оприлюднені відповідачем на власному офіційному веб-сайті та у місцевій газеті «Червоний гірник»).

З викладених вище підстав, доводи відповідача про те, що проект рішення Криворізької міської ради № 1862 від 12.07.2017 р. зі ставкою земельного податку та орендної плати для земель категорії 11.02 для КВЕД 24,19,49 на рівні 1,91 % та диференціацією цих платежів за КВЕД, проект відповідного рішення зі ставками 1,95 % без такої диференціації (оприлюднений у газеті «Червоний гірник» 04.05.2017 р.) і проект зі ставкою 1,6 % з такою диференціацією (оприлюднений у газеті «Червоний гірник» 06.07.2017 р.) є одним і тим же доопрацьованим проектом, суд до уваги не приймає.

Надаючи оцінку доводам відповідача про те, що коригування, яких зазнав проект оскаржуваного рішення у вигляді зміни ставки орендної плати, не підпадають під ознаки нового регуляторного акта згідно з визначенням, наведеним в статті 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», суд дійшов вичновку, що внесення змін до проекту регуляторного акту в частині його істотних умов (в даному випадку, розміру ставки податку) в процесі його обговорення веде до створення фактично нового проекту, який підлягає офіційному оприлюдненню та проходженню усіх етапів регуляторної процедури, у тому числі й розробки АРВ, який би обґрунтовував можливість застосування нових ставок податків/орендної плати. При зміні ж розробником регуляторного акта ставок податку та запровадженні нових критеріїв оподаткування вже після проходження проектом регуляторного акту усіх стадій регуляторної процедури втрачається сама суть та призначення процедури прийняття регуляторного акта, передбачені Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Відповідно, зміна змісту та суті норм, закріплених у проекті регуляторного акту, вимагає нового проходження регуляторної процедури стосовно такого проекту.

За викладених обставин у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що Криворізькою міською радою порушено вимоги закону щодо проходження оскаржуваним рішенням регуляторної процедури. Зокрема, проект рішення (Проект №3), яким було запропоновано ставку податку та річного розміру орендної плати за користування земельними ділянками за кодом «11.02» видів цільового призначення земель для металургійного та коксохімічного виробництва закріплено на рівні 1,91 % від нормативної грошової оцінки земель міста, не оприлюднювався, щодо нього не проводилась процедура громадського обговорення, він не направлявся для отримання пропозицій Державній регуляторній службі України та не погоджувався Дніпропетровським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України. Таким чином, відповідачем порушено норми ст.ст. 8, 9, 34 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», якими передбачено обов’язковість таких етапів прийняття регуляторного акта.

Слід також зазначити, що на розгляд сесії Криворізької міської ради 12.07.2017 року одночасно було винесено два проекти рішень про встановлення ставок земельного податку та орендної плати: зі ставкою 1,6 % від нормативної грошової оцінки земель міста для суб’єктів господарювання з видами економічної діяльності за КВЕД 19, 24, 49 (Проект №2), та зі ставкою 1,91 % від нормативної грошової оцінки земель міста для суб’єктів господарювання з видами економічної діяльності за КВЕД 19, 24, 49 (Проект №3) (т. 1 а.с. 165-174), що додатково підтверджує висновки суду про те, що вказані проекти є двома окремими рішеннями.

При цьому, аналіз регуляторного впливу (АРВ) до Проекту № 1 було оприлюднено відповідачем на офіційному сайті виконавчого комітету Криворізької міської ради 04.05.2017 року, а Проект №2 з АРВ до нього оприлюднено на тому ж сайті 04.07.2017 року.

Разом з цим, в листах Державної регуляторної служби України № 4723/0/20-17 від 23.06.2017 р. та № 5219/0/20-17 від 06.07.2017 р. стосовно аналізу регуляторного впливу зроблено висновок про його невідповідність вимогам Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 308 від 11.03.2004 р. «Про затвердження методики проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта», відповідно до якої, в АРВ має бути в обов’язковому порядку, серед іншого: наведено витрати на одного суб’єкта господарювання великого і середнього підприємництва, які виникають внаслідок дії регуляторного акта (пункт 13 Методики); визначено всі прийнятні альтернативні способи досягнення цілей державного регулювання (пункт 3 Методики); оцінено можливості впровадження та виконання вимог акта органами державної влади і органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами (пункт 7 Методики) тощо.

Крім того, з тексту аналізу регуляторного впливу (АРВ) до оскаржуваного рішення вбачається, що тексти АРВ, опублікованих на офіційному сайті відповідача до Проекту № 2 та до Проекту №1 за своїм змістом ідентичні, в той час як АРВ до Проекту №3 не складався взагалі.

Статтею 36 Закону № 1160 визначено, що регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин:

- відсутній аналіз регуляторного впливу;

- проект регуляторного акта не був оприлюднений.

В даному випадку, встановлено обидві зазначені цим Законом підстави, а саме: 1) відсутній аналіз регуляторного впливу до Проекту № 3 рішення; 2) зазначений проект рішення (Проект №3) не був оприлюднений.

За викладених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправним та нечинним положення рішення Криворізької міської ради № 1862 від 12.07.2017 р. «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста ОСОБА_1 у 2018 році» а саме: положення Додатку 1 до цього рішення в частині встановлення для юридичних осіб ставки податку за користування земельними ділянками та річного розміру орендної плати за користування земельними ділянками на рівні 1,91 % від нормативної грошової оцінки земель міста, що відповідають таким критеріям: вид цільового призначення земель (згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548від 23.07.2010 р., зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.11.2010 р. за №1011/18306 (зі змінами): код - «11.02»; назва - «землі промисловості; для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості»; код розділу КВЕД - «24,19».

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позовні вимоги ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг», який не є суб’єктом владних повноважень, підлягають задоволенню, наявні підстави для присудження на користь позивача здійснених ним документально підтверджених судових витрат за рахунок відповідача - Криворізької міської ради (а саме, судового збору у розмірі 3 200 грн., сплаченого згідно платіжного доручення № НОМЕР_1 від 30.11.2017 р.) (т.2 а.с. 196).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 242-246, 250, 264, 265 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» – задовольнити.

Визнати протиправним та нечинним рішення Криворізької міської ради № 1862 від 12.07.2017 р. «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста ОСОБА_1 у 2018 році» в частині положень Додатку 1 до зазначеного рішення (щодо встановлення для юридичних осіб ставки податку за користування земельними ділянками та річного розміру орендної плати за користування земельними ділянками на рівні 1,91 % від нормативної грошової оцінки земель міста, що відповідають таким критеріям: вид цільового призначення земель (згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010 р., зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.11.2010 р. за №1011/18306 (зі змінами): код - «11.02»; назва - «землі промисловості; для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості»; код розділу КВЕД - «24,19»).

Зобов’язати Криворізьку міську раду у відповідності до вимог статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України невідкладно після набрання судовим рішенням законної сили здійснити публікацію резолютивної частини рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено.

Стягнути з Криворізької міської ради (код ЄДРПОУ 33874388) на користь ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974) судовий збір, сплачений при зверненні до суду згідно платіжного доручення № НОМЕР_1 від 30.11.2017 р. у розмірі 3 200 грн. (три тисячі двісті гривень).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

ОСОБА_6