ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 911/437/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,

За участю секретаря судового засідання Суворкіної Ю.І.

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Виробнича фірма "Імпульс" на рішення Господарського суду Київської області від 17.07.2017 (суддя Ярема В.А.) та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2017 (головуючий суддя: Тищенко А.І., судді: Іоннікова І.А., Майданевич А.Г.)

за позовом Заступника прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації

до 1. Приватного підприємства "Виробнича фірма "Імпульс",

2. Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області,

3. Головного територіального управління юстиції у Київській області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, - Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",

про скасування рішень про державну реєстрацію земельних ділянок та витребування земельних ділянок з незаконного володіння,

За участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача-1 - Шпитальник В.Л. - директор, наказ, паспорт. Біда О.В. - адвокат, договір, ордер

відповідача-2 - не з'явився

відповідача-3 - не з'явився

третьої особи - Родіна Т.М. - адвокат, довіреність, свідоцтво

прокуратури - Савицька О.В. - прокурор відділу, посвідчення

ВСТАНОВИВ:

13.02.2017 до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява заступника прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Приватного підприємства "Виробнича фірма "Імпульс" про:

- скасування рішення державного реєстратора реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області Новіцької Н.К. від 14.04.2015 про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,4 га для розташування автозаправочної станції та стоянки автомобілів, розташованої в АДРЕСА_1 (індексний номер рішення 20676208);

- скасування рішення державного реєстратора реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області Галкіна Є.В. від 16.04.2015 про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 площею 0,4 га для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій , розташованої в АДРЕСА_1 (індексний номер рішення 20734348);

- витребування з незаконного володіння Приватного підприємства "Виробнича фірма "Імпульс" на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_1 площею 0,4 га та НОМЕР_2 площею 0,4 га, розташованих в АДРЕСА_2.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор зазначає, що незважаючи на постановлені на користь держави судові рішення, Приватне підприємство "Виробнича фірма "Імпульс" без належних на те правових підстав користується земельними ділянками з кадастровими номерами НОМЕР_1 площею 0,4 га та НОМЕР_2 площею 0,4 га, які утворилися шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_5 площею 0,8 га. Водночас, звернення до суду із зазначеним позовом в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації прокурор обґрунтовує тим, що позивач, як орган, уповноважений на передачу земельних ділянок у власність або користування за межами населених пунктів, не звертався до суду з метою захисту інтересів держави та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.02.2017 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.05.2017 залучено до участі у даній справі у якості відповідача-2 - Києво-Святошинську районну державну адміністрацію Київської області.

17.07.2017 Господарський суд Київської області позовні вимоги задовольнив частково в частині витребування з незаконного володіння Приватного підприємства "Виробнича фірма "Імпульс" на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_1 площею 0,4 га та НОМЕР_2 площею 0,4 га, розташовані в АДРЕСА_2. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2017 залучено до участі у даній справі у якості відповідача-3 - Головне територіальне управління юстиції у Київській області.

07.12.2017 Київський апеляційний господарський суд апеляційну скаргу Приватного підприємства "Виробнича фірма "Імпульс" залишив без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 17.07.2017 у справі №911/437/17 залишив без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що оскільки спірні у даній справі земельні ділянки були утворені шляхом поділу земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_5, що вибула з державної власності поза волею Київської обласної державної адміністрації, як розпорядника відповідних земель, суди дійшли до висновку, що земельні ділянки за кадастровими НОМЕР_1 та НОМЕР_2 вибули з державної власності поза волею відповідного державного органу та в порушення передбаченого законом порядку, а вимога заступника прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області про витребування з незаконного володіння Приватного підприємства "Виробнича фірма "Імпульс" на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації земельних ділянок за кадастровими номерами НОМЕР_1 площею 0,4 га та НОМЕР_2 площею 0,4 га, розташованих в АДРЕСА_2 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Разом з тим, враховуючи, що ані прокурором, ані позивачем нормативно та доказово не обґрунтовано відповідно заявлені позовні вимоги, та не зазначено, яким нормам чинного законодавства суперечать прийняті державними реєстраторами спірні рішення та, відповідно, передбачені законом підстави для скасування зазначених рішень, колегія суддів погодилася з висновком господарського суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог заступника прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області про скасування рішень державних реєстраторів реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області від 14.04.2015 та від 16.04.2015 про державну реєстрацію за відповідачем-1 земельних ділянок за кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 з огляду на нормативну та доказову необґрунтованість таких вимог.

Ухвалою Верховного Суду від 09.01.2018 касаційну скаргу Приватного підприємства "Виробнича фірма "Імпульс" на рішення Господарського суду Київської області від 17.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2017 у справі № 911/437/17 повернуто заявникові без розгляду разом з доданими до неї матеріалами.

17.01.2018 (згідно з реєстраційним штампом) Приватне підприємство "Виробнича фірма "Імпульс" повторно подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Київської області від 17.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2017 у справі № 911/437/17.

У касаційній скарзі відповідач-1 просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 17.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2017 у справі № 911/437/17 та припинити провадження у справі з підстав п.2 ч.1 ст. 175 ГПК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2018 року у справі № 911/437/17 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.

Ухвалою Верховного Суду від 07.02.2018 касаційну скаргу Приватного підприємства "Виробнича фірма "Імпульс" на рішення Господарського суду Київської області від 17.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2017 залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником не було додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому розмірі, а саме не доплачено судовий збір у сумі 2 560,00 грн; надано скаржнику строк для усунення недоліків до 20.02.2018.

20.02.2018 Приватним підприємством "Виробнича фірма "Імпульс" до суду подано оригінал меморіального ордеру № 147 від 18.02.2018 про доплату судового збору у розмірі 2 560,00 грн.

02.03.2018 суд постановив ухвалу про поновлення Приватному підприємству "Виробнича фірма "Імпульс" строку для подання касаційної скарги, відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою та призначення до розгляду на 26.04.2018, повідомив учасників справи про дату, час і місце розгляду скарги, визначив строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до Касаційного господарського суду до 19.03.2018.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник (Приватне підприємство "Виробнича фірма "Імпульс", відповідач-1) зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідач-1 вказує, що у позовній заяві позивачем зазначено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне територіальне управління юстиції у Київській області, яке не було належним чином повідомлено судом першої інстанції про час та місце розгляду справи. Суд першої інстанції дійшов висновку, що правових підстав для залучення останнього до участі у справі в якості третьої особи, не має.

Скаржник зазначає, що Приватне підприємство "Виробнича фірма "Імпульс", набувало право власності на земельну ділянку не в порядку, передбаченому ст.166 Земельного кодексу України, так як земельна ділянка передавалась не із земель державної чи комунальної власності, то відсутній сам факт порушення, невизнання або оспорювання прав, свобод чи інтересів позивача - Київської обласної адміністрації. Водночас, на думку відповідача-1, не зважаючи, що позивачем не були надані відповідні докази, та прокурор не обґрунтував наявність підстав для здійснення представництва, передбачених частинами 2 або 3 ст. 25 Закону України "Про прокуратуру", суд відкрив провадження та прийняв рішення з питання, по якому вже було чинне судове рішення - постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2013 року у справі №2а-9523/10/1070.

Відповідач-1 вважає, що Господарським судом Київської області фактично припинено право власності Приватного підприємства "Виробнича фірма "Імпульс" на земельну ділянку без відповідного обґрунтування.

Скаржник зазначає, що на підставі рішення Господарського суду Київської області від 05.06.2003 у справі №54/7-03 Управлінням земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області видано Приватному підприємству "Виробнича фірма "Імпульс" державний акт серії НОМЕР_6 на право власності на земельну ділянку 0,8 га для розташування автозаправочної станції та стоянки автомобілів. На думку відповідача-1, висновок господарського суду, що є порушенням видачі державного акту без рішення виконкому Боярської міської ради, не ґрунтується на вимогах закону, так як згідно зі ст.22 Закону України "Про землеустрій" судове рішення є підставою проведення землеустрою, тобто рішення Господарського суду Київської області від 05.06.2003 у справі №54/7-03 було підставою для розробки документації із землеустрою на земельну ділянку площею 0,8 га для Приватного підприємства "Виробнича фірма "Імпульс", що у тому числі узгоджується з Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003 за №174.

Як вказує відповідач-1, рішення Господарського суду Київської області від 05.06.2003 у справі №54/7-03 на даний час чинне і неврахування цього факту судом порушує ч.2 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", нормою якого передбачено про обов'язковість виконання судового рішення.

Скаржник зазначає, що в рішенні суду першої інстанції не вказано які саме норми земельного законодавства застосовано при вирішення питання припинення права власності на земельну ділянку.

Крім того, на думку відповідача-1, судом неправильно застосовано ст.387 ЦК України, оскільки позивач - Київська обласна державна адміністрація не була, і не є власником земельної ділянки, а також відсутні докази, які б підтверджували факт незаконного набуття права власності на земельну ділянку Приватного підприємства "Виробнича фірма "Імпульс", так як при скасуванні державного акту ставилось лише питання щодо невідповідності призначення земельної ділянки до умов охоронної зони. Також скаржник вважає неправильним застосування судом ч.1 ст. 388 ЦК України.

Скаржник вказує, що власник майна - ВАТ "Декоративні культури" мав право відчужувати земельну ділянку, набувач - ПП "ВФ "Імпульс" отримав вказану земельну ділянку в рахунок дебіторської заборгованості перед ним у сумі 60000,00 грн., що було оформлено шляхом укладання мирової угоди, яка була затверджена рішенням Господарського суду Київської області від 05.06.2003 у справі №54/7-03, тобто факт безвіплатності відсутній. Також відповідач-1 зазначає, що спірна земельна ділянка не відносилась до земель державної або комунальної власності, набуття права власності здійснено згідно з вимогами діючого на той час законодавства.

Крім того, на думку скаржника, судом апеляційної інстанції не дотримано вимог ст.129 ГПК України щодо розподілу господарських витрат.

Третя особа надала відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

У судове засідання з'явилися прокурор, представники відповідача-1 та третьої особи.

Представники позивача, відповідача-2, відповідача-3 у судове засідання не з'явилися, хоча вказані учасники справи про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

У судовому засіданні представник відповідача-1 підтримав касаційну скаргу.

Прокурор, представник третьої особи виклали заперечення проти касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, представників відповідача-1 та третьої особи, які з'явилися в судове засідання, перевіривши наведені обставини, Верховний Суд в межах перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначеного судового рішення, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 14.05.2001 Виконавчим комітетом Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області прийнято рішення №166 "Про попереднє погодження місця розташування АЗС ПВФ "Імпульс", яким попередньо погоджено місце розташування автозаправочної станції та стоянки автомобілів ПВФ "Імпульс" в м. Боярка на землях ВАТ "Декоративні культури" площею 0,8 га, по згоді землекористувача. До того ж, Виконавчим комітетом Боярської міської ради вирішено, що питання вилучення земельної ділянки буде розглянуто після надання погоджень відповідних служб міста та району.

Рішенням Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області від 21.11.2002 №10/384 скасовано рішення виконкому від 14.05.2001 за №166 про попереднє погодження ПВФ "Імпульс" місця розташування земельної ділянки під АЗС в м. Боярка.

Відповідне рішення мотивоване переданням відповідної земельної ділянки до земель запасу Боярської міської ради, а також невиконанням ПВФ "Імпульс" вимог пункту 2 резолютивної частини рішення Виконавчого комітету від 14.05.2001 №166.

Рішенням Господарського суду Київської області від 05.06.2003 у справі №54/7-03 затверджено мирову угоду від 22.05.2003, укладену між ПП "ВФ "Імпульс" та ВАТ "Декоративні культури", згідно якої ПП "ВФ "Імпульс" відмовилося від позову на суму 60 000, 00 грн. та спільно з ВАТ "Декоративні культури" зобов'язалось вирішити питання про виділення ПП "ВФ "Імпульс" земельної ділянки площею 0,8 га.

03.03.2004 ВАТ "Декоративні культури" та ПП "ВФ "Імпульс" підписано акт передачі земельної ділянки, згідно якого ВАТ "Декоративні культури" передало (відчужило) земельну ділянку, узгоджену згідно плану та розробленої кадастрової зйомки Приватному підприємству "ВФ "Імпульс" в постійне користування.

14.08.2009 на підставі рішення Господарського суду Київської області від 05.06.2003 у справі №54/7-03, Управлінням земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області видано ПП "ВФ "Імпульс" державний акт серії НОМЕР_6 на право власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_5 площею 0,8 га за адресою: АДРЕСА_2 для розташування автозаправної станції та стоянки для автомобілів.

У листопаді 2010 року, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів, ПАТ "Укртрансгаз" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області, за участю третьої особи на стороні позивача - ПАТ НАК "Нафтогаз України" та за участю третіх осіб на стороні відповідача - Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, ПП "Виробнича фірма "Імпульс" про визнання протиправним рішення управління земельних ресурсів про видачу ПП "Виробнича фірма "Імпульс" Державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,8 га (кадастровий номер НОМЕР_5) для розташування автозаправочної станції та стоянки автомобілів, визнання протиправною видачу вказаного акту, визнання протиправним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,8 га (кадастровий номер НОМЕР_5) для розташування автозаправочної станції та стоянки автомобілів та зобов'язання Управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області скасувати державну реєстрацію державного акту від 14.08.2009.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2013 у справі №2а-9523/10/1070, постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.06.2011 скасовано, позов ПАТ "Укртрансгаз" задоволено частково, визнано протиправним рішення Управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області про видачу ПП "Виробнича фірма "Імпульс" державного акту від 14.08.2009 на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6 площею 0,8 га для розташування автозаправної станції та стоянки для автомобілів; визнано протиправними дії щодо видачі Управлінням земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області ПП "Виробнича фірма "Імпульс" державного акту від 14.08.2009 на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6 площею 0,8 га для розташування автозаправної станції та стоянки для автомобілів, в іншій частині позову відмовлено.

В подальшому, заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Управління Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області, Приватного підприємства "Виробнича фірма "Імпульс", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6, скасування його державної адміністрації та витребування земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_5 площею 0,8 га із незаконного чужого володіння Приватного підприємства "Виробнича фірма "Імпульс".

Рішенням Господарського суду Київської області від 14.04.2015 у справі №911/336/15 позов задоволено частково, визнано недійсним державний акт від 14.08.2009 серії НОМЕР_6 на право власності на земельну ділянку площею 0,8 га, кадастровий номер НОМЕР_5, виданий Управлінням Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області Приватному підприємству "Виробнича фірма "Імпульс" для розташування автозаправочної станції та стоянки автомобілів; зобов'язано Реєстраційну службу Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області скасувати запис № 020994700004 про державну реєстрацію державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6, кадастровий номер НОМЕР_5.

У задоволенні позовної вимоги щодо витребування з чужого незаконного володіння на користь Київської обласної державної адміністрації земельної ділянки площею 0,8 га, кадастровий номер НОМЕР_5, яка перебуває у власності ПП "Виробнича фірма "Імпульс" відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2015 рішення господарського суду Київської області від 14.04.2015 у справі №911/336/15 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог, прийнято у цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задоволено, витребувано з чужого незаконного володіння Приватного підприємства "Виробнича фірма "Імпульс" на користь Київської обласної державної адміністрації земельну ділянку площею 0,8 га, кадастровий номер НОМЕР_5.

В іншій частині рішення Господарського суду Київської області від 14.04.2015 у справі № 911/336/15 залишено без змін.

Відповідно до відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, 14.04.2015 державним реєстратором реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області Новіцькою Н.К. прийнято рішення про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,4 га для розташування автозаправочної станції та стоянки автомобілів, розташованої в АДРЕСА_2, за Приватним підприємством "Виробнича фірма "Імпульс" (індексний номер рішення 20676208) на праві власності.

Згідно відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, 16.04.2015 державним реєстратором реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області Галкіним С.В. прийнято рішення про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 площею 0.4 га для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій, розташованої в АДРЕСА_2, за Приватним підприємством "Виробнича фірма "Імпульс" (індексний номер рішення 20734348) на праві власності.

Відповідно до листа Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі від 09.12.2016 за №10-1012-99.5-2181/2-16, земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 утворилися шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_5 та зареєстровані на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок, виготовленої ТОВ "Юрземсервіс".

Суди попередніх інстанцій на підставі власної оцінки доказів по справі, дійшли наступних висновків.

Відповідно до норм статей 330, 387, 388 Цивільного кодексу України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом ч. 1 ст. 388 ЦК України передбачено необхідність встановлення обставин вибуття майна із володіння власника, який вважає своє право власності порушеним та вимагає повернення майна, а не особи, яка в подальшому здійснила продаж цього майна відповідачу.

Виходячи з системного аналізу наведеної норми, витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову. Позивачем у віндикаційному позові може бути власник майна, відповідачем - особа, яка незаконно володіє майном, тобто заволоділа ним без достатньої правової підстави.

Предметом віндикаційного позову є вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння. Предметом доказування у справах за такими позовами є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як то факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача тощо. Власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні.

Вказаний спосіб захисту орієнтований на захист безпосередньо права власності і не пов'язаний з будь-якими конкретними зобов'язаннями між власником і порушником.

Зазначені у позовній заяві підстави повинні підтверджувати право власності позивача на витребуване майно, факт вибуття його з володіння, наявність спірного майна у незаконному володінні відповідача на час звернення з позовом до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21.11.2012 у справі №6-13цс12.

Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб ( ч. 5 статті 122 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

У постанові Київського апеляційного господарського суду у справі №911/336/15 від 03.09.2015, що набрала законної сили, встановлено, що Київська обласна державна адміністрація є органом, уповноваженим державою на передачу земельних ділянок у власність або у користування за межами населених пунктів, відтак оскільки земельна ділянка площею 0,8 га, кадастровий номер НОМЕР_5, знаходиться поза межами населеного пункту та використовується ПП "ВФ "Імпульс" без належних на те правових підстав, вона має бути витребувана з чужого незаконного володіння та повернута до державної власності.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії листа Виконавчого комітету Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області від 08.12.2016 №02-10/2490, земельні ділянки за кадастровими НОМЕР_1 та НОМЕР_2, що утворилися шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_5, знаходяться за межами міста Боярка.

Оскільки встановлені постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2015 у справі №911/336/15 обставини щодо перебування земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_5 за межами населеного пункту, відтак належність відповідної земельної ділянки до сфери розпорядження Київської обласної державної адміністрації, в силу приписів ст.35 Господарського процесуального кодексу України є преюдиціальними та не потребують доказування.

Одночасно спірні у даній справі земельні ділянки утворено шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_5, тому на підставі викладеного колегія прийшла до висновку про задоволення заявленої прокурором позовної вимоги з огляду на порушення суб'єктивних прав Київської обласної державної адміністрації, як органу, уповноваженого державою на розпорядження спірними у даній справі земельними ділянками.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що посилання апелянта на те, що земельна ділянка за кадастровим номером НОМЕР_5 була виділена не з державної чи комунальної власності, а з колективної власності ВАТ "Декоративні культури", не приймається колегією до уваги, виходячи з наступного.

Земельна ділянка, з якої було утворено спірні у даній справі земельні ділянки, та яку витребувано з чужого незаконно володіння, була ідентифікована шляхом присвоєння їй кадастрового номера саме в момент видачі визнаного в подальшому недійсним державного акту від 14.08.2009 серії НОМЕР_6, у той час як на момент затвердження мирової угоди між ВАТ "Декоративні культури" та відповідачем-1, такої земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_5, як об'єкта цивільного права, не існувало.

Згідно ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій рішень у справі № 911/336/15 було визнано недійсним державний акт від 14.08.2009 серії НОМЕР_6 на право власності на земельну ділянку площею 0,8 га, кадастровий номер НОМЕР_5, виданий Управлінням Держземагенства у Києво-Святошинськом районі Київської області Приватному підприємству "Виробнича фірма "Імпульс".

Однак доказів прийняття Київською обласною державною адміністрацією рішень щодо передачі у власність чи користування відповідачу-1 земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_5 суду не надано.

За таких обставин, оскільки спірні у даній справі земельні ділянки були утворені шляхом поділу земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_5, що вибула з державної власності поза волею Київської обласної державної адміністрації, як розпорядника відповідних земель, колегія прийшла до висновку, що земельні ділянки за кадастровими НОМЕР_1 та НОМЕР_2 вибули з державної власності поза волею відповідного державного органу та в порушення передбаченого законом порядку.

Доводи апелянта щодо незаконності рішень судів, на які посилається прокурор в обґрунтування поданого позову, не приймаються колегією до уваги, оскільки рішення судів у справах №911/336/15 та №2а-9523/10/1070 набрали законної сили, а ПП "Виробнича фірма "Імпульс" не позбавлене права на оскарження відповідних судових актів у передбаченому процесуальним законом порядку, однак відповідних доказів оскарження суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з аналізу суб'єктного складу та правової кваліфікації відносин сторін, колегія суддів прийшла до висновку, що вимога заступника прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області про витребування з незаконного володіння Приватного підприємства "Виробнича фірма "Імпульс" на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації земельних ділянок за кадастровими номерами НОМЕР_1 площею 0,4 га та НОМЕР_2 площею 0,4 га, розташованих в АДРЕСА_2 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Стосовно вимог прокурора про скасування рішень державних реєстраторів реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області від 14.04.2015 та від 16.04.2015 про державну реєстрацію за відповідачем-1 земельних ділянок за кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2, колегія суддів апеляційного суду зазначила наступне.

В обґрунтування відповідно заявлених позовних вимог прокурор зазначив, що скасування державної реєстрації прав відповідача-1 на спірні земельні ділянки необхідне для офіційного визнання і підтвердження державою факту припинення відповідних прав ПП "Виробнича фірма "Імпульс".

Однак, ані прокурором, ані позивачем нормативно та доказово не обґрунтовано відповідно заявлені позовні вимоги, та не зазначено, яким нормам чинного законодавства суперечать прийняті державними реєстраторами спірні рішення та, відповідно, передбачені законом підстави для скасування зазначених рішень.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду погодилася з висновком господарського суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог заступника прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області про скасування рішень державних реєстраторів реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області від 14.04.2015 та від 16.04.2015 про державну реєстрацію за відповідачем-1 земельних ділянок за кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 з огляду на нормативну та доказову необґрунтованість таких вимог.

Розглядаючи доводи касаційної скарги та заперечення на неї колегія суддів касаційного суду відмічає наступне.

Доводи скаржника, що він набув право власності на спірні земельні ділянки у ВАТ "Декоративні культури" на підставі рішення Господарського суду Київської області від 05.06.2003 у справі №54/7-03, яке на даний час чинне, і неврахування цього факту судом порушує ч.2 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", нормою якого передбачено обов'язковість виконання судового рішення, судом касаційної інстанції не приймаються з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Господарського суду Київської області від 05.06.2003 у справі №54/7-03 затверджено мирову угоду від 22.05.2003, укладену між ПП "ВФ "Імпульс" та ВАТ "Декоративні культури", згідно якої ПП "ВФ "Імпульс" відмовилося від позову на суму 60 000, 00 грн. та спільно з ВАТ "Декоративні культури" зобов'язалось вирішити питання про виділення ПП "ВФ "Імпульс" земельної ділянки площею 0,8 га.