ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 р.

Справа № 818/1857/17

Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кононенко З.О.

суддів: Гуцала М.І. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.01.2018 (суддя Є.Д. Кравченко, 40021, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 159, повний текст складено 02.02.18) по справі № 818/1857/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправним та скасування пункту наказу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач , ОСОБА_1, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління національної поліції в Сумській області, в якій просив суд визнати протиправним та скасувати п. 1 наказу Головного управління національної поліції в Сумській області від 31.10.2017 № 2077 "Про результати проведення службового розслідування та покарання винних", яким старшому юрисконсульту відділу правового забезпечення ГУНП в Сумській області майору поліції ОСОБА_1 оголошено догану.

В обгрунтування позовних вимог зазначав, що відповідно до резолютивної частини оскаржуваного наказу підставою для притягнення позивача до такого виду дисциплінарної відповідальності стало порушення службової дисципліни, вимог статей 1, 2, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 № 3460-ІV, п. 1 розділу III Інструкції з організації планування в системі Національної поліції України, затвердженої наказом НПУ від 24.12.2015 № 202, неповноту виконання вимог Положення про відділ правового забезпечення ГУНП в Сумській області, затвердженого наказом ГУНП від 13.12.2016 № 1652, що виразилося у неналежному забезпеченні позовної роботи, недоліках під час складання планів проведення нарад, підготовки та візування договорів, наказів з основної, організаційно- розпорядчої діяльності, а також по особовому складу, що, у свою чергу, призвело до суттєвих недоліків у вказаних напрямках роботи.

З вищезазначеним дисциплінарним стягненням позивач не згоден, а п. 1 наказу ГУНП в Сумській області від 31.10.2017 № 2077 вважає безпідставним та протиправним.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 24.01.2018 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Сумській області про визнання протиправним та скасування пункту наказу – відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яком задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 проходить службу в Національній поліції України, перебуває на посаді старшого юрисконсульта відділу правового забезпечення ГУНП в Сумській області, має звання майор поліції, що підтверджується послужним списком (а.с. 153-158, т. 1).

У відповідності до наказів Національної поліції України (далі - НПУ) від 07.06.2017 № 549 та від 20.07.2017 № 739, в період з 01 по 03 серпня 2017 року комісією Правового департаменту НПУ було проведено цільову перевірку відділу правового забезпечення ГУНП в Сумській області (далі - відділ, ВПЗ), за результатами якої складено Довідку від 21.08.2017 (а.с. 77-126, т. 1).

Відповідно до Довідки від 21.08.2017, складеної за наслідками проведення цільової перевірки ВПЗ (надалі по тексту - Довідка), серед іншого, виявлено та встановлено порушення вчинені старшим юрисконсультом ВПЗ майором поліції ОСОБА_1

Так, перевіркою виявлено що керівником ВПЗ у грудні 2016 року розроблені та затверджені функціональні обов’язки працівників відділу, але під час вивчення функціональних обов’язків встановлено, що ОСОБА_1 під час ознайомлення зі своїми службовими обов’язками не проставив дату ознайомлення.

Також, перевіркою встановлено, що Плани проведення оперативних нарад при начальникові ВПЗ ГУНП в Сумській області на І та II квартал 2017 року не підписані старшим юрисконсультом ВПЗ ОСОБА_1, який їх складав (а.с. 185-188, т. 1).

У ході перевірки Головним управлінням Національної поліції в Сумській області вивчалися судові справи ВПЗ, у переглянутих судових справах № 818/833/17 за позовом ОСОБА_2 (ОСОБА_1П.) (а.с. 191-199, т. 1), № 818/390/17 за позовом ФГ «Троценко» (ОСОБА_1П.) (а.с. 200-203, т. 1), № 818/1482/16 за позовом ОСОБА_3 (ОСОБА_1П.) (а.с. 204-212), № 585/40/17 за позовом ОСОБА_4 (ОСОБА_1П.) (а.с. 228-243, т. 1) відсутні заперечення на позовні заяви, будь-які письмові докази чи клопотання про долучення цих доказів до матеріалів справи, на яких ґрунтується правова позиція відповідача. В інших вивчених справах заперечення, апеляційні та касаційні скарги співробітниками відділу готуються на вкрай низькому професійному рівні.

Крім цього, в Довідці зазначено, що перевіркою встановлений формальний підхід до написання апеляційних скарг і представником ГУНП ОСОБА_1 у справах № 818/788/16 за позовом ОСОБА_5 (а.с. 223-227, т. 1) та № 818/1449/16 за позовом ОСОБА_6 Дані апеляційні скарги тотожні та написані без належної оцінки допущених порушень норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції. У більшості судових справах відсутні ухвалені за результатами їх розгляду судові рішення, подані апеляційні та касаційні скарги, вказані обставини можливо було встановити лише за наявною у Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - ЄДРСР) інформацією.

У справі № 818/833/17 за позовом ОСОБА_2 (ОСОБА_1П.) відсутнє судове рішення, ухвалене за результатами розгляду справи, разом з тим згідно інформації наявної у ЄДРСР постановою Сумського окружного адміністративного суду від 06.07.2017 позов останнього задоволено: визнано протиправними дії ГУНП в Сумській області по несвоєчасному наданню відповіді на заяву; визнано протиправною бездіяльність ГУНП в Сумській області, що полягає у ненаданні відповіді на заяву та відмові надати можливість зробити копії або фото матеріалів перевірки, проведеної за його зверненням; зобов’язано ГУНП в Сумській області повторно розглянути заяву позивача. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Сумській області на користь позивача судові витрати в розмірі 200 грн.

У справі № 585/40/17 за позовом ОСОБА_4 (ОСОБА_1П.) наявне лише рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 12.05.2017, у той час як за інформацією наявною у Єдиному державному реєстрі судових рішень у вказаній справі є рішення Апеляційного суду Сумської області від 22.06.2017 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.07.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної казначейської служби України.

Також, у Довідці вказано, що у великій кількості справ після направлення до суду формального заперечення на позов чи без направлення такого представниками ГУНП подаються клопотання про проведення судового засідання без їх участі, мотивуючи це значною завантаженістю представника або перебуванням його у відпустці. Такі клопотання подаються навіть не зважаючи на доручення керівництва ГУНП про взяття участі у судовому засіданні.

Так, у справі № 818/833/17 за позовом ОСОБА_2 відповідно до резолюції начальника ГУНП в Сумській області від 29.06.2017 ОСОБА_1 доручено забезпечити підготовку та участь у судовому засіданні, яке згідно направленої повістки про виклик до суду призначено на 06.07.2017 о 10.00.

Разом з тим останнім 05.07.2017 до суду подано клопотання про проведення 06.07.2017 розгляду справи без його участі. ОСОБА_1 клопотання в порушення п. 221 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1242, не зареєстроване у Журналі вихідної кореспонденції ВПЗ.

Під час вивчення інших судових справ також встановлені випадки направлення до суду клопотань про розгляд справи без участі представника відповідача: у справі № 818/847/17 за позовом ОСОБА_7 (ОСОБА_1П.) про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення та моральної шкоди (а.с. 213-222, т. 1); у справі № 585/40/17 за позовом ОСОБА_4 (ОСОБА_1П.) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Крім того, у Довідці зазначено, що всі накази про призначення службового розслідування та накладання дисциплінарного стягнення завізовані начальником ВПЗ ОСОБА_8, а у разі її відсутності старшим юрисконсультом ВПЗ ОСОБА_1, аналіз перевірених наказів в свою чергу свідчить про низький професійний рівень працівників відділу правового забезпечення та не виконання підпункту 2 пункту 1 розділу III Положення про відділ правового забезпечення Головного управління Національної поліції в Сумській області, затвердженого наказом ГУНП в Сумській області від 13.12.2016 № 1652.

Таким чином, у довідці зроблено висновок про повне ігнорування ВПЗ ГУНП основних завдань та функцій юридичної служби територіального органу поліції, визначених Загальним положенням про юридичну службу, зокрема в частині організації та участі у забезпеченні реалізації державної правової політики у відповідній сфері, правильного застосування законодавства в органі виконавчої влади, перевірки на відповідність законодавству і міжнародним договорам України проектів наказів та інших актів, що подаються на підпис керівника органу виконавчої влади, тощо.

За наслідками проведення цільової перевірки ВПЗ, комісією Правового департаменту НПУ організацію роботи відділу правового забезпечення Головного управління Національної поліції в Сумській області визнано незадовільною.

За фактами порушень, виявлених у ході цільової перевірки діяльності відділу правового забезпечення ГУНП комісією правового департаменту НПУ, згідно із наказом ГУНП від 07.09.2017 № 1120 у період з 07.09.2017 по 18.10.2017 дисциплінарною комісією ГУНП в Сумській області проведено службове розслідування, за результатами якого складено Висновок, який затверджено начальником ГУ НП в Сумській області 24.10.2017 (а.с. 29-64, т. 1).

В ході проведення службового розслідування ОСОБА_1 були надані письмові пояснення від (а.с. 176-184, т. 1), в яких останній зазначив, що з усього наведеного в довідці перевірки ВПЗ випливає, що недоліки, які в ній вказані, не призвели до настання жодних негативних наслідків та жодним чином не порушили законні права та інтереси ГУНП, а левова частка порушень які зазначені взагалі не мають посилань на вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено.

Висновком службового розслідування підтверджено факти порушення старшим юрисконсультом ВПЗ ГУНП ОСОБА_1 службової дисципліни, вимог статей 1, 2, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 № 3460-ІV, п. 1 розділу III Інструкції з організації планування в системі Національної поліції України, затвердженої наказом НПУ від 24.12.2015 № 202, неповноту виконання вимог Положення про відділ правового забезпечення ГУНП в Сумській області, затвердженого наказом ГУНП від 13.12.2016 № 1652, що виразилося у неналежному забезпеченні позовної роботи, недоліках під час складання планів проведення нарад, підготовки та візування договорів, наказів з основної, організаційно-розпорядчої діяльності, а також по особовому складу, що, у свою чергу, призвело до суттєвих недоліків у вказаних напрямках роботи, у зв’язку із чим вважали б за доцільне оголосити старшому юрисконсульту ВПЗ ГУНП майору поліції ОСОБА_1 догану.

Наказом ГУНП в Сумській області від 31.10.2017 № 2077 старшому юрисконсульту ВПЗ ГУНП майору поліції ОСОБА_1 оголошено догану (а.с. 7-8, т. 1).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування оскаржуваного наказу відповідача, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості, оскільки факти порушення позивачем дисципліни належним чином підтверджено в ході службового розслідування, проведеного відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ, а відтак позивача правомірно притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України "Про Національну поліцію" (надалі - ОСОБА_9), Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів УССР від 29.07.1991 року № 114, Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ, який затверджено Законом України “Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ” та Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, яка затверджена наказом МВС від 12.03.2013 року № 230.

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону - Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно зі ст. 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України “Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України”, дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України “Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України”, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За змістом ст.8 Закону, поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону поліцейський зобов’язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов’язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов’язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров’я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв’язку з виконанням службових обов’язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно з ст. 19 Закону поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність згідно до закону у разі вчинення протиправних діянь. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до п.п. 1, 10 п. 3.1 розділу III Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої Наказом ДПП від 05.01.2016 року № 4/1, поліцейський патрульної поліції під час несення служби зобов’язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність патрульної поліції, а також Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов’язки і накази керівництва, постійно і наполегливо самовдосконалюватись, підвищувати рівень довіри суспільства до поліції.

Відповідно до п. 5.1 розділу V Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої Наказом ДПП від 05.01.2016 року № 4/1, за неналежне виконання або невиконання своїх службових обов'язків, що передбачені цією Інструкцією, поліцейський патрульної поліції несе дисциплінарну відповідальність.

Пунктами 1, 4, 7, 11 ч. 1 ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України “Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України” визначено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

За приписами статті 12 Дисциплінарного статуту, на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатися такий вид дисциплінарного стягнення, як догана.

Як визначено частиною першою статті 14 Дисциплінарного статуту, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України (частина четверта статті 14 Дисциплінарного статуту).

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року №230 затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013 року за №541/23073.

Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 року № 230 (надалі - Інструкція №230), визначено порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) при його проведенні.

Пунктом 2.1. Інструкції №230 визначено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Згідно п. 3.1. Інструкції №230 за фактами порушення слідчими вимог кримінального процесуального законодавства призначати службові розслідування має право також начальник Головного слідчого управління МВС. Начальники ГУМВС, УМВС мають право призначати службові розслідування стосовно осіб РНС тих органів чи підрозділів внутрішніх справ, діяльність яких вони координують або контролюють. За зверненнями громадян, представників органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, у яких не міститься відомостей з ознаками кримінального правопорушення, службові розслідування, за наявності повноважень та правових підстав, можуть призначати начальники, яким вони адресовані, або начальники тих органів або підрозділів внутрішніх справ, структурних підрозділів МВС, ГУМВС, УМВС, до секретаріатів (канцелярій) яких вони надійшли. Інші службові особи мають право в разі потреби звертатися за підпорядкованістю до наділеного відповідними повноваженнями начальника з клопотанням про призначення службового розслідування. Начальники структурних підрозділів апарату МВС та їх заступники при виявленні підстав, достатніх для призначення службового розслідування відносно особи РНС, яка проходить службу в органі (підрозділі), що не входить до структури апарату Міністерства, можуть надсилати відповідну інформацію до ГУМВС, УМВС, ВНЗ, науково-дослідних установ системи МВС для проведення службового розслідування з подальшим інформуванням МВС про його результати.

У випадку допущення слідчими порушень норм кримінального процесуального законодавства України під час проведення досудового розслідування службові розслідування проводяться Головним слідчим управлінням МВС, слідчими управліннями (відділами) ГУМВС, УМВС (п. 4.3. Інструкції №230).

Згідно з п.п. 8.1., 8.2., 8.3. та 8.4. Інструкції №230 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

У вступній частині висновку службового розслідування викладаються: посада, звання, прізвище, ініціали службової особи (осіб), яка (і) проводила (и) службове розслідування; підстави для проведення службового розслідування.

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла (и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім'я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України Про захист персональних даних), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної у вчиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам; наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.

У резолютивній частині висновку службового розслідування виконавцем (комісією) зазначаються: підтвердилися чи спростувалися відомості, які стали підставою для його призначення; пропозиції щодо закінчення службового розслідування, застосування до осіб РНС конкретних заохочень або дисциплінарних стягнень, кваліфікації отриманих тілесних ушкоджень, обставин загибелі (смерті) осіб РНС, списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про направлення матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

Таким чином, висновок службового розслідування повинен містити привід для призначення службового розслідування, суть встановленого порушення та його наслідки, чим підтверджується чи виключається вина працівника, обставини, що пом'якшують і посилюють його відповідальність, причини та умови, що сприяли порушенню, прийняті або запропоновані заходи по їх усуненню, пропозиції про застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення або міри громадського впливу, направлення матеріалів в слідчі органи або про припинення службового розслідування.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно функціональних обов’язків позивача, затверджених 12.12.2016 начальником ВПЗ ОСОБА_8 (а.с. 14), ОСОБА_1 зобов’язаний виконувати: перевіряти на відповідність законодавству та погоджувати проекти наказів з питань накладання дисциплінарних стягнень або звільнення зі служби поліцейських, державних службовців та працівників (п. 3); забезпечує правильне застосування норм трудового, житлового, пенсійного, іншого законодавства, що зачіпають права і законні інтереси працівників, пов’язані з виконанням ними своїх службових обов’язків; унесення пропозицій керівникові про поновлення порушених прав в разі невиконання вимог законодавства при звільненні працівника з роботи, переведенні на іншу роботу, притягнення до дисциплінарної чи матеріальної відповідальності (п. 6); представляє у встановленому законодавством порядку інтереси апарату та керівництва ГУНП в судах, державних органах, підприємствах, установах, організаціях під час розгляду правових та інших питань, спорів (п. 7); виконує інші функції, які випливають з покладених на ВПЗ завдань та передбачені законодавством України (п. 14); тощо.

Таким чином, матеріали справи підтверджують факти порушення позивачем власних функціональних обов’язків та службової дисципліни, що виразилося у неналежному забезпеченні позовної роботи та представництва інтересів ГУНП у судах, недоліках під час складання планів проведення нарад, підготовки та візування договорів, наказів з основної, організаційно-розпорядчої діяльності, а також по особовому складу.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що відповідачем було повністю дотримано встановлений законодавством порядок накладення дисциплінарного стягнення, а саме: відібрано у позивача пояснення стосовно факту порушень, призначено та проведено службове розслідування, прийнято наказ про застосування дисциплінарного стягнення, з яким позивача вчасно ознайомлено.

Так, судом встановлено, що адміністративну справу № 818/833/17 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити дії розглянуто судом у відкритому судовому засіданні за відсутності представника Головного управління Національної поліції в Сумській області (ОСОБА_1П.), враховуючи подання ним до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

За наслідками розгляду даної справи, адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити дії задоволено (а.с. 192-193).

За таких обставин, колегія суддів вбачає у таких діях позивача неналежне виконання ним службових обов'язків щодо представлення інтересів Головного управління Національної поліції в Сумській області у суді, та не бере до уваги посилання позивача на відсутність тяжких, шкідливих наслідків порушень як на підставу незаконності застосування дисциплінарного стягнення.

Щодо доводів апеляційної скарги позивача, стосовно того, що оскаржуваний наказ протиправно не погоджено із профспілковою організацією відповідного рівня, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного органу, членами якого вони є.

Згідно із положеннями ч. 9 ст. 41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" положення цієї статті в частині особливостей притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення не поширюються на прокурорів, поліцейських, працівників Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України та органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства.

Пункт 2.1 наказу ГУНП в Сумській області "Про затвердження Положення про порядок погодження (візування) розпорядчих та організаційно-розпорядчих документів в ГУНП в Сумській області" не відносить до складу обов'язкових візи керівника профспілкової організації відповідного рівня у разі, якщо документ стосується притягнення працівників поліції та службовців до дисциплінарної відповідальності (а.с. 127).

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що у даному випадку погодження оскаржуваного наказу із профспілковою організацією відповідного рівня не є обов'язковою процедурою, а тому відсутність відповідного погодження не є підставою для скасування такого наказу.

Відповідно до ст. 2 Дисциплінарного статуту саме по собі вчинення дисциплінарного поступку, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою рядового або начальницького складу службової дисципліни, є підставою для дисциплінарної відповідальності, а наслідки такого проступку, заподіяна ним шкода враховуються лише при визначенні виду дисциплінарного стягнення.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при прийнятті п. 1 наказу Головного управління національної поліції в Сумській області від 31.10.2017 № 2077 "Про результати проведення службового розслідування та покарання винних", відповідач діяв правомірно, тобто з урахуванням усіх положень законодавства, обставин даної справи та на підставі усіх матеріалів, які мають значення для конкретної ситуації, а, отже, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.01.2018 року по справі № 818/1857/17 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.01.2018 по справі № 818/1857/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя

(підпис)

ОСОБА_9

Судді

(підпис) (підпис)

ОСОБА_10 ОСОБА_11

Постанова складена в повному обсязі 27.04.18.