КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/11159/15 Суддя (судді) першої інстанції: Клименчук Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Ісаєнко Ю.А.,

суддів: Земляної Г.В., Мельничука В.П.,

за участю:

секретаря Левченка А.В.,

представника позивача Канарського В.О.,

представника відповідача Демченко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Компанії МСМА Invest s.r.o. на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2017 у справі за адміністративним позовом Компанії МСМА Invest s.r.o. до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Кредитпромбанк» про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Компанія МСМА Invest s.r.o. звернулась до суду з позовом до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників, за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Кредитпромбанк» про:

- визнання неправомірною відмову в підтвердженні інформаційних повідомлень про фактичне внесення іноземних інвестицій оформлену рішенням Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників від 18 березня 2015 року № 6602/10/28-10-43-01-18;

- зобов'язання підтвердити інформаційне повідомлення про внесення Компанією МСМА Invest s.r.o. (ТОВ «МСМА «Інвест») іноземних інвестицій шляхом проставлення відмітки на трьох примірниках Інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції згідно Договору строкового банківського вкладу (депозитної лінії) в іноземній валюті юридичної особи-нерезидента № 17/ДЛ/ЗЗДС/07 від 27.04.2007;

- зобов'язання підтвердити інформаційне повідомлення про внесення Компанією МСМА Invest s.r.o. (ТОВ «МСМА «Інвест") іноземних інвестицій шляхом проставлення відмітки на трьох примірниках Інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції згідно Договору строкового банківського вкладу (депозитної лінії) в іноземній валюті юридичної особи-нерезидента №26/ДЛ/ЗЗДС/07 від 30.07.2007.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.08.2015, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2015 в задоволені позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.02.2016 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.08.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2015 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2017 в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, апелянтом було подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати оскаржуване рішення, та прийняти нове, яким задовольнити позов.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просив скасувати, а в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

Представник третьої особи до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Так, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.02.2016 справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, оскільки суди попередніх інстанцій не надали оцінку наявним у матеріалах справи додатковим угодам (а.с. 23, 88) до укладених договорів, які, за твердженням позивача, свідчать про те, що укладення договорів про здійснення інвестиційного вкладу між Компанією та ВАТ «Кредипромбанк» здійснювалось на строк більше, ніж один календарний рік і без права дострокового розірвання цього договору та зменшення суми вкладу протягом зазначеного строку.

Так, вимоги позивача обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваного рішення про відмову у підтвердженні інформаційних повідомлень про фактичне внесення іноземних інвестицій, яка оформлена листом Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників від 18 березня 2015 року № 6602/10/28-10-43-01-18.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між ТОВ «МСМА «Інвест» (вкладник) та ВАТ «Кредитпромбанк» (банк) укладено договори строкового банківського вкладу (депозитної лінії) в іноземній валюті юридичної особи-нерезидента від 27 квітня 2007 року № 17/ДЛ/33ДС/07 та від 30 липня 2007 року № 26/ДЛ/33ДС/07.

Відповідно до умов вказаних договорів, вкладник передає банку, а банк приймає від вкладника на строковий депозитний рахунок № 26150040069431/№ 26150197869432 грошові кошти строком до 30.12.2011 та зобов'язується повернути вкладникові суму вкладу, що надійшла на рахунок, і проценти на неї на умовах та в порядку, встановлених цим договором (п.1.1 Договорів).

Згідно з п. 1.6 Договорів витребування Вкладником Вкладу або його частини допускається за згодою Банку та за умови надання Вкладником до Банку письмової вимоги про дострокове повернення Вкладу або його частини за 3 (три) робочих дні до запропонованої дати повернення.

До вказаних договорів, між ТОВ «МСМА «Інвест» та ВАТ «Кредитпромбанк» укладено ряд додаткових угод.

Так, зокрема Додатковою угодою №01/2 від 05.06.2007 до Договору № 17/ДЛ/33ДС/07 від 27.04.2007 та Додатковою угодою №01/2 від 15.08.2007 до Договору від 30.07.2007 № 26/ДЛ/33ДС/07 визначено, що Сторони домовились викласти п. 1.6 Договору № 17/ДЛ/33ДС/07 від 27.04.2007 та від 30.07.2007 № 26/ДЛ/33ДС/07 у наступній редакції: « 1.6. Витребування Вкладником Вкладу або його частини до спливу строку визначеного п. 1.1 цього Договору не допускається».

Листами від 05.03.2015 № 05-03-01 та від 05.03.2015 № 05-03-05 ТОВ «МСМА Інвест» звернулося до Міжрегіонального головного управління ДФС-Центрального офісу з обслуговування великих платників з метою підтвердження внесення іноземної інвестиції на підставі договорів строкового банківського вкладу (депозитної лінії) в іноземній валюті юридичної особи-нерезидента від 27.04.2007 року № 17/ДЛ/33ДС/07 та від 30.04.2007 № 26/ДЛ/33ДС/07, укладених між ПАТ «Кредитпромбанк» та ТОВ «МСМА Інвест».

Разом із вказаними листами, позивачем надано податковому органу засвідчену копію Договору строкового банківського вкладу (депозитної лінії) в іноземній валюті юридичної особи-нерезидента № 17/ДЛ/ЗЗДС/07 від 27 квітня 2007 року з додатковими угодами до Договору, засвідчену копію банківської виписки за січень 2015 року, засвідчену копію довідки банку № 5193/27-4789-19 від 26 листопада 2014 року, засвідчену копію SWIFT повідомлення про надходження коштів від 25 листопада 2014 року, засвідчену копію Договору строкового банківського вкладу (депозитної лінії) в іноземній валюті юридичної особи-нерезидента № 26/ДЛ/ЗЗДС/07 від 30 липня 2007 року з додатковими угодами до Договору, засвідчену копію банківської виписки за січень 2015 року; засвідчену копію довідки банку № 5192/27-4790-19 від 26 листопада 2014 року, засвідчену копію SWIFT повідомлення про надходження коштів від 25 листопада 2014 року, засвідчену копію витягу з торгового реєстру.

Рішенням Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників від 18.03.2015 року № 6602/10/28-10-43-01-18 відмовлено позивачу в підтвердженні інформаційного повідомлення про фактичне внесення іноземних інвестицій, у зв'язку з відсутністю законодавчих підстав.

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи та встановивши факт укладення додаткових угод №01/2 до договорів строкового банківського вкладу від 27.04.2017 та від 30.07.2007, дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, оскільки зазначені депозитні вклади не відповідають визначенню інвестиційного вкладу, а відтак відмова податкового органу у вчиненні запитуваних дій є правомірною.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про режим іноземного інвестування", іноземні інвестиції - цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Приписами ст. 3 Закону України "Про режим іноземного інвестування" визначено, що іноземні інвестиції можуть здійснюватися у формі часткової участі у підприємствах, що створюються спільно з українськими юридичними і фізичними особами, або придбання частки діючих підприємств; створення підприємств, що повністю належать іноземним інвесторам, філій та інших відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб або придбання у власність діючих підприємств повністю; придбання не заборонено законами України нерухомого чи рухомого майна, включаючи будинки, квартири, приміщення, обладнання, транспортні засоби та інші об'єкти власності, шляхом прямого одержання майна та майнових комплексів або у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів.

Згідно положень статті 13 Закону України "Про режим іноземного інвестування", незареєстровані інвестиції не дають права на отримання гарантій їх захисту та будь-яких пільг, встановлених цим Законом.

Крім того, відповідно до п. 2 Порядку державної реєстрації (перереєстрації) іноземних інвестицій та її анулювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2013р. №139 (станом на момент виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація (перереєстрація) іноземних інвестицій та її анулювання здійснюються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями (далі - органи державної реєстрації) у семиденний строк з дня подання іноземним інвестором документів для реєстрації (перереєстрації) іноземних інвестицій або її анулювання.

Порядок іноземного інвестування в Україні в грошовій формі регламентується Положенням про порядок іноземного інвестування в Україні, затвердженим постановою Правління НБ України від 10.08.2005р. №280 та зареєстрованою Міністерством юстиції України 29.08.2005р. за №947/11227.

Згідно з п. 1.1 Порядку №280 (станом на момент виникнення спірних правовідносин) інвестиційний вклад - кошти, які іноземний інвестор - юридична особа з метою отримання процентів розміщує на вкладному (депозитному) рахунку в уповноваженому банку на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу на строк не менше ніж один календарний рік без права дострокового розірвання цього договору та зменшення суми вкладу протягом зазначеного строку за умови, що це обумовлено в договорі; інвестиційний рахунок - поточний рахунок в іноземній валюті 1 групи Класифікатора іноземних валют і банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.02.98 N 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 02.10.2002 N 378, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.10.2002 за N 841/7129), зі змінами (далі - Класифікатор) та/або в гривнях, відкритий нерезидентом-інвестором (юридичною або фізичною особою) в уповноваженому банку України (далі - уповноважений банк) відповідно до вимог глави 16 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 N 492 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за N 1172/8493 із змінами (далі - Інструкція), для здійснення інвестиційної діяльності в Україні, а також для повернення іноземної інвестиції та прибутків, доходів, інших коштів, одержаних іноземним інвестором від інвестиційної діяльності в Україні; іноземні інвестори - особи, які провадять інвестиційну діяльність на території України (юридичні особи, створені відповідно до законодавства іншого, ніж законодавство України; фізичні особи - іноземці, які не мають постійного місця проживання на території України і не обмежені у дієздатності; іноземні держави, міжнародні урядові та неурядові організації; інші іноземні суб'єкти інвестиційної діяльності, які визнаються такими відповідно до законодавства України); об'єкт інвестування - будь-яке майно, у тому числі основні засоби, матеріальні та нематеріальні активи, корпоративні права, цінні папери та їх похідні, інші майнові права, інвестування в які не заборонено законодавством України; поточний рахунок резидента - рахунок в іноземній валюті та/або в гривнях, відкритий уповноваженим банком юридичній або фізичній особі відповідно до вимог Інструкції.

Залежно від договору, згідно з п. 1.8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 N 492, банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки.

Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід) і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору.

Відповідно до п. 2.1 Порядку №280 для здійснення іноземних інвестицій в Україну іноземний інвестор має право: відкрити інвестиційний рахунок та перераховувати на нього іноземну валюту із-за кордону; перераховувати безпосередньо на поточний рахунок резидента іноземну валюту із-за кордону; здійснювати продаж іноземної валюти з інвестиційного рахунку та зараховувати на інвестиційний рахунок кошти в гривнях, отримані від продажу іноземної валюти, для подальшого здійснення іноземної інвестиції; перераховувати з власного інвестиційного рахунку кошти в гривнях та іноземній валюті на поточний рахунок резидента або інвестиційний рахунок іншого іноземного інвестора; перераховувати кошти в іноземній валюті 1 групи Класифікатора та гривні з власного поточного рахунку фізичної особи - нерезидента в уповноваженому банку на її інвестиційний рахунок; перераховувати з власного інвестиційного рахунку кошти в гривнях на відкритий в уповноваженому банку рахунок міжнародної фінансової організації, яка має дозвіл центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, на здійснення емісії облігацій на території України, для інвестування коштів у ці облігації.

Між тим, згідно з п. 2.3 Порядку №280 іноземний інвестор - юридична особа має право розмістити інвестиційний вклад в уповноваженому банку в гривнях та іноземній валюті 1 групи Класифікатора шляхом перерахування коштів на вкладний (депозитний) рахунок з інвестиційного рахунку цього інвестора та з його рахунку із-за кордону.

Іноземні інвестори для здійснення в Україні спільної інвестиційної діяльності без створення юридичної особи (далі - спільна діяльність) мають право перераховувати кошти в іноземній валюті із-за кордону або кошти в іноземній валюті та гривнях з інвестиційного рахунку на рахунок спільної діяльності (п. 2.4 Порядку №280).

Для державної реєстрації іноземних інвестицій іноземний інвестор подає органу державної реєстрації інформаційне повідомлення згідно з порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2013р. №139 з відміткою територіального органу Міністерства доходів і зборів за місцем здійснення інвестицій про їх фактичне здійснення.

Згідно з наказом ДПА України від 29.06.2005 №238 "Про затвердження Порядку підтвердження органами державної податкової служби інформаційних повідомлень про фактичне внесення іноземних інвестицій та векселів, виданих під час увезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність", для підтвердження інформаційних повідомлень про фактичне внесення іноземних інвестицій та векселів, виданих під час увезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, іноземний інвестор або уповноважена ним в установленому порядку особа, векселедавець (далі - заявник) звертається із заявою у письмовій формі до органу державної податкової служби за місцем здійснення інвестиції (далі - податковий орган).

До заяви додаються: інформаційне повідомлення про внесення іноземної інвестиції у трьох примірниках, заповнене за формою і в порядку згідно з додатками N 1 і 2 до Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.96 N 928, та документи, які свідчать про фактичне внесення інвестиції, - для підтвердження інформаційного повідомлення; документи згідно з пунктом 7 Порядку видачі, обліку і погашення векселів, виданих під час ввезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, та сплати ввізного мита у разі відчуження цього майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.96 N 937, - з метою погашення векселя.

Податковий орган розглядає подані документи та в разі потреби перевіряє на місці фактичну наявність майна у векселедавця і протягом 15 календарних днів з дати одержання письмової заяви:

- робить відмітку на інформаційному повідомленні про фактичне внесення іноземної інвестиції, а у разі здійснення майнової інвестиції також напис на звороті копії векселя "Зараховано на баланс" із зазначенням дати виконання такої відмітки та напису, які скріплюються підписом керівника (заступника керівника) та печаткою податкового органу;

- надає обґрунтовану відмову в письмовому вигляді.

Компанією МСМА Invest s.r.o. підготовлено інформаційне повідомлення для відмітки територіального органу Міндоходів та подано до Центрального офісу, за місцем основної реєстрації ПАТ «Кредитпромбанк».

Водночас, згідно SWIFT-повідомлень кошти Компанії перераховувались на депозитні рахунки 26150040069431 та 26150197869432 ПАТ «Кредитпромбанк» відповідно до договорів строкового банківського вкладу (депозитної лінії) в іноземній валюті юридичної особи - нерезидента від 27.04.2007 № 17/ДЛ/33ДС/07 та від 30.07.2007 № 26/ДЛ/33ДС/07.

В інформаційних повідомленнях Компанії, у графі 3 - форма здійснення інвестицій вказано: «в інших формах, які не заборонені законами України, в тому числі без створення юридичної особи на підставі договорів із суб'єктами господарської діяльності України», вказано вищезазначені договори з ПАТ «Кредитпромбанк», замість даних про інвестиційний вклад; у графі 4 - об'єкт здійснення інвестицій вказано: «цільовий грошовий вклад, розміщений на вкладному (депозитному) рахунку в ПАТ «Кредитпромбанк» на підставі укладеного в письмовій формі договору строкового банківського вкладу (депозитної лінії) в іноземній валюті юридичної особи - нерезидента від 27 квітня 2007 року № 17/ДЛ/33ДС/07 та від 30 липня 2007 року № 26/ДЛ/33ДС/07, що не відповідає об'єкту інвестування.

Крім того, судом першої інстанції вірно враховано, що Компанія «МСМА Інвест» не є засновником ПАТ «Кредитпромбанк», а також в матеріалах справи відсутній договір про спільну інвестиційну діяльність, не пов'язану із створенням юридичної особи, зареєстровану відповідно до законодавства України, та/або інших документів, які б підтверджували здійснення господарської діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Відтак, кошти, які внесені позивачем на депозитний рахунок не є інвестиційним вкладом, та не може бути визнаним таким, враховуючи положення Закону України "Про режим іноземного інвестування", та умови внесення таких коштів до ПАТ «Кредитпромбанк».

Між тим, суд першої інстанції, вірно встановив, що згідно копій довідок банку №5192/27-4790-19 від 26.11.2014 та №5193/27-4789-19 від 26.11.2014 Банком зазначено: Кошти за цим Договором (30 липня 2007 року № 26/ДЛ/33ДС/07) надані Компанією «МСМА Інвест» в заставу ПАТ «Кредитпромбанк» за договором застави №55ДС/190/308/2008-КЛТ від 27.06.2008 та Кошти за цим Договором (27 квітня 2007 року № 17/ДЛ/33ДС/07) надані Компанією «МСМА Інвест» в заставу ПАТ «Кредитпромбанк» за договором застави №55ДС/190/308/2008-КЛТ від 27.06.2008, а тому вказаний факт є підтвердження того, що такі кошти не є іноземною інвестицією.

Крім того, враховуючи висновок ВАС України, викладений в ухвалі від 03.02.2016, судами першої та апеляційної інстанції враховується, що не зважаючи на те, що між сторонами договорів від 27 квітня 2007 року № 17/ДЛ/33ДС/07 та від 30.07.2007 № 26/ДЛ/33ДС/07 були укладені додаткові угоди, відповідачем правомірно відмовлено у проставленні відмітки на інформаційному повідомленні про фактичне внесення іноземної інвестиції, здійсненої Компанією «МСМА Інвест» шляхом внесення на інвестиційні депозитні рахунки, що відкриті в ПАТ «Кредитпромбанк», валютних коштів за договорами інвестиційних банківських вкладів.

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку про необґрунтованість вимог апелянта, та зазначає про правомірність дій та рішень відповідача як суб'єкта владних повноважень, а тому у задоволенні позовних вимог правомірно відмовлено.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Під час апеляційного розгляду справи представником відповідача було виконано зазначений обов'язок та обґрунтувано суду правомірність своїх дій.

Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Колегія суддів критично оцінює доводи апелянта, які аналогічні посиланням позовної заяви, та не спростовують висновків суду першої інстанції. Крім того, під час апеляційного розгляду представник Компанії МСМА Invest s.r.o. не навів обґрунтованих доводів на підтвердження того, що депозитний вклад може вважатись іноземною інвестицією в контексті положень чинного законодавства, та з урахуванням укладення вищезазначених додаткових угод до договорів.

Судом апеляційної інстанції критично оцінюються доводи апелянта, які стосуються обставин справи та містять посилання на загальні норми законодавства, які також не спростовують обґрунтування суду першої інстанції.

Стосовно інших посилань апеляційної скарги, то колегія суддів критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Компанії МСМА Invest s.r.o. на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2017 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2017 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

(Постанову у повному обсязі складено 23.04.2018)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя В.П. Мельничук

Суддя Г.В. Земляна