ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/7200/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О.О. Мамалуй - головуючий, В.І. Студенець, І.В. Ткач

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"

на постанову Київського апеляційного господарського суду

у складі суддів: Є.Ю. Пономаренко - головуючий, М.А. Руденко, Ю.Л. Власов

від 18.09.2017р.

та на рішення господарського суду міста Києва

суддя: В.В. Сівакова

від 01.06.2017р.

за позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк"

до приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"

про стягнення 53 011,48 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Експрес-Банк" в особі Дніпропетровського регіонального відділення "Акціонерний банк "Експрес-Банк" (далі - ПАТ "АБ "Експрес-Банк", позивач), правонаступником якого відповідно до ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.04.2018р. є публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк", звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп") про стягнення 53 011, 48 грн., з яких: 41 904,49 грн. страхового відшкодування; 3 897,12 грн. інфляційних, 926, 49 грн. 3% річних та 6 283, 38 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачеві була завдана шкода, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), у зв'язку з чим було пошкоджено автомобіль Renault Kangoo, державний номер НОМЕР_1, який належить ПАТ "АБ "Експрес-Банк". Шкоду було заподіяно водієм автомобіля Opel Tigra, державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_7 На час скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Opel Tigra, державний номер НОМЕР_2, була застрахована ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп", а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.06.2017р. у справі 910/7200/17 частково задоволено позовні вимоги. Стягнуто з ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" на користь ПАТ "АБ "Експрес-Банк" в особі Дніпропетровського регіонального відділення "АБ "Експрес-Банк" суму страхового відшкодування в розмірі 41 904,49грн., 3 897,12 грн. - збитків від зміни індексу інфляції, 926,49грн. - 3% річних , 1 410,35 грн. - витрат по сплаті судового збору. В іншій частині в позові відмовлено.

Рішення мотивовано доведеністю факту заподіяння шкоди водієм автомобіля Opel Tigra, державний номер НОМЕР_2, цивільно-правова відповідальність власника якого на момент виникнення ДТП була застрахована ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп".

Відмовляючи у задоволенні вимоги про стягнення пені, суд першої інстанції виходив з того, що Законами України "Про страхування" та "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", які застосовуються до спірних правовідносин, не передбачено розмір неустойки (пені) у разі звернення власника з регресним позовом до страхової компанії, відповідальної за шкоду, заподіяну винною у ДТП особою, договірні відносини між сторонами відсутні, тому відсутні і правові підстави для стягнення пені.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017р. у справі №910/7200/17 скасовано рішення господарського суду міста Києва від 01.06.2017р. у справі в частині відмови у задоволенні вимоги про стягнення пені та прийнято нове в цій частині - про задоволення позову. Викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції: "1. Позов публічного акціонерного товариства "Експрес-Банк" в особі Дніпропетровського регіонального відділення Акціонерного банку "Експрес-Банк" до приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" про стягнення 53 011, 48 грн. задовольнити повністю. 2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 44, код ЄДРПОУ 24175269) на користь публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Експрес-Банк" в особі Дніпропетровського регіонального відділення Акціонерного банку "Експрес-Банк" (03049, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 25, код ЄДРПОУ 20053145) суму страхового відшкодування у розмірі 41 904 грн. 49 коп., пеню у розмірі 6 283 грн. 38 коп., інфляційні втрати у розмірі 3 897 грн. 12 коп., 3% річних у розмірі 926 грн. 49 коп. та 1 600 грн. витрат по сплаті судового збору.".

Суд апеляційної інстанції, вважаючи необґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що даний спір виник з правовідносин відшкодування шкоди в порядку регресу, наголошує на тому, що у даному випадку, позивач є потерпілою особою, якій належить право звернення до страховика, у якого особа, що завдала шкоди, застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування.

Також, суд апеляційної інстанції вказує на те, що якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом . У даному випадку, між позивачем та відповідачем відсутній договір, який би вміщував в собі умову про розмір та базу нарахування пені, проте обов'язок та умови її сплати визначено таким законодавчим актом, як Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Згідно з п. 36.5 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позивач є особою, яка має право на отримання страхового відшкодування (потерпіла особа), а з вини відповідача (страховика) було допущено прострочення виплати цього відшкодування, тому вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 6 283, 38 грн., нарахованої за період з 11.07.2016р. по 10.01.2017р., є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп, не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 01.06.2017р., постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017р. у справі 910/7200/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.

Скарга мотивована тим, що вказані судові рішення суперечать нормам чинного законодавства, не відповідають дійсним обставинам справи, базуються на неправильній оцінці доказів та неповноті їх дослідження.

Відповідач наголошує на тому, що підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Скаржник вказує на те, що оскільки позивач подав заяву на виплату страхового відшкодування" через 4 роки після настання ДТП, у страховика відсутні правові підстави для виплати страхового відшкодування.

ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" зазначає, що позивач 04.04.2012р. письмово повідомив страховика про настання ДТП та надав відповідне письмове пояснення, однак таке повідомлення не є заявою на виплату страхового відшкодування.

Також відповідач не погоджується з тим, що судами попередніх інстанцій стягнуто з відповідача ринкову вартість транспортного засобу до настання ДТП, однак, якщо власник транспортного засобу не згоден з визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП.

Крім того, відповідач зазначає, що судами попередніх інстанцій при стягнення страхового відшкодування не враховано, що полісом передбачена франшиза.

4. Позиції інших учасників справи

Відзиви чи заперечення на касаційну скаргу учасниками справи не подані.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01.04.2012р. приблизно о 13 годині 00 хвилин в м. Верхівцеве Верхньодніпровського району Дніпропетровської області по вул. Нова в напрямку до центру міста, водій ОСОБА_7 під час керуванням автомобілем Opel Tigra державний номер НОМЕР_2 виїхав на зустрічне ліве узбіччя де скоїв зіткнення з автомобілем Renault Kangoo, державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_8, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 11.12.2015р. у справі № 173/1027/15-к встановлено вину ОСОБА_7, проте звільнено його від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 286 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди пошкоджено автомобіль Renault Kangoo, державний номер НОМЕР_1, якій належить ПАТ "АБ "Експрес-Банк".

Згідно з висновком судового експерта № 511 від 11.07.2012р. вартість матеріальної шкоди, заподіяної при дорожньо-транспортній пригоді володільцю автомобіля Renault Kangoo, державний номер НОМЕР_1, становить 41 904,49 грн.

Судами встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Opel Tigra, державний номер НОМЕР_2 застрахована ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" на момент виникнення ДТП за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/7660401.

Позивач 04.04.2012р. письмово повідомив відповідача про настання страхового випадку.

Відповідач листом № 087 від 14.09.2012р. просив позивача, для продовження розгляду справи про подію, яка сталася 01.04.2012р., надати наступні документи: - заяву із зазначенням реквізитів для перерахування страхового відшкодування; - постанову суду, в якій буде підтверджена вина ОСОБА_7 у скоєні ДТП.

Позивач 08.04.2016р. листом № 02-502 направив відповідачеві необхідні документи, які отримано відповідачем 11.04.2016р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

У зв'язку з неотриманням страхового відшкодування, ПАТ "АБ "Експрес-Банк" звернулось до суду з даним позовом.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить суд касаційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

П. 9 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про страхування" передбачено, що в Україні здійснюються таки види страхування, зокрема, страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов'язок.

Відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон).

Ст. 3 Закону передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 5 Закону об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно зі ст. 6 Закону страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

З огляду на вищенаведене сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди внаслідок ДТП особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі відповідає відповідний обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (в договірному зобов'язанні ним є страховик).

Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, внаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок.

Потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій позивачем, як потерпілою особою, пред'явлено позов до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили. У разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

Судами встановлено, що після настання ДТП (01.04.2012р.) 04.04.2012р. позивач письмово повідомив відповідача про настання страхового випадку.

Відповідач листом № 087 від 14.09.2012р. просив позивача для продовження розгляду справи про подію, яка сталася 01.04.2012р., заяву із зазначенням реквізитів для перерахування страхового відшкодування та постанову суду, в якій буде підтверджена вина ОСОБА_7 у скоєні ДТП.

Позивач 08.04.2016р. листом №02-502 направив позивачеві ухвалу Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 11.12.2015р. у справі № 173/1027/15-к про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності. Позивач також просив перерахувати страхове відшкодування на рахунок, зазначений у вказаному листі. Вказаний лист отримано відповідачем 11.04.2016р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи те, що відповідальність за шкоду несе особа, яка завдала шкоди, відповідна ухвала, в якій була підтверджена вина водія, застрахованого відповідачем автомобіля, була прийнята судом лише 11.12.2015р., судами попередніх інстанцій обґрунтовано відхилено посилання відповідача на пропуск позивачем строку на звернення із заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 30 Закону (в редакції на момент скоєння ДТП) транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням його фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо власник транспортного засобу не згоден з визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи МТСБУ.

Законом України від 05.07.2012р. № 5090-VI "Про внесення змін до деяких законів України щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" внесені зміни до зазначеної статті.

Однак, п. 2 прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону передбачено, що норми цього Закону не застосовуються до договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладених до набрання чинності цим Законом.

Тому ст. 30 Закону застосовується в редакції на момент скоєння ДТП.

Згідно з висновком судового експерта № 511 від 11.07.2012р вартість матеріальної шкоди, заподіяної при дорожньо-транспортній пригоді володільцю автомобіля Renault Kangoo, державний номер НОМЕР_1, становить 74 562,36 грн., та оскільки вартість матеріальної шкоди не може перевищувати його ринкової вартості автомобіля, яка складає 41 904,49 грн., вартість матеріальної шкоди експертом зазначено - 41 904,49 грн.

Судами попередніх інстанцій не досліджувалось питання щодо економічної необґрунтованості ремонту, згоди/незгоди власника автомобіля з визнанням транспортного засобу фізично знищеним, та не досліджено питання щодо права на залишки транспортного засобу при згоді власника з визнанням транспортного засобу фізично знищеним.

Крім того, судами попередніх інстанцій при стягненні страхового відшкодування не враховано, що відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 14.10.2012р. передбачена франшиза у розмірі 500,00 грн.

Враховуючи викладене, висновки судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 41 904,49 грн. є передчасними. Тому стягнення з відповідача інфляційних, 3% річних та пені у розмірі, зазначеному в позові, є також передчасними.

7. Висновки суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги та дії, які повинен виконати суд першої інстанції при новому розгляді

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Постановлені у справі рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду, вказаним вимогам не відповідають.

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з'ясувати дійсні обставини справи перешкоджає ухвалити нове рішення, а тому справу слід передати на новий розгляд суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін, зокрема, дослідити питання щодо економічної необґрунтованості ремонту, згоди/незгоди власника автомобіля з визнанням транспортного засобу фізично знищеним, та не досліджено питання щодо права на залишки транспортного засобу при згоді власника з визнанням транспортного засобу фізично знищеним, визначити розмір страхового відшкодування відповідно до вимог ст. 30 Закону, з урахуванням Полісу № АА/7660401 і, в залежності від встановленого та відповідно з чинним законодавством, прийняти відповідне рішення.

8. Судові витрати

З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню підлягає частково, а справа має бути направлена на нових розгляд, згідно зі ст. 129 ГПК України, розподіл судових витрат зі справи, у тому числі і сум судового збору за подання скарги про перегляд рішення в апеляційному та в касаційному порядку, має здійснити господарський суд, який прийматиме рішення по суті спору, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 01.06.2017р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017р. у справі №910/7200/17 скасувати.

Справу №910/7200/17 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Суддя В. І. Студенець

Суддя І. В. Ткач