open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 808/327/17
Моніторити
Постанова /18.04.2018/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /11.04.2018/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /06.02.2018/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /28.08.2017/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /20.07.2017/ Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /06.07.2017/ Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /06.07.2017/ Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /19.05.2017/ Запорізький окружний адміністративний суд Запорізький окружний адміністративний суд Постанова /15.05.2017/ Запорізький окружний адміністративний суд Запорізький окружний адміністративний суд Постанова /15.05.2017/ Запорізький окружний адміністративний суд Запорізький окружний адміністративний суд Ухвала суду /15.05.2017/ Запорізький окружний адміністративний суд Запорізький окружний адміністративний суд Ухвала суду /27.03.2017/ Запорізький окружний адміністративний суд Запорізький окружний адміністративний суд Ухвала суду /27.03.2017/ Запорізький окружний адміністративний суд Запорізький окружний адміністративний суд Ухвала суду /01.03.2017/ Запорізький окружний адміністративний суд Запорізький окружний адміністративний суд Ухвала суду /01.03.2017/ Запорізький окружний адміністративний суд Запорізький окружний адміністративний суд Ухвала суду /07.02.2017/ Запорізький окружний адміністративний суд Запорізький окружний адміністративний суд Ухвала суду /27.01.2017/ Запорізький окружний адміністративний суд Запорізький окружний адміністративний суд
Це рішення містить правові висновки
Це рішення містить правові висновки
emblem
Це рішення містить правові висновки Справа № 808/327/17
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Постанова /18.04.2018/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /11.04.2018/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /06.02.2018/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /28.08.2017/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /20.07.2017/ Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /06.07.2017/ Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /06.07.2017/ Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /19.05.2017/ Запорізький окружний адміністративний суд Запорізький окружний адміністративний суд Постанова /15.05.2017/ Запорізький окружний адміністративний суд Запорізький окружний адміністративний суд Постанова /15.05.2017/ Запорізький окружний адміністративний суд Запорізький окружний адміністративний суд Ухвала суду /15.05.2017/ Запорізький окружний адміністративний суд Запорізький окружний адміністративний суд Ухвала суду /27.03.2017/ Запорізький окружний адміністративний суд Запорізький окружний адміністративний суд Ухвала суду /27.03.2017/ Запорізький окружний адміністративний суд Запорізький окружний адміністративний суд Ухвала суду /01.03.2017/ Запорізький окружний адміністративний суд Запорізький окружний адміністративний суд Ухвала суду /01.03.2017/ Запорізький окружний адміністративний суд Запорізький окружний адміністративний суд Ухвала суду /07.02.2017/ Запорізький окружний адміністративний суд Запорізький окружний адміністративний суд Ухвала суду /27.01.2017/ Запорізький окружний адміністративний суд Запорізький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 квітня 2018 року

Київ

справа №808/327/17

провадження №К/9901/15269/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т.Г.,

розглянувши у письмовому провадженні в касаційній інстанції справу № 808/327/17

за позовом ОСОБА_1 до Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області про визнання розпоряджень незаконними та їх скасування, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 травня 2017 року, прийняту у складі головуючого судді - Прасова О.О., та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Кругового О.О., суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

в с т а н о в и в :

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом в якому просила:

визнати розпорядження №184-к від 26 грудня 2016 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання службових обов'язків, пов'язаних з грубим порушенням чинного законодавства та перевищення службових повноважень у виді звільнення з посади державної служби, незаконним та скасувати його;

визнати розпорядження №185-к від 27 грудня 2016 року про звільнення позивача з посади начальника служби у справах дітей районної державної адміністрації Запорізької області з 27 грудня 2016 року незаконним та скасувати його;

поновити позивача на посаду начальника служби у справах дітей районної державної адміністрації Запорізької області з 27 грудня 2016 року;

стягнути з Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області на користь позивача заробітну плату за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 27 грудня 2016 року по день поновлення на посаді.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначала, що Розпорядженням голови Мелітопольської РДА Запорізької області за №184-к від 26 грудня 2016 року позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання службових обов'язків, пов'язаних з грубим порушенням чинного законодавства та перевищенням службових повноважень з застосуванням дисциплінарного стягнення - звільнення з посади державної служби.

Розпорядженням голови Мелітопольської РДА Запорізької області за №185-к від 27 грудня 2016 року позивача звільнено з посади начальника служби у справах дітей районної державної адміністрації Запорізької області за вчинений дисциплінарний проступок на підставі пункту 4 статті 87 Закону України "Про державну службу".

Вказані Розпорядження голови Мелітопольської РДА Запорізької області №184-к від 26 грудня 2016 року, №185-к від 27 грудня 2016 року позивач вважає незаконними, посилаючись на пункт18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів". Наполягає на тому, що при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність закону.

Позивач вважає, що у Розпорядженні за №184-к від 26 грудня 2016 року у порушення вимог статей 69, 71, 73 Закону України "Про державну службу", а також постанови Кабінету Міністрів України № 905 від 08 жовтня 2008 року "Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей" не зазначено в чому саме полягає неналежне виконання нею службових обов'язків, та в чому полягає перевищення ОСОБА_1 службових обов'язків та які саме норми чинного законодавства було нею порушено та відносно яких обставин.

На думку позивача, у порушення статей 66-69 Закону України "Про державну службу" не враховано характер проступку, ступінь вини та тяжкість дисциплінарного проступку, заподіяна ним шкода та обставини, за яких вчинено проступок і попередня робота працівника, у той час як звільнення з посади є винятком дисциплінарного стягнення, і може бути застосовано лише у разі дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1,3,7,9-11, 13, 14 частини 2 статті 65 Закону України "Про державну службу".

Позивач зазначала, що нею правомірно, у спосіб визначений законодавством, було ініційоване питання щодо роз'єднання рідних сестер та брата, оскільки пара, яка виявила бажання усиновити дітей не побажала всиновлювати ОСОБА_2, яка мала вади здоров'я. Відтак, роз'єднання дітей мало на меті забезпечення інтересів дітей та не суперечило чинному законодавству.

У зв'язку з тим, що на думку позивача, вона не скоювала дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення з посади у відповідності до вимог частини 4 статті 87 Закону України "Про державну службу", звільнення з цих підстав є незаконним. Крім того, у розпорядженні про звільнення позивача з посади також не зазначено за який проступок ОСОБА_1 звільнено та в чому він полягає, що також, на думку позивача, свідчить про його незаконність.

Вважає, що звільнення відбулось із порушенням норм чинного законодавства, наказ про звільнення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а позивач підлягає поновленню на посаді із виплатою грошової компенсації за час вимушеного прогулу, відтак для захисту своїх прав звернулась до суду.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2017 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги зазначала, що у оскаржуваному Розпорядженні №184-к від 26 грудня 2016 року не зазначено в чому саме полягає неналежне виконання позивачем службових обов'язків та в чому полягає перевищення ОСОБА_1 службових обов'язків.

Висновок судів, що позивач одноосібно вирішила долю малолітніх сестер та брата, прийнявши рішення про їх роз'єднання не відповідає дійсності, оскільки рішення, на підставі якого підписане повідомлення про можливість роз'єднання малолітніх дітей, підписано заступником голови райдержадміністрації та скріплено печаткою у відповідності до вимог Закону, тому за роз'єднання дітей має відповідати не позивач, а посадові особи, що приймали відповідне рішення.

Звертала увагу, що звільнення ОСОБА_1 відбулось із порушенням норм чинного законодавства, наказ про звільнення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а позивач підлягає поновленню на посаді із виплатою грошової компенсації за час вимушеного прогулу.

Водночас, відповідач, у запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. Просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19 жовтня 2016 року Службою у справах дітей було проведено тематичну перевірку служби у справах Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області з питань усиновлення, за результатами якої складено довідку.

Відповідно Довідки «Про перевірку діяльності служби у справах дітей Мелітопольської районної державної адміністрації з питань усиновлення», складеної 19 жовтня 2016 року, головним спеціалістом сектору опіки, піклування та усиновлення Служби у справах дітей, встановлено, що районна служба є самостійним підрозділом, який є підзвітним і підконтрольним голові райдержадміністрації та службі облдержадміністрації.

Відповідальною особою за роботу з усиновлення є начальник, який здійснює координацію та контроль в службі. Таким чином, ОСОБА_1 особисто веде облік дітей, які можуть бути усиновлені (станом на 19 жовтня 2016 року на місцевому обліку з усиновлення перебуває 22 дитини).

Відповідно до пункту 7 постанови КМУ № 905 та на підставі відповідних документів на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, взяття дітей на місцевий облік зазначається у Книзі обліку дітей, які можуть бути усиновлені (книгу оформлено відповідно до додатку 1 із змінами, внесеними до Порядку, зазначено дату, коли розпочато книгу - 31 січня 2011 року, прошнуровано), однак, у період із 23 грудня 2015 року до 18 липня 2016 року за порядком від №№264 до 268 запис про дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 відсутній, за умови, що цих дітей за порядком від №№57-59 зазначено у книзі обліку усиновлених дітей, за умовами проживання і виховання яких здійснюється нагляд (прошито та пронумеровано відповідно).

25 жовтня 2016 року Службою у справах дітей Запорізької ОДА було складено та направлено до Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області лист «Про грубе порушення законодавства щодо усиновлення дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування». Оскільки, в ході тематичної перевірки проведеної 19 жовтня 2016 року було з'ясовано, що в книзі обліку усиновлених дітей, за умовами проживання яких здійснюється нагляд, зазначено таких: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_3, однак, у книзі обліку дітей, які можуть бути усиновлені (розпочато 31 січня 2011 року) запис про них відсутній.

Також, в листі зазначено, що відбулась перевірка документів, які зберігаються у справах на зазначених вище дітей. З'ясовано, що на підставі позовної заяви органу опіки та піклування Мелітопольської районної державної адміністрації матір дітей - ОСОБА_11 ОСОБА_5 було позбавлено батьківських прав Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області (рішення від 15 березня 2016 року). За усною інформацією, яку підтверджено головним спеціалістом із профілактичної роботи - ОСОБА_6, зазначені малолітні на обліку дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах, не перебували.

Таким чином, перевіркою з'ясовано, що районною службою порушено виконання наказу Мінсоцполітики України від 20 січня 2014 року №27 "Про порядок ведення службами у справах дітей обліку дітей, що опинилися у складних життєвих обставинах" та не було проведено відповідну профілактичну роботу з сім'єю.

В ході проведення перевірки інших документів з'ясовано, що 25 квітня 2016 року розпорядженням Мелітопольської районної державної адміністрації ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було надано статус дітей, позбавлених батьківського піклування. У цей же день (25 квітня 2016 року) сім'ї, яка перебувала на обліку кандидатів в усиновлювачі, було видано направлення для знайомства з дітьми ОСОБА_7 та ОСОБА_8, за результатами якого було складено акт КЗ "Мирненський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей" ЗОР. Однак, сім'ю на облік кандидатів було поставлено 01 квітня 2016 року, як таких, що виявили бажання усиновити одну дитину (але не двох), віком від 2 місяців до 5 років.

Відповідно до протоколу засідання районної комісії з питань захисту прав дитини райдержадміністрації від 27 квітня 2016 року о 10.00 було розглянуто питання щодо надання згоди на роз'єднання рідного брата ОСОБА_7 та рідної сестри ОСОБА_8 з рідною сестрою ОСОБА_9.

Відповідно до документа райдержадміністрації від 27 квітня 2016 року №846-У "Повідомлення про надання згоди на роз'єднання братів та сестер" було надано згоду на роз'єднання рідних брата та сестри з сестрою, але чітко не визначені умови, причини, підстави та обставини, що мають істотне значення, через які діти можуть бути роз'єднані.

13 травня 2016 року відбулося знайомство іншої сім'ї, яка перебувала з 11 травня 2016 року на обліку кандидатів в усиновлювачі, з дитиною ОСОБА_9, про що складено акт КУ "Запорізький ОСБД "Сонечко" ЗОР.

Таким чином, під час проведення тематичної перевірки встановлено, що районною службою не було вжито заходів для забезпечення спільного проживання і виховання рідних дітей в сім'ї родичів, які мають переважне перед іншими право на усиновлення, або осіб, що виявили бажання усиновити кількох дітей, які є братами та сестрами.

Зважаючи на викладене, Служба у справах дітей Запорізької ОДА звернулась до Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області з листом, в якому просила провести службове розслідування щодо зазначених вище фактів, які є грубим порушенням законодавства про усиновлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування та надати копію розпорядчого документа про притягнення до відповідальності винних осіб.

Розпорядженням голови Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області по особовому складу від 26 жовтня 2016 року №129-К «Про проведення службового розслідування» на підставі листа Служби у справах дітей Запорізької ОДА від 25 жовтня 2016 року та з метою перевірки фактів порушень чинного законодавства під час здійснення перевірки 19 жовтня 2016 року, доручено дисциплінарній комісії РДА з 26 жовтня 2016 року по 11 листопада 2016 року провести службове розслідування, для перевірки фактів порушень чинного законодавства начальником служби у справах дітей РДА ОСОБА_1 За результатами проведеного розслідування скласти висновок. Про результати розслідування письмово повідомити письмово Службу у справах дітей Запорізької ОДА.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з висновку дисциплінарної комісії, за наслідками службового розслідування комісія дійшла висновку про наявність у діях державного службовця ОСОБА_1 дисциплінарного проступку та підстав для її притягнення до дисциплінарної відповідальності із застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади.

Відповідно до Подання дисциплінарної комісії Мелітопольської РДА, керуючись статтями 65-69, 71-77 Закону України «Про державну службу» дисциплінарна комісія РДА рекомендувала застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби.

Розпорядженням голови Мелітопольської РДА від 26 грудня 2016 року №184-К, притягнуто ОСОБА_1, начальника служби у справах дітей РДА за неналежне виконання службових обов'язків, пов'язаних з грубим порушенням чинного законодавства та перевищення службових повноважень до дисциплінарної відповідальності з застосуванням дисциплінарного стягнення - звільнення з посади державної служби.

Розпорядженням голови Мелітопольської РДА від 27 грудня 2016 року №185-К, звільнено 27 грудня 2016 року ОСОБА_1 з посади начальника служби дітей державної адміністрації за вчинений дисциплінарний проступок пункт 4 статті 87 Закону України «Про державну службу».

Вважаючи зазначені розпорядження голови Мелітопольської РДА від 26 грудня 2016 року №184-К та від 27 грудня 2016 року №185-К протиправними, позивач звернулась до суду з адміністративним позовом у даній справі.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач, як посадова особа, яка особисто готує документи для усиновлення дітей та координує роботу районної служби у справах дітей в цілому припустилась грубих порушень вимог норм чинного законодавства, що підтверджено висновками службового розслідування, відтак, позивача було правомірно та обґрунтовано звільнено з посади державної служби.

Верховний Суд погоджується з такими висновками суду першої та апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 65 Закону України «Про державну службу», підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Частина 2 статті 65 цього Закону містить перелік дисциплінарних поступків, що можуть бути підставою для звільнення зі служби, серед яких: порушення Присяги державного службовця, що шкодять авторитету державної служби; невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення.

Частиною 1 статті 66 Закону України "Про державну службу" зазначено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Відповідно частини 5 статті 66 Закону України "Про державну службу" звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.

Як вбачається з висновку службового розслідування, до позивача рекомендовано застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з посади державної служби за перевищення службових повноважень.

Враховуючи той факт, що перевищення службових повноважень - вид дисциплінарного стягнення, передбачений пунктом 7 частиною 2 статті 65 Закону України «Про державну службу», необхідно зазначити, що в разі доведення, що державним службовцем вчинено такий дисциплінарний проступок до нього може бути застосований крайній захід дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення відповідно до приписів частини 5 статті 66 Закону України «Про державну службу».

Відповідно до приписів статті 71 Закону України «Про державну службу», з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування. У разі невиконання або неналежного виконання посадових обов'язків державним службовцем, перевищення повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну шкоду фізичній чи юридичній особі, державі або територіальній громаді, службове розслідування проводиться обов'язково.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року затверджено Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, згідно пункту 1 Порядку, стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування може бути проведено службове розслідування: у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян.

Відповідно до розпорядження голови районної державної адміністрації від 15 червня 2016 року №75-к "Про створення дисциплінарної комісії Мелітопольської районної державної адміністрації" дисциплінарна комісія Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області провела службове розслідування щодо перевірки фактів порушень чинного законодавства про усиновлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, виявлених 19 жовтня 2016 року Службою у справах дітей Запорізької обласної державної адміністрації, під час здійснення перевірки та з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого проступку начальником служби у справах дітей районної державної адміністрації ОСОБА_1 та встановила наступне.

Матеріалами перевірки встановлено, що начальник служби у справах дітей райдержадміністрації ОСОБА_1 здійснює особисто облік дітей, які можуть бути усиновлені, тобто місцевий облік. Однак, в Книзі обліку дітей, які можуть бути усиновлені, відсутній запис про дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6.

Вказані діти зазначені у книзі обліку усиновлених дітей. Таким чином, начальником служби у справах дітей порушені вимоги Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою КМ України від 08 жовтня 2008 року №905 "Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей".

Питання визначення форми влаштування дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування розглядаються комісіями питань захисту прав дитини, як зазначено в постанові Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року №866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини". Це питання не розглядалося на засіданні районної комісії.

Пункт 74 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей встановлює, що роз'єднання братів і сестер, що перебувають на обліку дітей, які можуть бути усиновлені, не допускається.

Однак, протокольним рішенням засідання районної комісії з питань захисту прав дитини райдержадміністрації від 27 квітня 2016 року було надано згоду на роз'єднання рідних брата та сестри з сестрою.

В ході службового розслідування встановлено, що засідання районної комісії не проводилося. Начальником служби у справах дітей одноосібно вирішено питання роз'єднання дітей, був підготовлений протокол засідання районної комісії і поданий на підпис. В повідомленні про надання згоди на роз'єднання від 27 квітня 2016 року № 846-У, начальником служби чітко не визначено умови, причини, підстави та обставини, що мають істотне значення, через які діти можуть бути роз'єднані.

Таким чином, начальником служби не вжито належних заходів для встановлення родичів дітей та забезпечення спільного проживання і виховання рідних дітей в сім'ї родичів, які мають переважне перед іншими право на усиновлення, або осіб, що виявили бажання усиновити кількох дітей, які є братами та сестрами.

На підставі вищенаведеного, комісія дійшла висновку, що начальник служби у справах дітей райдержадміністрації ОСОБА_1 грубо порушила законодавство про усиновлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених піклування.

26 жовтня 2016 року ОСОБА_1, начальник служби у справах дітей райдержадміністрації, надала письмове пояснення дисциплінарній комісії про факти порушень законодавства, які виявлені перевіркою. Однак, обґрунтованого пояснення своїм діям ОСОБА_1 не надала. На підставі вищенаведеного, дисциплінарна комісія прийшла висновку, що державний службовець ОСОБА_1 допустила протиправні винні дії, що є підставами для притягнення її до дисциплінарної відповідальності, а саме, грубе порушення законодавства та перевищення службових повноважень.

Відповідно до пункту 74 "Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей", затвердженого 08 жовтня 2008 року Постановою Кабінету Міністрів України №905, зазначено, що роз'єднання братів і сестер, що перебувають на обліку дітей, які можуть бути усиновлені, не допускається. В окремих випадках, за умови, що вичерпані усі можливості влаштування братів і сестер на виховання в одну сім'ю, районна, районна у місті Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті ради за місцем перебування дитини на місцевому обліку може надати згоду на роз'єднання братів і сестер при усиновленні в разі: коли один з братів, сестер страждає на тяжке захворювання, що вимагає спеціального догляду за дитиною; усиновлення дитини, яка виховується в дитячому або іншому закладі, в той час, як її брати, сестри проживають в сім'ях громадян України; наявності інших обставин, що унеможливлюють влаштування дітей на виховання в одну сім'ю. Роз'єднання братів і сестер у зв'язку з відмовою кандидатів в усиновлювачі від усиновлення будь-кого з них не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 210 Сімейного кодексу України, якщо на обліку для можливого усиновлення перебувають рідні брати та сестри, вони не можуть бути роз'єднані при їх усиновленні. За наявності обставин, що мають істотне значення, суд за згодою органу опіки та піклування може постановити рішення про усиновлення когось із них або усиновлення їх різними особами.

Як передбачено частиною 1 статті 213 Сімейного кодексу України, за наявності кількох осіб, які виявили бажання усиновити одну і ту ж дитину, переважне право на її усиновлення має громадянин України: 1) в сім'ї якого виховується дитина; 2) який є чоловіком матері, дружиною батька дитини, яка усиновлюється; 3) який усиновлює кількох дітей, які є братами, сестрами; 4) який є родичем дитини.

У пункті 35 "Порядку провадження органами опіки, піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини", затвердженого 24 вересня 2008 року постановою Кабінету Міністрів України №866, зазначено, що під час визначення форми влаштування в інтересах дитини мають бути враховані обставини, за яких дитина втратила батьківське піклування, її життєвий шлях, родинні зв'язки, наявність братів і сестер, контакти із соціальним оточенням, стан здоров'я, освіта, інші потреби".

Відповідно до пункту 36 "Порядку провадження органами опіки, піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини" рідні брати і сестри не можуть бути роз'єднані під час влаштування. У разі неможливості влаштувати їх разом через стан здоров'я одного з братів/сестер опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, керівники закладів зобов'язані забезпечити постійні контакти між дітьми, в тому числі періодичні зустрічі, листування, телефонні розмови, обмін фотокартками тощо. Якщо за віком або станом здоров'я дитина не може самостійно писати, повідомлення від її імені та з її слів пишуть особи, які здійснюють догляд за дитиною. Періодичність зустрічей встановлюється залежно від обставин перебування дітей, але не рідше ніж два рази на рік.

Як передбачено частиною 1 статті 10 Європейської конвенції про усиновлення дітей (переглянутої) від 27 листопада 2008 року, ратифікованої 15 лютого 2011 року Законом України №3017-VI, компетентний орган приймає рішення про усиновлення лише після належного попереднього встановлення обставин стосовно усиновлювача, дитини та її сім'ї. Під час такого встановлення обставин і після цього дані можуть збиратися, оброблятися й розповсюджуватися лише відповідно до правил, які стосуються професійної конфіденційності й захисту персональних даних.

Пунктом 13 "Положення про районну комісію з питань захисту прав дитини", затвердженого 15 грудня 2008 року Розпорядженням голови Мелітопольської РДА Запорізької області №1153, зазначено, що організаційне забезпечення діяльності комісії здійснюється службою у справах дітей.

Таким чином, саме позивач відповідно до своїх посадових повноважень є особою, відповідальною за оформлення документів щодо усиновлення дітей сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, повинна була ретельно дослідити родинні зв'язки ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9, встановити всіх осіб, які можуть взяти участь в усиновленні цих дітей, дослідити факт наявності або відсутності встановлених законом обставин для роз'єднання рідних брата та сестер.

Як вже зазначалось, згідно пункту 74 "Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей" роз'єднання рідних братів та сестер допускається чинним законодавством лише в разі, якщо вичерпані усі можливості влаштування братів і сестер на виховання в одну сім'ю.

Структура даної норми вказує на те, що ініціюванню процедури роз'єднання рідних братів та сестер має передувати низка дій по влаштуванню дітей в одну родину, та в разі якщо всі можливості влаштування дітей в одну родину вичерпані дітей може бути роз'єднано.

Факт відмови однієї пари усиновити трьох дітей ОСОБА_9 не свідчить, що вичерпаними є всі допустимі можливості влаштування дітей в одну сім'ю. Виходячи з обставин справи, враховуючи відсутність фактів на підтвердження вжиття посадовими особами інших заходів для забезпечення влаштування дітей в одну родину, крім запропонування усиновлення трьох дітей одній сім'ї, суди попередніх інстанцій прийшли обґрунтованого висновку, що в цьому випадку взагалі були відсутні підстави для роз'єднання дітей ОСОБА_9, а позивач діяла з перевищенням власних повноважень.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 мають тітку - ОСОБА_10 (сестру ОСОБА_7, позбавлену Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 15 березня 2016 року батьківських прав).

ОСОБА_10 рідна тітка дітей, яка постійно проживає в Ізраїлі, зверталась до позивача з метою усиновлення дітей, однак, на момент звернення, вони вже були усиновлені різними родинами.

Відтак, при всіх рівних умовах ОСОБА_10 відповідно до частини 1 статті 213 Сімейного кодексу України мала переважне право на усиновлення ОСОБА_7, удочеріння ОСОБА_8 і ОСОБА_9 без роз'єднання дітей.

Отже, передчасне та безпідставне роз'єднання дітей та усиновлення їх різними родинами, призвели до порушення законних інтересів дітей, та позбавило ОСОБА_10 переважного права на усиновлення дітей - своїх рідних племінників.

Особи, винні в порушенні законодавства щодо дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа несуть відповідальність відповідно до статті 40 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування".

Згідно з частиною 1 статті 67 Закону України "Про державну службу" дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.

Як зазначено у частині 4 статті 67 Закону України "Про державну службу", обставинами, що обтяжують відповідальність державного службовця, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або токсичних засобів; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно, до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого державного службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення щодо нього; 4) вчинення проступку умисно з мотивів неповаги до держави і суспільства, прав і свобод людини, окремих соціальних груп; 5) настання тяжких наслідків або заподіяння збитків внаслідок вчинення дисциплінарного проступку.

Оскільки, відповідно до пункту 9 "Положення про службу у справах дітей Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області", затвердженого 11 липня 2016 року Розпорядженням голови Мелітопольської РДА Запорізької області, підготовкою документів для проведення процедури усиновлення займається начальник служби, то відповідачем вірно визначено відповідальність ОСОБА_1 за порушення законодавства України відносно дітей - ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9.

Відповідно до пункту 11 "Положення про службу у справах дітей Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області" Службу очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади головою Мелітопольської РДА Запорізької області.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" зазначено, що керівники структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій очолюють відповідні підрозділи і несуть персональну відповідальність перед головами відповідних державних адміністрацій за виконання покладених на ці підрозділи завдань.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що позивач, як посадова особа, яка особисто готує документи для усиновлення дітей та координує роботу районної служби у справах дітей в цілому припустилась грубих порушень вимог норм чинного законодавства, що підтверджено висновками службового розслідування.

У зв'язку з чим, судами не встановлено порушень законодавства при прийнятті Головою Мелітопольської РДА Запорізької області спірних розпоряджень: №124-к від 26 жовтня 2016 року "Про накладення дисциплінарного стягнення" та №185-к від 27 грудня 2016 року "Про звільнення з посади ОСОБА_1.".

Суди попередніх інстанцій прийшли обґрунтованого висновку, що оскаржувані розпорядження прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства, а звільнення позивача з посади державної служби також є законним та обґрунтованим, з огляду на що, підстави для задоволення позовних вимог - відсутні.

Верховний Суд погоджується з таким висновком судів першої та апеляційної інстанції і вважає його таким, що зроблений на підставі правильно застосованих норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги такого висновку не спростовують.

За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною третьою статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Частиною першою статті 350 цього ж Кодексу закріплено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки судами першої та апеляційної інстанції не допущено неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, підстави для скасування відсутні, а тому касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 травня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2017 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

Т.Г. Стрелець

Джерело: ЄДРСР 73532686
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку