ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 914/806/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників справи касаційну скаргу Фірми Агробуд "Давидів" у формі товариства з обмеженою відповідальністю

на рішення господарського суду Львівської області від 10.07.2017

(суддя - Фартушок Т.Б.)

та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.10.2017

(колегія суддів: Глушко Н.А. - головуючий, Данко Л.С., Орищин Г.В.)

за позовом Фірми Агробуд "Давидів" у формі товариства з обмеженою відповідальністю

до Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго"

про відшкодування шкоди у розмірі 419 647,06 грн, -

ВСТАНОВИВ:

1. Фірма Агробуд «Давидів» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (далі в тексті - Позивач) звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» (далі в тексті - Відповідач) про відшкодування шкоди.

2. Ухвалою Господарського суду Львівської області у справі № 914/806/17 від 27.04.2017 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні.

Короткий зміст позовних вимог та рішень судів першої і апеляційної інстанції за наслідками розгляду позовної заяви

3. Позов обґрунтований наступним:

3.1. Адміністративною колегією Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у п.2 резолютивної частини рішення від 14.11.2014р. №82 р/к у справі №1-02-47/2014 визнано, що Публічне акціонерне товариство "Львівобленерго" вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а саме зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом (необґрунтовано проведено донарахування вартості та обсягу електричної енергії споживачу ТзОВ "Агробуд "Давидів", що суперечить вимогам Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією), що може призвести до ущемлення інтересів споживачів які були б неможливими за умовами існування значної конкуренції на ринку (частина 1 статті 13 названого Закону).

3.2. Пунктом 3 резолютивної частини зазначеного рішення зобов'язано ПАТ "Львівобленерго" усунути порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке назване у пункті 2 резолютивної частини рішення.

3.3. Рішенням господарського суду Львівської області від 17.05.2016 у справі №914/1196/15 за позовом Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до ПАТ "Львівобленерго" про стягнення штрафу та пені у сумі 135 320,00 грн. і зобов'язання виконати рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.11.2014 № 82/р/к в задоволенні позовних вимог ЛОТВ АМКУ відмовлено.

3.4. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 рішення господарського суду Львівської області від 17.05.2016 у справі №914/1196/15 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено, постановлено зобов'язати ПАТ "Львівобленерго" виконати рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.11.2014 №82р/к; вирішено стягнути з ПАТ "Львівобленерго" в дохід бюджету 68 000,00 грн. штрафу та 67 320,00 грн. пені; стягнуто з ПАТ "Львівобленерго" на користь Державного бюджету України 2 029,80 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 2 232,78 грн. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

3.5. Постановою Вищого господарського суду України від 20.12.2016 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 у справі №914/1196/15 залишено без змін.

3.6. З підстав наведеного, враховуючи встановлене Рішенням Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.11.2014 №82 р/к у справі №1-02-47/2014 порушення Відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції, керуючись ч.2 ст.55 Закону України "Про захист економічної конкуренції" Позивач зазначає про наявність правових підстав для стягнення з Відповідача 419 647,06грн. шкоди.

4. Рішенням господарського суду Львівської області від 10.07.2017 в позові відмовлено повністю.

5. Зазначене рішення суду першої інстанції обґрунтоване наступним:

5.1. Суд першої інстанції дійшов до висновку, що Рішення Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.11.2014 №82 р/к у справі №1-02-47/2014 не має преюдиціального значення для вирішення даного спору в частині факту завдання шкоди Позивачеві та стосовно її розміру; крім того суд зазначає про відсутність протиправної поведінки Відповідача у заподіянні зазначеної Позивачем шкоди та наявності вини в цьому у Відповідача з огляду на наступне.

5.2. Рішенням господарського суду Львівської області від 12.05.2015 у справі №914/3525/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуд Давидів" про стягнення 209823,53грн. (за рішенням ПАТ «Львівобленерго», оформленим протоколом засідання комісії Пустомитівського РЕМ по розгляду актів про порушення ПКЕЕ від 21.08.2014 року №655), яке залишено в силі постановою Вищого господарського суду України від 05.11.2015 у справі №914/3525/14, позов задоволено повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуд Давидів" на користь Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" 209823,53грн. недоврахованої електричної енергії.

5.3. З наведеного у рішенні суду першої інстанції зроблено висновок, що рішення господарського суду Львівської області від 12.05.2015 у справі №914/3525/14 набрало законної сили, та, у відповідності до приписів частини п'ятої статті 124 Конституції України та ст. 115 ГПК України, є обов'язковим до виконання на всій території України.

5.4. Рішенням господарського суду Львівської області від 12.05.2015 у справі №914/3525/14, серед іншого, встановлено правомірність вимог Відповідача щодо стягнення з Позивача 209823,53 грн недоврахованої електричної енергії.

5.5. Суд першої інстанції встановив, що після набрання рішенням господарського суду Львівської області у справі №914/1196/15 законної сили (постанова ЛАГС від 11.10.2016) Позивач не скористався своїм правом на перегляд рішення господарського суду Львівської області у справі №914/3525/14 за нововиявленими обставинами.

5.6. Враховуючи вищенаведене, в тому числі відсутність протиправної поведінки, вини Відповідача, беручи до уваги обов'язковий характер рішення суду, яке набрало законної сили та є виконаним, суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність правових підстав до задоволення позову, а відтак, в позові слід відмовити.

6. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 рішення господарського суду Львівської області від 10.07.2017 у справі № 914/806/17 залишено без змін.

7. У зазначеній постанові суду апеляційної інстанції колегія суддів погодилася з висновками суду першої інстанції, які викладені у рішенні від 10.07.2017 та зазначила, що обов'язковість та правомірність сплати Позивачем Відповідачеві 209 823,53грн., про стягнення подвійного розміру якої Позивач заявляє позовні вимоги, встановлена рішенням суду, яке набрало законної сили, та не може вважатись збитками, заподіяними протиправною поведінкою Відповідача, оскільки правомірність заявлення таких вимог встановлено рішенням суду.

8. Суди попередніх інстанцій встановили, що платіжним дорученням від 27.11.2015 №344 Позивачем сплачено на користь Відповідача 209 823,65грн. Згідно протоколу засідання комісії відповідача №655 від 2014, Позивачу виставлявся рахунок за цим же номером 655 від 21.08.2014, який Позивачем добровільно не оплачено. Після набрання рішенням господарського суду Львівської області від 12.05.2015 у справі №914/3525/14 законної сили та встановлення законом обов'язковості його виконання, Відповідачем повторно виставлявся Позивачеві рахунок на сплату 209 823,53грн., який Позивачем оплачено.

9. Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що матеріалами справи підтверджується сплата Позивачем у добровільному порядку Відповідачу 209 823,53 грн на підставі рішення суду (після набрання рішенням законної сили (постанова ЛАГС від 11.10.2016)), отже відсутня вина Відповідача у заподіянні Позивачу збитків внаслідок протиправної поведінки останнього.

10. Рішення судів попередніх інстанцій обґрунтовані положеннями статей 13, 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції ", статей 1166, 1172 ЦК України, статті 124 Конституції України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

11. Позивач подав через Львівський апеляційний господарський суд касаційну скаргу у якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 10.07.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 у справі № 914/806/17 та прийняти нове рішення, згідно якого позов Фірми Агробуд "Давидів" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю задовольнити повністю.

12. В обґрунтування підстав для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення Позивач у своїй касаційній скарзі наступні доводи:

12.1. Суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення ч. 1 ст. 1166 ЦК України, ст. 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ст. 22 Закону України "Про антимонопольний комітет України".

12.2. Суди попередніх інстанцій неповно з'ясували обставини, що мають значення для вирішення справи.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

13. Від Відповідача до суду надійшов відзив на касаційну скаргу у якому Відповідач просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Позиція Верховного Суду

14. Ухвалою Верховного Суду від 09.02.2018 прийнято до розгляду касаційну скаргу Фірми Агробуд "Давидів" у формі товариства з обмеженою відповідальністю на рішення Господарського суду Львівської області від 10.07.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 у справі № 914/806/17 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

15. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Верховного Суду вважає, що касаційну скаргу потрібно залишити без задоволення а оскаржувані судові рішення - без змін виходячи з наступного.

16. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України (далі в тексті - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

17. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

18. Щодо доводу касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення ч. 1 ст. 1166 ЦК України, ст. 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ст. 22 Закону України "Про антимонопольний комітет України", колегія суддів зазначає наступне.

19. Відповідно до частини першої та пункту 1 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

20. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини (ст.1166 ЦК України).

21. Отже, позадоговірна (деліктна) цивільно-правова відповідальність настає за умови наявності складу правопорушення, що обов'язково має містити такі елементи, як: а) протиправність поведінки; б) шкоду; в) причинний зв'язок між ними; г) вину заподіювача шкоди.

22. Зазначені підстави є загальними та необхідними у всіх випадках, якщо інше не обумовлено законом, для стягнення шкоди поза договірними зобов'язаннями.

23. Суди попередніх інстанцій встановили, що рішенням господарського суду Львівської області від 12.05.2015 у справі №914/3525/14, серед іншого, встановлено правомірність вимог Відповідача щодо стягнення з Позивача 209823,53грн недоврахованої електричної енергії.

24. Згідно приписів ч. 2 ст. 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції" шкода, заподіяна порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченими пунктами 1, 2, 5, 10, 12, 18, 19 статті 50 цього Закону, відшкодовується особою, що вчинила порушення, у подвійному розмірі завданої шкоди.

25. Предметом позову у даній справі є відшкодування 419 647,06 грн шкоди, яка нарахована Позивачем на підставі ст. 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у зв'язку з встановленням Рішенням Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.11.2014 №82 р/к у справі №1-02-47/2014 порушення Відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції під час встановлення вартості недоврахованої електроенергії на суму 209 823, 53 грн, яку було стягнуто з Позивача.

26. При цьому суд зазначає, що пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

27. У справі "Желтяков проти України" (рішення від 09.09.2011) Європейський Суд з Прав Людини зазначив, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції, повинно тлумачитись в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав.

28. У справі "Брумареску проти Румунії" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на справедливий розгляд в суді, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, має тлумачитися у світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує, між іншим, верховенство права як частину спільної спадщини Договірних Сторін. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової певності, який вимагає, крім іншого, щоб у випадках, коли суди винесли остаточне рішення з якогось питання, їхнє рішення не підлягало сумніву.

29. Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням господарського суду Львівської області від 12.05.2015 у справі №914/3525/14, яке залишено в силі постановою Вищого господарського суду України від 05.11.2015, серед іншого, встановлено правомірність вимог Відповідача щодо стягнення з Позивача 209823,53 грн недоврахованої електричної енергії.

30. Відповідно положень ч. 1 ст. 4-5 ГПК України (редакція, яка була чинна станом на дату прийняття оскаржуваних судових рішень), господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

31. Колегія суддів керуючись принципом правової певності, беручи до уваги встановлену фактичну обставину справи про те, що рішенням господарського суду Львівської області від 12.05.2015 у справі №914/3525/14, яке залишено в силі постановою Вищого господарського суду України від 05.11.2015, серед іншого, встановлено правомірність вимог Відповідача щодо стягнення з Позивача 209823,53грн недоврахованої електричної енергії, дійшла до висновку про обґрунтованість позиції судів попередніх інстанцій про відсутність вини Відповідача у заподіянні Позивачу збитків внаслідок протиправної поведінки останнього.

32. Враховуючи приписи ст. 1166 ЦК України про те, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини, колегія суддів дійшла до висновку про необгрунтованість доводу касаційної скарги щодо того, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення ч. 1 ст. 1166 ЦК України, ст. 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ст. 22 Закону України "Про антимонопольний комітет України".

33. Щодо доводу касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій неповно з'ясували обставини, що мають значення для вирішення справи, колегія суддів зазначає наступне.

34. Зазначений довід обґрунтований тим, що суди не дослідили правовідносини між сторонами на підставі виставленого Відповідачем рахунку за активну енергію № 316511/113447-1 за листопад 2015.

35. Суди попередніх інстанцій встановили, що платіжним дорученням від 27.11.2015 №344 Позивачем сплачено на користь Відповідача 209 823,65грн. Згідно протоколу засідання комісії відповідача №655 від 2014, Позивачу виставлявся рахунок за цим же номером 655 від 21.08.2014, який Позивачем добровільно не оплачено. Після набрання рішенням господарського суду Львівської області від 12.05.2015 у справі №914/3525/14 законної сили та встановлення законом обов'язковості його виконання, Відповідачем повторно виставлявся Позивачеві рахунок на сплату 209 823,53грн., який Позивачем оплачено.

36. Вищевикладені фактичні обставини справи спростовують довід про те, що суди попередніх інстанцій неповно з'ясували обставини, що мають значення для вирішення справи.

37. Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла до висновку, що довід касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій неповно з'ясували обставини, що мають значення для вирішення справи спрямований на додаткову перевірку доказів, що відповідно положень ст. 300 ГПК України, виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

38. Згідно приписів ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

39. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

40. Колегія суддів під час перегляду рішення господарського суду Львівської області від 10.07.2017 та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 у справі № 914/806/17 в касаційному порядку не знайшла фундаментальних порушень норм матеріального та процесуального права судами попередніх інстанцій.

41. За таких обставин касаційна скарга Фірми Агробуд "Давидів" у формі товариства з обмеженою відповідальністю підлягає залишенню без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 10.07.2017 та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 у справі № 914/806/17 - без змін.

42. Оскільки касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, судовий збір за подання касаційної скарги покладається на Фірму Агробуд "Давидів" у формі товариства з обмеженою відповідальністю.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Фірми Агробуд "Давидів" у формі товариства з обмеженою відповідальністю на рішення господарського суду Львівської області від 10.07.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 у справі № 914/806/17 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 10.07.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 у справі № 914/806/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.В. Білоус

Н.Г. Ткаченко