open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2018 року

Київ

справа №9901/17/17

адміністративне провадження №П/9901/17/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

головуючого судді Смоковича М.І.,

суддів: Бевзенка В.М., Білоуса О.В., Шарапи В.М., Стрелець Т.Г.,

за участі:

секретаря судового засідання Гулової О.І.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача Мишковець О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправним і скасування указу, встановлення компетенції (повноважень) на видання спірного указу,

в с т а н о в и в:

22 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Президента України з такими вимогами:

визнати протиправним і скасувати Указ Президента України від 22 листопада 2017 року № 386/2017 «Про призначення ОСОБА_3 Директором Державного бюро розслідувань» (далі також - Указ);

встановити відсутність компетенції (повноважень) Президента України видавати укази про призначення на посаду Директора Державного бюро розслідувань.

Також у позовній заяві ОСОБА_1 просить внести до Конституційного Суду України подання щодо конституційності частини першої статті 11 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» та конституційності Указу Президента України від 22 листопада 2017 року № 386/2017 «Про призначення ОСОБА_3 Директором Державного бюро розслідувань».

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив про те, що 5 грудня 2016 року Комісія з проведення конкурсу на зайняття посад Директора Державного бюро розслідувань, його заступників, директорів територіальних органів та керівників підрозділів центрального апарату Державного бюро розслідувань (далі - Конкурсна комісія) прийняла рішення про недопущення ОСОБА_1 до участі у наступних етапах конкурсу, про що складено протокол № 30 від 5 грудня 2016 року. Надалі Конкурсна комісія внесла подання Прем'єр-міністру України про призначення на посаду Директора Державного бюро розслідувань ОСОБА_3. Своєю чергою Прем'єр-міністр України вніс відповідне подання Президенту України, за Указом якого ОСОБА_3 призначено Директором Державного бюро розслідувань. З посиланням на положення статті 106 Конституції України ОСОБА_1 зазначив про те, що положення статті 11 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», на підставі якої прийнято оскаржений Указ, не відповідають вказаній вище статті Основного Закону, яка містить вичерпний перелік повноважень Президента України, у межах яких він видає обов'язкові до виконання на території України укази і розпорядження.

Позаяк за статтею 106 Конституції України за Президентом України не передбачено права (повноважень) на призначення Директора Державного бюро розслідувань, то стаття 11 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», відповідно й прийнятий на її підставі Указ, є неконституційними, у зв'язку з чим заявлено цей позов.

Ухвалою від 2 січня 2018 року суддя-доповідач залишив без руху позовну заяву ОСОБА_1, а після того, як він усунув виявлені недоліки - постановив ухвалу від 26 січня 2018 року про відкриття провадження у цій справі.

На виконання ухвали про відкриття провадження представник відповідача надіслала суду відзив на позов ОСОБА_1, у якому зазначила, що оскаржений Указ Президент України видав на підставі та в межах своїх повноважень. Водночас представник відповідача наголосила й на тому, що Указ є актом індивідуальної дії і жодним чином не стосується й не порушує охоронюваних законом прав та інтересів позивача у сфері публічних правовідносин. Відтак з покликанням на положення статей 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) представник відповідача зазначила, що оскільки спірний Указ не створює для ОСОБА_1 юридичних наслідків і позивач не довів/не пояснив у чому полягає порушення саме його прав та інтересів внаслідок видання цього правового акта, підстав для задоволення позову немає.

Позивач своєю чергою надіслав відповідь на відзив, у якій зазначив, що Указ він оскаржує як один із учасників конкурсу на зайняття посади Директора Державного бюро розслідувань. Позивач підтвердив, що спірний Указ не містить згадки про нього, але з виданням цього правового акта завершився конкурс на зайняття посади Директора Державного бюро розслідувань, у якому він також брав участь. Тобто результатом конкурсу на посаду Директора Державного бюро розслідувань є призначення його переможця на цю посаду, відтак іншого способу, крім як оскаржити Указ як остаточний підсумок усієї конкурсної процедури, немає.

22 березня 2018 року представник відповідача подала клопотання про закриття провадження у справі з тих мотивів, що предметом оскарження є акт індивідуальної дії, який не створює для позивача будь-яких прав та/чи обов'язків, відтак і права на захист.

З ініціативи суду учасникам справи також запропоновано в ході обговорення цього клопотання висловити бачення щодо можливого закриття провадження у цій справі з інших підстав - чи такі правові акти з підстав їх неконституційності підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Представник відповідача у судовому засіданні просила закрити провадження лише з мотивів, зазначених у клопотанні.

Представник позивача та позивач у судовому засіданні просили відмовити в задоволенні клопотання про закриття провадження з підстав викладених у відповіді на відзив.

Верховний Суд розглянув матеріали справи, вислухав пояснення позивача та представників сторін і дійшов висновку про таке.

Справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, визначено у статті 19 КАС. У тій же статті зазначено справи, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів, з-поміж них - справи, що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України (пункт 1 частини другої статті 19 КАС).

Відповідно до частини першої статті 147 Конституції України Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених цією Конституцією випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження відповідно до цієї Конституції.

За змістом пункту 1 частини першої статті 7 Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України» до повноважень Конституційного Суду України належить вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) законів України та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

У позовній заяві позивач просить скасувати спірний Указ з мотивів його невідповідності положенням статті 106 Конституції України, у якій визначено вичерпний перелік повноважень Президента України. З тих самих мотивів позивач просить встановити відсутність компетенції (повноважень) Президента України видавати укази про призначення на посаду Директора Державного бюро розслідувань.

За змістом пункту 1 частини першої, частини другої статті 266 КАС Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні адміністративні справи щодо законності (крім конституційності) актів органів державної влади, зокрема Президента України.

Отож, Верховний Суд у порядку адміністративного судочинства не може вирішувати питання про конституційність правових актів Президента України. Такими повноваженнями наділено лише Конституційний Суд України як єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні.

За правилами пункту 1 частини першої статті 238 КАС суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Беручи до уваги те, що позивач, вимагаючи встановити компетенцію (повноваження) Президента України на видання Указу про призначення Директора Державного бюро розслідувань на підставі статті 11 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» й оспорюючи відповідний Указ, прийнятий на підставі цієї статті, по суті просить Верховний Суд перевірити спірний Указ на відповідність саме Конституції України (а не законам, іншим нормативно-правовим актам), колегія суддів дійшла висновку, що на такий спір поширюється не адміністративна, а конституційна юрисдикція, єдиним органом якої є Конституційний Суд України.

Правовий статус Президента України належить до сфери конституційних правовідносин, тому офіційне тлумачення Конституції України, зокрема, в цій частині, як і вирішення питання про відповідність закону, іншого правового акта (їх окремих положень) стосовно обсягу повноважень Президента України Конституції України також є повноваженням лише Конституційного Суду України. Тому позовні вимоги в цій частині теж не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства України.

Отже, зважаючи на характер (суть) правовідносин, зміст та обсяг заявлених позовних вимог і їх правове обґрунтування Верховний Суд дійшов висновку, що провадження у цій справі, розпочате за правилами адміністративного судочинства, підлягає закриттю з мотивів непідвідомчості цієї справи суду адміністративної юрисдикції.

Керуючись статтями 238, 241-243, 248, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправним і скасування указу, встановлення компетенції (повноважень) на видання спірного указу - закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Головуючий суддя М.І. Смокович

Суддя В.М. Бевзенко

О.В. Білоус

В.М. Шарапа

Т.Г. Стрелець

Джерело: ЄДРСР 73468307
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку