open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/8011/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.В.,

за участю представників:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Геокон" - Вербіної Т.В.,

Київської міської ради - Безносик А.О.,

Кооперативної автостоянки "Глибочицька" - Матвійчука О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Геокон"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 (у складі колегії суддів: Сулім В.В. (головуючий), Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2017 (суддя Мудрий С.М.)

у справі № 910/8011/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Геокон"

до Київської міської ради,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Кооперативної автостоянки "Глибочицька",

про визнання незаконним і скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Геокон" (далі - ТОВ "Геокон") звернулося до суду з позовом до Київської міської ради (далі - Київська міськрада), у якому просило визнати незаконним і скасувати рішення Київської міськради від 02.03.2017 № 1166/2190.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 02.03.2017 року відбулося засідання Київської міської ради, на якому прийнято рішення № 1166/2190 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 16.02.2004 року № 91-6-00216, укладеного між Київською міськрадою і ТОВ "Геокон" на підставі пункту 26 рішення Київської міської ради від 10.07.2003 року № 638/798". Підставою для розірвання договору стали обставини невиконання орендарем умов договору оренди щодо завершення будівництва у строк, встановлений умовами договору (IV квартал 2008 року).

ТОВ "Геокон" вважає, що рішення Київської міськради про розірвання договору оренди є незаконним, прийнятим з порушенням Регламенту і таким, що порушує його права як орендаря земельної ділянки, оскільки правових підстав для такого рішення немає.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.06.2017 у задоволенні позову відмовлено у зв'язку з його необґрунтованістю.

Ухвалою від 28.11.2017 Київський апеляційний господарський суд залучив до участі у справі як третю особу яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Кооперативну автостоянку "Глибочицька" (далі - КА "Глибочицька").

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2017 залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо підстав відмови у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у січні 2018 року ТОВ "Геокон" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Касаційну скаргу ТОВ "Геокон" обґрунтовує неналежною оцінкою судами обставин справи щодо обґрунтованості заявлених вимог, зокрема:

- судами не враховано наданих позивачем доказів розташування на спірній земельній ділянці незаконно збудованих гаражів КА "Глибочицька" та наявності судових проваджень, які фактично заблокували діяльність позивача по забудові земельної ділянки, що виключає вину в діях ТОВ "Геокон" щодо невиконання умов договору оренди;

- судами не надано належної правової оцінки факту виконання позивачем умов договору оренди та не враховано особливості правовідносин у сфері будівництва, у зв'язку із чим судові інстанції дійшли помилкового висновку про наявність підстав для розірвання договору;

- судами в порушення процесуальних норм не надано належної правової оцінки доводам і доказам позивача, що позбавило останнього можливості захистити свої права.

У відзивах на касаційну скаргу Київська міськрада та КА "Глибочицька" зазначили, що судові рішення прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з урахуванням усіх фактичних обставин справи та наданням відповідної правової оцінки всім доказам, тому підстав для їх скасування немає.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, заперечення на касаційну скаргу та перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що рішенням Київської міськради № 638/798 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" від 10.07.2003 року ТОВ "Геокон" передано у довгострокову оренду на 15 років за рахунок земель міської забудови земельну ділянку по Глибочицькому проїзду, 2 у Шевченківському районі м. Києва, площею 0,4359 га для будівництва, експлуатації та обслуговування офісних приміщень та гаражів.

На підставі цього рішення 03.02.2004 між позивачем та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,4359 га за вказаною адресою для будівництва, експлуатації та обслуговування офісних приміщень і гаражів, строком на 15 років. Цей договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міськради (Київської міської державної адміністрації) 16.02.2004 за № 91-6-00216. Акт приймання-передачі земельної ділянки підписано між сторонами 16.02.2004.

Пунктом 3.1 договору оренду встановлено обмеження, відповідно до яких будівництво офісних приміщень та гаражів має бути завершено у IV кварталі 2008 року; за умовами договору орендар зобов'язаний, зокрема, приступити до використання земельної ділянки в строк, встановлений цим договором, після підписання договору і акта приймання передачі та державної реєстрації договору; виконувати встановлені цим договором обмеження (пункт 4.5); у разі невиконання орендарем умов цього договору та обов'язків, передбачених законодавством України, договір може бути достроково розірваний (пункт 6.2); договір може бути розірвано в односторонньому порядку, за ініціативою орендодавця, у разі використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематичної несплати орендної плати та невиконання орендарем інших умов цього договору (пункт 7.3).

Рішенням Київської міськради від 02.03.2017 № 1166/2190 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 16.02.2004 № 91-6-00216, укладеного між Київською міськрадою та ТОВ "Геокон" на підставі рішення Київської міськради від 10.07.2003 №638/798" відповідно до статті 9 Земельного кодексу України (далі - ЗК), пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", частини 3 статті 651, пункту 1 частини 1 статті 783 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), частини 1 статті 188 Господарського кодексу України (далі - ГК), частини 4 статті 31 Закону України "Про оренду землі", пунктів 3.1, 7.3 договору оренди земельної ділянки, зазначений договір розірвано у зв'язку з невиконанням ТОВ "Геокон" умов цього договору щодо завершення будівництва у визначений строк.

Звертаючись до суду із зазначеним позовом, ТОВ "Геокон" посилалося на незаконність такого рішення Київської міськради та відсутність підстав для розірвання договору оренди.

Суди попередніх інстанцій належним чином перевіривши доводи ТОВ "Геокон" та дослідивши фактичні обставини справи, визнали безпідставними аргументи позивача щодо порушення Регламенту Київської міськради при прийнятті оскаржуваного рішення та правомірно відхили їх.

Разом із тим відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 21 ЦК суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

За змістом статті 93 ЗК, статей 762, 792 ЦК, статей 13, 21 Закону України "Про оренду землі" правовідносини щодо оренди земельної ділянки передбачають передачу орендарю земельної ділянки у володіння та користування на певний строк для її використання відповідно до умов договору та положень земельного законодавства.

Відповідно до положень статей 177, 181, 373, 374 ЦК земельна ділянка (як індивідуалізований об'єкт, що має ознаки у вигляді кадастрового номеру, площі, меж) є об'єктом права власності територіальної громади, а правомочності щодо володіння та користування орендованою земельною ділянкою, як і правомочність розпорядження, є складовими права власності територіальної громади щодо земельної ділянки.

Згідно з приписами статей 525, 526, 629 ЦК і статті 193 ГК договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 651 ЦК зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором, а частиною 3 цієї норми визначено, що у разі односторонньої відмови від договору повністю або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Наведені норми законодавства не містять заборони для сторін договору оренди земельної ділянки передбачити випадки розірвання договору в односторонньому порядку шляхом вчинення стороною одностороннього правочину, що оформляється прийняттям рішення у встановленому порядку.

Разом із тим положеннями статті 416 ЦК передбачено, що право користування земельною ділянкою для забудови припиняється у разі, зокрема невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.

Аналогічна за змістом норма міститься у статті 102-1 ЗК.

Як установлено судами, позивач, будучи обізнаним як з умовами договору оренди в частині існування у нього обов'язку закінчити забудову земельної ділянки не пізніше, ніж у IV кварталі 2008 року, так і з настанням наслідків у разі його невиконання у вигляді можливості орендодавця в односторонньому порядку відмовитися від договору, взятих на себе зобов'язань щодо забудови спірної земельної ділянки не виконав як у визначені договором строки, так і в подальшому не приступив до виконання такого обов'язку.

Доводи ТОВ "Геокон" про те, що виготовлення та отримання проектно-кошторисної і дозвільної документації на будівництво є тривалим процесом, який не залежить від волі позивача, а також наявність конфліктної ситуації навколо спірної земельної ділянки, що виникла внаслідок незаконних дій КА "Глибочицька", правомірно не прийнято судами до уваги, оскільки позивачем не надано жодного доказу початку будівельних робіт, а зазначені обставини не звільняли відповідача від обов'язку належним чином виконувати умови договору щодо забудови земельної ділянки, а також вживати відповідних заходів для усунення порушень його права на користування земельною ділянкою. Крім того, судами не встановлено фактів перешкоджання з боку КА "Глибочицька" у можливості ТОВ "Геокон" розпочати будівництво об'єкта протягом усього часу перебування спірної земельної ділянки у користуванні позивача.

Водночас у матеріалах справи відсутні будь-які докази, а судами не встановлено обставин звернення позивача до відповідача з пропозицією продовжити строки здійснення забудови цієї земельної ділянки за обставин, які склалися.

Посилання у касаційній скарзі ТОВ "Геокон" на неналежну оцінку судами попередніх інстанцій доказів, наданих позивачем на обґрунтування своїх вимог, визнаються судом касаційної інстанції безпідставними, оскільки саме по собі посилання сторони на певний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили, оскільки відповідно до статті 43 ГПК у редакції, чинній до 15.12.2017 на момент вирішення справи, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ураховуючи викладене, при вирішенні цієї справи суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального права, висновки цих судів про відсутність підстав для задоволення позову є обґрунтованими і такими, що відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону, тому підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає.

За змістом частин 1, 2 статті 300 ГПК переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Наведені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування постановлених у справі рішень, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржниками норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки встановлених судом обставин.

Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку статті 129 ГПК слід покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Геокон" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2017 у справі № 910/8011/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І.С. Берднік

Судді: І.С. Міщенко

В.Г. Суховий

Джерело: ЄДРСР 73353696
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку