МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2018 р.

№ 814/2193/17

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянув в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:

ОСОБА_1, АДРЕСА_1 56002

до відповідача:

Казанківської районної державна адміністрація, вул. Миру, 208, смт. Казанка, Казанківський район, Миколаївська область, 56000

про:

визнання протиправним та скасування наказу від 13.10.2017 № 184-рк зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулась до суду з позовом до Казанківської райдержадміністрації Миколаївської області (далі -Відповідач) про визнання протиправним та скасування Розпорядження №184-рк від 13.10.2017. про звільнення ОСОБА_1; поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу освіти, молоді та спорту Казанківської районної державної адміністрації, починаючи з 13.10.2017; стягнення з Казанківської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу починаючи з 13.10.2017р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок конфлікту з керівництвом щодо позивачки було ініційовано кілька дисциплінарних проваджень. 10.02.2017. їй була оголошена догана, а 09.06.2017, попереджено про неповну службову відповідність, зазначені дисциплінарні стягнення були оскаржені до суду. 13.10.2017 року Розпорядженням №184-рк голови Казанківської РДА ОСОБА_1 було звільнено з посади на підставі п.9 ст. 65 ЗУ «Про державну службу» за використання повноважень в особистих (приватних) інтересах, тобто з підстав не пов'язаних із попередніми стягненнями. Підставою для застосування дисциплінарного стягнення стало подання дисциплінарної комісії від 18.09.2017р. Позивач вважає, що не вчиняла дій за які її було звільнено, не використовувала повноваження в особистих інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб. Дисциплінарне стягнення застосовано занадто жорстке без врахування характеру проступку, обставин, за яких він був вчинений, обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, наявності заохочень, стягнень та її ставлення до служби. Всупереч ст. 77 Закону, Розпорядження також не містить стислого викладу обставин справи та прийнято після спливу 10 календарних днів з моменту подання дисциплінарної комісії.

Відповідач надав заперечення, відзив на позов, згідно яких вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Зазначив, що 19.07.2017 року була розпочата робота по проведенню дисциплінарного провадження, в рамках якого було прийнято розпорядження Казанківської районної державної адміністрації №132-рк від 27.07.2017 року «Про початок проведення службового розслідування», розпорядженням голови райдержадміністрації від 31.08.2017 року №150-рк в зв'язку із відпусткою начальника відділу освіти, молоді та спорту строк якого був подовжений. Під час розгляду дисциплінарної справи члени дисциплінарної комісії дійшли висновку, що у діях начальника відділу освіти молоді та спорту Казанківської райдержадміністрації ОСОБА_1 вбачається: порушення вимог п 1,6,7,8,11 ст. 8 Закону України «Про державну службу», що полягає в невиконанні державним службовцем обов'язків покладених на нього законодавством; невиконання державним службовцем норм Конституції України, Закону України «Про державну службу», Закону України «Про освіту», в частині гарантування безоплатної освіти, Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, що затверджена наказом Міністерства фінансів України № 59 від 13.03.1998 року. Листа Міністерства фінансів України від 20 травня 2013 року № 31-07230-16-27/15177; використання повноважень в особистих інтересах; систематичне неналежне виконання завдань покладених на відділ освіти молоді та спорту Положенням про відділ освіти, молоді та спорту райдержадміністрації. Члени комісії дійшли висновку, що ОСОБА_1 необхідно притягнути до дисциплінарної відповідальності за більш значні порушення , та вирішили, що в діях начальника відділу освіти молоді та спорту райдержадміністрації вбачається скоєння нею дисциплінарного проступку, який полягає в використанні повноважень в особистих приватних інтересах. Суть порушення, як зазначає відповідач, полягає в тому, що ОСОБА_1,15.06.2017 року приймала участь у судовому засіданні, з особистих питань, але не оформила у відповідності до норм чинного законодавства свою відсутність, та надала журнал судового засідання від 15.06.2017 року. В табелі обліку робочого часу ОСОБА_1 відмітили, що вона пропрацювала цілий робочий день у відповідності до чого була проведена виплата заробітної плати. Крім того, з 08.06 по 11.06 2017 року ОСОБА_1 знаходилась в с. Чорноморка, Очаківського району, Миколаївської області, без погодження клопотання про надання відрядження, хоча у відповідності до роз'яснень Міністерства фінансів України від 20 травня 2013 р. № 31- 07230-16-27/15177 участь у Літній школі не є службовим відрядженням, а навчанням. У відповідності до листа Міністерство соціальної політики від 29.06.2016 №813/13/84-16 направлення на підвищення кваліфікації проводиться за розпорядженням керівника. Зазначеного розпорядження видано не було, керівник визначив необхідність залишення начальника відділу освіти, молоді та спорту на своєму робочому місці у зв'язку з неналежною роботою пришкільних таборів . Також в наказі Департаменту освіти і науки облдержадміністрації було вказано на рекомендацію начальнику відділу освіти, молоді та спорту райдержадміністрації забезпечити участь делегації у навчанні. Тому ОСОБА_1 самовільно покинула робоче місце та не виконувала свої посадові обов'язки в даний період. В табелі обліку робочого часу ОСОБА_1 відмітили, що вона пропрацювала цілий робочий день 08.06.2017 та 09.06.2017 року у відповідності до якого була проведена виплата заробітної плати. Незаконно було виплачено 468,25 грн., незважаючи на це ОСОБА_1 надала авансовий звіт та документи для виплаті їй добових та компенсації за проживання та дорогу. Таким чином, незаконно намагалась отримати 1012,23 грн. Порушення десятиденного терміну допущено не було, оскільки 26.09.2017 року був підготовлений та узгоджений проект розпорядження про звільнення начальника відділу освіти молоді та спорту райдержадміністрації ОСОБА_1, але в зв'язку з лікарняним ОСОБА_1 з 26.09.2017 по 30.09.2017, та з 03.10.2017 по 11.10.2017 розпорядження про звільнення працівника було видано 13.10.2017 року, тобто на наступний день після виходу з лікарняного. Звільнення ОСОБА_1 було погоджено з Миколаївською обласною державною адміністрацією листом 4790/0/05-28/3-17 від 10.10.2017 року.

18.12.2017 року судом винесено ухвалу про призначення справи до розгляду в загальному провадженні за правилами Кодексу адміністративного судочинства в редакції від 15.12.2017 року.

В підготовчому провадженні судом здійснено усі необхідні заходи щодо залучення до матеріалів справи необхідних доказів та ухвалою від 21.02.2018 року закрито підготовче провадження.

Сторонами були подані клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.

Суд вивчив доводи сторін, дослідив матеріали справи, надав оцінку наявним доказам та встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.10.2017 року Розпорядженням №184-рк голови Казанківської РДА ОСОБА_1 було звільнено з посади на підставі п.9 ст. 65 ЗУ «Про державну службу» за використання повноважень в особистих (приватних) інтересах на підставі подання дисциплінарної комісії від 18.09.2017 року.

Згідно подання дисциплінарної комісії від 18.09.2017 року за результатами розгляду дисциплінарної справи члени комісії одноголосно дійшли висновків, що в діях начальника відділу освіти молоді та спорту райдержадміністрації ОСОБА_1, вбачається скоєння ним дисциплінарного проступку, який полягає в використанні повноважень в особистих приватних інтересах, за який у відповідності до норм Закону України «Про державну службу» можливо звільнити державного службовця із займаної посади.

З протоколу № 3 засідання дисциплінарної комісії від 18.09.2017 року вбачається, що використання повноважень в особистих приватних інтересах ОСОБА_1, полягало на думку членів комісії, в тому числі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, та ОСОБА_6, в використанні повноважень, щодо отримання заробітної плати за час незаконної відсутності на робочому місці, прийняття самостійного рішення щодо залишення робочого місця.

Те саме вбачається з Відзиву на позов, що надійшов до суду 16.02.2018 року. Так, відповідач надав пояснення у відзиві згідно яких під час засідання дисциплінарної комісії 18.09.2017 року Протокол № 3, члени дисциплінарної комісії ознайомились з матеріалами та дійшли висновку, що начальника відділу освіти молоді та спорту необхідно притягнути до дисциплінарної відповідальності за більш значні порушення, та вирішили, що в діях начальника відділу освіти молоді та спорту райдержадміністрації вбачається скоєння ним дисциплінарного проступку, який полягає в використанні повноважень в особистих приватних інтересах. А саме, ОСОБА_1,15.06.2017 року приймала участь у судовому засіданні, з особистих питань, але не оформила у відповідності до норм чинного законодавства свою відсутність, та надала журнал судового засідання від 15.06.2017 року. В табелі обліку робочого часу ОСОБА_1 відмітили, що вона пропрацювала цілий робочий день у відповідності до чого була проведена виплата заробітної плати. Чинним законодавством не передбачено виплату заробітної плати за час участі у судовому засіданні з особистих питань, для участі у судовому засіданні працівник повинен подати заяву до керівника про увільнення його від виконання посадових обов'язків на час участі у засіданні, а керівник повинен видати розпорядчий документ про увільнення його на .цей час від виконання обов'язків.

З 08.06.2017 по 11.06.2017 року начальник відділу освіти, молоді та спорту райдержадміністрації знаходилась в с. Чорноморка, Очаківського району, Миколаївської області, без погодження клопотання про надання відрядження, хоча у відповідності до роз'яснень Міністерства фінансів України від 20 травня 2013 р. № 31- 07230-16-27/15177 участь у Літній школі не є службовим відрядженням, а навчанням. У відповідності до ст. 48 Закону України «Про державну службу» необхідність навчання державного службовця визначається його керівником і в межах витрат, передбачених на утримання відповідного державного органу. У відповідності до листа Міністерство соціальної політики від 29.06.2016 №813/13/84-16 направлення на підвищення кваліфікації проводиться за розпорядженням керівника. Зазначеного розпорядження видано не було, керівник визначив необхідність залишення начальника відділу освіти, молоді та спорту на своєму робочому місці у зв'язку з неналежною роботою пришкільних таборів. ОСОБА_1 самовільно покинула робоче місце та не виконувала свої посадові обов'язки в даний період. В табелі обліку робочого часу ОСОБА_1 відмітили, що вона пропрацювала цілий робочий день 08.06.2017 року та 09.06.2017 року, у відповідності до якого була проведена виплата заробітної плати. Табель обліку робочого часу затверджено ОСОБА_1 , незаконно було виплачено 468,25 грн., незважаючи на це ОСОБА_1 надала авансовий звіт та документи для виплаті їй добових та компенсації за проживання та дорогу в розмірі 1012,23 грн.

Статтею 64 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII передбачено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Згідно ч. 1 ст. 65 вказаного Закону підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

В свою чергу, перелік дисциплінарних проступків визначає ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII.

Так, згідно ч. 2 ст. 65 зазначеного Закону дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення.

Нормами статті 66 цього ж Закону передбачено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12частини другої статті 65 цього Закону.

Дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2-4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії.

За кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Відповідно до частини 1 статті 67 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.

Згідно вимог ст. 69 зазначеного Закону для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Дисциплінарною комісією стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», є Комісія.

Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», утворює керівник державної служби у кожному державному органі.

Дисциплінарна комісія діє у складі не менше шести членів. До складу дисциплінарної комісії включаються державні службовці державного органу, представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців, а в разі відсутності профспілкової організації - представники державних службовців, обрані на загальних зборах (конференції) державних службовців державного органу, а також можуть включатися представники громадських об'єднань, які мають досвід роботи у сфері державного управління, державної служби або за юридичним фахом.

Кількість представників громадських об'єднань у складі дисциплінарної комісії може становити не більше двох осіб. Членам дисциплінарної комісії забороняється передавати і розголошувати інформацію, отриману під час здійснення дисциплінарного провадження.У разі якщо один із членів дисциплінарної комісії прямо підпорядкований особі, стосовно якої відкрито або здійснюється дисциплінарне провадження, такий член дисциплінарної комісії не повинен брати участі у прийнятті рішення.Строк повноважень членів дисциплінарної комісії становить три роки.Склад дисциплінарної комісії у державному органі затверджується наказом (розпорядженням) керівника державної служби. До складу дисциплінарної комісії у державному органі включаються в однаковій кількості: представники керівника державної служби, визначені ним одноосібно із числа державних службовців цього державного органу; представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців, а в разі відсутності профспілкової організації - представники державних службовців, обрані на загальних зборах (конференції) державних службовців державного органу.

До складу дисциплінарної комісії можуть включатися експерти або інші представники громадських об'єднань, утворених відповідно до Закону України «Про громадські об'єднання», за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

До складу дисциплінарної комісії повинна бути включена щонайменше одна особа, яка має юридичну освіту не нижче другого (магістерського) рівня та досвід роботи за фахом.

Члени дисциплінарної комісії здійснюють свої повноваження на громадських засадах.

У разі неможливості створення в державному органі постійної дисциплінарної комісії справи про дисциплінарні проступки, вчинені державними службовцями цього органу, розглядаються дисциплінарною комісією державного органу вищого рівня в порядку підпорядкування. У разі відсутності державного органу вищого рівня дисциплінарна комісія може утворюватися одноразово для конкретної справи за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Члени дисциплінарної комісії на першому засіданні обирають голову та секретаря дисциплінарної комісії. Засідання дисциплінарної комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її членів. Дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку.Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.

Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

За правилами ч. 1 ст. 73 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Частиною 2 статті 73 вказаного Закону визначено, що дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 5) інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 10) відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення; 11) висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення); 12) висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Згідно ч. 3 зазначеної статті результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.

У відповідності до вимог ст. 74 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

Дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.

Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.

Статтею 77 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII визначено, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.

У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

У разі виявлення за результатами розгляду ознак злочину чи адміністративного правопорушення суб'єкт призначення зобов'язаний протягом трьох календарних днів передати відповідну заяву та копію матеріалів справи до відповідного правоохоронного органу.

Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов'язковими для розгляду суб'єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 87 цього ж Закону підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

Аналізуючи наведені положення Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII вбачається, що законодавцем чітко визначені, як підстави, так і порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців.

Так, за наведених правил Закону України «Про державну службу» для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія.

Також, вказаними положеннями Закону України «Про державну службу» визначено, що з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

При цьому, частиною 2 статті 73 Закону України «Про державну службу» чітко визначено, які, зокрема, висновки в обов'язковому порядку повинна містити така дисциплінарна справа.

В свою чергу, згідно зазначених вимог Закону України «Про державну службу» дисциплінарна комісія в обов'язковому порядку на відповідному засіданні повинна розглянути сформовану відносно державного службовця дисциплінарну справу (з усіма її складовими) та лише після такого розгляду скласти відповідне подання, яке і буде відповідним результатом розгляду дисциплінарної справи.

В мотивувальній частині оскаржуваного наказу, як на підставу для звільнення позивача із займаної посади, відповідач вказав на вчинення позивачем дисциплінарного проступку за ознаками п. 9 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», а саме використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб.

Так само, за висновком Дисциплінарної комісії та поданням цієї Комісії позивач вчинив дисциплінарний проступок за ознаками п. 9 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу».

Матеріали дисциплінарної справи та службового розслідування не містять виявлення дисциплінарних проступків такого роду. Більше того, жоден офіційний документ з матеріалів дисциплінарного провадження (службового розслідування), рівно як і оскаржуваний Наказ не пояснюють такої причини звільнення.

Такі причини звільнення не підпадають під визначення «використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб»., виходячи з наступного.

15.06.2017 року ОСОБА_1 брала участь у судовому засіданні Миколаївського окружного адміністративного суду, в якості позивача по справі №814/413/17, однак дана справа стосувалася оскаржень рішень відповідача (Розпоряджень №12-рк від 10.02.2017р. та №76-рк від 09.06.2017р.), якими ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Тобто вказаний суд безпосередньо стосувався виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов'язків та захисту її трудових прав на посаді начальника відділу освіти, молоді та спорту, а не якихось особистих інтересів.

У відповідності до ч.1 ст. 7 (а також ч.6 ст. 74) ЗУ «Про державну службу», державний службовець має право на оскарження в установленому законом порядку рішень про накладення дисциплінарного стягнення, звільнення з посади державної служби, а також висновку, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання його службової діяльності. Відповідно до ст.122 КАС України (що діяв на час розгляду справи) зобов'язана була це зробити, оскільки судовий розгляд адміністративної справи здійснюється в судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі, після закінчення підготовчого провадження. Судова повістка про виклик передбачає явку до суду позивачки як сторони у справі.

Питання нарахування та виплати заробітної плати за вказаний час не відноситься до компетенції позивача. Адже вона після судового засідання надала копію журналу судового засідання, який підтверджує поважність причин її відсутності на роботі.

В даному випадку відповідачем не вірно кваліфіковано участь ОСОБА_1 в судовому засіданні щодо розгляду адміністративної справи за її позовом та отримання заробітної плати за цей день, як використання ОСОБА_1 наданих їй повноважень в особистих (приватних) інтересах, жодним доказом не доведено безпосереднє використання таких повноважень взагалі.

Крім того, участь ОСОБА_1 у навчанні «Proffiskills» відповідач теж кваліфікував як використання наданих їй повноважень в особистих (приватних) інтересах.

Суд вважає такі висновки необґрунтованими з огляду на таке.

02.06.2017р. Департаментом освіти та науки Миколаївської ОДА був виданий Наказ №475, яким визначено: провести обласну Літню школу освітян «Proffiskills» (далі - Літня школа) із 08 по 11 червня 2017 року на базі пансіонату «Лагуна Бриз» (с. Чорноморка Очаківського району Миколаївської області); Миколаївському обласному інституту післядипломної педагогічної освіти (ОСОБА_7) забезпечити належний організаційний та науково-методичний супровід Літньої школи; рекомендувати начальникам відділів (управлінь) освіти районних державних адміністрацій (міських рад), головам об'єднаних територіальних громад рекомендувати забезпечити участь керівників органів управління освітою ОТГ, опорних шкіл і завідувачів їх філій, керівників навчальних закладів у Літній школі (список додається); витрати на направлення учасників віднести на рахунок установ, у яких вони працюють.

Метою даного навчання визначено - забезпечення цілісного розвитку особистості педагога/керівника як необхідної умови покращення якості загальної середньої освіти Миколаївської області в умовах децентралізації, зміцнення професійного потенціалу у сфері управління освітою в об'єднаних територіальних громадах. При цьому список, який містився до Наказу містив прізвище ОСОБА_1 як начальник відділу освіти, молоді та спорту Казанківської райдержадміністрації.

У відповідності до Програми даного заходу він проводився під егідою Департаменту освіти і науки Миколаївської ОДА спільно з Департаментом освіти і науки Хмельницької ОДА, Миколаївським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти в рамках Шведсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні».

ОСОБА_1 виступала на зазначеному заході з доповіддю, про що свідчить сертифікат учасника, та отримала схвальні відгуки керівників вищезазначених установ. Про вказану обставину свідчить лист Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти від 19.11.2017р.

Відповідач був повідомлений про цей захід, так 07.06.2017р. ОСОБА_1 звернулася до голови Казанківської РДА Жорової О.А. із відповідним клопотанням, яке перед цим погодив заступник голови РДА ОСОБА_3 Крім того в матеріалах дисциплінарної справи є пояснення ОСОБА_1, згідно яких вона зауважує, що повідомляла голову Казанківської райдержадміністрації про захід, його мету, та необхідність своєї присутності на ньому, після чого отримала від керівника усне погодження відрядження позивача, а з приводу клопотання зазначила, що завізує його пізніше.

В ході розгляду дисциплінарної справи зазначеним поясненням не надано оцінки, не спростовано викладених в ньому фактів. Питання щодо відсутності на робочому місці без оформлення належних документів 08.06. та 09.06.2017 року відповідачем почало з'ясовуватись лише 19.06.2017р., коли ОСОБА_3 звернувся до позивача за поясненнями.

В даному випадку відповідач, зважаючи на безпідставну, на його думку, відсутність ОСОБА_1 на робочому місці, кваліфікувати даний проступок як прогул, однак цього здійснено не було.

Інші порушення, що були предметом розгляду дисциплінарною комісією, судом не вивчались, їм оцінка не надається, оскільки дії комісії не оскаржуються, предметом розгляду в даній адміністративній справі є визнання протиправним та скасування Розпорядження №184-рк від 13.10.2017р. про звільнення ОСОБА_1, яке було видано на підставі подання дисциплінарної комісії від 18.09.2017р. за використання повноваження в особистих інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб.

Відповідно до вимог статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Щодо позовних вимог про стягнення з Казанківської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу починаючи з 13.10.2017, суд зазначає наступне.

Обчислення середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження проводиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100).

Відповідно до оскаржуваного розпорядження відповідача - позивача було звільнено з роботи 13 жовтня 2017 року, тобто дата звільнення - 13 жовтня 2017 року вважається останнім робочим днем позивачки, а відтак з 14 жовтня 2017 року у позивачки почався вимушений прогул.

Відповідно до п. 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно наданої відповідачем довідки, середньомісячний заробіток позивача за останні два фактично відпрацьовані місяці (серпень та вересень 2017 року) складає 5661,87 грн., тобто за два місяці 5661,87*2=11323,74 грн. В серпні, вересні 2017 року було43 робочих дні, 11323,74/43=263,34 грн., складає середньоденна заробітна плата Позивачки.

Таким чином, враховуючи, що кількість робочих днів вимушеного прогулу позивача з 14.10.2017 року (13.10.2017 року - останній робочий день та дата звільнення позивача) по 23.02.2018 року включно складає 91 робочий день, суд вважає, що на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток у сумі 263,34*91=23963.94 грн. без утримання податків й інших обов`язкових платежів.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду щодо присудження виплати заробітної плати …у межах стягнення за один місяць.

Так, кількість робочих днів середньому складає 21, тому сума що підлягає присудження у межах стягнення за один місяць складає 21*263,34=5530.14 грн.

Присудженню на користь ОСОБА_1 підлягає сума середнього заробітку за вирахуванням суми присудженої до негайного виконання 23963.94-5530.14=18433.8 грн.

Керуючись статтями 9, 77, 241-246, 250, 268-271, 287, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ №184-рк від 13.10.2017 року про звільнення ОСОБА_1.

3. Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу освіти, молоді та спорту Казанківської районної державної адміністрації з 13.10.2017року.

4. Стягнути з Казанківської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 18433,08 грн.

5. Стягнути з Казанківської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 заробітну плату за один місяць в розмірі 5530,14 грн.

6. Рішення в частині поновлення на посаді ОСОБА_1 на посаді, та стягнення середнбого заробітку за один місяць підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Мельник