-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2018 року
м. Київ
Справа № 922/758/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.
за участі секретаря судового засідання Сліпчук Н.В.
учасники справи:
боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "НКМ5",
представник не з'явився
кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестор-1"
директор ОСОБА_4 (наказ №280318/01 від 28.03.2018),
ліквідатор - ОСОБА_5, не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал"
представник - адвокат ОСОБА_6 (угода про надання правової допомоги №2003/2018 від 20.03.2018)
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал", яка діє від свого імені, в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Грот"
на постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 01.08.2017
у складі колегії суддів: Пуль О.А. (головуючий), Крестьянінов О.О., Шевель О.В.
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "НКМ5"
ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
1. Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.12.2017 у справі №922/758/17 відновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал", яка діє від свого імені, в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Грот", (далі - ТОВ "КУА "Фінекс-Капітал") строк на подання касаційної скарги, прийнято до провадження касаційну скаргу скаржника на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.08.2017 у справі №922/758/17 та призначено її розгляд у судовому засіданні на 13.12.2017.
03.01.2018, на підставі частини 5 статті 31 та підпункту 6 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, справа №922/758/17 Господарського суду Харківської області передана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
2. 05.02.2018, за наслідком проведеного автоматизованого розподілу справи, оформленого протоколом від 25.01.2018, справа №922/758/17 прийнята до провадження у Верховному Суді в складі колегії суддів: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я., відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "КУА "Фінекс-Капітал" та призначено її розгляд на 03.04.2018 о 10 год. 20 хв.
3. 28.02.2018 ліквідатор ТОВ "Інвестиційна компанія "НКМ5"- ОСОБА_5 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестор-1" поштовою кореспонденцією подали відзиви на касаційну скаргу ТОВ "КУА "Фінекс-Капітал".
4. На розгляд касаційного суду винесено проблему застосування положень статей 1, 19, 23, 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 (далі - Закон про банкрутство), статей 11, 17, 23, 41 Закону України "Про іпотеку", статей 593, 599 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення
5. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.03.2017 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "НКМ5" (далі - ТОВ "Інвестиційна компанія "НКМ5", боржник) за заявою голови ліквідаційної комісії боржника відповідно до статті 95 Закону про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
6. Постановою Господарського суду Харківської області від 30.03.2017 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії ОСОБА_5, якого зобов'язано вчинити певні дії.
7. 31.03.2016 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет оприлюднено оголошення №41691 про порушення справи про банкрутство ТОВ "Інвестиційна компанія "НКМ5".
8. 27.04.2017 ТОВ "КУА"Фінекс-Капітал" звернулось до Господарського суду Харківської області із заявою з кредиторськими вимогами до ТОВ "Інвестіційна компанія "НКМ5", в якій просило суд :
- визнати заявлені вимоги кредитора/іпотекодержателя - ТОВ "КУА"Фінекс-Капітал", до боржника-банкрута/нового іпотекодавця - ТОВ "Інвестиційна компанія "НКМ5" в повному обсязі та окремо внести ці вимоги до реєстру вимог кредиторів, як вимоги, що забезпечені заставою, на загальну суму 40 424 036, 58 грн., з яких заборгованість за зобов'язаннями ТОВ "Парк Реал Естейт" за кредитним договором №141 на суму 13 304 899, 94 грн. (прострочена заборгованість за кредитом - 3 964 332 грн., прострочена заборгованість за процентами - 3 759 881, 59 грн., заборгованість за пенею - 5 580 686, 35 грн.); заборгованість за зобов'язаннями ТОВ "Інвестор-3" за кредитним договором №82 на суму 10 192 682, 60 грн. (прострочена заборгованість за кредитом - 153 568, 49 доларів США, що еквівалентно 3 931 257, 21 грн., прострочена заборгованість за процентами - 104 786, 71 долари США, що еквівалентно 2 682 474,18 грн., заборгованість за пенею - 3 578 951,21 грн.), заборгованість за зобов'язаннями ТОВ "Інвестор-3" за кредитним договором №44 на суму 16 926 454, 04 грн. (прострочена заборгованість за кредитом - 250 000 доларів США, що еквівалентно 6 399 843, 50 грн., прострочена заборгованість за процентами - 165 689, 80 доларів США, що еквівалентно 4 241 555, 16 грн., заборгованість за пенею - 6 285 055, 38 грн.);
- визнати та внести до реєстру вимог кредиторів до першої черги задоволення вимог кредиторів, витрати ТОВ "КУА"Фінекс-Капітал" на оплату судового збору за заяву з вимогами до боржника після повідомлення про визнання боржника банкрутом в розмірі 3 200 грн.;
- затвердити та внести окремо до реєстру вимог кредиторів відомості про заставне майно боржника-банкрута/нового іпотекодавця - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "НКМ5", а саме нежитлові приміщення підвалу №01-:-027, 1-го поверху №101-:-112, загальною площею 1358,6 кв.м., в житловому будинку літ. "А-1-9", за адресою: м. Харків, вул. Дерев'янка, буд. 8, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_4; нежитлові приміщення підвалу №60-а-7, 1-го поверху № 60а-1, 60а-2, 60а-3, 60-а4, 60а-5, 60а-6, загальною площею 207,6 кв.м., в літ. "А-5", за адресою : м. Харків, пр. Науки, буд. 54, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_3; нежитлові приміщення 1-го поверху № 30, 30а, 34, 34а, 34б, 35б в літ. "А-9", загаль ною площею 400,0 кв.м., за адресою : м. Харків, вул. Двадцять Третього Серпня, буд. 6, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_2; нежитлові приміщення підвалу № 32, 33, 37-:-48, 54-:-59, загальною площею 274,2 кв.м., в житловому будинку в літ. "А-5", за адресою АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_1;
- зобов'язати ліквідатора ТОВ "Інвестиційна компанія "НКМ5" - голову ліквідаційної комісії ОСОБА_5 включити визнані Господарським судом Харківської області вимоги та відомості про заставне майно боржника, відповідно, до реєстру вимог кредиторів.
9. Обґрунтовуючи заяву з кредиторськими вимогами, заявник посилався на те, що 01.12.2016 ПАТ "Банк "Золоті Ворота" як первісний кредитор на підставі договору про відступлення права вимоги №154 відступив на користь ТОВ "Фінансова компанія "Еліт Фінанси Груп" у повному обсязі вимоги за кредитним договором №141. Крім того, ПАТ "Банк "Золоті Ворота" (первісний іпотекодержатель) на підставі договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором №11-111 від 01.12.2016 відступило на користь ТОВ "Фінансова компанія "Еліт Фінанс Груп" у повному обсязі права вимоги за іпотечним договором №11-111. Також, ПАТ "Банк "Золоті Ворота" (первісний іпотекодержатель) на підставі договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором №13-145 від 01.12.2016 відступило на користь ТОВ "Фінансова компанія "Еліт Фінанси Груп" права вимоги за іпотечним договором №13-145. 01.12.2016 між ТОВ "Фінансова компанія "Еліт Фінанси Груп" та ТОВ "КУА "Фінекс-Капітал" укладено договір про відступлення права вимоги №Гр-01/12/16-01 за кредитним договором №141, договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором №11-111, договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором №13-145. Посилаючись на статті 512, 514, 516 ЦК України, заявник зазначає, що заборони на відступлення прав за кредитними договорами ні нормами чинного законодавства, ні умовами укладених договорів не встановлено. Заявник вважає, що відповідно до норм чинного законодавства заміна кредитора/іпотекодержателя у зобов'язанні не припиняє самого зобов'язання (дії іпотеки), а тільки приводить до вибуття однієї з його сторін (первісний кредитор/іпотекодержатель), на місце якої приходить інша особа (новий кредитор/іпотекодержатель). До заяви були додані відповідні договори та інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо спірного нерухомого майна від 14.02.2017 №80278832, №80280080, №80274382, №80276082.
10. 15.06.2017 ухвалою Господарського суду Харківської області у складі судді Яризько В.О. визнано вимоги ТОВ "КУА "Фінекс-Капітал", яка діє від свого імені, в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Грот" до ТОВ "Інвестиційна компанія "НКМ5" на суму 40 424 036, 58 грн. (основний борг - 24 979 343, 64 грн., пеня - 15 444 692, 94 грн.) та окремо внесено їх до реєстру вимог кредиторів як такі, що забезпечені заставою, та погашаються лише за рахунок коштів, отриманих від продажу майна, що перебуває в іпотеці. Витрати щодо сплати ТОВ "КУА "Фінекс-Капітал", судового збору на суму 3 200 грн. включено до першої черги погашення реєстру вимог кредиторів. Окремо внесено до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Інвестиційна компанія "НКМ5" відомості про заставне майно, а саме : - нежитлові приміщення підвалу № 01-:-027, 1-го поверху № 101-:-112, загальною площею 1358,6 кв.м, у житловому будинку літ. "А-1-9", за адресою: АДРЕСА_3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_4; - нежитлові приміщення підвалу №60-а-7, 1-го поверху №60а-1, 60а-2, 60а-3, 60а-4, 60а-5, 60а-6, загальною площею 207,6 кв.м, у літ."А-5", за адресою: АДРЕСА_4, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_3; - нежитлові приміщення 1-го поверху N30, 30а, 34, 34а, 34б, 35б у літ. "А-9", загальною площею 400,0 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_2; - нежитлові приміщення підвалу №32, 33, 37-:-48, 54-:-59, загальною площею 274,2 кв.м, у житловому будинку у літ. "А-5", за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_1 (далі по тексту даної постанови - спірні нежитлові приміщення). Зобов'язано ліквідатора внести відповідні відомості до реєстру вимог кредиторів.
11. Судом встановлено, що 21.07.2011 між ПАТ "Банк Золоті Ворота" (банк) та ТОВ "Парк Реал Естейт" (позичальник) укладено договір №141 на кредитну невідновлювальну лінію. В забезпечення виконання зобов'язань за договором №141 між ПАТ "Банк Золоті Ворота" (банк, іпотекодержатель) та ТОВ "Парк Реал Естейт" (іпотекодавець) укладено іпотечний договір №11-111 від 17.08.2011, за умовами якого іпотекодавець передав у іпотеку банку нежитлові приміщення підвалу № 7 -:- 11, загальною площею 390,1 кв.м; №1-1 -:- 10-1, 7а-1, 13-1, 13а-1, 13б-1, ІV-1, 14-1 -:- 19-1, площею 592,0 кв.м, та 1-го поверху № 1-1, 1а-1, 2-1, 2а-1, 3-1, 5-1, ІІІ-1, 11-1-:-13-1, 15-1-:-19-1, площею 371,3 кв.м, у житловому будинку літ."А-1-9", загальною площею 963,3 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (з урахуванням договору від 29.04.2014 про зміни до іпотечного договору №11-111 від 17.08.2011). Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань за договором №141 від 17.08.2011 між ПАТ "Банк Золоті ворота" та ТОВ "Парк Реал Естейт" укладений іпотечний договір №13-145 від 14.08.2013, за умовами якого іпотекодавець передав в іпотеку банку нежитлові приміщення підвалу №32, 33, 37-:-48, 54-:-59, загальною площею 274, 2 кв.м, у житловому будинку в літ. "А-5", за адресою: АДРЕСА_1.
12. Судом встановлено, що 01.12.2016 між ПАТ "Банк Золоті Ворота" та ТОВ "Фінансова компанія "Еліт Фінанс Груп" укладено договір №154 про відступлення прав вимоги, за яким на користь ТОВ "Фінансова компанія "Еліт Фінанс Груп" відступлені права ПАТ "Банк Золоті Ворота" за договором №141 від 21.07.2011 та за іпотечними договорами №11-111 від 17.08.2011, №13-145 від 14.08.2013. Також, 01.12.2016 між ТОВ "Фінансова компанія "Еліт Фінанс Груп" та ТОВ "КУА "Фінекс-Капітал" укладено договір №Гр-01/12/16-02 про відступлення права вимоги, за яким на користь ТОВ "КУА "Фінекс-Капітал" відступлені права ТОВ "Фінансова компанія "Еліт Фінанс Груп" за договором №141 від 21.07.2011 та за іпотечними договорами №11-111 від 17.08.2011, №13-145 від 14.08.2013.
13. Суд встановив, що 05.12.2016 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені відповідні записи про реєстрацію за ТОВ "КУА "Фінекс-Капітал" іпотеки та внесення відомостей про нового іпотекодержателя щодо зазначених спірних нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_3; Харків, вул. Чернишевська, буд.8.
14. Поряд з цим, судом першої інстанції встановлено, що 11.04.2016 Господарським судом міста Києва порушено провадження у справі №910/2537/16 про банкрутство ТОВ "Парк Реал Естет", а постановою 20.04.2016 боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, в ході якої 03.08.2016 прийнято до розгляду заяву ПАТ "Банк Золоті Ворота" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 7 316 888, 18 грн. Судом встановлено що за наслідком проведення 24.11.2016 другого повторного аукціону з продажу у справі №910/2537/16 зазначених спірних нежитлових приміщень ТОВ "Інвестиційна компанія "НКМ5" стала їх набувачем з видачею нотаріусом свідоцтв про придбання майна з публічних торгів та внесенням до державного реєстру прав власності відповідних записів №2777 і №2778.
15. Судом встановлено, що 06.03.2013 між ПАТ "Банк Золоті ворота" (банк) та ТОВ "Інвестор-3" (позичальник) укладено договір №44 про надання кредиту, за умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику грошові кошти (кредит) у розмірі 250 000 доларів США. На забезпечення виконання зобов'язань за цим договором було укладено іпотечний договір №13-031 від 06.03.2013, за умовами якого іпотекодавець передав в іпотеку банку нежитлові приміщення 1-го поверху N30, 30а, 34, 34а, 34б, 35б у літ. "А-9", загальною площею 400,0 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2. 25.04.2013 між банком та ТОВ "Інвестор-3" укладено договір №82 про надання кредиту, за умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику грошові кошти (кредит) у розмірі 250 000 доларів США, а позичальник зобов'язався повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними. На забезпечення виконання зобов'язань за договором №82 укладено іпотечний договір №13-065 від 25.04.2013, згідно з яким іпотекодавець передав в іпотеку банку нежитлові приміщення підвалу №60-а-7, 1-го поверху №60а-1, 60а-2, 60а-3, 60-а4, 60а-5, 60а-6, загальною площею 207,6 кв.м, у літ."А-5", за адресою: АДРЕСА_4.
16. Як встановлено судом, позикодавцем не виконані умови договорів №44, №82 про надання кредиту, а саме: кредитні кошти не повернуті, відсотки та пеня не сплачені, у зв'язку з чим у ТОВ "Інвестор-3" перед ПАТ "Банк "Золоті Ворота" виникла заборгованість. Заборгованість за зобов'язаннями ТОВ "Інвестор-3" за кредитним договором №82 складає 10 192 682, 60 грн., у тому числі прострочена заборгованість за кредитом - 153 568, 49 доларів США, що еквівалентно 3 931 257, 21 грн., прострочена заборгованість за процентами - 104 786, 71 доларів США, що еквівалентно 2 682 474, 18 грн., заборгованість за пенею - 3 578 951, 21 грн. Заборгованість за зобов'язаннями ТОВ "Інвестор-3" за кредитним договором №44 складає 16 926 454, 04 грн., у тому числі прострочена заборгованість за кредитом - 250 000 доларів США, що еквівалентно 6 399 843, 50 грн., прострочена заборгованість за процентами - 165 689, 80 доларів США, що еквівалентно 4 241 555, 16 грн., заборгованість за пенею - 6 285 055, 38 грн.
17. Судом встановлено, що 04.04.2016 Господарським судом міста Києва порушено провадження у справі №910/2543/16 про банкрутство боржника ТОВ "Інвестор-3", а постановою 25.04.2016 його визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, 06.06.2016 прийнято до розгляду заяву ПАТ "Банк Золоті Ворота" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 18 482 674, 55 грн., які обґрунтовані невиконанням умов кредитного договору №44 від 06.03.2013, №82 від 25.04.2013, з посиланням на іпотечні договори №13-031 від 06.03.2013 та №13-065 від 25.04.2013, 01.08.2016 заяву ПАТ "Банк Золоті Ворота" задоволено, визнано вимоги ПАТ "Банк Золоті Ворота" до ТОВ "Інвестор-3" на загальну суму 18 482 674, 55 грн. та внесені окремо як забезпечені заставою майна. В ході процедури банкрутства 24.11.2016 у справі №910/2543/16 відбувся другий повторний аукціон з продажу зазначених спірних нежитлових приміщень, які перебували в іпотеці банку та за результатами якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "НКМ5" стало їх набувачем, згідно з оформленими нотаріально свідоцтвами про продаж майна з публічних торгів та їх реєстрацією 06.12.2016 в державному реєстрі нерухомості за №2775 та №2776.
18. Задовольняючи заяву кредитора - ТОВ "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал", суд першої інстанції виходив з того, що на час звернення ТОВ "Інвестіційна компанія "НКМ5" (02.03.2017) із заявою про визнання його банкрутом за ним було зареєстровано право власності на спірні нежитлові приміщення, що підтверджувалось відповідними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.
19. Також місцевий суд прийняв до уваги, що з наданих разом із заявою кредитора інформаційних довідок з Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо спірного нерухомого майна, зокрема, №80278832 від 14.02.2017, №80280080 від 14.02.2017, №80274382 від 14.02.2017, №80276082 від 14.02.2017 вбачається, що відносно спірного майна зареєстровано обтяження, а саме: заборона на нерухоме майно, обтяжувачем є ТОВ "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал" (а.с. 3-10, т. 2).
20. З огляду на встановлене, господарський суд дійшов висновку, що боржнику - ТОВ "Інвестіційна компанія "НКМ5", який прийняв участь в аукціонах з придбання спірного майна у процедурах банкрутства ТОВ "Парк Реал Естейт" (справа №910/2537/16) та ТОВ "Інвестор-3" (справа №910/25543/16) було відомо про наявність обтяження іпотекою активів та він набув право власності на зазначене майно, усвідомлюючи пов'язані з цим ризики обтяження іпотекою.
При цьому, з посиланням на статтю 546 ЦК України та статтю 1 Закону України "Про іпотеку" місцевий суд зазначив, що іпотека як самостійний вид забезпечення виконання зобов'язання, полягає у наданні можливості кредитору в разі невиконання боржником основного зобов'язання одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами, а з вимог статті 23 Закону "Про іпотеку" вбачається, що особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе усі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
21. Виходячи з приписів статей 526, 599 ЦК України та підстав, зазначених статтями 17 та 23 Закону "Про іпотеку", частиною 1 статті 38 Закону про банкрутство, правової позиції Верховного Суду України у постанові від 21.09.2016 у справі №6-1685цс16, суд аргументував, що співвідношення зазначених положень законодавства дає змогу дійти висновку про те, що Закон України "Про іпотеку" є спеціальним законом щодо урегулювання правовідносин з приводу іпотечного майна, а положення статті 17 Закону України "Про іпотеку" містять виключний перелік підстав припинення іпотеки, аналогічний із закріпленим у статті 593 ЦК України. Таким чином суд вважає, що ліквідатор помилково посилається на зняття обтяження на спірне майно як на підставу для припинення іпотеки і фактично ототожнює ці поняття, не звернувши уваги, що обтяження тягне за собою лише право обмеження розпорядження майном. Враховуючи, що на час відкриття ліквідаційної процедури у відповідному державному реєстрі була наявна реєстрація іпотеки на спірне майно, яке перебувало у нового власника-боржника у даній справі, то відомості щодо майна, яке є предметом застави, мають бути окремо включені до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Інвестиційна компанія "НКМ5".
Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування прийнятої ним постанови
22. 01.08.2017 постановою Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Пуль О.А. (головуючий), Крестьянінов О.О., Шевель О.В. апеляційну скаргу уповноваженої особи учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "НКМ5" задовольнив, апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "НКМ5" задовольнив, ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.06.2017 скасував повністю, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал" (вх.№14217 від 27.04.2017) з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "НКМ5" відмовив.
23. Аналізуючи норми права, які слід було застосовувати до спірних правовідносин, апеляційний суд зазначив, що оскільки законодавець пов'язує припинення застави з фактом реалізації заставного майна відповідно до статті 593 ЦК України, спірні нежитлові приміщення були реалізовані у встановленому Законом про банкрутство порядку за участі банку як заставного кредитора, доказів недійсності результатів аукціонів з продажу цього майна за заявою учасників процедури, у тому числі банку, не надано, а оскарження результатів торгів та дій ліквідаторів з реалізації спірного майна можливо виключно у господарському суді у межах справ про банкрутство ТОВ "Парк Реал Естейт" (справа №910/2537/16) та ТОВ "Інвестор-3" (справа №910/25543/16), тому приймаючи до уваги принцип правомірності правочинів (стаття 204 ЦК України) іпотека спірного майна є припиненою з моменту його реалізації майна на аукціонах у межах справ про банкрутство №910/2537/16 та №910/2543/16.
24. На підставі встановлених у цій справі обставин продажу спірних предметів застави з публічних торгів в межах процедури банкрутства двох інших суб'єктів господарювання, встановлення обставин не оскарження результатів торгів у справах про банкрутство №910/2537/16 та №910/2543/16 та зазначених положень законодавства, апеляційний суд дійшов висновку про помилковість тверджень кредитора про те, що єдиною підставою для припинення іпотеки у разі продажу іпотечного майна відповідно до статті 17 Закону України "Про іпотеку" є реалізація його згідно із статтею 41 цього Закону, а наведені на підтвердження цих доводів висновки Верховного Суду України у справі №6-1685цс16 від 21.09.2016 не можуть бути застосовані, оскільки вони прийняті з встановленням інших фактичних обставини, не пов'язаних з процедурою реалізації активів боржника у справах про банкрутство та не враховують норм законодавства про банкрутство щодо порядку продажу забезпеченого майна як такі, що є спеціальними та підлягають переважному застосуванню.
25. Апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції безпідставно застосував саме ці висновки Верховного Суду України при розгляді справи №922/758/17 і помилково не узяв до уваги правові висновки Верховного Суду України від 31.05.2017 у справі №6-1803цс16, що регулюють спірні правовідносини стосовно реалізації майна, переданого в іпотеку, у ліквідаційній процедурі боржника у справах про банкрутство.
26. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що іпотека спірної нерухомості не є дійсною для нового власника - ТОВ "Інвестиційна компанія "НКМ5", а тому відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин положень частин 1, 2 статті 23 Закону України "Про іпотеку" в частині, що стосується переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі у порядку спадкування чи правонаступництва.
27. Апеляційний суд роз'яснив, що оскільки спірні об'єкти іпотеки (заставне майно) були реалізовані у межах ліквідаційної процедури у справах про банкрутство ТОВ "Інвестор-3" та ТОВ "Парк Реал Естейт" у порядку, визначеному Законом про банкрутство, а кошти від реалізації такого майна мають спрямовуватися на погашення вимог заставного кредитора, яким у зазначених справах є ПАТ "Банк "Золоті Ворота", тому ТОВ "КУА "Фінекс-Капітал" не позбавлена права звернутись до Господарського суду міста Києва з відповідними заявами про заміну кредитора у справах про банкрутство №910/2537/16 і №910/2543/16, провадження у яких триває, у порядку, визначеному статтею 21 Закону про банкрутство і статтею 25 ГПК України на будь-якій стадії судового процесу та оспорювати дійсність правочинів з відчуження заставного майна саме в межах провадження у цих справах .
28. Апеляційним судом встановлено, що ТОВ "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявами про заміну сторони - кредитора у справі №910/2543/16 про банкрутство ТОВ "Інвестор-3" та у справі №910/2537/16 про банкрутство ТОВ "Парк Реал Естейт" у зв'язку з відступленим ПАТ "Банк "Золоті Ворота" права вимоги за кредитними та іпотечними договорами ТОВ "Фінансова компанія "Еліт Фінанс Груп", яке в свою чергу відступило право вимоги на користь ТОВ "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал". Разом з зазначеними заявами ТОВ "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал" звернулось до суду з клопотаннями щодо попередження порушень прав та інтересів кредитора, в яких просить до моменту розгляду заяви ТОВ "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал" про заміну сторони в рамках справи №910/2537/16 про банкрутство ТОВ "Парк Реал Естейт" та справи №910/2543/16 про банкрутство ТОВ "Інвестор-3" не проводити будь-яких дій щодо майна боржників, щоб не дозволити порушення прав та інтересів кредитора - ТОВ "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал". Отже, ТОВ "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал" такими діями підтверджує наявність його прав як кредитора та порушених інтересів у справах про банкрутство ТОВ "Інвестор-3" та ТОВ "Парк Реал Естейт".
29. Апеляційний суд не погодився з висновками суду першої інстанції щодо визначення суми заявлених вимог, оскільки суд виходив з того, що ТОВ "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал" отримало право вимоги до позичальників - ТОВ "Парк Реал Естейт" та ТОВ "Інвестор-3" за кредитними договорами №141 від 21.07.2011, №44 від 06.03.2013, №82 від 25.04.2013 на загальну суму 40 424 036, 58 грн., дана сума заборгованості не спростована, доказів погашення заборгованості суду не надано та зазначив, що оскільки у справі про банкрутство господарський суд має встановити наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника перед кредитором шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору, відтак, грошові вимоги кредитора до боржника повинні бути підтверджені відповідними доказами, а оскільки первинні документи на підтвердження заявлених кредиторських вимог надані вже до суду апеляційної інстанції, тому суд першої інстанції безпідставно визнав доведеною суму заявлених кредиторських вимог, не з'ясувавши усі обставини, що мають значення для справи.
30. Переглянувши справу в повному обсязі, апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що вимоги ТОВ "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал" на суму 40 424 036, 58 грн. є забезпеченими іпотекою та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів боржника -ТОВ "Інвестиційна компанія "НКМ5".
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржника
31. Скаржник доводив, що апеляційним судом при винесенні постанови були не в повному обсязі досліджені обставини справи, що призвело до порушення норм матеріального права, а зокрема, статей 17, 24, 41 Закону України "Про іпотеку", статті 38 Закону про банкрутство.
32. Скаржник аргументував, що здійснення записів про іпотеку, заборону відчуження, арешту нерухомого майна, податкової застави та інших обтяжень - є різними діями при здійсненні реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, тобто запис про іпотеку може існувати як окрема реєстраційна дія, а отже постанова суду про визнання боржника банкрутом, винесена відповідно до статті 38 Закону про банкрутство, не означає автоматичного скасування всіх обтяжень майна боржника, а є підставою для скасування державної реєстрації арештів, заборон відчуження нерухомого майна, відповідно до певного судового акта щодо конкретного об'єкта обтяження, така постанова не означає автоматичного припинення іпотеки.
Доводи інших учасників справи
НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
33. Цивільний кодекс України
Частина 1 статті 593 - право застави припиняється у разі: 1) припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; 2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; 3) реалізації предмета застави; 4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.
Стаття 599 - зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
34. Закон України "Про іпотеку"
Стаття 11 - майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.
Частини 1, 3 статті 12 - у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.
Правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.
Стаття 17. Підстави припинення іпотеки
Іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Частини 1, 2 статті 23 - у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Частини 1-3 статті 24 - відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Іпотекодержатель зобов'язаний письмово у п'ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов'язанням. Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Частини 2-3 статті 33 - у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Частина 1 статті 38 - якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.
Стаття 50. Припинення прав та вимог на предмет іпотеки після його реалізації
Після продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах або продажу предмета іпотеки відповідно до статті 38 цього Закону припиняються будь-які права та вимоги інших осіб на нерухоме майно, що було предметом іпотеки, які виникли після державної реєстрації іпотеки за іпотечним договором, згідно з яким було звернене стягнення на предмет іпотеки. Це правило не застосовується у разі придбання предмета іпотеки іпотекодавцем.
35. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011
Стаття 1 - кредитор - юридична або фізична особа, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Абзаци 1, 2 частини 15 статті 16 - з моменту порушення справи про банкрутство: пред'явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися лише в порядку, передбаченому цим Законом, та в межах провадження у справі про банкрутство.
Частина 6 статті 19 - задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, допускається лише в межах провадження у справі про банкрутство.
Частини 1, 2, 6, 8 статті 23 - конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Забезпечені кредитори зобов"язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду, за наслідками розгляду яких господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.
Частина 1 статті 38 - З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом: … продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим законом.
Частина 4 статті 42 - майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду. Кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси.
Частина 1, 8 статті 44 - після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі. Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною. Спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.
36. Господарський процесуальний кодекс України в редакції до 15.12.2017
Стаття 33 - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Частина 1 статті 34 - господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Частина 1 статті 43 - господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Частини 1, 2 статті 101 - у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
37. З огляду на те, що відповідно до статті 300 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні (ухвалі) або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Верховного Суду зазначає про неприйнятність доводів скаржника про неналежну оцінку судами обставин справи на підтвердження кредиторських вимог до боржника, разом з тим, його доводи про допущення порушень матеріального права (статей 4, 11, 17, 23, 41 Закону України "Про іпотеку", статті 593 ЦК України, статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вважає прийнятними.
А.2. Юридична оцінка доводів касаційної скарги та висновків судів, мотиви відхилення доводів касаційної скарги.
38. З аналізу статей 1, 16, 19, 21, 23, 44 Закону про банкрутство, статей 24, 33 Закону України "Про іпотеку" вбачається, що кредитор, який набув у встановленому законодавством порядку прав вимоги від первісного кредитора-іпотекодержателя, за загальним правилом, вправі заявити свої грошові вимоги до боржника-заставодавця у випадку порушення щодо нього справи про банкрутство. У межах провадження в такій справі розглядаються всі спірні питання щодо продажу активів боржника, зокрема, його заставного майна.
Як встановили суди, іпотекодавцями щодо спірних предметів іпотеки, якими забезпечувалися грошові вимоги ПАТ "Банк "Золоті Ворота", та були відступлені скаржнику, були ТОВ "Парк Реал Естейт" та ТОВ "Інвестор-3". Щодо зазначених юридичних осіб здійснюється провадження у справах про банкрутство у Господарському суді міста Києва (№910/2537/16, №910/2543/16). Судами встановлено, що скаржник, як правонаступник за договорами відступлення прав вимоги, звернувся до зазначених боржників у справах про їх банкрутство. Відтак, у зазначених справах про банкрутство скаржник у визначеному законодавством порядку реалізував свої права на захист власних майнових прав та інтересів та саме у цих справах він, як кредитор, наділений повноваженнями з отримання належного судового захисту своїх цивільних прав, зокрема, шляхом заявлення вимог про визнання недійсними правочинів з продажу предметів іпотеки третім особам.
39. Законодавцем передбачено спеціальну норму (стаття 50 Закону України "Про іпотеку), по відношенню до статті 23 Закону України "Про іпотеку" (яка є загальною), згідно з якою припиняються права вимоги на предмет іпотеки, які виникли після державної реєстрації іпотеки за іпотечним договором, згідно з яким було звернено стягнення на предмет іпотеки, після його продажу на прилюдних торгах. Також, законодавством про банкрутство визначено спеціальну процедуру звернення стягнення на заставне майно шляхом його продажу з аукціону виключно в межах провадження у справі про банкрутство (статті 19, 42 Закону про банкрутство).
Відтак, продаж предмета іпотеки на аукціоні в межах провадження у справі про банкрутство юридичної особи - іпотекодавця є одним з різновидів продажу майна, що належить суб'єкту, наділеному спеціальними ознаками (неплатоспроможній особі). За своєю правовою природою такий аукціон є способом звернення стягнення на майно неплатоспроможної особи, оскільки Законом про банкрутство виключаються способи позасудового врегулювання звернення стягнення на майно банкрута та є одним з різновидів прилюдних торгів, які проводяться у формі конкурсу або аукціону. Положення статті 50 Закону України "Про іпотеку" визначають єдині правові наслідки припинення прав вимоги щодо зобов'язань іпотекодавця, які виникли після державної реєстрації іпотеки, незалежно від того чи іпотекодавець є платоспроможною чи неплатоспроможною (в розумінні Закону про банкрутство) особою. Отже, до набувача майна, придбаного з публічних торгів, проведених за наслідком звернення стягнення на забезпечене іпотекою майно, не переходять обов'язки іпотекодавця відповідно до статті 23 Закону, оскільки в даному випадку діють приписи статті 50 Закону України "Про іпотеку", які є спеціальними та підлягають переважному застосуванню.
40. Незважаючи на те, що апеляційний суд не посилався на положення статті 50 Закону України "Про іпотеку", а обмежився аналізом статей 17, 23 Закону України "Про іпотеку", його висновки про відмову у визнанні та включенні до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Інвестиційна компанія НКМ5", як юридичної особи, що придбала спірне майно за наслідком проведення аукціонів з продажу предметів застави, в цілому відповідають вимогам статті 50 Закону України "Про іпотеку" про те, що права вимоги припиняються та не переходять до набувача предмета іпотеки, реалізованого в порядку проведення публічних торгів в ході звернення стягнення на забезпечене майно. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується з правильністю в цілому висновків апеляційного суду та вважає юридично обґрунтованим застосування в спірному випадку статті 50 Закону України "Про іпотеку".
41. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає посилання скаржника та апеляційного суду на судову практику застосування статей 17, 23 Закону України "Про іпотеку" Верховного Суду України у постановах у справах №6-1685цс16 від 21.09.2016 та №6-1803цс16 від 31.05.2017 такими, що здійснені за встановлення судами у цих справах інших обставин справи, оскільки в обох випадках мало місце припинення провадження у незаконно порушених справах про банкрутство з відновленням усіх припинених у ліквідаційній процедурі правовідносин, зокрема, правовідносин, на забезпечення яких було укладено договір іпотеки, з відновленням усіх прав та обов'язків сторін цього договору, зокрема, щодо відчуження з публічних торгів заставного майна в ході незаконно введеної ліквідаційної процедури, щодо незаконного скасування обтяження в державному реєстрі обтяжень. Разом з тим, у постанові 31.05.2017 у справі №6-1803цс16 Верховний Суд України дійшов правового висновку про те, що іпотека не припиняється, якщо не наступили обставини, визначені статтею 17 Закону України "Про іпотеку" та статтею 23 Закону про банкрутство в редакції, яка була чинною до 19.01.2013.
Суд зазначає, що в даному випадку судами не встановлено обставин незаконності порушення провадження у справах про банкрутство ТОВ "Парк Реал Естейт" №910/2537/16 та ТОВ "Інвестор-3 №9102543/16, введення щодо них ліквідаційної процедури, як не встановлено обставин недійсності угод з відчуження спірного майна в ході зазначених проваджень. Відтак, доводи скаржника про збереження обтяження спірного майна за скаржником, незалежно від того, що майно було продано в ліквідаційній процедурі двох боржників та незалежно від скасування в державному реєстрі обтяжень на спірне майно, є необґрунтованими.
42. Доводи скаржника про порушення апеляційним судом вимог статей 17, 24 Закону України "Про іпотеку", Суд вважає необґрунтованими, виходячи з юридичного аналізу про застосування зазначених норм права як таких, що визначають загальні підстави припинення зобов'язань з іпотеки, та необхідності застосування в даному випадку статті 50 Закону України "Про іпотеку", якою визначено особливості припинення зобов'язань з іпотеки за наслідком продажу предмета іпотеки з публічних торгів у процедурі звернення стягнення на заставне майно, що більш повно аргументовано у пунктах 38-39 мотивувальної частини постанови.
43. Доводи скаржника про невірне застосування законодавства про банкрутство (статей 23, 38 Закону) та статті 41 Закону України "Про іпотеку", та необхідність включення до реєстру вимог кредиторів, як забезпечених вимог ТОВ "КУА "Фінекс Капітал", Суд вважає необґрунтованими та зазначає, що виходячи з приписів статей 10 (частина 4), 16 (частина 15), 23 (частина 1, 8), 42 (частина 4), 44 (частини 1, 8) Закону про банкрутство всі спори щодо майнових прав скаржника, як особи, що набула прав кредитора до ТОВ "Парк Реал Естейт" та ТОВ "Інвестор-3" мають вирішуватися в межах провадження у справах зазначених боржників №910/2537/16 та №9102543/16, зокрема й спори про визнання недійсними правочинів з відчуження спірних предметів застави, набувачем яких стало ТОВ "Інвестиційна компанія "НКМ5" за наслідком проведення аукціонів, оскільки законодавцем визначено виключну підсудність таких спорів суду, який слухає справу про банкрутство боржника. А боржниками за зобов'язаннями перед іпотекодержателем в даному випадку є ТОВ "Парк Реал Естейт" та ТОВ "Інвестор-3.
44. Також, Суд приймає до уваги пояснення в засіданні касаційного суду представника ТОВ "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал" ОСОБА_6 про те, що грошові вимоги ПАТ "Банк "Золоті Ворота", набуті ним, за наслідком відступлення прав вимоги, не пов'язані з діяльністю ПАТ "Банк "Золоті Ворота", як управителя Фонду фінансування будівництва чи іншими видами пайового інвестування в будівництво третіх осіб.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
45. З огляду на зазначене, Суд дійшов висновку про залишення без задоволення касаційної скарги ТОВ "КУА "Фінекс-Капітал" та залишення без змін постанови апеляційного суду від 01.08.2017 як такої, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
В. Судові витрати
46. У зв'язку з тим, що Суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги ТОВ "КУА "Фінекс-Капітал", та залишає без змін оскаржуване судове рішення, Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись статтями 308, 309, 315 ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал", яка діє від свого імені, в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Грот" залишити без задоволення.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.08.2017 у справі №922/758/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.Й. Катеринчук
Судді В.Г. Пєсков
В.Я. Погребняк
скопійовано
-
скопійовано
-
