open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 820/2478/17
Моніторити
Це рішення містить правові висновки
Це рішення містить правові висновки
emblem
Це рішення містить правові висновки Справа № 820/2478/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

29 березня 2018 року

справа №820/2478/17

адміністративне провадження №К/9901/1876/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року у складі судді Білової О. В. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року у складі колегії суддів Жигилія С.П., Перцової Т. С., Спаскіна О. А. у справі № 820/2478/17 за позовом ОСОБА_1 до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19 травня 2016 року № 45-13-04,

У С Т А Н О В И В :

У червні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач у справі) звернувся до суду з позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19 травня 2016 року № 45-13-04, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 25000 грн., з мотивів протиправності його прийняття.

17 серпня 2017 року Харківський окружний адміністративний суд постановою, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року, адміністративний позов задовольнив, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 19 травня 2016 року № 45-13-04.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з мотивами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що автомобіль позивача не є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році, оскільки середньоринкова вартість автомобіля позивача враховуючи Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року № 66, навіть без урахування "коефіцієнту з урахуванням різниці між фактичним та нормативним середньорічним пробігом транспортних засобів у тис. кілометрів", становить: 1309500 грн. * 62 % = 811890 грн., в той час, як вартість транспортного засобу - об'єкта оподаткування має становити більше 1033500,00 грн.

Суди попередніх інстанцій зазначили, що розрахунок середньоринкової вартості автомобіля позивача здійснено відповідачем без урахуванням всіх показників визначених статтею 267 Податкового кодексу України для віднесення транспортного засобу до об'єкту оподаткування, та часу, на який визначена застосована ціна нового автомобіля та відповідно розрахована середньоринкова вартість автомобіля, без врахування даних про фактичний пробіг автомобіля позивача відсутні.

За позицією судів попередніх інстанцій, законодавством не передбачено право податкового органу в разі відсутності даних про фактичний пробіг визначати його самостійно, чи як середньонормативний, чи як відсутній, чи в інший спосіб. Відповідні положення в Кодексі, Методиці та Порядку відсутні.

Відповідач не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заявник касаційної скарги, пославшись на положення статті 267 Податкового кодексу України, доводить те, що позивач є платником транспортного податку у 2016 році, оскільки його автомобіль є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України. При цьому відповідач зазначив, що інформація на веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України оновлюється щороку, а тому здійснити розрахунок середньоринкової вартості легкового автомобіля за 2016 рік на сайті у 2017 році неможливо.

Позивач надав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на безпідставність доводів касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін. Позивач зазначає, що відповідач помилково взяв до уваги розрахунок вартості транспортного засобу, зроблений у 2017 році, з урахуванням вартості нового транспортного засобу Volkswagen TOUAREG, яка складає 1775493,14 грн.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що позивач є власником транспортного засобу марки Volkswagen, модель TOUAREG, 2015 року випуску, об'єм двигуна 2967 куб.см., дата реєстрації 16 грудня 2015 року.

19 травня 2016 року податковий орган згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, підпунктом 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України прийняв податкове повідомлення-рішення № 45-13-04, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем "транспортний податок з фізичних осіб 18011001" за 2016 рік у сумі 25000,00 грн.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (стаття 1 Податкового кодексу України).

01 січня 2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким згідно зі статтею 267 Податкового кодексу України введено новий транспортний податок.

Відповідно до пункту 10.2 статті 10 Податкового кодексу України місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Повноваження міських рад щодо податків та зборів визначені статтею 12 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (підпункт 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України).

Водночас, 24 грудня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», що набрав чинності 01 січня 2016 року (далі - Закон №909-VIII), яким внесено зміни у Податковий кодекс України щодо об'єкту оподаткування транспортним податком.

Згідно підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України (в редакції Закону від 24 грудня 2015 року № 909-VIII) об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 909-VIII визначено, що у 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Враховуючи те, що Законом України № 909-VIII не встановлювався новий транспортний податок, а також не змінювалась його ставка, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що з 01 січня 2016 року платниками транспортного податку є власники легкових автомобілів не старше п'яти років, середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати.

Станом на 01 січня 2016 року мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 1 378 грн. (стаття 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік»). Отже, 750 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 р. складали 1 033 500 грн.

Відтак, об'єктом оподаткування у 2016 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1 033 500 грн. та з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно).

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті (абз.2 підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України).

Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 66, відповідно доположень пункту 2 якої середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. N 403 (Офіційний вісник України, 2013 р., N 44, ст. 1576), де за ціну нового транспортного засобу (Ц н) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

Пунктом 3 Порядку N 403 встановлено, що середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: С ср= Ц н х (Г / 100) х (1 ± (Г к / 100), де Ц н - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Г к - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.

Джерелом інформації про ціни нових транспортних засобів в Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) або довідкові дані про ціни щодо ідентичних або аналогічних нових транспортних засобів в Україні чи країнах-виробниках (експортерах) з урахуванням податків та зборів, що визначаються відповідно до законодавства (пункт 4 Порядку N 403).

Згідно пункту 5 Методики, ідентичними є автомобілі, в яких збігаються такі ознаки і параметри: марка; країна-виробник; тип кузова (седан, універсал тощо); модель; конструкція привода тягових коліс;тип та робочий об'єм двигуна; потужність двигуна; тип коробки переключення передач та інших складників силової передачі; габаритні розміри;рік випуску; комплектація.

Розбіжності можуть стосуватися комплектації, пробігу та технічного стану.

Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (пункт 13 Методики в редакції чинній на час спірних правовідносин).

Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг (пункт 14 Методики в редакції чинній на час спірних правовідносин).

Аналіз наведених положень Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить про врахування при розрахунку цієї вартості певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу.

Обов'язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відтак, підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є отримана від Мінекономрозвитку інформація про автомобіль позивача.

Відповідач в підтвердження своєї позиції щодо правомірності визначення позивачу податкового зобов'язання надавав судам попередніх інстанцій роздрукований з сайту Мінекономрозвитку розрахунок вартості транспортного засобу Volkswagen, TOUAREG, 3.0, внутрішнього згорання, дизель, рік випуску - 2015, який здійснений у 2017 році з урахуванням вартості нового транспортного засобу - 1 775 493,14 грн. Цей розрахунок прийнятий та оцінений судами попередніх інстанцій.

Суди першої та апеляційної інстанцій оцінили документи надані позивачем на спростування правильності наданого відповідачем розрахунку транспортного засобу, а саме договір №916085 від 15 грудня 2015 року, лист замовлення на автомобіль та довідку Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний дом «Соллі Плюс», з яких вбачається, що позивачем в автосалоні цього Товариства придбано новий автомобіль марки Volkswagen, модель TOUAREG, 2015 року випуску, об'єм двигуна 2967 куб.см., вартістю 1309500 грн (разом з ПДВ) у комплектації згідно специфікації, а саме серійної комплектації автомобіля Новий TOUAREG Life 3.0 V6 TDI CR.

Суди попередніх інстанцій також взяли до уваги інформацію з сайту avto.ria.com, згідно якої новий автомобіль Volkswagen, модель TOUAREG, об'єм двигуна 3.0, в залежності від комплектації «Life» та «Premium Life» коштує від 1349562 грн до 1793740 грн, та дійшли висновку, що вартість нового автомобілю комплектації, як у транспортного засобу позивача, відповідає рівню ціни, за яку був придбаний автомобіль позивача.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідач на виконання положень частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не довів правомірності спірного податкового повідомлення-рішення, не надав судам належного обґрунтування середньоринкової вартості транспортного засобу позивача для розрахунку податкового зобов'язання у травні 2016, визначив середньоринкову вартість автомобіля позивача у 2016 році, з урахуванням первинної вартості нового авто за даними сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України станом на серпень 2017, без врахування певних характеристик автомобіля позивача. Суди правильно зазначили, що визначена відповідачем ціна транспортного засобу не є ціною ідентичного автомобіля.

Крім того, суди попередніх інстанцій врахували пояснення представників відповідача в судовому засіданні, які вказали та той факт, що у податкового органу був відсутній будь-який розрахунок середньоринкової вартості автомобіля позивача на момент прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, а також на відсутність інформації щодо такого транспортного засобу на сайті Мінекономрозвитку.

Подібні доводи містить і касаційна скарга податкового органу, що доводить безпідставність прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року у справі № 820/2478/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді І.А. Гончарова

І.Я. Олендер

Джерело: ЄДРСР 73081890
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку