ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 911/2589/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Чумака Ю.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 (головуючий - Дикунська С.Я., судді: Калатай Н.Ф., Мартюк А.І.)

та рішення Господарського суду Київської області від 23.10.2017 (суддя Щоткіна О.В.)

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз"

про стягнення 37 960,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

28.08.2017 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна" (далі - ПрАТ "СК "Провідна") звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" (далі - ПАТ "Київоблгаз") про стягнення 37 960,00 грн страхового відшкодування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок виплати страхувальнику ПрАТ "СК "Провідна" страхового відшкодування на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №06/6753609/1003/13 від 20.11.2013 у зв'язку з настанням страхового випадку (пошкодженням в дорожньо-транспортній пригоді автомобіля "Chevrolet Еріса", державний номер НОМЕР_1) у позивача виникло право вимоги до ПАТ "Київоблгаз" як до юридичної особи, відповідальної за шкоду, завдану її працівником під час керування транспортним засобом ГАЗ-33023-44, державний номер НОМЕР_2, та порушення Правил дорожнього руху України.

Рішенням Господарського суду Київської області від 23.10.2017 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Місцевий суд виходив з того, що на дату дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ГАЗ-33023-44, державний номер НОМЕР_2, була застрахована ПрАТ "Українська охоронно-страхова компанія" згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/35673227, а отже особою, за рахунок якої підлягає задоволенню набуте позивачем право зворотної вимоги у розумінні ст. 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є саме ПрАТ "Українська охоронно-страхова компанія", а не відповідач.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 рішення Господарського суду Київської області від 23.10.2017 залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з мотивами, викладеними в рішенні місцевого суду.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій інстанції, 17.01.2018 ПрАТ "СК "Провідна" звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 та рішення Господарського суду Київської області від 23.10.2017 скасувати, та позов задовольнити повністю.

В обґрунтування вимог касаційної скарги ПрАТ "СК "Провідна" посилається на те, що суди попередніх інстанцій помилково обмежили право позивача одержати відшкодування сплачених ним сум страхового відшкодування саме за рахунок відповідача.

ПАТ "Київоблгаз" подано відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення та постанову судів попередніх інстанцій - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що 20.11.2013 між ПрАТ "СК "Провідна" та ОСОБА_4 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №06/6753609/1003/13 (далі - договір добровільного страхування), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки "Chevrolet Еріса", державний номер НОМЕР_1 (далі - застрахований автомобіль), відповідно до якого ПрАТ "СК "Провідна" взяло на себе зобов'язання відшкодувати збитки, яких може зазнати страхувальник в результаті пошкодження, знищення або втрати транспортного засобу "Chevrolet Еріса", державний номер НОМЕР_1.

07.10.2014 близько 14 год. 40 хв. в м. Узин по вул. Червоноармійській сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля ГАЗ-33023-44, державний номер НОМЕР_2, що належить ПАТ "Київоблгаз" під керуванням її працівника - водія ОСОБА_5, та автомобіля "Chevrolet Еріса", державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4, під керуванням останнього.

ОСОБА_5, керуючи транспортним засобом автомобілем ГАЗ-33023-44, державний номер НОМЕР_2, порушив Правила дорожнього руху України та вчинив зіткнення із застрахованим автомобілем, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Факт скоєння ДТП підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про дорожньо-транспортну пригоду №9446694.

Постановою Білоцерківського районного суду Київської області від 24.10.2014 у справі №357/15056/14-п ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до звіту № 14/10-АZ12 про оцінку вартості відновлювального ремонту автомобіля "Chevrolet Еріса", державний номер НОМЕР_1, внаслідок пошкодження транспортного засобу у ДПТ, наданого ТОВ "БК-Експерт", вартість відновлювального ремонту автомобіля "Chevrolet Еріса" (державний номер НОМЕР_1) внаслідок пошкодження в ДПТ транспортного засобу становить 42 612, 84 грн.

ПрАТ "СК "Провідна" (позивач), виконуючи свої зобов'язання за договором добровільного страхування, на підставі складеного страхового акту, заяви страхувальника на виплату страхового відшкодування перерахувало суму страхового відшкодування за проведення відновлювального ремонту застрахованого автомобіля в розмірі 37 960,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 0005926 від 13.02.2015 та №0017197 від 10.04.2017, а також відомістю з реєстром отримувачів.

Оскільки на момент вчинення ДТП ОСОБА_5 працював в ПАТ "Київоблгаз", позивач звернувся до суду з позовом про стягнення виплаченого страхового відшкодування своєму страхувальнику в сумі 37 960,00 грн саме з відповідача.

За змістом статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

Разом із тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов'язок.

Відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

За змістом ст.ст. 9, 22 - 31, 35, 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

Як передбачено ст. 1194 ЦК України, в разі якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З огляду на вищенаведене, сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.

Разом із тим, зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок.

Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (ч. 1 ст.12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (ч. 2 ст. 14 ЦК України).

Відповідно до ст. 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

З огляду на вищенаведене, право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов'язанні.

Таким чином потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 20.01.2016 у справі № 6-2808цс15,від 23.12.2015 у справі № 6-2587цс15 та від 14.09.2016 у справі № 6-725цс16 .

Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов'язання, не залежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. В такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов'язками страховика як сторони договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Таким чином, на підставі ст. 1172 ЦК України особою, відповідальною за завдану під час ДТП шкоду може бути у тому числі і відповідач, як роботодавець винної у ДТП особи, у разі якщо вказана шкода була завдана таким працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

Водночас під час вирішення спору суди попередніх інстанцій наведеного не врахували та, відповідно, не встановлювали обставин чи шкода, завдана ОСОБА_5 під час ДТП, була завдана ним саме під час виконання свої трудових обов'язків як працівником ПАТ "Київоблгаз".

Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням наведеного, Верховний Суд, переглянувши рішення та постанову судів попередніх інстанцій, дійшов висновку про те, що рішення та постанова у даній справі підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 та рішення Господарського суду Київської області від 23.10.2017 у справі №911/2589/17 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді І.С. Міщенко

Ю.Я. Чумак