Єдиний державний реєстр судових рішень
Код суду 233 Справа № 233/2346/17
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2018 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017050380000322 від 24 березня 2017 року) за обвинуваченням:
ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Костянтинівка Донецької області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, інваліда 3 групи, не працюючого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 1) 10 серпня 2004 року Петровським районним судом м. Донецька за ч.1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі з іспитовим строком на 1 рік; 2) 09 листопада 2005 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч.3 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі; 3) 26 жовтня 2010 року Кіровським районним судом м. Донецька за ч.2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі; 4) 11 січня 2017 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч.1 ст. 309 КК України до штрафу у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1020 грн.), штраф сплачено 11 лютого 2017 року,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, -
в с т а н о в и в :
Обвинувачений ОСОБА_7 23 березня 2017 року у вечірній час (більш точного часу в ході судового розгляду не встановлено), разом із своєю співмешканкою ОСОБА_5 , обидва перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходились за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де у кімнаті лежали на ліжку. В цей час між ОСОБА_7 і ОСОБА_5 виникла сварка, під час якої ОСОБА_7 почав відчувати неприязнь по відношенню до ОСОБА_5 та на підставі чого у нього виник злочинний намір, спрямований на завдання останній тілесного ушкодження. Цього ж дня, приблизно о 19.00 год. (більш точного часу в ході судового розгляду не встановлено), ОСОБА_7 , перебуваючи в стан алкогольного сп`яніння, реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно, на ґрунті ревнощів, з метою заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, на тумбі поруч із ліжком у кімнаті вищевказаної квартири взяв кухонний ніж, та утримуючи його у лівій руці, наніс один удар ОСОБА_5 в задню поверхню грудної клітини ліворуч. Своїми умисними діями, безпосередньо спрямованими на заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, ОСОБА_7 заподіяв потерпілій ОСОБА_5 проникаюче колото-різане поранення задньої поверхні грудної клітини ліворуч з пошкодженням лівої легені, лівосторонній гемоторакс, що за ступенем тяжкості відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
Обвинувачений ОСОБА_7 у судовому засіданні свою провину у вчиненні даного кримінального правопорушення не визнав та пояснив, що 23 березня 2017 року близько 18 години він з ОСОБА_5 прийшли додому у квартиру АДРЕСА_2 , обидва перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, так як були на поминках. Йому необхідно було порізати м`ясо, але через те, що у кухні не працює електропроводка, то він робив це у залі, там же й знаходився кухонний ніж. Сороколатова лежала на ліжку і заважала йому різати м`ясо, через що він попросив її перелягти на диван, і, утримуючи в лівій руці кухонний ніж, став допомагати їй піднятися з ліжка. Коли вона піднялася, то він, тримаючи її, перечепився і вони впали, при цьому ОСОБА_9 впала на нього зверху і спиною наткнулася на ніж, який він тримав у руці. Він побачив кров, поклав ОСОБА_9 на підлогу і викликав швидку. Також про те, що ОСОБА_9 впала на ніж, він розповів сусідам і попросив їх допомогти донести ОСОБА_9 до машини швидкої допомоги. Потім ОСОБА_9 госпіталізували, а його затримали співробітники поліції. Сварки між ними не було. Не заперечував, що тілесні ушкодження ОСОБА_9 були заподіяні його необережними діями і він не мав наміру умисно спричиняти їй тілесні ушкодження. Просив перекваліфікувати його дії на необережне спричинення тілесних ушкоджень та суворо не карати.
Суд вважає, що провина обвинуваченого ОСОБА_7 в об`ємі, встановленому вироком, повністю доведена сукупністю наступних досліджених у судовому засіданні доказів, які ретельно перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку для ухвалення даного процесуального рішення, які суд враховує та бере до уваги:
- потерпіла ОСОБА_5 повідомила у судовому засіданні, що обвинуваченого ОСОБА_7 вона знає близько року, відносини між ними нормальні. 23 березня 2017 року ввечері вони прийшли з поминок додому, перебували у стані алкогольного сп`яніння. Вона заставила ОСОБА_10 різати м`ясо, той сидів у кріслі і тримав ніж, при цьому висказував претензії, казав, щоб вона йшла лягала на ліжко а м`ясо приготовить потім. Вона не пам`ятає, як спіткнулася і впала назад, більше нічого не пам`ятає, отямилася у лікарні. Вважає, що сама впала на ніж, так як була у нетверезому стані. З ОСОБА_10 вони не сварилися і вона не бажає, щоб його притягували до відповідальності. При проведенні з нею слідчого експерименту 05 квітня 2017 року вона не так показувала і розповідала про обставини отримання тілесних ушкоджень, як записав слідчий. Пошкодження фаланги пальця ОСОБА_7 отримав 22 березня 2017 року, коли лагодив проводку вдома у його матері;
- свідок ОСОБА_11 повідомив у судовому засіданні, що обвинувачений ОСОБА_10 є його сусідом, знайомий з ним біля 2-х років, з потерпілою знайомий 4-5 років, відносини з усіма нормальні. У нього помер брат і 23 березня 2017 року вони справляли поминки, вживали спиртне, потім він ліг спати. Потім до нього у двері постукав ОСОБА_10 , зайшов і сказав, що ОСОБА_9 сама впала на ніж, він цього не хотів. Очевидцем подій він не був.
Також у судовому засіданні були досліджені наступні докази:
- протокол огляду місця події від 24 березня 2017 року, в ході якого було оглянуто приміщення квартири АДРЕСА_2 , де були спричинені тілесні ушкодження ОСОБА_5 , зафіксована обстановка на місті вчинення злочину, та звідки були вилучені змиви речовини бурого кольору і кухонний ніж;
- протокол огляду місця події від 23 березня 2017 року, в ході якого було оглянуто приміщення хірургічного відділення ЦРЛ м. Костянтинівка, де була вилучена кофта потерпілої ОСОБА_5 з пошкодженням у вигляді порізу і нашаруванням речовини бурого кольору;
- копія карти виїзду швидкої медичної допомоги № 5992 від 23 березня 2017 року до ОСОБА_5 з приводу колото-різаної рани на спині зліва по лопаточній лінії;
- довідка медичного закладу, з якої вбачається, що 23 березня 2017 року о 20.30 год. ОСОБА_5 доставлена в хірургічне відділення з діагнозом: колото-різана рана грудної клітини зліва. Алкогольне сп`яніння;
- протокол проведення слідчого експерименту від 24 березня 2017 року, в ході якого ОСОБА_7 на місці події розповів про обставини та механізм спричинення ним тілесних ушкоджень ОСОБА_5 . При цьому зазначив, що він та ОСОБА_5 лежали на ліжку обличчями один до одного, потім почали сваритися і він з тумбочки лівою рукою взяв ніж та наніс ним удар в ліву частину спини ОСОБА_5 . Після скоєного він викликав швидку допомогу;
- протокол проведення слідчого експерименту від 05 квітня 2017 року, в ході якого ОСОБА_5 на місці події розповіла про обставини та механізм спричинення їй ОСОБА_7 тілесних ушкоджень. При цьому зазначила, що вона та ОСОБА_7 лежали на ліжку обличчями один до одного, були у стані алкогольного сп`яніння. Вони почали сварилися, але не пам`ятає через що. Поруч стояла тумбочка, на якій лежав кухонний ніж. Під час сварки ОСОБА_7 лівою рукою з тумбочки взяв ніж, яким завдав один удар в ліву частину її спини, від якого вона відчула різкий біль. Потім ОСОБА_7 викликав швидку допомогу;
- висновок судово-медичної цитологічної експертизи № 408 від 19 квітня 2017 року, відповідно до якого: отриманий результат дослідження не виключає походження крові та клітин, виявлених на клинці ножа, від особи (осіб) з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В та супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВ0, у тому числі від потерпілої ОСОБА_5 ;
- висновок судово-медичної експертизи № 24 від 24 березня 2017 року, відповідно до якого: при судово-медичному огляді ОСОБА_7 була виявлена різана рана нігтьової фаланги 3-го пальця лівої кисті, яка утворилася внаслідок дії гостро-ріжучого предмету, можливо у строк і за обставин, вказаних у постанові, і відноситься до легких тілесних ушкоджень. По локалізації тілесного ушкодження судити про взаємне розташування потерпілого і нападаючого не представляється можливим;
- висновок судово-медичної експертизи № 30 від 17 квітня 2017 року, відповідно до якого: згідно записів в історії хвороби у ОСОБА_5 малося проникаюче колото-різане поранення задньої поверхні грудної клітини зліва з пошкодженням лівої легені, лівосторонній гематоракс, які утворилися внаслідок дії колюче-ріжучого предмета, яким міг бути ніж, внаслідок нанесення 1-го впливу і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Також в історії хвороби описані множинні гематоми на шкірі спини, грудній клітині, стегнах, різної форми і ступеня зрілості, які утворилися від дії тупих предметів і відносяться до легких тілесних ушкоджень. Судити про давність утворення гематом не представляється можливим, так як в історії хвороби не вказані їх морфологічні особливості. Колото-різане поранення задньої поверхні грудної клітини могло утворитися за обставин, вказаних усіма учасниками слідчих експериментів. Згідно даних слідчих експериментів потерпіла знаходилася у горизонтальному положенні тіла у просторі і була повернута задньою поверхнею тіла по відношенню до травмуючого предмету. Згідно записів в історії хвороби потерпіла доставлена в хірургічне відділення у тяжкому і заторможеному стані, виходячи з цього, після розвитку гемоторакса вона не могла здійснювати самостійні дії. Локалізація тілесного ушкодження не доступна для його утворення в результаті власних дій. В історії хвороби не вказані розміри рани і довжина ранового каналу, через що судити про особливості травмуючого предмету не представляється можливим;
- протокол проведеного за ухвалою суду слідчого експерименту від 31 жовтня 2017 року, в ході якого ОСОБА_7 розповів про обставини та механізм спричинення ним тілесних ушкоджень ОСОБА_5 . При цьому зазначив, що він сидів у кріслі зальної кімнати, навпроти дивану, на якому лежала ОСОБА_5 . У лівій руці він тримав ніж, яким збирався різати їжу. Він покликав ОСОБА_5 лягти на ліжко, та, тримаючи її за ліву руку, став допомагати їй встати, оскільки обоє були у стані алкогольного сп`яніння. Вставши з дивану, ОСОБА_5 похитнулася і впала спиною на нього, внаслідок чого обидва впали на диван. При падінні він випадково завдав ножове поранення ОСОБА_5 в ліву частину спини, а саме ножем, який він утримував в лівій руці лезом донизу. Після чого він кинув ножа на підлогу та викликав швидку медичну допомогу;
- протокол проведеного за ухвалою суду слідчого експерименту від 31 жовтня 2017 року, в ході якого ОСОБА_5 розповіла про обставини та механізм отримання нею тілесних ушкоджень. Зазначила, що вона сиділа на дивані у зальній кімнаті, навпроти на кріслі сидів ОСОБА_7 , в лівій руці якого був ніж. Вона та ОСОБА_7 були у стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_7 попросив її лягти на ліжко та почав допомагати їй встати з дивану. Коли вона встала, то її хитнуло назад і вона спиною впала на ОСОБА_7 , а потім животом на підлогу, при цьому відчула біль в лівій частині спини. Як саме отримала тілесне ушкодження, вона не зрозуміла;
- висновок проведеної за ухвалою суду судово-медичної експертизи № 31/102 від 23 листопада 2017 року, відповідно до якого: всі учасники слідчих експериментів від 31 жовтня 2017 року вказали точну локалізацію тілесного ушкодження. Але достовірно судити про механізм спричинення тілесного ушкодження не представляється можливим, так як утворення проникаючого колото-різаного поранення при неумисному самостійному падінні, як вказують учасники слідчих експериментів, є маловірогідним.
Суд вважає вищеописані досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.
Аналізуючи досліджені по кримінальному провадженню перелічені вище докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що подія кримінального правопорушення мала місце, провина обвинуваченого у вчиненні даного кримінального правопорушення повністю доведена.
Виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховуючи спосіб, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, механізм їх спричинення, поведінку обвинуваченого і потерпілої, що передувала події та під час події, а також поведінку обвинуваченого після події, місце вчинення злочину, суд вважає, що обвинувачений, спричиняючи потерпілій тілесне ушкодження, усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій та умисно наніс потерпілій одне колото-різане поранення лівої частини спини, після чого, зрозумівши, що створив реальну небезпеку життю та здоров`ю потерпілої, за що неминуче він понесе кримінальне покарання, прийняв заходи щодо надання потерпілій допомоги, особисто викликавши швидку медичну допомогу. При цьому обставин, які б вказували на отримання потерпілою тілесних ушкоджень у інший, ніж це встановлено висновком судово-медичних експертиз та цим вироком спосіб, під час судового розгляду не встановлено.
Крім того, в ході судового розгляду досліджено судом достатньо доказів, які беззаперечно свідчать про пряму причетність обвинуваченого ОСОБА_7 до умисного спричинення тілесного ушкодження потерпілій ОСОБА_5 .
Посилання обвинуваченого ОСОБА_7 та потерпілої ОСОБА_5 на те, що тілесне ушкодження потерпілій обвинуваченим було завдано з необережності, суд розцінює як спосіб захисту з метою уникнути відповідальності за вчинене, оскільки: сам обвинувачений та потерпіла в ході проведення за їх участю слідчих експериментів на досудовому слідстві (24 березня 2017 року та 05 квітня 2017 року) досить ретельно та послідовно описали механізм спричинення потерпілій тілесного ушкодження, що також знайшло своє підтвердження у висновку судово-медичної експертизи № 30 від 17 квітня 2017 року.
В ході проведення за ухвалою суду слідчих експериментів за участю обвинуваченого ОСОБА_7 та потерпілої ОСОБА_5 (31 жовтня 2017 року) та з урахуванням пояснень обвинуваченого та потерпілої у судовому засіданні, судово-медичний експерт прийшов до висновку (№ 31/102 від 23 листопада 2017 року), що утворення проникаючого колото-різаного поранення при неумисному самостійному падінні, як вказують учасники слідчих експериментів, є маловірогідним.
Постановою слідчого в ОВС першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області від 06 вересня 2017 року закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження № 42017050000000555 від 04 липня 2017 року за відсутністю ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України щодо застосування недозволених методів ведення досудового слідства відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_5 співробітниками Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області.
З цих підстав суд критично ставиться до показань потерпілої ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_7 в частині умислу та механізму спричинення тілесного ушкодження.
Згідно ч.1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
Таким чином, враховуючи викладене, суд, оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, яке кваліфікує за ч.1 ст. 121 КК України, так як він своїми діями спричинив умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відомості щодо особи обвинуваченого, обставини, що обтяжують покарання.
ОСОБА_7 кримінальне правопорушення за цим вироком вчинив у стані алкогольного сп`яніння; раніше неодноразово судимий, але належних висновків не зробив, на шлях виправлення не став і знову вчинив новий умисний злочин; під наглядом у лікаря психіатра не знаходиться; на обліку у лікаря нарколога не перебуває; на диспансерному обліку в протитуберкульозному диспансері не перебуває; за місцем проживання характеризується негативно; є інвалідом 3 групи.
Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_7 , суд вважає: вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння; рецидив злочинів.
Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 345 від 29 березня 2017 року, ОСОБА_7 , 1974 року народження, страждає на органічний розлад особистості, психопатоподібний синдром з порушенням потягів у виді синдрому сочетанної залежності від наркотичних засобів і психоактивних речовин (канабіс, алкоголь). На момент скоєння правопорушення знаходився у стані простого алкогольного сп`яніння, міг усвідомлювати свої дій та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_7 хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом психічної діяльності, слабоумством не страждає, може усвідомлювати свої дії і керувати ними. ОСОБА_7 під дію ст. 20 КК України (обмежена осудність) не підпадає. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_7 за вчинене кримінальне правопорушення покарання у виді позбавлення волі, приходячи при цьому до переконання, що його виправлення, в силу тяжкості і обставин вчиненого, з урахуванням даних щодо особи, його поведінки в період досудового слідства і судового розгляду, висновку органу пробації, не можливо без ізоляції від суспільства, і вважаючи, що саме таке покарання буде найбільш відповідати принципам та цілям його призначення і буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов не заявлено.
Витрати на залучення експерта відсутні.
Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили слід залишити існуючий - тримання під вартою в Державній установі "Бахмутська установа виконання покарань (№6)".
Керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, -
у х в а л и в :
ОСОБА_8 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.
Захід забезпечення кримінального провадження засудженому ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишити у виді тримання під вартою в Державній установі "Бахмутська установа виконання покарань (№6)".
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_7 відраховувати з 24 березня 2017 року, зарахувавши в строк відбування покарання строк перебування під вартою, відповідно до ч.5 ст. 72 КК України в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року, період часу з 24 березня 2017 року по 20 червня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а з 21 червня 2017 року, відповідно до чинної редакції ч.5 ст. 72 КК України, - з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати по справі (залучення експерта) відсутні.
Речові докази:
- кофту; кухонний ніж; змив речовини бурого кольору; зразки крові ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , які зберігаються в камері зберігання речових доказів Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області (квитанція № 576 від 26 квітня 2017 року), - знищити;
- DVD-диск з відеофайлами допиту та слідчого експерименту з ОСОБА_7 , який долучено до матеріалів кримінального провадження, - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Суддя
