233 № 233/2346/17
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2018 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
при розгляді у відкритому судовому засіданні в залі суду Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області кримінального провадження (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017050380000322 від 24 березня 2017 року) за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Костянтинівка Донецької області,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, -
в с т а н о в и в :
У провадженні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017050380000322 від 24 березня 2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Прокурор у судовому засіданні просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , оскільки не перестали існувати обставини, які були враховані при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу останньому під час досудового слідства. Проти клопотання захисника ОСОБА_5 заперечував. Також прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про направлення доручення органу пробації для складання досудової доповіді відносно обвинуваченого ОСОБА_6 .
Захисник ОСОБА_5 проти клопотання прокурора заперечував, просив змінити обвинуваченому запобіжний захід на домашній арешт.
Потерпіла ОСОБА_4 проти клопотання прокурора заперечувала, клопотання захисника підтримала.
Обвинувачений ОСОБА_6 проти клопотання прокурора заперечував, клопотання захисника підтримав.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, суд встановив наступне.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 13 грудня 2017 року відносно обвинуваченого ОСОБА_6 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 10 лютого 2018 року.
На поточний час судове провадження відносно ОСОБА_6 не завершено, строк тримання під вартою ОСОБА_6 закінчується 10 лютого 2018 року.
Обговоривши з учасниками кримінального провадження клопотання щодо запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 , суд вважає за доцільне продовжити дію обраного відносно нього запобіжного заходу, оскільки на час розгляду справи не відпали підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що були підставою для обрання запобіжного заходу, а саме переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується тим, що останній вчинив тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, що може бути визнане ОСОБА_6 більш небезпечним, ніж втеча. Також є обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений буде перешкоджати судовому розгляду, та може незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_4 та свідків, що не допитані судом; скоїти інше кримінальне правопорушення, і запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого за допомогою більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, неможливо.
Зазначені ризики виправдовують продовження обраного відносно обвинуваченого запобіжного заходу, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Європейський суд з прав людини визнає виправданим тривале тримання під вартою за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (пункт 139 Рішення Європейського суду з прав людини від 22 травня 2012 року по справі Ідалов проти Російської Федерації, Рішення у справі «W. проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року, серія А, №254-А, п.30).
Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Проте, розглядаючи можливість застосування до обвинуваченого альтернативних запобіжних заходів, суд, враховуючи вищезазначене, відсутність міцних соціальних зв`язків та наявність обґрунтованих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_4 та свідків, що не допитані судом; скоїти інше кримінальне правопорушення, і запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого за допомогою більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, неможливо, і підстав для зміни запобіжного заходу на більш м`який суд не вбачає.
Відповідно до ч. 2 ст. 314-1 КПК України досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_6 є тяжким злочином, тому, враховуючи відсутність обставин, зазначених у ч.4 ст. 314-1 КПК України, необхідно доручити органу пробації скласти досудову доповідь щодо обвинуваченого.
Керуючись ст. 314-1, 331 КПК України, -
п о с т а н о в и в:
Клопотання прокурора про продовження дії обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відмовити.
Продовжити дію обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Костянтинівка Донецької області, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, терміном по 01 квітня 2018 року включно.
Обвинуваченого ОСОБА_6 тримати під вартою в Бахмутській УВП (№ 6) в Донецькій області.
Доручити Костянтинівському МРВ з питань пробації Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, скласти досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Костянтинівка Донецької області, який проживає по АДРЕСА_1 , яку надати в строк до 19 лютого 2018 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора ОСОБА_3 .
Копію ухвали надіслати/вручити учасникам судового провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає
Суддя
