Провадження № 2-а/344/97/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Кріцак Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання неправомірними дій та зобов”язання вчинити дії, –

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до Івано-Франківського міського суду з позовом до Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання неправомірними дій та зобов”язання вчинити дії, мотивуючи тим, що вона одна виховує доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та щомісячно отримує допомогу при народженні дитини в розмірі 860 грн. З 01.10.2016 року по 30.11.2016 року їй призначено допомогу як одинокій матері в розмірі 83,40 грн., а з 01.12.2016 року — в розмірі 210 грн. З 01.10.2016 року їй відмовлено в наданні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім’ї, оскільки середньомісячний дохід перевищує рівень прожиткового мінімуму, яка є протиправною, оскільки у грудні 2016 року місячний дохід на одного члена сім’ї становить (860,00+210,40)/2=535,20 грн. А тому просить зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити з 01.10.2016 року відповідно до ч.6 ст.5 Закону України №1768-ІІІ щомісячну доплату в розмірі 250 грн.

Позивачка в судове засідання не з’явилась, в прохальній частині позовної заяви просила проводити розгляд справи без її участі (а.с. 1).

Представник відповідача проти заявленого адміністративного позову заперечила з підстав, викладених в поданому до суду письмовому запереченні (а.с. 12, 13), просила відмовити в повному обсязі (а.с. 33).

Суд, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно достатті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень. .

Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з копії свідоцтва про народженн Серії І-НМ №306093 від 01.03.2016 року, ОСОБА_1 є матір’ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 2).

Згідно листа Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 15.12.2016 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні допомоги малозабезпеченій сім’ї, оскільки середньомісячний сукупний дохід сім’ї (1991,46 грн.) перевищує рівень прожиткового мінімуму (1557,06 грн.) (а.с. 3-5).

Відповідно до копії Повідомлення Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 17.10.2016 року №619, ОСОБА_1 повідомлено, що державна соціальна допомога сім’ї не призначена з таких причин: середньомісячний сукупний дохід перевищує або дорівнює рівню прожиткового мінімуму для сім’ї (а.с. 6).

Допомога малозабезпеченим сім'ям призначається відповідно до закону «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» та Постанови Кабінету міністрів України від 24 лютого 2003 р. N 250 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям».

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» розмір державної соціальної допомоги (далі - допомоги) визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім'ї та її середньомісячним сукупним доходом, який обчислюється за методикою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, але цей розмір не може бути більшим ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму для сім'ї. Рівень забезпечення прожиткового мінімуму встановлюється виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України і затверджується одночасно з прийняттям закону про Державний бюджет України на відповідний рік. Для кожної дитини (крім дитини з інвалідністю), яка входить до складу малозабезпеченої сім'ї, рівень забезпечення прожиткового мінімуму збільшується на 10 відсотків, а для кожної дитини з інвалідністю, яка входить до складу малозабезпеченої сім'ї, для кожної дитини, яка утримується матір'ю (батьком, усиновителем), що не перебуває у шлюбі, і запис про батька (матір) цієї дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться в установленому порядку за вказівкою матері (батька), для кожної дитини, в якої один або обоє батьків є особами з інвалідністю I або II групи, - на 20 відсотків. Розмір державної соціальної допомоги збільшується на кожну дитину віком до 13 років на 250 гривень, на кожну дитину віком від 13 до 18 років - на 500 гривень. Максимальний розмір державної соціальної допомоги з урахуванням збільшення її розміру на кожну дитину, яка входить до складу малозабезпеченої сім’ї, не може перевищувати прожитковий мінімум для сім’ї.

Розмір соціальної допомоги визначається з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму.

Рівень забезпечення прожиткового мінімуму для різних категорій осіб, кожного разу визначаються законом про бюджет на відповідний рік.

Нормою статті 9 Закону України «Про державний бюджет на 2016 рік» установлено, що у 2016 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для призначення допомоги відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям" у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить: для працездатних осіб - 21 відсоток, для дітей - 85 відсотків, для осіб, які втратили працездатність, та інвалідів - 100 відсотків відповідного прожиткового мінімуму. Розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям у 2016 році не може бути більше 75 відсотків рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї.

Згідно ст.9 вищезазначеного Закону установлено у 2016 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2016 року - 1330 гривень, з 1 травня - 1399 гривень, з 1 грудня - 1544 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня 2016 року - 1167 гривень, з 1 травня - 1228 гривень, з 1 грудня - 1355 гривень; працездатних осіб: з 1 січня 2016 року - 1378 гривень, з 1 травня - 1450 гривень, з 1 грудня - 1600 гривень.

Нормою визначеною частиною 1 пункту 16 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого постановою КМУ України № 250 від 24.02.2003 року (далі - Порядок) визначено, що для кожної дитини (крім дитини-інваліда), яка входить до складу малозабезпеченої сім'ї, рівень забезпечення прожиткового мінімуму збільшується на 10 відсотків.

Також, частина 5 пункту 16 Порядку передбачає, що розмір соціальної допомоги з 1 квітня 2015 р. збільшується на кожну дитину віком до 13 років на 250 гривень, а на кожну дитину віком від 13 до 18 років - на 500 гривень. Максимальний розмір соціальної допомоги з урахуванням збільшення її розміру на кожну дитину, яка входить до складу малозабезпеченої сім’ї, не може бути більшим за прожитковий мінімум для сім’ї.

Згідно ч.1 п.8 Порядку соціальна допомога призначається з місяця звернення, якщо протягом місяця подано всі необхідні документи. У разі коли до заяви не додані всі необхідні документи, орган соціального захисту населення повідомляє уповноваженого представника сім'ї, які документи повинні бути подані додатково.

Так з матеріалів справи вбачається, що позивачці ОСОБА_1 була розрахована державна соціальна допомога малозабезпеченій сім’ї згідно поданої заяви від 11.10.2016 року:

- рівень забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї ОСОБА_1 становить 1557,06 грн.;

- сукупний дохід сім’ї ОСОБА_1 за 6 місяців, що передують місяцю звернення за наданням допомоги: 5160,00 грн. (допомога при народженні дитини) + 6662,42 грн. (допомога на дітей одиноким матерям) + 126,32 грн. (допомога по ванітності та пологах з 01.04.2016 року по 26.04.2016 року) = 11 948,74 грн.;

- середньомісячний дохід сім’ї ОСОБА_1: 11 498,74 грн. : 6 місяців = 1991,46 грн. (а.с. 3-5).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач правомірно відмовив позивачці у наданні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім’ї, оскільки середньомісячний сукупний дохід перевищив рівень прожиткового мінімуму для сім’ї позивачки, а тому в задоволенні заявлених позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

На підставі викладеного, відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», Постанови КМУ від 24.02.2003 р. N250 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям», керуючись ст. ст. 2, 5, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання неправомірними дій та зобов”язання вчинити дії — відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка : повний текст рішення виготовлено 29.03.2018 року.

Суддя Пастернак І.А.