КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/15166/17 Суддя (судді) першої інстанції: Маруліна Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В.,

Кучми А.Ю..

за участю секретаря судового засідання: Прудиус І.С.

розглянувши у судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2017 року (повний текст виготовлено 26 грудня 2017 року) у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Український страховий капітал» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, третя особа: Державне космічне агентство України, за участю Генеральної прокуратури України про визнання протиправним та скасування розпорядження,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2017 року позивач, Приватне акціонерне товариство «Український страховий капітал», звернулись до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просили визнати протиправним та скасувати розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг №4108 від 18 жовтня 2017 року «Про усунення порушень Приватним акціонерним товариством «Український страховий капітал» ліцензійних умов.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2017 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу у якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити (з урахуванням доводів представника відповідача про допущення технічної описки у прохальній частині). Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для вирішення справи. Зокрема, відповідач посилається на те, що, позивачем порушено порядок повернення страхового платежу, що передбачений чинним законодавством України, а тому не дотримано нормативів достатності капіталу. Крім зазначеного, апелянт вказує, що при проведенні перевірки та винесення оскаржуваного розпорядження діяв у спосіб та у межах, що встановлені чинним законодавством України.

07 березня 2018 року до Київського апеляційного адміністративного суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує правову позицію суду першої інстанції, зокрема, щодо відсутності у відповідача компетенції на дослідження виконання зобов'язань за договорами страхування та дотримання страховиком порядку повернення страхових платежів.

13 березня 2018 року до Київського апеляційного адміністративного суду від Генеральної прокуратури України надійшла заява про вступ у справу.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірка, внаслідок якої винесено оскаржуване розпорядження, проведена на виконання ухвали Печерського районного суду міста Києва від 25 вересня 2017 року у справі №757/54536/17-к, винесеної у межах кримінального провадження №42015000000002433.

Отже, очевидними є обставини щодо можливого порушення інтересів держави та необхідності їх захисту у межах даної адміністративної справи.

14 березня 2018 року колегія суддів, без виходу до нарадчої комнати, ухвалила допустити до участі у справі Генеральну прокуратуру України.

14 березня 2018 року до Київського апеляційного адміністративного суду від Державного космічного агентства України надійшла заява про приєднання до апеляційної скарги Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2017 року.

14 березня 2018 року у судовому засіданні представником відповідача подано клопотання про залучення до участі у справі Державного космічного агентства України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Відповідно ч. 2 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.

Як вбачається з матеріалів справи, стороною договорів страхування, що були предметом перевірки у межах даної справи, є Державне космічне агентство України. Зокрема, припинення договорів страхування ініціювалось саме Державний космічним агентством України.

З огляду на викладене, 14 березня 2018 року колегія суддів у судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, ухвалила залучити до участі у справі Державне космічне агентство України у якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

26 березня 2018 року до Київського апеляційного адміністративного суду від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг надійшло клопотання про залучення до участі у справі Кабінету Міністрів України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Клопотання, у загальному, мотивоване тим, що для повного та об'єктивного розгляду даної справи необхідно встановити компетенцію Кабінету Міністрів України щодо питань про відміну запуску ракетоносія на виконання міжнародних угод.

На переконання колегії суддів, висновок про наявність або відсутність компетенції певного органу державної влади не є обставиною, що впливає на права та обов'язки останнього.

З огляду на зазначене, у судовому засіданні 26 березня 2018 року, суд апеляційної інстанції, без виходу до нарадчої кімнати, ухвалив відмовити у задоволенні клопотання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про залучення до участі у справі Кабінет Міністрів України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

26 березня 2018 року у судовому засіданні представником Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг заявлено усне клопотання про залучення до участі у справі Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» імені Янгеля» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Усне клопотання представник відповідача мотивував тим, що Державне підприємство «Конструкторське бюро «Південне» імені Янгеля», як і Державне космічне агентство України, було стороною договорів страхування у межах спірних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 жовтня 2016 року страхові платежі повернено позивачем на рахунки Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» імені Янгеля».

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення у даній справі не впливатиме на права та обов'язки Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» імені Янгеля».

26 березня 2018 року колегія суддів, без виходу до нарадчої комінати, ухвалила відмовити у задоволенні клопотання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про залучення до участі у справі Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» імені Янгеля» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Щодо фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами не заперечується, що Приватне акціонерне товариство «Український страховий капітал» зареєстроване як юридична особа 21 вересня 1995 року, ідентифікаційний код - 25707357, основний вид економічної діяльності - 65.12 інші види страхування, крім страхування життя.

15 листопада 2012 року позивачем укладено договори обов'язкового страхування космічних об'єктів:

- Договір № 12-178/001 обов'язкового страхування об'єкта космічної діяльності - Ракети-носія «Циклон-4» № 1Л на період запуску космічного апарату «Мікросат»;

- Договір № ОКІ 12-178/002 обов'язкового страхування ракети-носія «Циклон-4» №1Л на етапах транспортування і передстартової підготовки.

- Договір № ВТО 12-178/003/К обов'язкового страхування відповідальності перед третіми особами щодо ризиків, пов'язаних із запуском ракети космічного призначення «Циклон-4» № 1Л;

Сторонами договорів, крім позивача, виступили: Державне космічне агентство України - страхувальник; Державне підприємство «Конструкторське бюро «Південне» імені Янгеля» - Платник; Товариство з обмеженою відповідальністю «Страховий брокер «Аероспейс Іншуренс Брокер» - страховий брокер, який діяв за дорученням від імені Страхувальника і за рахунок платника.

Вказані договори страхування укладено на виконання Угоди між Урядом України та Урядом Федеративної Республіки Бразилія щодо захисту технологій, пов'язаних з участю України в запусках з пускового центру Алкантара, та Постанови Кабінету Міністрів України від 25 липня 2002 р. №1080 «Про заходи щодо реалізації міжнародного проекту створення космічного ракетного комплексу «Циклон-4» та Закону України «Про космічну діяльність».

18 серпня 2016 року позивач отримав від Державного космічного агентства України повідомлення від 22 липня 2016 року №№ 3773/10-К8/16, 3775/10-К8/16, 3776/10-К8/16 про припинення в односторонньому порядку дії Договорів страхування від 15 листопада 2012 року № ВЗЕ 12-178/001, №ОКІ 12-178/002, №ВТО 12-178/003/К на підставі Рішення від 14 липня 2016 року про відміну запуску ракети-носія «Циклон-4» № 1Л, прийнятого науково-технічною радою Державного космічного агентства України. У повідомленні просили повернути страховий платіж відповідно до умов договору.

Листами від 29 серпня 2016 року №№267, 268 та 269 позивач повідомив Державному космічному агентству України, що відсутні документи на підтвердження відміни запуску та висловив згоду на припинення договорів з 17 вересня 2016 року у відповідності до умов договорів страхування.

30 вересня 2016 року позивачем надіслано на адресу Державного космічного агентства України лист №302, в якому зазначено, що відповіді на листи від 29 серпня 2016 року №№ 267, 268, 269 не отримано, а законодавчо обумовлений місячний термін для узгодження способу розірвання вказаних договорів спливає. Тому, виконуючи умови укладених договорів страхування, повідомив, що страхові платежі будуть розраховані відповідно до положень статті 28 Закону України «Про страхування» та будуть перераховані протягом тридцяти днів з дати такого розірвання.

Розраховані таким чином платежі сплачено 12 жовтня 2016 року на рахунки Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» імені Янгеля»:

- 238 727,32 грн. - платіжним дорученням №2803, призначення платежу: повернення страхового платежу, договір №ВТО 12-178/003/К від 15 листопада 2012 року згідно з листом від 12.08.2016 №4133/10-К8/16;

- 166 432,99 грн. - платіжним дорученням №2804, призначення платежу: повернення страхового платежу, договір №ОКІ 12-178/002 від 15 листопада 2012 року згідно з листом від 12 серпня 2016 року №4133/10-К8/16;

- 943 326,58 грн. - платіжним дорученням №2805, призначення платежу: повернення страхового платежу, договір №ВЗЕ12-178/001 від 15 листопада 2012 року згідно з листом від 12 серпня 2016 року №4133/10-К8/16.

Листом від 17 жовтня 2016 року Державне підприємство «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» підтвердило отримання вищезазначених платежів і запропонувало в подальшому усі питання щодо повернення страхових платежів вирішувати з Державним космічним агентством України.

26 вересня 2017 року до відповідача надійшов лист Генеральної військової прокуратури України від 26 вересня 2017 року №10/2/1-26207-15 та ухвала Печерського районного суду міста Києва від 25 вересня 2017 року у справі №757/54536/17-к щодо проведення в рамках кримінального провадження №42015000000002433 перевірки Приватного акціонерного товариства «Український страховий капітал».

Відповідачем, за результатами позапланової перевірки позивача на предмет відповідності укладених договорів страхування (від 15 листопада 2012 року №ВЗЕ 12-178/001, № ОКІ 12-178/002, № ВТО 12-178/003/К) та перестрахування (№12-178/001-ms від 20 березня 2013 року; № 12-178/002-тр-ms від 20 березня 2013 року (транспортування); № 12-178/002-пп-ms від 20 березня 2013 року (підготовка); № 12-178/003-ms від 20 березня 2013 року (транспортування); № 12-178/001-sw від 07 грудня 2012 року) вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про захист прав споживача», Закону України «Про страхування», Цивільного кодексу України та виданих у їх розвиток нормативно-правових актів, а також дотримання страховиком умов забезпечення платоспроможності та обов'язкових критеріїв і нормативів достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій, додержання інших показників і вимог, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами, встановлених Законом України «Про страхування» та іншими нормативно-правовими актами, складено Акт від 12 жовтня 2017 року № 1886/13-6/2.

Зазначеним Актом встановлено такі порушення:

- пункту 35 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 № 913 (далі - Ліцензійні умови), відповідно до якого фінансова установа зобов'язана виконувати укладені нею договори з надання фінансових послуг і під час укладання, виконання та припинення дії таких договорів дотримуватися вимог, визначених книгою п'ятою Цивільного кодексу України та законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг;

частини другої статті 20 Закону України "Про страхування", відповідно до якої страховик зобов'язаний виконувати інші обов'язки передбачені умовами договору страхування;

пункту 48 Порядку і правил обов'язкового страхування об'єктів космічної діяльності (космічна інфраструктура), які є власністю України, щодо ризиків, пов'язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском і експлуатацією її у космічному просторі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2010 № 1033, відповідно до якого у разі відміни запуску об'єкта космічної діяльності страховик зобов'язаний повернути страхувальнику страховий платіж протягом 30 днів після припинення дії договору страхування з відрахуванням фактичних витрат страховика, пов'язаних з виконанням договору;

пункту 37 Порядку і правил обов'язкового страхування відповідальності щодо ризиків, пов'язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском і експлуатацією її у космічному просторі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2010 № 1033, відповідно до якого у разі відміни запуску об'єкта космічної діяльності страховик зобов'язаний повернути страхувальнику страховий платіж протягом 30 днів після припинення дії договору страхування з відрахуванням фактичних витрат страховика, пов'язаних з виконанням договору (п.1 констатуючої частини, стор.15-16 Розпорядження), а також що ПрАТ "УСК" порушено вимоги законодавства про фінансові послуги, а саме:

абзацу другого пункту 5 Розділу I Положення про обов'язкові критерії та нормативи достатності, диверсифікованості та якості активів страховика, затвердженого Розпорядженням Нацкомфінпослуг від 23.02.2016 № 396, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.03.2016 за № 417/28547 (далі - Положення № 396) відповідно до якого норматив достатності активів має бути не меншим, ніж сумарна величина довгострокових та поточних зобов'язань і забезпечень (розділи II - IV пасиву балансу (Звіту про фінансовий стан), форма і склад статей якого визначаються Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року N73, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за N336/22868), включаючи величину страхових резервів, що розраховується відповідно до законодавства;

пункту 7 Розділу I Положення № 396, відповідно до якого страховик зобов'язаний на будь-яку дату дотримуватись нормативів достатності та диверсифікованості активів;

пункту 34 Ліцензійних умов, відповідно до якого фінансова установа зобов'язана на будь-яку дату дотримуватися обов'язкових критеріїв і нормативів достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій, додержання інших показників і вимог, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами, установлених законами та/або нормативно-правовими актами Нацкомфінпослуг, а також вимог законодавства щодо формування резервного капіталу та інших обов'язкових резервів (п. 4 констатуючої частини, стор.50-51 Розпорядження №4108).

На підставі Акту про правопорушення відповідачем видано розпорядження від 18 жовтня 2017 року № 4108 «Про усунення порушень Приватним акціонерним товариством «Український страховий капітал» ліцензійних умов», в якому зазначено таке: «Усунути порушення законодавства про фінансові послуги, в тому числі відповідних ліцензійних умов, зазначені в пунктах 1 та 4 констатуючої частини цього розпорядження, та повідомити відповідача про усунення порушень з наданням підтверджуючих документів у термін включно до 17 квітня 2018 року.».

Вважаючи, що його права та законні інтереси порушено, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив та, крім іншого, зазначив, що відповідач неправомірно втрутився в договірні відносини сторін та безпідставно і незаконно вирішив питання щодо взаємних прав і обов'язків сторін у власних договірних зобов'язаннях за договорами страхування, а також помилково врахував кредиторську заборгованість при розрахунку нормативу достатності активів позивача.

Даючи правову оцінку викладеним фактичним обставинам справи, колегія суддів не погоджується з такою позицією суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 1 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 року № 1070 органом, що уповноважений здійснювати державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, яка у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

У п.п. 36, 41 п. 4 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, передбачено, що Нацкомфінпослуг відповідно до покладених на неї завдань: проводить у межах своїх повноважень самостійно або разом з іншими уповноваженими органами виїзні та безвиїзні перевірки діяльності фінансових установ; приймає та надсилає фінансовим установам і саморегулівним організаціям обов'язкові до виконання розпорядження (приписи) щодо усунення порушень законодавства про фінансові послуги, вимагає надання необхідної інформації та документів.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного розпорядження, предметом перевірки, проведеної відповідачем були питання відповідності виконання позивачем умов договорів страхування та перестрахування (№12-178/001-ms від 20 березня 2013 року; № 12-178/002-тр-ms від 20 березня 2013 року (транспортування); № 12-178/002-пп-ms від 20 березня 2013 року (підготовка); № 12-178/003-ms від 20 березня 2013 року (транспортування); № 12-178/001-sw від 07 грудня 2012 року) вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про захист прав споживача», Закону України «Про страхування», Цивільного кодексу України та виданих у їх розвиток нормативно-правових актів, а також дотримання страховиком умов забезпечення платоспроможності та обов'язкових критеріїв і нормативів достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій.

Так, ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 25 вересня 2017 року у справі №757/54536/17-к надано дозвіл на проведення спеціалістами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері фінансових послуг, позапланового заходу державного нагляду (контролю) шляхом проведення перевірки Приватного акціонерного товариства «Український страховий капітал» предмет дотримання вимог законодавства про фінансові послуги під час укладання та виконання договорів страхування (перестрахування) щодо ризиків, пов'язаних із транспортуванням, передстартовою підготовкою, запуском та відповідальністю перед третіми особами під час запуску ракети-носія «Циклон-4».

У резолютивній частині ухвали Печерського районного суду міста Києва від 25 вересня 2017 року зазначено таке: «Під час проведення контрольного заходу перевірити наступні питання: відповідність укладених договорів страхування (№ ВЗЕ 12-178/001 від 15.11.2012, № ОКІ 12-178/002 від 15.12.2012, № ВТО 12-178/003/К від 15.12.2012) та перестрахування (№12-178/001-ms від 20.03.2013; №12-178/002-тр-ms від 20.03.2013 (транспортування); №12-178/002-пп-ms від 20.03.2013 (підготовка); №12-178/003-ms від 20.03.2013 (транспортування) та із Swiss Re (Швейцарія) №12-178/001-sw від 07.12.2012) вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про страхування», Цивільного кодексу України та виданих у їх розвиток нормативно-правових актів; дотримання страховиком умов забезпечення платоспроможності та обов'язкових критеріїв і нормативів достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій, додержання інших показників і вимог, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами, встановлених Законом України «Про страхування» та іншими нормативно-правовими актами.».

Поняття «договір страхування» закріплено в Цивільному кодексі України (стаття 979), Господарському кодексі України (стаття 354) та в Закону України «Про страхування».

Так, згідно з ст. 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, відповідно до якої страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, перевірка відповідності вимогам чинного законодавства порядку виконання страховиком умов договору страхування, що здійснюється на виконання ухвали слідчого судді, відноситься до повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, 21 жовтня 2003 року між Україною та Федеративною Республікою Бразилія укладено Договір про довгострокове співробітництво щодо використання ракети-носія «Циклон-4» на пусковому центрі Алкантара, ратифікований Законом України від 04 лютого 2004 року №1429ІУ.

Згідно з п. 1 ст. 4 Договору, Українська Сторона та Бразильська Сторона призначають відповідно Національне космічне агентство України (НКАУ) та Бразильське космічне агентство (БКА) уповноваженими органами, відповідальними за здійснення довгострокового співробітництва у використанні ракети-носія «Циклон-4 на пусковому центрі Алкантара.

Відповідно до п. 8 Положення ДКА, ДКА України в межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції і законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує та контролює їх виконання.

Згідно з п. 5 ст. 10 Угоди між Урядом України та Урядом Федеративної Республіки Бразилія щодо захисту технологій, пов'язаних з участю України в запусках з пускового центру Алкантара, Уряд України уповноважує Національне космічне агентство України контролювати виконання положень цієї Угоди. Уряд Федеративної Республіки Бразилія уповноважує Бразильське космічне агентство контролювати виконання положень цієї Угоди.

Згідно з ст.. 6 Закону України «Про космічну діяльність», центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері космічної діяльності, в межах своєї компетенції, зокрема, є державним генеральним замовником науково-дослідних робіт з дослідження і використання космічного простору, науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт з проектування, виготовлення та випробування космічної техніки, у тому числі міжнародних космічних проектів.

Відповідно до п. 1 Положення про Державне космічне агентство України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 року №281, Державне космічне агентство України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері космічної діяльності.

Основними завданнями ДКА є: 1) забезпечення формування і реалізація державної політики у сфері космічної діяльності; 2) надання підтримки в підготовці та реалізація міжнародних проектів у сфері дослідження та використання космічного простору (пункт 3 Положення про ДКА).

Згідно з п. 1 Положення про Науково-технічну раду Державного космічного агентства України, затвердженого наказом ДКА України від 30 вересня 2016 року №187, Науково-технічна рада Державного космічного агентства (ДКА) України утворена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 року №281 «Про затвердження Положення про Державне космічне агентство України» є постійним дорадчим консультативно-експертним органом з питань формування державної політики, спрямованої на забезпечення розвитку науково-технічного потенціалу космічної галузі України та впровадження у виробництво новітніх досягнень науки, техніки та технології.

Сторонами не заперечується, що 16 липня 2016 року Федеративна Республіка Бразилія денонсувала Договір, відповідно до ст.. 17 такого Договору.

Так, згідно з листом Міністерства закордонних справ України від 19 липня 2016 року №72/14-612-1691 припинено Договір про співробітництво з 16 липня 2016 року.

Витягом з протоколу №10/2016 засідання президії НТР Державного космічного агентства України від 14 липня 2016 року встановлено, що внаслідок денонсації Бразильською стороною Договору, вирішили відмінити запуск ракети-носія «Циклон-4» №1Л з пускового центру Алканара.

Наказом Державного космічного агентства України від 18 липня 2016 року №141 відмінено запуск ракети-носія «Циклон-4» №1Л з пускового центру Алканара.

Отже, факт відміни запуску ракети-носія «Циклон-4» №1Л з пускового центру Алканара є доведеним, а Державне космічне агентство України, як уповноважений орган від Української сторони, в межах своїх повноважень прийняло відповідний наказ.

Державне космічне агентство України листами за вих.. №3773/10-К8/16, 3774/10-К8/16, 3775/10-К8/16 від 22 липня 2016 року повідомило позивача про припинення дії Договору на підставі відміни запуску ракети-носія «Циклон-4».

Згідно з п. 14.7 Договору страхування № ВЗЕ 12-178/001, п. 7.6 Договору страхування №ВТО 12-178/009/К, п. 7.6 Договору №ОКІ 12-178/002, у разі відміни запуску ракети-носія, страховик зобов'язаний повернути платнику платіж протягом 30 календарних днів з дня припинення дії даного договору з відрахуванням фактичних витрат страховика, пов'язаних з виконанням даного договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 28 Закону України «Про страхування», у разі дострокового припинення дії договору страхування. Крім договору страхування життя, за вимогою страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, з відрахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором страхування. Якщо вимога страхувальника обумовлена порушенням страховиком умов договору страхування, то останній повертає страхувальнику сплачені ним страхові платежі повністю.

Згідно з п. 48 Порядку і правил обов'язкового страхування об'єктів комічної діяльності (космічна інфраструктура), які є власністю України, щодо ризиків, пов'язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском і експлуатацією її у космічному просторі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1033 від 10 листопада 2010 року, у разі відміни запуску об'єкта космічної діяльності страховик зобов'язаний повернути страхувальнику страховий платіж протягом 30 днів після припинення дії договору страхування з відрахуванням фактичних витрат страховика, пов'язаних з виконанням договору.

Отже, підставою для припинення договорів страхування у межах спірних правовідносин є відміна запуску ракети-носія «Циклон-4».

Натомість, позивач повернув 1, 348 млн. гривень, замість 38, 5 млн. гривень (за період,що залишився до закінчення дії договорів страхування з відрахуванням нормативних витрат на ведення справи у розмірі 1%), керуючись ст.. 28 Закону України «Про страхування».

Таким чином, враховуючи те, що факт відміни запуску ракети-носія «Циклон-4» є підтвердженим, позивачем порушено вимоги чинного законодавства України у частині повернення страхових платежів.

Більш того, колегія суддів звертає увагу на те, що у провадженні Господарського суду м. Києва знаходиться справа №910/1042/18 за позовом Державного космічного агентства України до Приватного акціонерного товариства «Український страховий капітал» про стягнення 56 021 771 ,33 грн. внаслідок порушення умов договорів страхування.

Відповідно до п. 5 розділу I Положення про обов'язкові критерії та нормативи достатності, диверсифікованості та якості активів страховика, затверджено Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 23 лютого 2016 року №396, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 березня 2016 року за №417/28547, норматив достатності активів - сума прийнятних активів, збільшена на величину непростроченої дебіторської заборгованості за укладеними договорами страхування та/або перестрахування. Норматив достатності активів має бути не меншим, ніж сумарна величина довгострокових та поточних зобов'язань і забезпечень (розділи II - IV пасиву балансу (Звіту про фінансовий стан), форма і склад статей якого визначаються Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року N 73, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за N 336/22868), включаючи величину страхових резервів, що розраховується відповідно до законодавства.

Відповідачем встановлено, а позивачем не спростовано, що норматив достатності активів станом на 05 жовтня 2017 року має бути не меншим, ніж сумарна величина довгострокових та поточних зобов'язань і забезпечень, включаючи величину страхових резервів, що розраховується відповідно до законодавства, та дорівнює 73 921,8 тис. грн. (з урахуванням недоплачених платежів за договорами страхування у спірних правовідносинах).

Так, в оскаржуваному розпорядженні встановлено, що сума прийнятих активів, з урахуванням критеріїв та вимог до якості активів страховика, збільшена на величину непростроченої дебіторської заборгованості за укладеними договорами страхування (перестрахування), що розраховується з метою дотримання нормативу достатності активів становить 39 257, 3 тис. грн..

Таким чином, позивачем не дотримано нормативу достатності активів на 34 664, 5 тис. грн..

Відповідно до пп. 1.6 та 1.7 «Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги», затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20 листопада 2012 року №2319, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2012 року за №2112/22424, уповноважені та посадові особи Нацкомфінпослуг в межах своїх повноважень зобов'язані в кожному випадку виявлення порушення законодавства про фінансові послуги вжити всіх необхідних заходів для документального закріплення факту такого порушення, всебічно, повно та об'єктивно дослідити обставини справи про правопорушення, а також своєчасно прийняти рішення за справою про правопорушення та застосувати передбачені законодавством заходи впливу. Рішення у справі про правопорушення повинно бути законним та обґрунтованим.

Так, розпорядженням відповідача від 18 жовтня 2017 року № 4108 постановлено позивачу усунути порушення законодавства про фінансові послуги, в тому числі відповідних ліцензійних умов, зазначені в пунктах 1 та 4 констатуючої частини цього розпорядження, та повідомити відповідача про усунення порушень з наданням підтверджуючих документів у термін включно до 17 квітня 2018 року.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладені норми права у їх співвідношенні з фактичними обставинами справи, суд апеляційної інстанції вважає, що розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 18 жовтня 2017 року № 4108 прийняте у спосіб та у межах повноважень, що встановлено чинним законодавством України.

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Український страховий капітал» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправним та скасування розпорядження.

Згідно з положеннями ст.. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.

Судом апеляційної інстанції встановлено невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нового рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 243, 315, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2017 року - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2017 року - скасувати.

Ухвалити у нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Український страховий капітал» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправним та скасування розпорядження - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст.. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст виготовлено 28.03.2018

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Н.В. Безименна,

А.Ю. Кучма