Постанова від 26.03.2018 по справі № 912/2391/16 Касаційний господарський суд

open

Головна
Судові рішення
Постанова
Постанова від 26.03.2018 по справі № 912/2391/16 Касаційний господарський суд

скопійовано

Документ має містити точну фразу

Документ не має містити наступного терміну

Документ має містити один з двох термінів

Документ має містити обидва терміни

Замінює символ або декілька символів наприкінці терміну

* Правила використання інтелектуального пошуку

скопійовано

Справа № 912/2391/16

Картка справи

Це рішення містить правові висновки

Справа № 912/2391/16

Картка справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 912/2391/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Білоуса В.В., Жукова С.В.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвестпрайм"

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.11.2017

у справі № 912/2391/16

за заявою фізичної особи ОСОБА_1

до Державного підприємства "Дослідне господарство "Червоний землероб" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 13.09.2016, зокрема, порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "Червоний землероб" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та введено процедуру розпорядження майном боржника.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою ТОВ "Агроінвестпрайм" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, в якій просило ухвалу місцевого господарського суду скасувати та прийняти постанову, якою заяву фізичної особи ОСОБА_1 про порушення провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "Червоний землероб" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України повернути без розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 у даній справі (колегія суддів у складі: Чередка А.Є. - головуючого, Коваль Л.А., Пархоменко Н.В.) клопотання ТОВ "Агроінвестпрайм" про поновлення строку на апеляційне оскарження відхилено, а апеляційну скаргу повернуто скаржнику без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017).

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Агроінвестпрайм" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм процесуального права, а справу передати до апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги по суті.

В обгрунтування порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права скаржник посилається на те, що у зв'язку з неодноразовим зупиненням провадження у справі та відсутністю матеріалів справи у суді першої інстанції ТОВ "Агроінвестпрайм" досить тривалий період часу не могло ознайомитись з ними та отримати копії доданих до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство від 01.06.2016 ініціюючого кредитора ОСОБА_2. документів, які стали підставою для винесення ухвали від 13.09.2016, а з її змісту неможливо встановити, чи були у суду підстави для задоволення заяви про порушення справи про банкрутство. І лише 08.11.2017 представник товариства отримав можливість ознайомитись з матеріалами справи, отримати копії документів, які стали підставою для винесення оскаржуваної ухвали, та перевірити обґрунтованість останньої.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.02.2018 касаційну скаргу прийнято до провадження, призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та встановлено строк на подання відзивів на касаційну скаргу до 19.03.2018. До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не надходило відзивів на касаційну скаргу у встановлений в ухвалі від 23.02.2018 строк.

Переглянувши в касаційному порядку оскаржену ухвалу, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для її задоволення, з огляду на таке.

Відмовляючи у задоволенні клопотання ТОВ "Агроінвестпрайм" про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний господарський суд виходив з того, що апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 13.09.2016 подана з пропуском строку на апеляційне оскарження лише 10.11.2017, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції канцелярії Господарського суду Кіровоградської області про прийняття апеляційної скарги.

При цьому на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет оприлюднено повідомлення про порушення справи про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "Червоний землероб" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України та призначення розпорядника майна боржника.

Крім того, до Господарського суду Кіровоградської області 18.10.2016 надійшла заява № 10-1 від 13.10.2016 кредитора ТОВ "Агроінвестпрайм" про грошові вимоги до боржника на суму 6 554 804, 77 грн., прийнята судом ухвалою від 15.11.2016.

Викладене свідчить про те, що скаржник був обізнаний про прийняття оскаржуваної ухвали та її зміст ще у вересні 2016 року та мав скористатися своїм правом на її оскарження в апеляційному порядку. Окрім того, з матеріалів справи також вбачається, що скаржник оскаржував інші процесуальні рішення у справі, зокрема ухвалу суду від 22.03.2017, а представник брав участь у судових засіданнях у справі, тобто мав можливість ознайомитися з її матеріалами. Таким чином, несвоєчасне ознайомлення з матеріалами справи в даному випадку не є поважною причиною пропуску строку подання апеляційної скарги та підставою для відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.

Відтак, за висновком суду апеляційної інстанції, несвоєчасне оскарження ухвали місцевого господарського суду зумовлене, з огляду на доводи, наведені скаржником, не об'єктивними обставинами, а обставинами суб'єктивного характеру.

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується з висновком апеляційного господарського суду про відмову у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, та як результат - про повернення апеляційної скарги без розгляду, і в обґрунтування своєї позиції зазначає наступне.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 93 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017), апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо її подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Частина 2 ст. 93 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) встановлювала можливість поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги.

Статтею 53 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Разом з тим, клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 53 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані."

Разом з тим, у справі "Брумареску проти Румунії" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на справедливий розгляд в суді, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, має тлумачитися у світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує, між іншим, верховенство права як частину спільної спадщини Договірних Сторін. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової певності, який вимагає, крім іншого, щоб у випадках, коли суди винесли остаточне рішення з якогось питання, їхнє рішення не підлягало сумніву.

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначає, що відмовляючи у задоволенні клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження, суд повинен в сукупності оцінити всі обставини справи, навести мотиви щодо поважності чи неповажності причин пропуску строків на апеляційне оскарження та зазначити з яких підстав подане скаржником клопотання не може бути задоволене.

Апеляційним господарським судом встановлено, що апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 13.09.2016 подана лише 10.11.2017, тобто з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження.

При цьому, проаналізувавши доводи скаржника та дослідивши матеріали справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржник був обізнаний про прийняття оскаржуваної ухвали та її зміст ще у вересні 2016 року та мав скористатися своїм правом на її оскарження в апеляційному порядку. Окрім того, з матеріалів справи також вбачається, що скаржник оскаржував інші процесуальні рішення у справі, зокрема ухвалу суду від 22.03.2017, а представник брав участь у судових засіданнях у справі, тобто мав можливість ознайомитися з її матеріалами.

Враховуючи викладене, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується з висновками апеляційного господарського суду, що несвоєчасне ознайомлення з матеріалами справи, в даному випадку, не є поважною причиною пропуску строку подання апеляційної скарги та підставою для відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги, а несвоєчасне оскарження ухвали місцевого господарського суду зумовлене не об'єктивними обставинами, а обставинами суб'єктивного характеру.

Доводи скаржника про неналежну оцінку судом апеляційної інстанції обставин стосовно того, що лише 08.11.2017 представник товариства отримав можливість ознайомитись з матеріалами справи, отримати копії документів, які стали підставою для винесення оскаржуваної ухвали та перевірити обґрунтованість останньої, спростовуються встановленими апеляційним судом обставинами, зокрема, що скаржник оскаржував інші процесуальні рішення у справі, зокрема, ухвалу суду від 22.03.2017 представник скаржника брав участь у судових засіданнях у даній справі, тобто мав можливість ознайомитися з її матеріалами.

Враховуючи викладене та беручи до уваги межі перегляду справи судом касаційної інстанції, відповідно до яких переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками апеляційного господарського суду про відхилення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та повернення апеляційної скарги без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017), у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 - без змін.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржуване судове рішення, судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись ч. 13 ст. 8, ст.ст. 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України (в редакції, чинній після 15.12.2017) суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Агроінвестпрайм" залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 у справі № 912/2391/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Ткаченко Н.Г.

Судді: Білоус В.В.

Жуков С.В.

Джерело: ЄДРСР 72972452

скопійовано

Замовити платну консультацію

Відновити пароль

Авторизація

Реєстрація

Реєстрація

Навчальні відео: Як користуватись системою

Ця функція стане доступною в повній версії продукту

Зберегти в обраному

Надіслати на вказаний адрес

Шановний користувач!