ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2018 року Справа № 10/389м.Одеса, проспект Шевченка, 29

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.

суддів Будішевської Л.О., Величко Т.А.

(склад судової колегії змінений відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи №203 від 14.02.2018р. та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2018р.)

при секретарі судового засідання Станковій І.М.

за участю представників сторін:

від ПрАТ «Херсонська теплоелектроцентраль» - ОСОБА_1 за довіреністю; ОСОБА_2 за довіреністю;

від Державного комітету України з державного матеріального резерву не з`явився;

від Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України - ОСОБА_3 за довіреністю

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль»

на ухвалу господарського суду Херсонської області від 09 січня 2018 року про відмову у задоволенні скарги ПрАТ «Херсонська теплоелектроцентраль» на дії заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4

у справі №10/389

за позовом Державного комітету України з державного матеріального резерву

до Державного підприємства «Херсонська теплоелектроцентраль»

про стягнення 14493209,96грн.

та за зустрічним позовом Державного підприємства «Херсонська теплоелектроцентраль»

до Державного комітету України з державного матеріального резерву

про визнання договору недійсним

суддя суду першої інстанції: ОСОБА_5

час і місце постановлення ухвали: 09.01.2018р. о 15год. 42хвил., м.Херсон, господарський суд Херсонської області, зала судових засідань №2

повний текст ухвали складений 15.01.2018р.

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

У судовому засіданні 15.03.2018р. оголошувалась перерва на 30хвил.

В судовому засіданні 15.03.2018р. згідно ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 12.11.2003р. у справі №10/389 здійснено процесуальне правонаступництво, і належним відповідачем у справі визнано ВАТ «Херсонська теплоелектроцентраль»; первісний позов задоволено частково - зобовязано ВАТ «Херсонська теплоелектроцентраль» повернути до державного резерву 19014,723 тис.куб.м. природного газу, надавши при цьому приймальний акт по формі №Р-16; стягнуто з ВАТ «Херсонська теплоелектроцентраль»: а) на користь державного комітету України з державного матеріального резерву 6160770,25грн. штрафу, 993116,20грн. пені, 518806,81грн. відсотків за користування позичкою; б) на користь ДП «Судовий інформаційний центр» - 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу; в) в доход державного бюджету 1700грн. державного мита; в решті позову про стягнення 659746,45грн.пені відмовлено; в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

17.06.2004р. був виданий наказ про примусове виконання вищезазначеного рішення.

12.12.2017р. Приватне акціонерне товариство «Херсонська теплоцентраль» (яке є правонаступником ВАТ «Херсонська теплоелектроцентраль») подало господарському суду Херсонської області скаргу на дії відділу примусового виконання рішень, в якій просило суд зняти арешт з коштів в сумі 23901,355,47грн. з розрахункового рахунку ПрАТ «Херсонська ТЕЦ» №26009000008419 в ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та допустити (дозволити) ПрАТ «Херсонська ТЕЦ» першочергову сплату з рахункового рахунку №26009000008419 в ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», МФО 322313, заробітної плати та виплат, прирівняних до неї, податків та зборів на загальну суму 23 901,355,47 грн. перед списанням коштів за платіжними вимогами будь-яких органів державної виконавчої служби України.

В обґрунтування скарги ПрАТ «Херсонська теплоцентраль» (боржник) зазначило, що виконавче провадження з примусового наказу господарського суду Херсонської області №10/389 від 17.06.20004р. перебуває на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Постановою заступника начальника Відділу ПВР Департаменту ДВС МУЮ від 18.10.2017р. у виконавчому провадженні №8951313 накладено арешт на рахунки ПрАТ «Херсонська теплоелектроцентраль» у банківських установах, у тому числі, на рахунок №26009000008419 в ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», МФО 322313, код ЄДРПОУ 00131771.

Боржник у справі - ПрАТ «Херсонська ТЕЦ» вважає незаконними дії заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 в частині накладання арешту постановою від 18.10.2017р. на кошти боржника в сумі 23901355,47грн. на розрахунковому рахунку № 26009000008419 в ПАТ "Державний експортно - імпортний банк України", МФО 322313, які, за твердженням скаржника, спрямовані на оплату першочергових платежів, а саме заробітної плати та прирівняних до неї виплат, також сплати обовязкових зборів, платежів до бюджету та податків, в тому числі єдиного соціального внеску, військового податку, податку на доходи фізичних осіб, тощо. Скаржник мотивує свою позицію наступним:

- до кінця січня 2018р. ПрАТ «Херсонська ТЕЦ» повинно виплатити заробітну плату, податки та збори на загальну суму 23901355,47грн., але накладення арешту на розрахунковий рахунок № 26009000008419 в ПАТ "Державний експортно - імпортний банк України" заблокувало означені виплати;

- накладання арешту на розрахунковий рахунок № 26009000008419 в ПАТ "Державний експортно - імпортний банк України" порушує встановлені Конституцією України, Кодексом законів про працю України, Законами України "Про оплату праці", "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне страхування", "Про загальнообовязкове державне страхування" права працівників підприємства як громадян України;

- накладання арешту на розрахунковий рахунок № 26009000008419 в ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» порушує права ПрАТ «Херсонська ТЕЦ», встановлені Конституцією України, та не дає змоги виконувати визначені чинним законодавством обовязки щодо своєчасної виплати заробітної плати, податків та зборів, що призводить до збільшення кредиторської заборгованості у вигляді нарахування додаткових штрафів, пені та інших штрафних фінансових санкцій;

- Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено такої спеціальної норми, яка б дозволяла звертати стягнення на кошти, що належать до виплати у якості заробітної плати та прирівняних до неї виплат, які знаходяться на рахунках підприємства - роботодавця та підлягають виплаті його працівникам;

- державний виконавець при проведенні виконавчих дій повинен керуватися не лише Законом України "Про виконавче провадження", а й іншими спеціальними Законами України, що мають пріоритет перед загальними нормами Закону України "Про виконавче провадження".

22.12.2017р. ПрАТ «Херсонська теплоелектроцентраль» подало суду першої інстанції клопотання про заміну учасника провадження у справі, в якій просив замінити особу, дії якої оскаржуються, з органу ДВС- ВПВР Департаменту ДВС МЮУ на посадову особу органу ДВС - заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 22.12.2017р. замінено особу, дії якої оскаржуються за скаргою ПрАТ «Херсонська ТЕЦ», на посадову особу органу ДВС - заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4. 22.12.2017р. ПрАТ «Херсонська ТЕЦ» подало суду першої інстанції уточнення до скарги, в яких просило суд:

- визнати незаконними дії заступника начальника Відділу Примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ ОСОБА_4 у виконавчому провадженні №8951313 в частині накладення арешту постановою від 18.10.2017р. на кошти боржника у сумі 23901355,47грн. на розрахунковому рахунку 26009000008419 в ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», МФО 322313;

- визнати недійсною постанову від 18.10.2017р. у виконавчому провадженні №8951313 в частині накладення арешту на кошти боржника у сумі 23901355,47грн. на р.рахунку 26009000008419 в ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», МФО 322313;

- зобов'язати заступника начальника Відділу Примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ ОСОБА_4 скасувати постанову від 18.10.2017р. у виконавчому провадженні №8951313 в частині накладення арешту на кошти боржника у сумі 23901355,47грн. на р.рахунку 26009000008419 в ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", МФО 322313;

- визнати недійсними наслідки виконавчої дії з винесення постанови від 18.10.2017р., які полягають в арешті коштів боржника у сумі 23901355,47грн. на р.рахунку 26009000008419 в ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", МФО 322313.

Доповнень по суті незгоди з постановою від 18.10.2017р. уточнення до скарги не містять.

03.01.2018р. Відділ ПВР Департаменту ДВС МУЮ подав відзив на скаргу (не підписаний) та 09.01.2018р. уточнення до відзиву, в яких просив відмовити у задоволенні скарги у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 09.01.2018р. (повний текст складено та підписано 15.01.2018р.) відмовлено у задоволенні скарги ПрАТ «Херсонська теплоелектроцентраль» на дії заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4

Ухвала винесена на підставі ст.343 ГПК України, вмотивована посиланням на норми ст.ст.3, 48, 56, ч.3 ст.52 ЗУ «Про виконавче провадження», ст.7 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ст.19-1 ЗУ «Про теплопостачання», ст.15-1 ЗУ «Про електроенергетику», ст.10 ЗУ «Про ринок природного газу», ст.34 ЗУ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування», ст.33 ЗУ «Про угоди про розподіл продукції», ст.ст.18,73 ч.1 ст.52, ст.59 ЗУ «Про виконавче провадження» та обґрунтована наступним. Законодавством не передбачено чіткий перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання, на які заборонено накладати арешт, але, виходячи із аналізу нормативно-правових актів, до таких поточних рахунків належать рахунки, зазначені в Законах України "Про теплопостачання", "Про електроенергетику", "Про впорядкування питань, повязаних із забезпеченням ядерної безпеки", "Про ринок природного газу", "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування", "Про угоди про розподіл продукції", тощо. Скаржником не доведено та не надано доказів, що розрахунковий рахунок №26009000008419 в ПАТ "Державний експортно - імпортний банк України", МФО 322313 - це рахунок зі спеціальним режимом використання, і тому державний виконавець не мав права накладати арешт на кошти, що обліковуються на такому рахунку; банківська виписка з рахунку №26009000008419 в ПАТ «Державний експортно - імпортний банк України» свідчить, що з цього рахунку скаржником робляться виплати не тільки для заробітної плати. Посилання скаржника на ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" та те, що державний виконавець під час виконання рішення та накладання арешту на рахунки не скористався своїм правом доступу до інформації про боржника та не встановив, що на рахунку № 26009000008419 в ПАТ "Державний експортно - імпортний банк України" знаходяться кошти, призначені для виплати заробітної плати та прирівняних до неї виплат, не можна розцінювати як незаконні дії державного виконавця. Рахунок № 26009000008419 в ПАТ "Державний експортно - імпортний банк України" не є рахунком із спеціальним режимом використання, скаржник не звертався до державного виконавця та не повідомляв, що саме з цього рахунку виплачується заробітна плата, а тому не можна вважати дії державного виконавця в частині арешту коштів боржника в сумі 23901355,47грн. на рахунку №26009000008419 в ПАТ "Державний експортно імпортний банк України" незаконними. В матеріалах скарги відсутні докази того, що рахунок боржника №26009000008419 в ПАТ "Державний експортно імпортний банк України" належить до категорії рахунків, на які забороняється звернення стягнення та накладення арешту. Рахунок № 26009000008419 в ПАТ "Державний експортно - імпортний банк України" призначений для зберігання коштів і здійснення будь - яких розрахунково - касових операцій, в тому числі виплати заробітної плати. Даний рахунок, навіть в разі виплати з нього заробітної плати, не має особливого/спеціального статусу. Заробітна плата може виплачуватись з будь-якого, відкритого в банку поточного рахунку, з балансовим номером 2600. Отже, державним виконавцем постанову від 18.10.2017р. у виконавчому провадженні № 8951313 про арешт коштів боржника винесено відповідно до вимог чинного законодавства, в межах Закону України "Про виконавче провадження". Судом було враховано судову практику Вищого господарського суду України, відображену в постанові від 29.10.2015р. у справі № 37/37-54/79; постанові від 14.03.2017р. у справі № 908/4337/14; постанові від 07.12.2016р. у справі № 905/3470/15.

Не погодившись з ухвалою суду від 09.01.2018р., ПрАТ «Херсонська теплоелектроцентраль» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій скаржник просить скасувати оскаржену ухвалу та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги скарги ПрАТ «Херсонська теплоелектроцентраль» у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначив, що ухвала підлягає скасуванню з огляду наступного:

- накладення арешту та заблокування коштів, призначених для виплати заробітної плати, обов'язкових податків та зборів, що знаходяться на окремому розрахунковому рахунку №26009000008419 в ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», МФО 322313, є незаконним та таким, що порушує права працівників підприємства як людини та громадянина України, щодо своєчасної виплати заробітної плати, податків та зборів; суперечить вимогам Закону України «Про виконавче провадження»;

- при розгляді справи суд дійшов помилкового висновку, що начебто скаржником не доведено, що державний виконавець не мав права накладати арешт на кошти на рахунку в ПАТ «Державний експортно-імпортний банк», оскільки цей рахунок не є рахунком зі спеціальним режимом використання. Суд помилково, поза межами вимог за скаргою, розглядав та аналізував обставини, докази та норми матеріального права, виходячи з питання законності арешту саме рахунку в цілому, хоча в скарзі ставилось питання накладення арешту виключно на кошти заробітної плати, а не на рахунок в цілому. Фактично суд необґрунтовано вийшов за межі вимог скаржника;

- ПрАТ «Херсонська ТЕЦ» в скарзі взагалі не ставить питання зняття арешту з розрахункового рахунку в ПАТ «Державний експортно-імпортний банк» в цілому, а виключно з коштів, призначених для виплати заробітної плати, податків та зборів. Й з цього приводу, використовуючи та посилаючись на судову практику касаційної інстанції, суд першої інстанції повинен був взяти до уваги постанови ВГСУ у справі №918/557/17 від 12.12.2016р. та у справі №905/3472/15 від 29.11.2016р., якими судом залишено в силі рішення суду першої інстанції, якими визнано незаконними дії з арешту саме коштів, призначених для виплати заробітної плати, податків та зборів;

- суд дійшов помилкового висновку, що «державним виконавцем правомірно накладено арешт на кошти боржника відповідно до Закону №1404, який визначає умови і порядок виконання рішення суду, норми якого є імперативними», тобто що норми Закону №1404 не містять більш широкого тлумачення, є фактично спеціальними у відношенні до норм Конституції України та норм міжнародного права, у зв'язку з чим останні не застосував;

- суд невірно витлумачив формулювання, визначене статтею 48 Закону №1404, а саме, що поняття «кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом», розкривається виключно статтею 73 Закону №1404, якою визначено перелік коштів, стягнення на які заборонено законом. Але судом не надано оцінку тому факту, що стаття 73 є складовою розділу IX Закону №1404, який регулює звернення стягнення на заробітну плату скаржника. Враховуючи, що юридична особа не отримує заробітну плату, вказана норма регулює виключно перелік коштів, на які не звертається стягнення за зобов'язаннями виключно боржника -фізичної особи, й не може бути застосована до правовідносин у цій справі;

- судом порушено принцип верховенства права та справедливого розгляду, оскільки відповідно до статті 11 ГПК України суд при розгляді справи повинен керуватись принципом верховенства права, й у разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 01.02.2018р. (головуючий суддя Мишкіна М.А., судді Будішевська Л.О., Таран С.В.) апеляційну залишено без руху; встановлено ПрАТ «Херсонська теплоелектроцентраль» строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання Одеському апеляційному господарському суду доказів доплати судового збору у розмірі 1762грн. - протягом 5 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху; роз'яснено скаржнику, що у разі невиконання вимог даної ухвали у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

Копія ухвали суду апеляційної інстанції отримана скаржником 06.02.2018р.; 13.02.2018р. ПрАТ «Херсонська теплоелектроцентраль» на виконання вимог ухвали суду надіслала Одеському апеляційному господарському суду докази сплати судового збору; документи надійшли до суду 15.02.2018р.

У звязку із перебуванням судді Таран С.В. у відпустці з 12.02.2018р., розпорядженням в.о.керівника апарату суду №203 від 14.02.2018р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №10/389.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2018р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Мишкіна М.А., судді: Будішевська Л.О., Величко Т.А.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 19.02.2018р. (головуючий суддя Мишкіна М.А., судді Будішевська Л.О., Величко Т.А.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ «Херсонська теплоелектроцентраль» на ухвалу господарського суду Херсонської області від 09.01.2018р. у справі №10/389; встановлено іншим учасникам справи строк для подання суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу до 02.03.2018р. згідно з нормами ст.263 ГПК України з наданням з відзивом доказів його направлення іншим учасникам справи.Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 05.03.2018р. призначено справу №10/389 до розгляду з повідомленням сторін.

13.03.2018р. Департамент державної виконавчої служби надіслав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити оскаржену ухвалу без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. У відзиві зазначено, що орган ДВС повністю погоджується із висновками суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, а доводи скаржника є такими, що не спростовують висновків суду.

В засіданні суду апеляційної інстанції представник скаржника підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представник Відділу ДВС заперечував проти задоволення скарги з підстав законності та обґрунтованості оскаржуваної ухвали.

Державний комітет України з державного матеріального резерву свого представника в засідання суду апеляційної інстанції не направив.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно із ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників скаржника та Відділу ДВС, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази стосовно фактів, наведених ПрАТ «Херсонська теплоелектроцентраль» та Відділом примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення скарги виходячи із наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та не оспорюється сторонами, рішенням господарського суду Херсонської області від 12.11.2003р. у справі №10/389 здійснено процесуальне правонаступництво, і належним відповідачем у справі визнано ВАТ «Херсонська теплоелектроцентраль»; первісний позов задоволено частково - зобовязано ВАТ «Херсонська теплоелектроцентраль» повернути до державного резерву 19014,723 тис.куб.м. природного газу, надавши при цьому приймальний акт по формі №Р-16; стягнуто з ВАТ «Херсонська теплоелектроцентраль»: а) на користь державного комітету України з державного матеріального резерву 6160770,25грн. штрафу, 993116,20грн. пені, 518806,81грн. відсотків за користування позичкою; б) на користь ДП «Судовий інформаційний центр» - 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу; в) в доход державного бюджету 1700грн. державного мита; в решті позову про стягнення 659746,45грн.пені відмовлено; в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

17.06.2004р. був виданий наказ про примусове виконання вищезазначеного рішення.

07.05.2008р. головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дніпровського РУЮ м. Херсона постановою №15-258 про відкриття виконавчого провадження було відкрите виконавче провадження по примусовому виконанню наказу № 10/389, виданого 17.06.2004р. Господарським судом Херсонської області про стягнення з ВАТ "Херсонська ТЕЦ" 7672693,26грн. на користь державного комітету України з державного матеріального резерву.

10.07.2017р. головним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області при примусовому виконанні наказу Господарського суду Херсонської області № 10/389 від 17.06.2004р. було прийнято постанову про зміну назви сторони виконавчого провадження, якою було змінено назву сторони виконавчого провадження (боржника) з Публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" на Приватне акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль".

17.08.2017р. головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області винесено постанову про передачу виконавчого провадження. Означеною постановою встановлено, що постановою Директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 01.08.2017р. виконавче провадження передано на подальше виконання з Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. З урахуванням означеного, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області постановлено передати наказ №10/389, виданий 17.06.2004р. Господарським судом Херсонської області, до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

18.10.2017р. заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 при примусовому виконанні наказу №10/389 від 17.06.204р. прийнято постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на кошти у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору 8439962,58грн., що містяться на рахунках Приватного акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль», у тому числі на рахунку №26009000008419 в ПАТ «Державний експортно імпортний банк України», МФО 322313.

Постанова винесена на підставі ст.56 ЗУ «Про виконавче провадження».

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ПрАТ «Херсонська теплоелектроцентраль» звернулось до суду зі скаргою на дії органу ДВС, зазначаючи, що державний виконавець неправомірно наклав арешт на усі кошти, які містяться на вищезазначеному рахунку, оскільки саме з цього рахунку підприємством здійснюється виплата заробітної плати працівникам ПрАТ «Херсонська ТЕЦ» а також інші обовязкові платежі (податки та збори) до Державного бюджету України.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення скарги ПрАТ «Херосонська теплоелектроцентраль» з огляду наступного.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно із ч.1 ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у Законі України "Про виконавче провадження" органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.3 ЗУ «Про виконавче провадження» примусовому виконанню підлягають накази.

Згідно із ст.10 ЗУ «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.48 ЗУ «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статей 19-1 та 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до ч.3 ст.52 ЗУ «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.