ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/6429/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Студенець В.І., Ткач І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Сігнаєвської К.І.;

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - 1 - Глущенка Д.В.,

відповідача -2 - Глущенка Д.В.,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2,

прокуратури - Насадчук Ж.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Босий В.П.)

від 26.06.2017,

та постанову Київського апеляційного господарського суду

(головуючий - Пашкіна С.А., судді -Смірнова Л.Г., Калатай Н.Ф.)

від 14.08.2017,

за позовом заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 1 м.Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до 1) виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

2) департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ліцей "Голосіївський" № 241 міста Києва,

про визнання недійсними пунктів умов конкурсу

В С Т А Н О В И В:

19.04.2017 заступник керівника Київської місцевої прокуратури №1 м.Києва звернувся в суд з позовом про визнання недійсними підпунктів 2.11, 2.16 пункту 2 Умов конкурсу із залучення інвестора до реалізації проекту "Облаштування футбольного поля із штучного покриття та супутньою спортивною інфраструктурою ліцею "Голосіївський" № 241 міста Києва на вул. Голосіївській,12 у Голосіївському районі" (далі - Умови конкурсу), затверджених протоколами постійно діючої конкурсної комісії по залученню інвесторів до фінансування будівництва, реконструкції, реставрації, тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва № 85/2016 від 08.07.2016, № 87/2016 від 02.09.2016, № 89/2016 від 20.10.2016, № 92/2016 від 2016.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що пп.2.11 п.2 Умов конкурсу, яким визначено, що право власності на об'єкт інвестування, тобто футбольне поле із штучного покриття та супутньою спортивною інфраструктурою ліцею "Голосіївський" № 241 міста Києва належить інвестору, фактично передбачає набуття права власності інвестора на об'єкт інвестування - комунальне майно поза приватизаційною процедурою.

Таким чином, вказаний підпункт Умов конкурсу суперечить вимогам ч.5 ст. 63 Закону України "Про освіту", якою передбачено, що об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, а також ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", яка також містить заборону приватизації вказаних об'єктів. Крім того, відчуження комунального майна може відбуватися лише в порядку приватизації, яка здійснюється відповідно до положень Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Підпунктом 2.16 п.2 Умов конкурсу передбачено право інвестора на отримання прибутку від використання об'єкту інвестування виключно для проведення навчання дітей (шкільні заняття, спортивні секції, тощо), але не визначено для яких саме учнів передбачено використання об'єкта інвестування, чи мають право на використання об'єкта учні ліцею "Голосіївський" № 241 міста Києва та на яких умовах і чи у шкільний час буде забезпечено навчання учнівського контингенту цього шкільного закладу.

Зазначене, на думку прокурора, свідчить про те, що оспорювані Умови конкурсу призводять не тільки загрози вилучення об'єкта освіти вказаного навчального закладу, а й до загрози порушення конституційних прав учнів, якими гарантовано доступність та повноту середньої загальної освіти (ст. 53 Конституції України), а також порушують вимоги ст.3 Конвенції про права дитини, схваленої резолюцією Генеральної Асамблеї ООН та ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789ХІІ.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.06.2017 в задоволенні позовних вимог заступника керівника Київської місцевої прокуратури №1 міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2017 залишено без змін.

04.09.2017 заступник прокурора міста Києва подав касаційну скаргу на вказані судові рішення, в якій просить скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Підставами для скасування судових рішень прокурор зазначає неправильне застосування норм матеріального права - ст. 53 Конституції України, ст. ст. 3, 6, 63 Закону України "Про освіту", ст. 44 Закону України "Про загальну середню освіту", ст. 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність", ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" та порушення норм процесуального права - ст. ст. 4, 32, 33,43, 84 ГПК України (в редакції до 15.12.2017).

Вказані порушення вимог закону полягають в тому, що господарськими судами не надано правової оцінки доводам прокурора про те, що право власності на об'єкт інвестування належить інвестору всупереч ст. 63 Закону України "Про освіту", ст. 44 Закону України "Про загальну середню освіту", оскільки об'єктом є комунальне майно освітнього спрямування (футбольне поле навчального закладу), передбачається платність загальної освіти всупереч ст. 53 Конституції України, ст. ст. 3, 6 Закону України "Про освіту", а також те, що переможцем інвестиційного конкурсу, якому переходить право власності на об'єкт інвестування є сусідній приватний навчальний заклад ТОВ "Печерська міжнародна школа".

У відзиві на касаційну скаргу відповідач -2, посилаючись на те, що відповідно до пп.2.11 Додатку №1 до протоколу постійно діючої конкурсної комісії по залученню інвесторів до будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної структури м.Києва від 16.12.2016 № 92/2016) інвестор має право власності виключно на інвестиційні надбання, які самостійно розміщує на території ліцею, а не на нерухоме майно (земельну ділянку), а за пп.2.16 об'єкт інвестування використовується виключно для проведення навчання дітей, при цьому згідно п.3.6 Умов конкурсу графік використання (співвідношення часу у відсотках або розкладу у годинах) об'єкта інвестування затверджується замовником за поданням ліцею, погодженого інвестором, тобто жодним чином права дітей на фізичне виховання не порушується, вважає, що постановлені у справі судові рішення відповідають нормам матеріального і процесуального права, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

В судовому засіданні 14.02.2018 було оголошено перерву до 28.02.2018. У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді - доповідача справу в подальшому було призначено до розгляду на 15.03.2018 о 9 год.50 хв.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідачів, 3-ї особи, прокурора, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Наведені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судових рішень та постановлення нового рішення відповідно до вимог ст. 311 ГПК України, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до ч.5 ст. 63 Закону України "Про освіту" від 23.05.1991 № 1060-ХІІ об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Відповідно до абзацу 11 п."б" ч.2 ст.5 Закону України "Про приватизацію державного майна" приватизації не підлягають, як об'єкти, що мають загальнодержавне значення, зокрема, об'єкти освіти, крім навчальних закладів, майно яких вноситься до статутного капіталу акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування відповідно до Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", фізичної культури, спорту і науки, що фінансуються з державного бюджету.

Разом з тим, ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного майна" визначає приватизацію як платне відчуження майна, що перебуває у державній власності, у тому числі разом із земельною ділянкою державної власності, на якій розташований об'єкт, що підлягає приватизації, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів для здійснення структурної перебудови національної економіки.

Пунктом 1 Умов конкурсу встановлено, що об'єктом інвестування є футбольне поле із штучного покриття з супутньою спортивною інфраструктурою ліею "Голосіївський" № 241 міста Києва на вул. Голосіївській,12 у Голосіївському районі.

Пункт 2 Умов конкурсу визначає, що земельна ділянка для облаштування об'єкта інвестування розташована на території ліцею "Голосіївський" № 241 міста Києва за адресою: вул. Голосіївська,12 у Голосіївському районі та має орієнтовну площу 0,3 га.

Отже, Умовами конкурсу розділені поняття "об'єкт інвестування" та "земельна ділянка для облаштування об'єкта інвестування".

Відповідно до пп.2.11 Умов конкурсу право власності на об'єкт інвестування належить інвестору. Об'єкт інвестування та його складові не є нерухомим майном та право власності інвестора на них не підлягає державній реєстрації.

Наведені підпункти Умов конкурсу дають підстави для висновку про те, що вони викладені таким чином, що унеможливлюють відчуження земельної ділянки під футбольним полем на користь інвестора, а його право власності обмежено виключно рухомими складовими, які в своїй сукупності становлять футбольне поле зі штучним покриттям та супутню спортивну інфраструктуру, та, відповідно, ніяким чином не порушуть викладені вище норми законів щодо заборони приватизації певних освітніх об'єктів.

А тому, наведені у касаційній скарзі доводи щодо визнання недійсними вказаних пунктів Умов конкурсу зроблені без системного аналізу Умов конкурсу в цілому та не спростовують доводів господарських судів про відсутність підстав для визнання цього пункту Умов конкурсу недійсним та включення його до Умов конкурсу згідно з положеннями ч.5 ст. 7 Закону України "Про інвестиційну діяльність".

Отже, доводи касаційної скарги про набуття права власності інвестором на об'єкт інвестування, який прокурор ототожнює з земельною ділянкою, поза приватизаційною процедурою, є помилковими, тому що не грунтуються як на матеріалах справи, так і вказаних вище нормах закону.

Підпунктом 2.16 Умов конкурсу передбачено, що інвестор має право на отримання прибутку від використання об'єкта інвестування виключно для проведення навчання дітей (шкільні заняття, спортивні секції, тощо). Здійснення такої діяльності на території об'єкта інвестування здійснюється інвестором відповідно до законодавства України. Використання об'єкта інвестування з іншою метою забороняється.

Разом з тим, пп.6.1 Умов конкурсу додатковим критерієм визначення переможця є найкращі пропозиції щодо співвідношення часу (у відсотках або графіку у годинах) спільного користування об'єктом інвестування з ліцеєм "Голосіївький" № 241.

За таких обставин місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, прийшов до правильного висновку про те, що вказаний підпункт ніяким чином не порушує норми чинного законодавства щодо забезпечення доступності та безоплатності шкільної освіти, адоводи прокурора про те, що вказаний пункт тягне за собою позбавлення учнів ліцею "Голосіївський" № 241 безоплатно користуватися об'єктом інвестування грунтується виключно на припущеннях прокурора.

Суд погоджується з аргументами, викладеними у відзиві на касаційну скаргу відповідача -2 щодо відповідності Умов конкурсу вимогам чинного законодавства, що регулює спірні питання та відсутності передбачених законом підстав для визнання спірних підпунктів Умов конкурсу недійсними.

Враховуючи викладене вище, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність прокурором наявності підстав для визнання пп. 2.11, 2.16 Умов конкурсу недійсними, та, відповідно, про відмову у задоволенні позовних вимог.

Отже, судові рішення у справі прийняті відповідно до норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для їх скасування відсутні.

У зв'язку з тим, що у задоволенні касаційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом касаційної скарги, покладаються на прокуратуру.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308,309, 311, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2017 у справі за № 910/6429/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді В. Студенець

І. Ткач