ПОСТАНОВА

Іменем України

12 березня 2018 року

Київ

справа №751/6165/17

адміністративне провадження №К/9901/1457/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В.М.,

Шарапи В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу ОСОБА_3

на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 жовтня 2017 року (головуючий суддя - Горбенко Н.О.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року (головуючий суддя - Губська О.А., судді - Парінов А.Б., Беспалов О.О.)

у справі № 751/6165/17

за позовом ОСОБА_3 до Управління патрульної поліції в м. Чернігові Департаменту патрульної поліції, Департаменту поліції Національної поліції України, інспектора роти №3 БУПП у м. Чернігові ДПП лейтенанта патрульної поліції Ткаченко Я.М. про визнання дій протиправними, скасування постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 18 вересня 2017 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в м. Чернігові Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач 1), Департаменту поліції Національної поліції України (далі - відповідач 2), інспектора роти №3 БУПП у м. Чернігові ДПП лейтенанта патрульної поліції Ткаченко Я.М. (далі - відповідач 3) у якому просив:

- скасувати постанову відповідача серії АР № 706112 від 07 вересня 2017 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) у вигляді штрафу у розмірі 425,00 (чотириста двадцять п'ять гривень 00 коп.);

- закрити справу про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_3 (далі - заявник, скаржник) посилався на те, що відповідачем 3 при накладенні на нього адміністративного стягнення були порушені вимоги ст. 268 КУпАП, зокрема заявник був позбавлений можливості знайомитись з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватись правовою допомогою адвоката чи іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги. Також скаржником зазначено, що постанова у справі про адміністративне правопорушення не відображає дійсних обставин справи та винесена з грубим порушенням вимог чинного законодавства щодо її змісту та процедури складення. Так, заявником стверджується, що відповідачем 3, в порушення вимог ст. 276 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення було розглянуто на масці зупинки транспортного засобу, а не за місцем знаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 жовтня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року, в задоволенні позову відмовлено. Суд першої інстанції виходив з того, що покликання заявника на те, що він не порушив ч. 2 ст. 122 КУпАП, ґрунтується на припущенні та спростовується зібраними у справі доказами, зокрема, відеофіксацією правопорушення. Таким чином, при винесенні оскаржуваної постанови, інспектором роти №3 БУПП у м. Чернігові ДПП лейтенантом патрульної поліції Ткаченко Я.М. правомірно було накладено адміністративне стягнення у межах санкції статті ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, заявник 20 грудня 2017 року звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просив постановити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

При цьому, в обґрунтування касаційної скарги заявник зазначив, що судами попередніх інстанцій невірно застосовано норми матеріального права. Так, зокрема, постанова про притягнення заявника до адміністративної відповідальності не відповідає вимогам, зазначеним у статті 283 КУпАП в частині зазначення технічного засобу, яким здійснено фото- або відеозапис; відповідачем 3 не складено протоколу про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 258 КУпАП; справу про адміністративне правопорушення, в порушення вимог ст. 276 КУпАП розглянуто відповідачем 3 не за місцем його вчинення, а за місцем зупинки транспортного засобу.

Також заявник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме - визнання відеозапису, наданого відповідачем належним доказом, в порушення вимог ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України. Позаяк , на думку скаржника, з даного відеозапису неможливо встановити чи автомобіль заявника відображений у ньому, державні номери транспортного засобу та особу водія.

Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3.

Відповідачами відзивів на касаційну скаргу не подано, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху (далі - Правилами), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Згідно з п. 1.9. Правил, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 10.4 Правил, перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.

За приписами ч. 2 ст. 122 КупАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Частиною 1 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Процедура оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначається Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 № 1395 (далі - Інструкція) .

Пунктом 4 Інструкції передбачено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

<…> Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених частинами першою, другою і третьою статті 122 КУпАП <…> .

Відповідно до абз. 2 п. 5 Інструкції поліцейські складають протоколи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачені частинами четвертою і сьомою статті 121, частинами третьою і четвертою статті 122, статтями 122-2, 122-4, 122-5, частинами другою і третьою статті 123, статтею 124, частиною четвертою статті 127, статтями 127-1, 130, 139, частиною четвертою статті 140, 188-28 КУпАП.

З аналізу зазначених норм вбачається відсутність обов`язку поліцейського складати протокол у випадку вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 07 вересня 2017 року відносно ОСОБА_3 було складено постанову серії АР № 706112 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у розмірі 425 (чотириста двадцять п'ять) гривень 00 коп.

Зі змісту постанови вбачається, що 07 вересня 2017 року о 15 год. 30 хв., заявник, керуючи транспортним засобом TOYOTA CAMRY, номерний знак НОМЕР_1, не зайняв відповідне крайнє положення при здійсненні повороту праворуч, чим порушив п. 10.4. Правил.

Колегія суддів зауважує, що, враховуючи приписи п. 5 Інструкції, а також вчинення заявником адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, дії відповідача 3 щодо винесення виключно постанови про притягнення до адміністративної відповідальності без складення відповідного протоколу є правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Згідно приписів пункту 2.4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 КУпАП вбачається, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення», які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення «за місцем його вчинення», застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.

Судами попередніх інстанцій вірно відхилено доводи скаржника, із посиланням на вищевказане рішення Конституційного Суду України, щодо незаконності розгляду відповідачем 3 справи про адміністративне правопорушення на місці його вчинення.

Позаяк, законом України від 14 липня 2015 року № 596-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» внесено зміни до ст.258 КУпАП, зі змісту яких вбачається, що у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 283 КУпАП.

Таким чином, судами попередніх інстанцій вірно не взято до уваги доводи скаржника з приводу неналежного місця розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, здійснених за результатами дослідження доказів - відеозапису, який міститься в матеріалах справи, що заявник, керуючи автомобілем TOYOTA CAMRY, номерний знак НОМЕР_1, не зайняв відповідне крайнє положення при здійсненні повороту праворуч, чим порушив п. 10.4. Правил.

Стосовно твердження скаржника стосовно відеозапису порушення Правил як недопустимого доказу по справі, суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій що сукупний аналіз усіх наявних у справі доказів, в тому числі з огляду на відеофіксацію, з урахуванням дати та часу зафіксованої на відеозйомці, яка співпадає з зазначеною датою та часом в оскаржуваній постанові, з врахуванням пояснень представника відповідача, власноручного підпису позивача без будь-яких заперечень в оскаржуваній постанові дає підстави стверджувати, що факт вчинення заявником адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП є в повній мірі доведений відповідачем.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши доводи, викладені скаржником в касаційній скарзі, суд не вбачає обставин, які б давали підстави ставити під сумнів правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, враховуючи наявність складу адміністративного правопорушення, вчиненого заявником, і підтвердженого судами першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини 3 статті 343 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, п.1 ч. 1 ст. 349, 350, 355, 356 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 жовтня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

Головуючий суддя Н. А. Данилевич

Судді В. М. Бевзенко

В. М. Шарапа