Справа № 203/313/18

2/0203/507/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2018 року суддя Кіровського районного суду м.Дніпропетровська Казак С.Ю., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в м.Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз про визнання висновку судово-економічної експертизи складеним неналежним чином, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому посилався на те, що під час розгляду цивільної справи №201/6767/13-ц за його позовом до ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання недійсним кредитного договору та договору завдатку, Жовтневим районним судом м.Дніпропетровська ухвалою від 16.12.2013 року була призначена судова економічна експертиза, проведення якої було доручено експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз. Договір про проведення експертизи було укладено у спрощений спосіб, шляхом виставлення рахунку №Рах-0041 від 13.01.2014 року на суму 5875 грн. 20 коп. Експертизу було проведено експертом Машиніченко О.А., яким складено висновок №3249/3250-15 від 25.05.2016 року. Вважає, що вказаний висновок складено у неналежний спосіб, відповідачем робота виконана несумлінно, висновок містить грубі помилки та безпідставно не надає відповіді на деякі важливі питання, є необґрунтованим та протирічить наданням для проведення експертизи документам. В зв'язку з цим, позивач просив суд визнати висновок судової економічної експертизи №3249/3250-15 від 25.05.2016 року таким, що складений неналежним чином і порушує його права, як споживача послуг; а також зобов'язати відповідача усунути недоліки та надати йому обґрунтований та складений у відповідності із правовими нормами висновок судової економічної експертизи у цивільній справі №201/6767/13-ц, замість висновку №3249/3250-15 від 25.05.2016 року.

Ухвалою від 12.02.2018 року позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі та останню призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Станом на 12.03.2018 року від сторін клопотань про розгляд справи з повідомленням останніх не надходило. Відповідачем заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відзиву на позов та будь-яких інших заяв та клопотань не подано. Позивачем також будь-яких заяв та клопотань стосовно розглядаємої справи не заявлялось.

Розглядаючи справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами, перевіривши доводи позовної заяви та надані до неї письмові докази, суд приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що в провадженні Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська перебувала цивільна справа №201/6767/13-ц за позовом ОСОБА_3 до ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання недійсним кредитного договору та договору завдатку.

В рамках вказаної цивільної справи судом ухвалою від 16.12.2013 року було призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.

25.05.2016 року судовим експертом вказаної експертної установи Машиніченко О.А. було складено висновок №3249/3250-15.

Посилаючись на те, що вказаний висновок складено у неналежний спосіб, відповідачем робота виконана несумлінно, висновок містить грубі помилки та безпідставно не надає відповіді на деякі важливі питання, є необґрунтованим та протирічить наданням для проведення експертизи документам, ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати висновок судової економічної експертизи №3249/3250-15 від 25.05.2016 року таким, що складений неналежним чином і порушує його права, як споживача послуг; а також зобов'язати відповідача усунути недоліки та надати йому обґрунтований та складений у відповідності із правовими нормами висновок судової економічної експертизи у цивільній справі №201/6767/13-ц, замість висновку №3249/3250-15 від 25.05.2016 року.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів визначені ч.2 ст.16 ЦК України.

Також ч.2 ст.16 ЦК України визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулась до суду. Суд відповідно до викладеної в позовній заяві вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту який не суперечить закону.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Згідно ст.3 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об'єктивності і повноти дослідження.

Статтею 4 вказаного Закону встановлено, що незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються: визначеним законом порядком призначення судового експерта; забороною під загрозою передбаченої законом відповідальності втручатися будь-кому в проведення судової експертизи; існуванням установ судових експертиз, незалежних від органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та суду; кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу свідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків; можливістю призначення повторної судової експертизи; присутністю учасників процесу в передбачених законом випадках під час проведення судової експертизи.

Відповідно до ст.7-1 Закону України «Про судову експертизу» підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

З позовної заяви вбачається, що позивачем фактично оспорюються правильність та повнота судової економічної експертизи, що призначалась судом та проводилась в рамках іншої цивільної справи та ставиться питання про визнання висновку експерта складеним неналежним чином, таким, що порушує права позивача, як споживача послуг, а також про зобов'язання скласти новий обґрунтований висновок.

Разом з тим, суд враховує, що позивач не є замовником експертизи, оскільки вона призначалась судом. Крім того, оскарження висновку експерта, складеного в рамках призначеної судової експертизи у цивільній справі, шляхом подачі позовної заяви діючим законодавством не передбачено.

В той час, як нормами ст.ст.147,150,189 ЦПК України в редакції, що діяла на момент призначення та проведення експертизи, так і нормами ст.ст.110,113,239 ЦПК України в діючий редакції, встановлено певний та чіткий порядок усунення неповноти, неясності або неправильності експертного висновку, шляхом призначення додаткової та повторної експертиз, поставлення експерту питань при дослідженні висновку для роз'яснення і доповнення останнього.

Крім того, ЦПК України встановлено, що висновок експерта для суду не є обов'язковим та не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами.

А тому позивач, як сторона судового процесу, має можливість реалізувати свої права в рамках відповідної цивільної справи у визначений законом спосіб, шляхом подачі клопотань про призначення додаткової або повторної експертизи, виклику експерта для постановлення питань при дослідженні експертного висновку, доведення перед судом наявності підстав для неврахування експертного висновку.

В зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту (оспорювання висновку судової експертизи) суперечить закону та заявлені останнім вимоги слід залишити без задоволення в повному обсязі.

Вирішуючи питання в порядку ст.141 ЦПК України та враховуючи відмову в задоволенні позову, судові витрати у справі у вигляді сплаченого позивачем при подачі позовної заяви судового збору слід покласти на останнього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1,3,47-1 Закону України «Про судову експертизу», ст.ст.2, 4,5,10,11,12,19,76-80,141,223,247,258,259,263-268,274-279 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз про визнання висновку судово-економічної експертизи складеним неналежним чином, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12 березня 2018 року.

Суддя С.Ю.Казак