ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2009 року №22-а-17031/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого-судді: Пліша М.А.,

суддів: Стародуба О.П., Шавеля Р.М.,

при секретарі судового засідання: Вітер І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2008 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації про стягнення невиплаченої і недоплаченої щорічної разової грошової допомоги учасника війни, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 17.07.2008 року звернулася в суд першої інстанції з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації про стягнення невиплаченої і недоплаченої щорічної разової грошової допомоги за 2005-2007 роки.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2008 року позовні вимоги задоволено частково, вирішено стягнути з управління праці та соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 1175 грн. 18 коп. разової щорічної грошової допомоги учаснику війни за 2007 рік.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції управління праці та соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що при його прийнятті судом були недостатньо дослідженні докази та обставини справи, неправильно застосовані норми матеріального права, просить скасувати рішення та відмовити позивачці в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом не були враховані положення бюджетного законодавства України, зокрема те, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Судом не враховано, що Законом про Державний бюджет України щорічно затверджуються асигнування для головних розпорядників коштів. У даному випадку головним розпорядником коштів для виплати щорічної разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», є Міністерство праці та соціальної політики України.

Також, судом не взято до уваги, що виплата грошової допомоги учасникам війни потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України, його обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім закону про Державний бюджет України.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений цією статтею, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з вказаним Законом. При винесенні рішення судом не було прийнято до уваги, що застосування мінімального розміру пенсії за віком для визначення розміру допомоги Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не передбачено.

Враховуючи вищезазначене, апелянт просить постанову суду першої інстанції скасувати

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації слід задовольнити в повному обсязі.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка є учасником війни, а відтак має право на встановлену ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічну до 5 травня разову грошову допомогу у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнані неконституційними положення статей Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими встановлено виплату щорічної разової допомоги у розмірах 55 грн., а тому виплата разової щорічної грошової допомоги до 5 травня учасникам війни повинна здійснюватись у розмірах, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Проте колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджується.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачка є учасником війни, з врахуванням чого до 5 травня їй виплачувалась разова щорічна грошова допомога в розмірі відповідно до положень Закону України «Про Державний бюджет України» на відповідні роки.

За наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах повинні застосовуватись положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Щодо стягнення суми недоплаченої щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік, то рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 було визнано неконституційними положення пункт 13 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію частини п’ятої статей 12, 13, І4 та 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Тобто рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 має перспективну дію.

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 95 Конституції України, виключно законом про Державний бюджет України визначаються видатки на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. За цим конституційним приписом у разі якщо застосування пільг, компенсацій та гарантій для певних категорій громадян, у тому числі виплата грошової допомоги для ветеранів війни, потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України, його обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім закону про Державний бюджет України.

Колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції помилково вирішено питання, щодо стягнення допомоги за 2007 рік, оскільки на момент виникнення спірних відносин, а саме: на дату нарахування і виплати позивачці органами праці та соціального захист населення відповідних коштів, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», були діючими, а відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином підстав для задоволення позовних вимог позивачки щодо виплати щорічної одноразової допомоги до 5 травня за 2005-2007 роки немає, оскільки управління діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З врахуванням вищенаведеного суд апеляційної інстанції вважає, що постанову суду першої інстанції слід скасувати, оскільки така прийнята з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації – задоволити . П останову Львівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2008 р. у справі № 2а-453/08 - скасувати, та прийняти нову постанову, якою в позові ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

М

.А. Пліш

О.П. Стародуб

Р.М. Шавель

Головуючий суддя

судді

Повний текст постанови

виготовлений 17.12.2009 року