Провадження № 22-ц/779/208/2018

Категорія 55

Головуючий у 1 інстанції Могила Р. Г.

Суддя-доповідач Матківський

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2018 року м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд в складі колегії суддів:

головуючого Матківського Р.Й.

суддів Девляшевського В.А., Фединяка В.Д.

секретаря Петріва Д.Б.

з участю ОСОБА_1, ОСОБА_2 та представника ТзОВ «Охоронна фірма «Галичина» - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронна фірма «Галичина», фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивачів – Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство «Пуків Агро» про стягнення заборгованої заробітної плати з апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Рогатинського районного суду від 11 грудня 2017 року,

в с т а н о в и в:

У липні 2017 року позивачі звернулися в суд з даним позовом та просили стягнути з відповідача на їхню користь по 10 830 гривень заборгованості по заробітній платі, 55 660 гривень середнього заробітку за час затримки її виплати за період з 06 грудня 2015 по 05 серпня 2017 років та моральну шкоду в розмірі 100 000 гривень.

Заявлені вимоги позивачі обґрунтували тим, що з 01 вересня по 06 грудня 2015 року працювали у ТзОВ «Охоронна фірма «Галичина» на посаді охоронців, зокрема здійснювали охорону полів, які належать ТОВ СП «Пуків Агро», що в с.Пуків Рогатинського району Івано-Франківської області. Їм видано службові посвідчення, однак трудовий договір не укладено, наказ про прийняття на роботу не видано та заробітну плату не виплачено. Вважають, що оскільки факт перебування у трудових відносинах із ТзОВ «Охоронна фірма «Галичина» встановлений постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року, яка набрала законної сили 30 січня 2017 року, мають право на оплату праці за період з 01 вересня по 06 грудня 2015 року у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності (охоронник). З врахуванням індексу інфляції за 2016-2017 роки заборгованість по заробітній платі становить для кожного 10 830 гривень.

Також на підставі ст.117 КЗпП України відповідач повинен виплатити середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, який становить 55 660 гривень виплати за період з 06 грудня 2015 по 05 серпня 2017 років, тобто за 20 місяців. Відповідачі також вважали, що відповідно до ст.23 ЦК України мають право на відшкодування моральної шкоди, завданої протиправною поведінкою відповідача щодо невиплати їм заробітної плати.

Ухвалою Рогатинського районного суду від 02 жовтня 2017 року залучено ТОВ СП «Пуків-Агро» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивачів.

Ухвалою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 02 жовтня 2017 року прийнято відмову від позову ОСОБА_5, а провадження у справі у цій частині закрито.

Ухвалою Рогатинського районного суду від 14 листопада 2017 року залучено до участі у справі як співвідповідача фізичну особу-підприємця ОСОБА_4

Рішенням Рогатинського районного суду від 11 грудня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_1, та ОСОБА_2 відмовлено.

На дане рішення ОСОБА_1, та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, просять його скасувати та задовольнити позовні вимоги.

Апелянти у скарзі зазначають, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, суд не повністю з’ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об’єктивному та неупередженому її розгляду, є незаконним та необґрунтованим.

Зазначають, що факт працевлаштування в ТзОВ «Охоронна фірма «Галичина» підтверджується актом перевірки додержання суб’єктами господарювання законодавства про працю Управління Держпраці у Тернопільській області та судовими рішеннями у адміністративній справі. Вищезазначеними постановами встановлено факт допущення до виконання трудових обов’язків охоронців ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у період роботи з 01 вересня по 06 грудня 2015 року, які здійснювали охорону полів ТОВ «Пуків-Агро» та відповідно доведеною є наявність трудових правовідносин з ТОВ «Охоронна фірма «Галичина» без укладення трудового договору. Факт реальної охорони кукурудзяних полів ТОВ «Пуків-Агро» підтверджено показами свідків. В процесі розгляду справи виявилося, що договір на охорону полів кукурудзи ТОВ «Пуків-Агро» заключив співзасновник ТОВ «Охоронна фірма «Галичина» ОСОБА_6, а охорону організовував директор ТОВ «Охоронна фірма «Галичина» ОСОБА_7, який і видав службові посвідчення зі своїм підписом та печаткою. За їхніми неодноразовими зверненнями до посадових осіб відповідача, заробітну плату обіцяли виплатити, однак свого обов’язку не виконали.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 08 лютого 2018 року прийнято відмову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 від частини позовних вимог про відшкодування моральної шкоди у даній.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 та ОСОБА_1 подали до апеляційного суду заяву про відмову від апеляційних та позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за час затримки заробітної плати, а саме за період з 06 грудня 2015 року по даний час.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 06 березня 2018 року прийнято відмову ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від апеляційних та позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати. Визнано нечинним рішення Рогатинського районного суду від 11 грудня 2017 року в частині відмови у стягненні середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати за період з 06 грудня 2015 року. Провадження у справі в частині стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати за період з 06 грудня 2015 року по даний час та апеляційне провадження у цій частині закрито.

Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції підлягає перегляду тільки в частині стягнення заробітної плати за період з 01 вересня по 06 грудня 2015 року стосовно ОСОБА_1 та з 01 жовтня по 06 грудня 2015 року ОСОБА_2

Вислухавши суддю-доповідача, апелянтів, які вимоги скарги підтримали, представника ТОВ «Охоронна фірма «Галичина», який вимоги скарги заперечив, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачі звернулися до суду з позовом про стягнення заборгованої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди передчасно, без заявлення вимог про встановлення факту перебування у трудових відносинах з відповідачем, як це передбачено вимогами ч.6 ст 235 КЗПП України.

Посилання позивачів на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року, якою встановлено факт перебування позивачів у трудових відносинах з відповідачем є помилковим, оскільки даною постановою відмовлено у задоволенні адміністративного позову ТзОВ «Охоронна фірма «Галичина» до Управління Держпраці в Тернопільській області про визнання незаконним акту від 15 серпня 2016 року, скасування припису від 15 серпня 2016 року та постанови від 02 вересня 2016 року. Позивачами не доведено наявність трудових відносин з ТзОВ «Охоронна фірма «Галичина» за спірний період в розумінні ст.ст.21,24 КЗпП, а саме наявність взаємозв’язку таких обставин, які засвідчують наявність угоди між працівником і власником підприємства, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Однак колегія суддів вважає, що при ухваленні рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції неповно з»ясував обставини, що мають значення для справи, його висновки не відповідають обставинам справи, порушено норми процесуального права, що є підставою для його скасування та ухвалення нового рішення.

В силу вимог п. 9 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІ, якій набрав чинності з 15 грудня 2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ст. 76 ЦПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За статтею 367 ЦПК, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що ТзОВ «Охоронна фірма «Галичина» є юридичною особою, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Одним із видів діяльності товариства є діяльність приватної охоронної служби. З 09 вересня 2013 року директором товариства призначено ОСОБА_8

17 серпня 2015 року було укладено договір №81/15 на охорону об’єкту постами фізичної охорони між фізичною особою – підприємцем в особі ОСОБА_4 та ТОВ СП «Пуків Агро» (а.с.186).

З матеріалів справи вбачається, що згідно акту перевірки додержання суб’єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування №19-04-038/195 встановлено, що ТзОВ «Охоронна фірма «Галичина» у період з 01 вересня по 06 грудня 2015 року використовувала працю ОСОБА_1, ОСОБА_5, та ОСОБА_2, жителів м. Рогатин Івано-Франківської області, які працювали охоронцями в ТОВ «Охоронна фірма «Галичина» і виконували роботу по охороні полів ТОВ «Пуків-Агро». Для виконання функціональних обов’язків працівникам було видано службові посвідчення: №0431 ОСОБА_1 та №0432 ОСОБА_5, які засвідчені печаткою та підписом керівника ТзОВ «Охоронна фірма «Галичина». В порушення ст. 24 КзПП згадані громадяни були допущені до роботи без укладення трудового договору та повідомлення Державної фіскальної служби в порядку, встановленому постановою КМУ від 17 червня 2015 року №413. У зв’язку з відсутністю належно оформлених трудових договорів із працівниками ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2 в період роботи з 01 вересня по 06 грудня 2015 року та документів із нарахування і виплати їм за ці періоди заробітної плати, ТзОВ «Охоронна фірма «Галичина» порушила конституційне право працівників на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та вимоги ст. 253 КЗпП, ст. 255 КзПП, ст.ст.2,5, п.1 ст.8, ст.10, ч.4 ст.34 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ч. 1 ст. 4, ст. 6, п.3 ч.2 ст. 27 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (а.с. 8-16).

Згідно листа Управління Держпраці у Тернопільській області від 16 серпня 2016 року у період з 01 вересня по 06 грудня 2015 року ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 працювали охоронцями в ТОВ «Охоронна фірма «Галичина» і виконували роботу по охороні полів ТОВ «Пуків-Агро». Для виконання функціональних обов’язків їм було видано службові посвідчення засвідчені печаткою та підписом керівника ТОВ «Охоронна фірма «Галичина», однак в порушення вимог ст. 24 КЗпП, вказані працівники були допущені до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення Державної фіскальної служби в порядку, встановленому КМУ від 17 червня 2015 року. В ТОВ «Охоронна фірма «Галичина» відсутні табелі обліку використання робочого часу та бухгалтерські і касові документи із нарахування і виплати заробітної плати за період з 01 вересня по 06 грудня 2015 року. Таким чином, товариство не забезпечило достовірний облік виконуваної роботи та бухгалтерський облік витрат на оплату праці, чим порушило вимоги ч.2 ст. 30 ЗУ «Про оплату праці». За результатами перевірки до посадових осіб та до ТОВ «Охоронна фірма «Галичина» було вжито заходів відповідно до наданих Управлінню повноважень.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2017 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову ТзОВ «Охоронна фірма «Галичина» до Управління Держпраці у Тернопільській області про визнання незаконним Акту №19-04-038/195 від 15 серпня 2016 року, скасування припису №19-04-038/177 від 15 серпня 2016 року та постанови №ТЕ55/1/19-04-038/195 від 02 вересня 2016 року. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2017 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою ТзОВ «Охоронна фірма «Галичина».

Судовими рішеннями у адміністративній справі встановлено, виходячи з пояснень свідків та беручи до уваги наявність службових посвідчень, факт допуску до виконання трудових обов’язків охоронців ТОВ «Охоронна фірма «Галичина» ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу за період з вересня по грудень 2015 року (а.с. 27).

Тобто, даним судовим рішенням уже встановлено факт допущення позивачів до виконання трудових обов»язків охоронцями у період про який вони зазначають, доведено виконання ними трудових обов»язків та порушення роботодавцем норм трудового законодавства, тобто не оформлення їх на роботу за трудовим договором.

Згідно ч.3 ст. 61 ЦПК України яка діяла на час ухвалення рішення судом першої інстанції обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Аналогічна норма передбачена ч. 4 ст. 82 ЦПК України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.

Згідно ч.6 ст.235 КзПП України при винесенні рішення про оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу, у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про нарахування та виплату такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати, про нарахування та сплату відповідно до законодавства податку на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за встановлений період роботи.

Однак колегія суддів вважає, що оскільки факт оформлення трудових відносин з позивачами, які виконували роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи і фактичного виконання роботи з повним робочим часом і навантаженням вже встановлено з участю ТОВ «Охоронна фірма «Галичина» у адміністративній справі, ніяк не можна вважати правильним висновок суду першої інстанції про необхідність для позивачів звернення до суду для встановлення такого факту повторно.

Процесуальним законодавством переконливо передбачено, що дані обставини не підлягають доказуванню, а є встановленими.

На підставі наданої Головним управлінням статистики в Івано-Франківській області довідки, нарахований середній розмір заробітної плати штатних працівників, зайнятих на підприємствах та їхніх відокремлених підрозділах із кількістю найманих працівників 10 і більше осіб в цілому по економіці Івано-Франківської області за 2015-2017 роки за вересень, жовтень, листопад та грудень 2015 року з розрахунку на одного штатного працівника становить 3609, 3702, 3663, 4191 гривень відповідно.

Також зазначено, що органи державної статистики здійснюють розробку статистичної інформації згідно з переліком робіт, періодичністю, у розрізі та в терміни, що передбачені планом державних статистичних спостережень на відповідний рік або окремим рішенням КМУ. Розрахунок середньомісячної заробітної плати в розрізі спеціальностей планом державних статистичних спостережень не передбачено та органами статистики не здійснюється (а.с. 284).

Тому, встановити для позивачів розмір середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні встановити неможливо.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_2підтвердили, що на час роботи по щоденній охороні кукурудзяних полів ТОВ СП «Пуків-Агро» в урочищі «Фундуш», їхня місячна заробітна плата становила 1800 гривень. Тому, колегія суддів, вважає, що саме із цього середнього заробітку і необхідно нараховувати для обидвох розмір заборгованої заробітної плати за відпрацьований кожним період.

Усі зібрані у сукупності докази по справі, підтверджують правдивість, достовірність, допустимість і справедливість пояснень позивачів, щодо виконання ними робіт по охороні подів для відповідача, як роботодавця та доводять право на отримання відповідно до ст. ст. 94 та 116 КЗПП України заробітної плати.

А тому, розмір заробітної плати, яка підлягає стягненню на користь позивачів на підставі статті 235 КЗпП України становить 5632 гривень за період з 01 вересня 2015 року по 06 грудня 2015 року на користь ОСОБА_1 та 3832 гривень за період з 01 жовтня 2015 року по 06 грудня 2015 року на користь ОСОБА_2

Згідно ст.33 цього Закону в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно ст.2 цього Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); тощо.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382-384 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Рогатинського районного суду від 11 грудня 2017 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості заробітної плати скасувати та ухвалити у цій частині нове.

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронна фірма «Галичина» про стягнення заборгованої заробітної плати задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронна фірма «Галичина», код ЄДРПОУ 38509234, юридична адреса: 48400 Тернопільська область, м. Бучач, вул. Галицька, 190, місцезнаходження: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Б.Лепкого 6А на користь ОСОБА_1, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, заборговану заробітну плату зв розмірі 5632 гривень за період з 01 вересня 2015 року по 06 грудня 2015 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронна фірма «Галичина», код ЄДРПОУ 38509234, юридична адреса: 48400 Тернопільська область, м. Бучач, вул. Галицька, 190, місцезнаходження: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Б.Лепкого 6А на користь ОСОБА_1, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, індексацію заробітної плати в розмірі 1198 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронна фірма «Галичина», код ЄДРПОУ 38509234, юридична адреса: 48400 Тернопільська область, м. Бучач, вул. Галицька, 190, місцезнаходження: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Б.Лепкого 6А на користь ОСОБА_2, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, заборговану заробітну плату в розмірі 3832 гривень за період з 01 жовтня 2015 року по 06 грудня 2015 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронна фірма «Галичина», код ЄДРПОУ 38509234, юридична адреса: 48400 Тернопільська область, м. Бучач, вул. Галицька, 190, місцезнаходження: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Б.Лепкого 6А на користь ОСОБА_2, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, індексацію заробітної плати в розмірі 815 гривень.

Рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 середнього заробітку за один місяць в розмірі по 1800 гривень допустити до негайного виконання.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронна фірма «Галичина на користь держави 704,80 гривень судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Повне судове рішення складено 07 березня 2018 року.

Головуючий : Р.Й. Матківський

Судді: В.А. Девляшевський

ОСОБА_9