Справа № 357/14346/17
2-а/357/70/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 лютого 2018 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий – суддя Ярмола О. Я. ,
при секретарі – Ліщинська О. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Біла Церква, справу за адміністративним позовом ТОВ «Узинський цукровий комбінат» до Узинської міської ради, третя особа : Білоцерківська об’єднана державна податкова інспекція про визнання незаконним та скасування рішення в частині, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що відповідач 11.07.2017р. на дев’ятнадцятій сесії сьомого скликання Узинської міської ради Білоцерківського району прийняв рішення «Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Узин». Пунктом 2.3 даного рішення було затверджено Положення про встановлення плати за землю, зокрема ставка земельного податку за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання встановлюється у розмірі 12 % від їх нормативної грошової оцінки. Позивач вважає в цій частині рішення відповідача є незаконним, оскільки суперечить п.271.2 ст. 271 Податкового Кодексу України, яким встановлено спеціальний порядок набрання чинності рішень рад щодо затвердження ставок податку за земельні ділянки, а тому позивач просить суд визнати незаконним га скасувати рішення дев»ятнадцятої сесії сьомого скликання Узинської міської ради Білоцерківського району в частині затвердження положення «Про встановлення плати за землю на території міста Узин (додаток №2.3)».
З 15.12.2017 року внесено зміни до КАС України. Пунктом 10 розділу VII «Перехідні положення» КАС України передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. А тому дану справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням /викликом/ сторін.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позов.
Представник відповідача, в судове засідання не з'явився, повідомлений про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, подав відзив на позов та просив проводити розгляд справи без участі представника відповідача.
Представник третьої особи, в судове засідання не з'явився, подав відзив на позов. Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як було встановлено судом, Узинська міська рада на XIX сесії VII скликання від 11.07.2017 року прийняла рішення за №19-118/2017 «Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів па території міста Узин на 2018рік» яким, серед іншого, було затверджено Положення про встановлення плати за землю на території міста Узин на 2018 рік (додаток № 2.3). Згідно із п.4.4 Положення Узинською міською радою було встановлено ставку земельного податку за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) в розмірі 12 (дванадцять) відсотків від їх нормативної грошової оцінки (а.с.8,9).
Встановлено, що позивач на території Узинської міської ради використовує земельні ділянки на праві постійного користування, та орендна плата за використання земельних ділянок була встановлена на рівні 1% від нормативно-грошової оцінки землі згідно рішення Узинської міської ради від 31.12.2014 року №31-340.
Представник позивача в судовому засіданні вказав, що річна сума земельного податку за 2017 рік позивачем була визначена на підставі рішення Узинської міської ради від 31.12.2014 року №31-340 та внесена сума податку до відповідної декларації, яка була подана до Білоцерківської ОДПІ. А 01.09.2017 року позивач отримав копію оскаржувального рішення, яким ТДВ «Узинський цукровий комбінат» на 2018 рік було встановлено земельний податок за землі, які перебувають у постійному користуванні в розмірі 12% від їх нормативної грошової оцінки. Позивач вважає, що дії відповідача та оскаржуване рішення в цій частині є незаконним, такими, що порушують права позивача, оскільки суперечать вимогам пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, яким встановлено спеціальний порядок набрання чинності рішень рад щодо затвердження ставок податку за земельні ділянки.
Так, відповідач заперечує, позовні вимоги, оскільки Узинська міська рада прийняла оскаржуване рішення в межах строків, що не порушують права позивача, та вчасно оприлюднила даний регуляторний акт на офіційному сайті Узинської міської ради, а також в газеті «Замкова гора». Пунктом 271.2 ст. 271 ПК України встановлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період); - даною нормою не встановлено прийняття відповідною радою рішення, а встановлено офіційне оприлюднення даного рішення, що підтверджує правомірність та законність прийнятого рішення сесією Узинською міською радою, так як цю вимогу закону відповідачем в справі було виконано в липні 2017 року, в чому можна пересвідчитись на офіційному сайті міської ради Узина. Дане рішення міською радою приймалось на підставі Листа ДФС України від 16.01.2015 № 722/5/99-99-19- 01-01-16 «Про особливості встановлення ставок з місцевих податків та зборів», та в межах норми діючого законодавства з метою надходження коштів до бюджету. Отже, Узинською міською радою, рішення оприлюднено з дотриманням даної норми Закону, що станом на даний час підтверджується розміщенням на офіційному сайті Узинської міської ради також проекту рішення. Відповідно до ст. 4 Податкового кодексу України, зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.
Представник третьої особи заперечив позовні вимоги та надав суду письмово викладену свою позицію по даній справі.
Встановленим є те, що позивач оскаржував вже до суду рішення Узинської міської ради щодо встановлення земельного податку на 2016, 2017 роки з аналогічних підстав. Так, постановою Білоцерківського міськрайонного суду від 28.07.2017 року було визнано незаконним та скасувано рішення сьомої сесії сьомого скликання Узинської міської ради Білоцерківського району в частині затвердження положення «Про встановлення плати за землю на території міста Узин (додаток №2)», однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017 року було скасовано постанову суду першої інстанції та постановлено рішення про скасування рішення сьомої сесії сьомого скликання Узинської міської ради Білоцерківського району в частині затвердження положення «Про встановлення плати за землю на території міста Узин». Дана постанова Київського апеляційного адміністративного суду набрала законної сили.
При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Відповідно до 269 Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, платниками земельного податку є: власники земельних ділянок; земельних часток (паїв); землекористувачі.
Відповідно до п. 270.1 статті 270 ПК України, об'єктами оподаткування земельним податком є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Відповідно до пунктів 10.1 та 10.2 статті 10 ПК України, до місцевих податків належить податок на майно. Місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).
Згідно п.24 ст. 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України.
{Пункт 24 частини першої статті 26 ІВ редакції Закону № 2756-VI від 02.12.2010}
Аналіз повноважень ради в галузі1 планування та в бюджетно-фінансовій сфері, закріплених у частині першій статті 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме: встановлення місцевих податків і зборів та розмірів їх ставок у межах, визначених Законом (п. 24); прийняття рішень щодо надання відповідно до чинного законодавства пільг по місцевих податках і зборах (п. 28); встановлення для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету (п.29); затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад (п.35) - дає підстави стверджувати, що місцева рада має право скасовувати місцеві податки та змінювати їх розміри, а отже, - скасовувати чи змінювати свої раніше прийняті рішення із зазначених питань.
Так, відповідно до п.п.12.3 ст. 12 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективний планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
Згідно з пп. 12,5.1, 12.3.2 та 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК України встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом.
Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційні оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Згідно зі ст. 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
У п. 12.5 ст. 12 ПК України визначено, що офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.
Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що місцеві податки і збори та їх ставки повинні встановлюватися місцевими радами не пізніше, ніж за шість місяців до початку бюджетного року, тобто не пізніше 30 червня, а відповідне рішення ради має бути офіційно оприлюднено до 15 липня року, що передує бюджетному періоду.
Порушення зазначеного порядку призведе до нехтування принципу стабільності податкового законодавства, який має на маті встановлення незмінних умов оподаткування протягом бюджетного періоду та становить основоположні засади фіскальної системи.
Для застосування рішення Про встановлення місцевих податків у 2018 році, у тому числі плати за землю, оскаржуване рішення мало бути офіційно оприлюднене місцевою радою до 15 липня 2017 року, що узгоджується з нормами Бюджетного та Податкового кодексів України.
Оскаржуване рішення було прийняте відповідачем 11.07.2017 року, та взагалі не було офіційно оприлюднене в друкованих засобах масової інформації, що не відповідає вимогам податкового законодавства.
З огляду на викладене, суд вважає, що оприлюднення відповідачем рішення на офіційному веб-сайті Узинської міської ради не відповідає вимогам закону, оскільки відповідач не звільняється від обов'язку виконувати вимоги Закону № 1160-ІV.
Таким чином, спірне рішення не було належним чином та в строки, встановлені законодавством, офіційно оприлюднене та доведене до відома платників податку.
Таким чином, відповідачем було порушено порядок прийняття оспорюваного рішення та введення його в дію, а тому його не можна вважати таким, що відповідає чинному законодавству, оскільки відповідачем не був дотриманий визначений податковим кодексом порядок введення таких змін.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», ЗУ «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», ст. ст. 2, 6, 9,19, 77,140,241-246 КАС України, суд-
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити .
Визнати незаконним та скасувати пункт 2.3 рішення від 11.07.2017 року, прийнятого на ХІХ сесії VІІ скликання Узинської міської ради Білоцерківського району «Про встановлення місцевих податків і зборів на 2018 рік».
Стягнути з Узинської міської ради в дохід держави судовий збір в сумі 1600 грн.
Рішення може бути оскаржено до Київського адміністративного апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення суду виготовлено 05.03.2018 року.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Білоцерківський міськрайонний суд.
Суддя
ОСОБА_1
