ПОСТАНОВА

Іменем України

28 лютого 2018 року

Київ

справа №818/584/17

адміністративне провадження №К/9901/381/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,

за участю секретаря судового засідання Корецького І.О.,

представників учасників справи:

позивача: Солошенко Л.Є.

відповідача: Король М.І., Антоненко Н.Г.

розглянувши у судовому засіданні в касаційній інстанції справу за касаційною скаргою Управління Держпраці у Сумській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Перцової Т.С. (головуючого), суддів Дюкарєвої С.В., Жигилія С.П. від 22.11.2017 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Лайн" до Управління Держпраці у Сумській області про скасування постанов,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Престиж Лайн" (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Сумській області (далі - відповідач), в якому просить: скасувати постанови від 27.03.2017 №82/103 про накладення штрафу у розмірі 736000 грн. та №83/103 про накладення штрафу у розмірі 3200 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 14.09.2017 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017 постанову суду першої інстанції скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Скасовано постанови Управління Держпраці у Сумській області від 27.03.2017 року №82/103 про накладення на ТОВ "Престиж Лайн" штрафу в розмірі 736000,00 грн. та постанову від 27.03.2017 року №83/103 про накладення штрафу в розмірі 3200,00 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Сумській області на користь ТОВ "Престиж Лайн" судові витрати по сплаті судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 11088 грн. 00 коп. та за подання апеляційної скарги в розмірі 12196 грн. 00 коп.

Судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що Наказом №111 від 27.02.2017 «Про проведення всебічної комісійної перевірки» Управлінням Держпраці у Сумській області затверджено план-графік проведення планової перевірки ТОВ «Престиж Лайн» з 01.03.2017 по 07.03.2017.

За результатами проведеної перевірки складено акт додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №103 від 07.03.2017, яким зафіксовано порушення позивачем вимог законодавства, виявлених під час перевірки, а саме: частини 1 статті 38 КЗпП; п. 2.5 глави 2 підпункту б) абзацу першого пункту 7.1 глави 7 Інструкції №58; частини 1 статті 47 КЗпП; частини 1 статті 11 КЗпП; частини 2 статті 30 Закону України «Про оплату праці»; статтей 107- 108 КЗпП; частини 4 статті 79 КЗпП; частини 5 статті 80 КЗпП; частини 5 статті 11 Закону України №504 «Про відпустки»; статті 96 КЗпП; частини 3 статті 6 Закону України «Про оплату праці»; статті 142 КЗпП.

На підставі акту перевірки, відповідачем 27.03.2017 згідно з абзацом 4 частини 2 ст. 265 КЗпП прийнято постанову №82/103 про застосування штрафу в сумі 736000 грн. в зв'язку із порушенням мінімальних державних гарантій в оплаті праці, а також згідно абз. 8 частини 2 статті 265 КЗпП постанову №83/103 про застосування штрафу в сумі 3200 грн. за порушення позивачем вимог трудового законодавства.

07.03.2017 згідно акту перевірки відповідачем винесено припис №61 про усунення виявлених під час перевірки порушень.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що відповідачем правомірно на підставі статті 265 КЗпП України притягнуто позивача до відповідальності за допущені порушення норм законодавства про працю. Усунення виявлених порушень при проведені перевірки не є підставою для скасування штрафних санкцій, які застосовані за сам факт вчинення порушення.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд вказав, що посилання відповідача на статті 265 КЗпП України є помилковим, оскільки позивачем виконано вимоги припису та усунуто порушення законодавства про працю, зафіксовані актом перевірки. Крім того, накладення штрафу за виявлені порушення одночасно з винесенням припису, невиконання якого також тягне за собою накладення штрафу, фактично є подвійним притягненням суб'єкта господарювання до юридичної відповідальності, що суперечить статті 61 Конституції України.

Управління Держпраці у Сумській області оскаржило в касаційному порядку вказане судове рішення апеляційного суду, просить його скасувати, а постанову суду першої інстанції залишити в силі.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що перевірка, за результатами якої було винесено оскаржувані постанови про накладення штрафу, призначена і проведена відповідачем у відповідності до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Порядку проведення Державною інспекцією України з питань праці та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці, затвердженого наказом Мінсоціполітики від 02.07.2012 №390 (далі - Порядок №390). У зв'язку з виявленням порушень законодавства про працю з боку позивача, зафіксованих в акті №103, на підставі пункту 7 Порядку №390 відповідачем видано припис про усунення порушень та вжиті заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно з вимогами чинного законодавства. Вказує, що виконання позивачем вимог припису підтверджує факт визнання ним порушень трудового законодавства, відображеного в акті перевірки. Скаржник зазначає, що штрафи накладені оскаржуваними постановами за порушення позивачем законодавства про працю, незалежно від виконання припису. Сам по собі припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання, його вимоги направлені лише на подальше недопущення порушення вимог законодавства про працю, а відповідно до частини 15 статті 265 КЗпП України сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю. Крім цього, статтею 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що заходи контролю здійснюються органами державного нагляду за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку, однак, з урахуванням особливостей, визначених законами у цих сферах та міжнародними договорами. Також цією статтею визначено вичерпний перелік норм даного Закону, яких повинні дотримуватись Держпраці та його територіальні органи при здійсненні державного нагляду за дотриманням законодавства про працю та зайнятість населення, серед яких відсутня частина 7 статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Тому, Управлінням було дотримано вимоги статті 265 КЗпП України, Порядку №390, Порядку №509 щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно з вимогами чинного законодавства, відтак підстави для скасування оскаржуваних постанов відсутні.

У відзиві на касаційну скаргу позивач вказує, що судом апеляційної інстанції були перевірені обставини справи, досліджені докази, надана правова оцінка поясненням сторін та доказам в їх сукупності, вірно застосовано норми матеріального та процесуального права. Тому, просить постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, суд приходить до висновку, що судове рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з залишенням в силі постанови суду першої інстанції з таких підстав.

Відповідно до положень статті 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 02 липня 2013 року №390, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 липня 2012 року за №1291/21603, затверджено Порядок проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів (далі - Порядок №390).

Пунктом 2 Порядку №390 передбачено, що право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці.

Відповідно до пункту 7 Порядку №390 за результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.

Частиною четвертою статті 265 КЗпП України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначено постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення" від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок № 509).

Відповідно до п. 2 Порядку №509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками.

Штрафи можуть бути накладені, зокрема, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Колегія суддів зазначає, що застосування апеляційним судом до спірних правовідносин частини 11 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877 є помилковим, з огляду на таке.

Відповідно до частини 11 статті 7 Закону №877, у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Згідно з частиною 4 статті 2 цього Закону, заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону (частини 5 статті 2 Закону).

Тобто, норма частини 11 статті 7 Закону №877 в даному випадку не має застосовуватися, оскільки застосуванню підлягає норма статті 265 КЗпП України , як спеціальна норма. Тому, аргументи позивача про те, що виконання товариством вимог припису у встановлений законодавством строк є підставою для не накладення на позивача штрафних санкцій, не ґрунтуються на вимогах закону.

Підставою для накладення штрафу відповідно до статті 265 КЗпП України є акт перевірки про виявлені факти порушення вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, незалежно від їх подальшого усунення.

Відтак, безпідставними є посилання суду апеляційної інстанції на той факт, що відповідачем були застосовані штрафні санкції за порушення, які були усунені на виконання припису, оскільки штрафні санкції застосовані спірними постановами жодним чином не стосуються невиконання припису. Відповідальність за такі порушення передбачена статтею 265 КЗпП України, а усунення виявлених порушень при проведені перевірки не є підставою для скасування штрафних санкцій, які застосовані за сам факт вчинення порушення у сфері законодавства про працю.

Таким чином, колегія суддів приймає доводи Управління про те, що відповідачем правомірно на підставі статті 265 КЗпП України притягнуто позивача до відповідальності в зв'язку із порушенням мінімальних державних гарантій в оплаті праці та за порушення вимог трудового законодавства.

Поряд з цим, на переконання колегії суддів, висновок апеляційного суду про те, що постановою №83/103 позивача притягнуто до відповідальності за порушення, перевірка яких не була передбачена планом-графіком та, відповідно, ці питання не були предметом перевірки, є помилковим.

Як установлено судом першої інстанції, Наказом №111 від 27.02.2017 «Про проведення всебічної комісійної перевірки» Управлінням Держпраці у Сумській області затверджено план-графік проведення з 01.03.2017 по 07.03.2017 планової перевірки дотримання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість гаселення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. У розділі «Робочий час» (пункт 37 плану-графіку) зазначено про перевірку «ведення обліку виконаної роботи та заробітної плати» з нормативним обґрунтуванням - частина 2 статті 30 Закону України «Про оплату праці» №108/95-ВР. За порушення вимог вказаної статті на підставі абзацу 8 частини 2 статті 265 КЗпП, відповідачем накладено штраф у розмірі 3200 грн. постановою №83/103 від 27.03.2017.

Крім цього, відповідно до вимог частини 1 статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року «Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі», яка ратифікована Законом України №1985-IV (1985-15) від 08 вересня 2004 року, інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право безперешкодно, без попереднього повідомлення і у будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке інспектується.

Відповідно до частини 2 статті 12 Конвенції, у разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов'язків.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вказує на обгрунтованість доводів касаційної скарги про те, що судом апеляційної інстанції безпідставно не застосовано до спірних правовідносин статтю 265 КЗпП України, Порядок проведення Державною інспекцією України з питань праці та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці, затвердженого наказом Мінсоціполітики від 02.07.2012 року №390 та Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ №509 від 17.07.2013 року. Натомість судом апеляційної інстанції необґрунтовано застосовано частину 11 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» Суд першої інстанції при ухваленні судового рішення правильно застосував вказані норми матеріального права та не допустив порушень норм процесуального права. Таким чином, постанова Сумського окружного адміністративного суду від 14.09.2017 відповідає закону і скасована апеляційним судом помилково.

Згідно зі статтею 352 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Держпраці у Сумській області задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017 - скасувати.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14.09.2017 у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Лайн" до Управління Держпраці у Сумській області про скасування постанов - залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

...........................

...........................

...........................

В.М. Шарапа

В.М. Бевзенко

Н.А. Данилевич ,

Судді Верховного Суду