Постанова

Іменем України

21 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 761/31840/16-ц

провадження № 61-4628св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого: Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Крата В. І. (суддя-доповідач), Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві,

відповідач - Головне управління держпраці у Київській області,

третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Трейдінг Восток»,

третя особа - ОСОБА_2,

розглянув у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 27 червня 2017 року в складі судді: Пікуль А. А.,

В С Т А Н О В И В :

8 листопада 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ справу № 761/31840/16-ц призначено до судового розгляду.

У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України справа № 761/31840/16-ц передана до Касаційного цивільного суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

7 вересня 2016 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві звернулося до Головного управління держпраці у Київській області, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Трейдінг Восток», ОСОБА_2, з позовом про скасування актів. 3 березня 2017 року рішенням Шевченківського районного суду м. Києва у задоволенні позову відмовлено.

6 червня 2017 року Представник позивача звернувся із апеляційною скаргою на рішенням Шевченківського районного суду м. Києва.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 14 червня 2017 року апеляційна скарга Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 3 березня 2017 року залишена без руху та надано строк для звернення стороною із заявою про поновлення строків на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 27 червня 2017 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 3 березня 2017 року відмовлено.

При відмові у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд вважав, що скарга подана після закінчення строку на апеляційне оскарження, установленого частиною другою статті 294 ЦПК України. Оскільки представник позивача був присутнім під час проголошення рішення судом першої інстанції і у контексті положень частини третьої статті 222 ЦПК України, у суду першої інстанції не виникло обов'язку надсилати Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві копію рішення. Позивач не навів поважних причин, що перешкоджали йому отримати копію оскаржуваного рішення принаймні з 11 квітня (дата направлення копії рішення іншим учасникам судового розгляду, які не були присутніми у судовому засіданні) по 2 червня 2017 року

У липні 2017 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві звернулося із касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 27 червня 2017 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. При цьому, посилається на порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що 3 березня 2017 року після проголошення судом першої інстанції рішення, представнику позивача у порушення вимог статті 222 ЦПК України (в редакції Закону України № 2136-VIII від 13 липня 2017 року)не було видано ні копії судового рішення, а ні повідомлено коли буде виготовлено його текст. По пошті копія рішення суду стороні позивача не надсилалась. Представник позивача копію рішення суду першої інстанції зміг отримати лише 2 червня 2017 року.

Колегія суддів приймає аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких підстав.

Згідно частини першої статті 294 ЦПК України (в редакції Закону України № 2136-VIII від 13 липня 2017 року)апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Норми ЦПК України (в редакції Закону України № 2136-VIII від 13 липня 2017 року) не містили вичерпного переліку підстав, що вважалися поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначалися в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Відповідно до частини першої 218 ЦПК України (в редакції Закону України № 2136-VIII від 13 липня 2017 року)Головуючий роз'яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження. У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин судового рішення суд повідомляє, коли особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитися з повним рішенням суду.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що представник позивача Огін Л. С. був присутнім у судовому засіданні 3 березня 2017 року під час проголошення судом першої інстанції судового рішення. Проте суд не видав вступну та резолютивну частину судового рішення та не повідомив коли особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитися з повним рішенням суду.

Строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції закінчився 13 березня 2017 року. Повний текст оскарженого рішення суду представник позивача отримав лише 2 червня 2017 року, що підтверджується його розпискою.

Таким чином рішення суду першої інстанції було надано представнику позивача поза межами строку на апеляційне оскарження, встановленого частиною першою статті 294 ЦПК України (в редакції Закону України № 2136-VIII від 13 липня 2017 року).

Звертаючись з апеляційною скаргою позивач порушив питання про поновлення строку, мотивуючи тим, що рішення суду отримано лише 2 червня 2017 року. Суд апеляційної інстанції, залишаючи апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві без руху, перевіривши доводи щодо причини пропуску ним строку на подання апеляційної скарги, визнав такі причини неповажними.

Разом з тим, при постановленні оскарженої ухвали, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що з вини суду позивач не отримав повного тексту оскарженого судового рішення, у зв'язку з чим він був позбавлений права визначення необхідності подання апеляційної скарги та її мотивування, що є вимогою статті 295 ЦПК України (в редакції Закону України № 2136-VIII від 13 липня 2017 року), а тому апеляційний суд зробив передчасний висновок щодо відмови у відкритті апеляційного провадження.

Європейський суд з прав людини вказує, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 53, 55, від 6 грудня 2007 року). Крім того, право на ефективний судовий захист передбачає, що сторони цивільного судочинства повинні мати змогу реалізувати право подати апеляцію з того моменту, коли вони фактично поінформовані про самі судові рішення, що можуть порушувати їх законні права чи інтереси (RYAZANTSEV v. RUSSIA, N 21774/06, § 53, від 10 березня 2011 року).

Тому доводи касаційної скарги дають підстав для висновку про те, що оскаржена ухвала постановлена без додержання норм процесуального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, оскаржену ухвалу - скасувати, а справу № 761/31840/16-ц передати до Апеляційного суду м. Києва для продовження розгляду.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 27 червня 2017 року скасувати.

Передати справу № 761/31840/16-ц до Апеляційного суду м. Києва для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

В. І. Крат

В. П. Курило