ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2018 року

Справа № 804/5318/17

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В.

за участі секретаря судового засідання Стогній К.В.

за участю сторін:

представника позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоградзернопродукт» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

19 серпня 2017 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоградзернопродукт» до Головного управіння ДФС у Дніпропетровській області про:

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «В4» від 15.05.2017 р. № НОМЕР_1;

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «С» від 11.08.2017 р. № НОМЕР_2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Павлоградзернопродукт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2016 р., за результатами якої складено акт перевірки №4254/04-36-14-02/31980957 від 21.04.2017 р., висновки якого про порушення вимог п.188.1 ст.188, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 90342,00 грн. є хибними, не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв'язку з невірним застосуванням норм податкового законодавства, без належного дослідження наданих позивачем до перевірки первинних документів, у зв’язку із чим податкове повідомлення-рішення 15.05.2017 р. № НОМЕР_1, прийняте на підставі даного акту, є протиправним та підлягає скасуванню. Вказує, що дані перевірки щодо заниження податкових зобовязань з ПДВ за рахунок списання ТМЦ, які не можуть бути використані у межах господарської діяльності, є хибними оскільки грунтуються на актах розрахунку без зазначення реквізитів, відповідач вказуючи про відсутність правильного розрахунку якісних показникіів зерна, визначених за формолою «Дюваля», не наводить у акті перевірки правильного розрахунку, за яким донараховано податкове зобов’язання з ПДВ, що унеможливлює перевірення факту порушення податкового законодавства. Також, вказує, що податкове повідомлення-рішення від 11.08.2017 р. № НОМЕР_2, винесене через порушення ст. 1 Закону України від 23.09.1994 року №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» під час виконання умов експортного контракту № 26/06/01 від 26.06.2015 р., укладеного з покупцем нерезидентом SRL Alicomex (Республіка Молдова) є протиправним, з огляду на те, що штрафні санкції є різновидом адміністративно-господарської санкції, строки застосування якої обмежені роком з дня вчинення суб’єктом господарювання правил здійснення господарської діяльності (том 1 а.с.4-8).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.08.2017 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні (суддя Гончарова І.А.).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2017 року зупинено провадження даній справі (суддя Гончарова І.А.).

Згідно розпорядження № 2841д від 27.11.2017 року, у зв’язку з призначенням судді Гончарової І.А. на посаду судді Верховного Суду, відповідно до п.п. 2.3.49, 2.3.50 Положення про атоматизовану систему документообігу суду, здійснено повторний автоматичний розподіл справи № 804/4655/17.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.11.2017 року поновлено провадження у даній адміністративній справі, прийнято до провадження справу, та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні (а.с. 2).

У судове засідання 02.02.2018 року прибули представники позивача та представник відповідача.

Представники позивача позовні вимоги підтримали та просили задовольнити з підстав, визначених у позові, скасувавши податкове повідомлення-рішення від 15.05.2017 р. № НОМЕР_1 та від 11.08.2017 р. № НОМЕР_2.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, посилаючись на обставини викладені у письмових запереченнях та мотивуючи тим, що перерахунком маси зернових вологості та сміттєвої домішки, який визначено Інстуркцією про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженою наказом Міністерства аграрної політики України № 661 від 13.10.2008 р., встановлено, що підприємством завищено списання зернових в кількості 123,514 т. на суму 451711 грн. Отже, за період, який перевірявся, позивачем використано не в господарській діяльності зернових культур у кількості 123,51 т. на суму 451711 грн., чим порушено п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України. Щодо порушення ст. 1 Закону України від 23.09.1994 року №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» зазначив, що на виконання умов експортного контракту № 26/06/01 від 26.06.2015 р., укладеного з покупцем нерезидентом SRL Alicomex (Республіка Молдова), позивачем поставлено товар на загальну суму 399409,20 доларів США, проте розрахунок нерезидентом SRL Alicomex здійснено частково на суму 254019,80 дол.США. Залишок несплаченої суми становить 145389,40 доларів США, у звязку з чим нараховано суму пені за порушення терміну розрахунку у сфері ЗЕД (том 1 а.с.88-92).

Заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Павлоградзернопродукт» зареєстровано 28.08.2002 року виконавчим комітетом Юр’ївської районної державної адміністрації та перебуває на податковому обліку в Західно-Донбаській ОДПІ Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області; є платником податку на додану вартість.

Видами господарської діяльності ТОВ «Павлоградзернопродукт» є: виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний); діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами.

Судом встановлено, що у період з 20.03.2017 року по 14.04.2017 року на підставі наказу № 1237 від 07.03.2017 року, направлень від 14.05.2017 року №№ 6908, 6905, 6906, 6909, 6907, 6904, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Павлоградзернопродукт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2016 р., за результатами якої складено акт перевірки №4254/04-36-14-02/31980957 від 21.04.2017 року (том 1 а.с.11-49).

Перевіркою встановлено порушення:

- п.188.1 ст.188, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму ПДВ 90342,13 грн., у тому числі: січень 2015 року 51 грн., березень 2015 року 154 грн., квітень 2015 року 51 грн., травень 2015 року 36,58 грн., червень 2015 року 552,83 грн., серпень 2015 року 441 грн., листопад 2015 року 1345,54 грн., грудень 2015 року 515,72 грн., лютий 2016 року 395,73 грн., березень 2016 року 939,67 грн., травень 2016 року 646,96 грн., липень 2016 року 82400,75 грн., вересень 2016 року 814,98 грн., жовтень 2016 року 689,97 грн., листопад 2016 року 638,26 грн., грудень 2016 року 667,94 грн.;

- ст. 1 Закону України від 23.09.1994 року №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в частині порушення термінів надходження валютної виручки у сумі 145389,40 доларів США під час виконання умов експортного контракту № 26/06/01 від 26.06.2015 р., укладеного з нерезидентом SRL Alicomex (Республіка Молдова), за що відповідно статті 4 Закону передбачено нарахування пені.

На підставі акта №4254/04-36-14-02/31980957 від 21.04.2017 року контролюючим органом прийнято:

- податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 15.05.2017 р. про зменшення ТОВ «Павлоградзернопродукт» розміру відємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2016 року на 90344 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 84,60 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0005291400 від 15.05.2017 р., яким ТОВ «Павлоградзернопродукт» нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та невиконання зобов'язань та порушення вимог валютного законодавства у розмірі 1700855,60 грн.

Не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «Павлоградзернопродукт» було подано до Державної фіскальної служби скаргу, за розглядом якої останнім прийнято рішення про результати розгляду скарги від 08.08.2017 року № 17289/6/99-99-11-01-02-25, яким скасовано податкове повідомлення-рішення №0005291400 від 15.05.2017 р. в частині 7190,96 грн. застосованих штрафних санкцій у вигляді пені за порушення строків розрахунку у сфері ЗЕД та залишено без змін податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 15.05.2017 р..

На підставі акта перевірки №4254/04-36-14-02/31980957 від 21.04.2017 року та рішення ДФС України про результати розгляду скарги від 08.08.2017 року № 17289/6/99-99-11-01-02-25 Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0011682200 від 11.08.2017 року, яким ТОВ «Павлоградзернопродукт» нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та невиконання зобов'язань та порушення вимог валютного законодавства у розмірі 1693664,64 грн.

Правомірність винесених Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області податкових повідомлень-рішень є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Під час розгляду справи судом перевірено прийняті відповідачем рішення на відповідність вимогам законодавства та встановлено наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно акта перевірки №4254/04-36-14-02/31980957 від 21.04.2017 року, перевіркою відображених в рядку 1.1 декларацій з ПДВ показників з 01.01.2015 р. по 31.12.2016 р. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з реалізації зернових культур та надання послуг елеватора зі зберігання, сушіння зернових.

Проведеною перевіркою відображеного показника в сумі 406546021,00 грн. на підставі таких документів: договори реалізації ТМЦ, податкові накладні, видаткові накладні, акти надання послуг, договори купівлі-продажу ТМЦ, товарно-транспорті накладні, шляхові листі, зворотньо-сальдові відомості по рахунках 361, 70, 311, 312, 362, акти розрахунки, акти зачистки, реєстри відходів пшениці з вказанням дат вивезення, ваги, вологості, сміттєвої домішки, ваги, яка зберігалася, кількість днів, сума щоденних залишків та розшифровки актів зачистки по кожному контрагенту з вказанням кількості надходження (волога, сміття), та ваги відвантаження, книги руху зерна та зерно продуктів.

Перевіркою вказаного показника встановлено заниження на суму ПДВ 90342 грн, у тому числі: січень 2015 року 51 грн. (пшениця 6 кл), березень 2015 року 154 грн. (кукурудза), квітень 2015 року 51 грн. (кукурудза), травень 2015 року 36,58 грн. (пшениця 2 та 3 кл), червень 2015 року 552,83 грн. (ячмінь 3 кл), серпень 2015 року 441 грн. (соняшник), листопад 2015 року 1345,54 грн. (кукурудза, соняшник), грудень 2015 року 515,72 грн. (пшениця 6 кл, кукурудза, соняшник), лютий 2016 року 395,73 грн. (пшениця 3кл), березень 2016 року 939,67 грн. (пшениця 5 кл, ячмінь 3 кл, пшениця 6 кл), травень 2016 року 646,96 грн. (пшениця 3, 5, 6 кл), липень 2016 року 82400,75 грн. (пшениця 5, 6кл, кукурудза), вересень 2016 року 814,98 грн. (пшениця 5, 6 кл, ріпак, соняшник), жовтень 2016 року 689,97 грн. (пшениця 2, 3кл), листопад 2016 року 638,26 грн. (соняшник, ячмінь 0,61), грудень 2016 року 667,94 грн. (кукурудза, пшениця 3кл).

Під час перевірки посадовими особами ТОВ «Павлоградзернопродукт» за перевіряємий період з 01.01.2015 р. по 31.12.2016 р. були надані акти розрахунків, в яких зказано назву культури, залишок (з вказанням ваги, вологості у процентах, процент сітної домішки), приход (з вказанням ваги, вологості у процентах, процент сітної домішки), внутрішнє переоформлення (з вказанням ваги, вологості у процентах, процент сітної домішки) видаток/реалізація (з вказанням ваги, вологості у процентах, процент сітної домішки), та розрахунки підприємства по заниженню вологості в кілограмах, заниження сміттєвої домішки в кілограмах, та норму природного збутки культури при зберіганні в кілограмах.

В своїй діяльності підприємство користується Інстукцією № 661 від 13.10.2008 р. «Про затвердження Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, яка встановлює процедуру ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки (далі - зерно) на елеваторах, хлібних базах, хлібоприймальних, борошномельних і комбікормових підприємствах (далі – підприємства) незалежно від їх форм власності.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

За поясненням позивача, під час прийняття зерна було обраховано залікову вагу, у відповідності до затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України № 661 від 13.10.2008 року Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, що була чинна у період, що перевірявся.

Так, відповідно до пункту 1.3 Інструкції, кількісно-якісний облік зерна ведеться для визначення закономірності змін маси даної партії зерна, її залежності при зберіганні від зміни вологості, вмісту смітної домішки і втрат при зберіганні з відображенням руху зерна, операцій з доробки та переоформлення.

Для розміщення зерна за кожною автомобільною партією ВТЛ проводить визначення органолептичних показників, зараженості, стану по вологості (експрес-методом) та засміченості, а також показників, що визначають клас зерна (пункт 2.21 Інструкції).

Пунктами 2.37, 2.38 Інструкції передбачено, що для проведення розрахунків за зерно, в тому числі для заставних закупівель, застосовується залікова маса зерна.

Залікова маса зерна - це фізична маса зернової культури (крім кукурудзи в качанах), зменшена на розрахункову величину маси відхилень до кондицій вмісту вологи та смітної домішки у зерні, що зазначені у договорі складського зберігання зерна.

Розрахунок залікової маси проводиться при прийманні зерна на зберігання, здійснюється у реєстрах форми N ЗХС-3, ЗХС-4 і відображається у відповідному складському документі. При переоформленні складських документів залікова маса зерна не розраховується, якщо воно проводиться після доробки зерна.

Розділом 3 Інстукції визначено оформлення зберігання зерна, зокрема, основними операціями із доробки зерна в елеваторах (складах) є його очищення, сушіння, вентилювання, знезараження. Послідовність проведення доробки визначається можливостями технологічної схеми.

Проведення операцій з доробки здійснюється на підставі розпорядження до акта форми N 34, яке підписується керівником підприємства та начальником ВТЛ. Акти доробки на очищення і сушку зерна за формою N 34 складаються у міру проведення робіт, але не рідше одного разу на місяць. Акти підписуються матеріально відповідальною особою, начальником ВТЛ, перевіряються бухгалтером і затверджуються керівником підприємства. При очищенні зерна від смітної домішки утворюються побічні продукти і відходи.

Інструкцією вказано, що в акті доробки (форма N 34) зазначаються маса та якість зерна до і після доробки, фактична маса та якість одержаних побічних продуктів і відходів.

Слід зазначити, що убуток маси зерна від зменшення вологості при сушінні розраховується за формулою (Дюваля), згідно якої:

X = Мз х (100(a-b):100-b), де X - убуток маси зерна, %; a - показник вологості до сушіння, %; b - показник вологості після сушіння, %; Мз - маса зерна до сушіння, кг.

Убуток маси зерна від зниження вологості при сушінні, розрахований згідно з пунктом 3.2 глави 3 розділу III цієї Інструкції, умовно списується з наявності загальної партії зерна, а також кожного окремого поклажодавця за складською та оперативною звітностями за актом на доробку і сушіння зерна форми N 34.

Відповідно до положень Інструкції списання зміток з кількісно-якісного обліку зерна проводиться з урахуванням якості зерна (за смітною домішкою), з якого вони утворилися.

Так, «невикористане право» для списання зерна - це різниця між розрахунковим і фактичним убутком маси зерна в результаті поліпшення його якості за вологістю та сміттєвою домішкою при обробці та зберіганні.

Списання проводиться за формулою: X = (a х b): (100 - в), де X - маса зерна, що підлягає списанню за рахунок зміток, кг; а - маса зміток, кг; б - нормальне зерно і зернова домішка в змітках, %; в - смітна домішка в зерні, з якого утворилися змітки, %.

Окремо слід відмітити, що існує природний убуток зерна при зберіганні, який розраховується згідно з нормами природного убутку, затвердженими постановою Державного комітету СРСР по матеріально-технічному забезпеченню від 07.01.86 р. N 4 та введеними в дію наказом Міністерства хлібопродуктів СРСР від 28.01.86р. N 23 «Об утверждениии норм естественной убыли зерна, продуктов его переработки, семян трав, кормов травяных, искусственно высушенных и семян масличных культур при хранении на предприятиях системы Министерства хлебопродуктов СССР».

Крім того, згідно Державного стандарту ДСТУ 4525-2006 Кукурудза, технічні умови від 01.04.2007 р., залежно від використання кукурудзу розподіляють на 5 груп. Нормою вологості кукурудзи є не більше 15%, сміттєва домішка – клас 1, 2 - 1%, клас 2 – 2%, клас 3 – 3-5%, зернова домішка: клас 1 - 3%, клас 2 – 3%, клас 3 – 7-15%.

Згідно Державного стандарту ДСТУ 3768-2010 Пшениця, технічні умови від 01.04.2010 р., - залежно від показників якості м’яку пшеницю поділяють на шість класів (класи 1-3 – група А, класи 4-5 – група Б і клас 6). Тверду пшеницю залежно від показників якості поділяють на п’ять класів. Вимоги до якості кожного класу пшениці надано відповідно у таблицях 1 і 2. М’яку пшеницю групи А використовують для продовольчих (переважно в борошномельній та хлібопекарській галузях) потреб і для експортування. Пшеницю групи Б і 6-го класу використовують на продовольчі і непродовольчі потреби та для експортування. На вимогу замовника у зерні м’якої та твердої пшениці можна визначати інші показники якості, які не є класоутворювальними (сила борошна за альвеографом, індекс седиментації тощо) відповідно до визнаних у світі затверджених методик. Нормою вологості пшениці є - 14%, сміттєва домішка: клас 1 -1%, класи 2-5 – 2%, клас 6 – 5%, сажкове зерно: клас 1, 2, 4 - 5%, класи 3, 5 – 8%, клас 6 – 10%.

Згідно Державного стандарту ДСТУ 3768-1998 Ячмінь, технічні умови від 01.07.1998 р., - ячмінь повинен бути здоровим, без самозігрівання і теплового ушкодження під час сушіння; мати нормальний запах, властивий здоровому зерну (без затхлого, солодового, пліснявого, сторонніх запахів), нормальний колір, властивий здоровому зерну цього класу; не допускається зараженість шкідниками хлібних запасів, крім зараженості кліщем не вище 1 ступеня. Ячмінь поділяють на класи залежно від його використання. Нормою вологості зерна ячменю є: клас 1 – 14,5 %, клас 2-3 – 15,5%, сміттєва домішка: клас 1 для пивоваріння -1%, клас 1 – 2%, клас 2 – 3%, клас 3 – 5%, зернова домішка: клас 1 - 7%, клас 2 – 3%, клас 3 – 15%, для пивоваріння клас 1 - 2%, клас 2 – 7%.

Таким чином, приймання продукції до зберігання та для проведення розрахунків за зерно, в тому числі подальший продаж продукції, враховуючи встановлену державним стандартом якість продукції (кукурудза) при здійснення поставки за показниками допустимої вологості та сміттєвої домішки, із застосуванням залікової маси зерна є законодавчо врегульованою, встановленою умовою.

Контролюючий орган, зазначаючи про завищення показників вологості, проценту зменшення сміттєвих домішків та завищення списання зернових в кількості 123,514 т. на суму 451711 грн., не посилається на відповідні докази здійсненого перерахунку. Вказуючи про завищення в деяких актах розрахунку таких показників не зазначає реквізити актів, дані щодо відхилення (об’єм, клас зернових тощо).

Слід зазначити, що акт перевірки не повинен розцінюватися як єдиний або виключний доказ наявності правопорушення, виявленого за результатами перевірки, а відповідачем не надано належних доказів в обгрунування обраної позиції та висновків акту перевірки №4254/04-36-14-02/31980957 від 21.04.2017 року щодо порушення позивачем п.188.1 ст.188, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму ПДВ 90342,13 грн.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали", а якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (частина5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Відповідач належними доказами не підтвердив правомірність податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 15.05.2017 р. про зменшення ТОВ «Павлоградзернопродукт» розміру від’ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2016 року на 90344 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 84,60 грн., натомість наявні в матеріалах справи докази дають суду підстави для висновку про неправомірність оскаржуваного рішення.

Щодо порушення ТОВ «Павлоградзернопродукт» ст. 1 Закону України від 23.09.1994 року №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», суд зазначає, що 26 червня 2015 року між ТОВ «Павлоградзернопродукт» (продавець) та SRL "ALICOMEX" Республіка Молдова (покупець) був укладений контракт №26/06/01, відповідно до п.1.1 якого, продавець зобовязується поставити та передати у власність покупцю, а покупець прийняти та оплатити: макуху соєву, у кількості,номенклатурі та по ціні згідно зі Специфікаціями (Додатками), які є невідємною частиною цього контракту.

Термін дії контракту до 31 грудня 2015 року (п. 11.4. контракту).

На виконання умов контракту №26/06/01 від 26 червня 2016 року позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 399409,20 доларів США, що підтверджується відповідними вантажними митними деклараціями:

№ 807100000/2015/022722 від 08.07.2015 р. на суму 7386,04 доларів США;

№ 807100000/2015/022723 від 08.07.2015 на р. суму 7471,96 доларів США;

№ 807100000/2015/023054 від 10.07.2015 р. на суму 2 075,16 доларів США;

№ 807100000/2015/024007 від 17.07.2015 р. на суму 62481,80 доларів США;

№ 807100000/2015/025519 від 28.07.2015 р. на суму 65104,84 доларів США;

№ 807100000/2015/027473 від 11.08.2015 р. на суму 65157,20 доларів США;

№ 807100000/2015/028994 від 21.08.2015р. на суму 64296,20 доларів США;

№ 807100000/2015/030359 від 01.09.2015 р. на суму 65436,00 доларів США.

Кінцевий розрахунок за товар здійснюється виходячи із фактично поставленого товару по контракту не пізніш 90 днів з моменту оформлення митної декларації (п. 6.5. контракту).

SRL "ALICOMEX"частково розрахувався за поставлений товар, сплатив на рахунок ТОВ «Павлоградзернопродукт» 254019,80 доларів США, що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача:

від 09.07.2015 р. на суму 14858,00 доларів США;

від 13.07.2015 на р. суму 62075,16 доларів США;

від 20.07.2015 р. на суму 38000,00 доларів США;

від 21.07.2015 р. на суму 24481,80 доларів США;

від 30.07.2015 р. на суму 35000,00 доларів США;

від 30.07.2015 р. на суму 12000,00 доларів США;

від 05.08.2015 р. на суму 8104,84 доларів США;

від 10.08.2015р. на суму 12500,00 доларів США;

від 10.08.2015 р. на суму 8900,00 доларів США;

від 10.08.2015 р. на суму 1100,00 доларів США;

від 02.11.2015 р. на суму 12000,00 доларів США;

від 12.11.2015 р. на суму 25000,00 доларів США.

Залишок несплаченої суми становить 145389,40 доларів США (399409,20 доларів США - 254019,80 доларів США).

Отже, за експортною операцією за ВМД № 807100000/2015/027473 від 11.08.2015 р. в частині суми 40657,20 доларів США допущено порушення термінів розрахунку на 3 дні (з 10.11.2015 р. по 13.11.2015 р.), в частині суми 15657,20 доларів США допущено порушення термінів розрахунку на 174 дні (з 13.11.2015 р. по 05.05.2016 р.), за ВМД № 807100000/2015/028994 від 21.08.2015р. на суму 64296,20 доларів США допущено порушення термінів розрахунку на 167 днів (з 20.11.2015 р. по 05.05.2016 р.), за ВМД № 807100000/2015/030359 від 01.09.2015 р. на суму 65436,00 доларів США допущено порушення термінів розрахунку на 156 дні (з 01.12.2015 р. по 05.05.2015 р.).

ТОВ «Павлоградзернопродукт» в ході розгляду справи факт наявності вказаного порушення не заперечувався.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Павлоградзернопродукт» звернулося 05.05.2016 р. до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до SRL "ALICOMEX" про стягнення 145389,40 доларів США (що в еквіваленті національної грошової одиниці України, за курсом НБУ станом на 25.04.2016 р. становить 3684167,40 грн.).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2016 р. у справі № 904/3558/16 позов задовольнити в повному обсязі. Стягнути з SRL "ALICOMEX" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоградзернопродукт» 145389 доларів США 40 центів основного боргу.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

У зв'язку з набранням чинності з 17.11.2012 року Закону України від 06.11.2012 р. № 5480-VI “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок” та постанови Правління Національного банку України від 16.11.2012 р. № 475 “Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті” (далі - Постанова № 475), внесено зміни до Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, відповідно до яких, Національному банку України надано право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що встановлені частиною першою статті 1 та 2 Закону № 185.

Згідно із пункту 1 постанови Правління Національного Банку України від 3 червня 2015 року №354, яка діяла з 04.06.2015 року по 03.09.2015 року, Постанови Правління Національного Банку України від 3 вересня 2015 року №581, яка діяла з 04.09.2015 року по 04.12.2015 року, Постанови Правління Національного Банку України від 4 грудня 2015 року №581, яка яка діяла з 05.12.2015 року по 04.03.2016 року, розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Відповідно до статті 4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” №185/94-ВР від 23.09.1994 року (із змінами і доповненнями) порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі якщо резидент звертається до Експортно-кредитного агентства із заявою про невиконання або неналежне виконання нерезидентом його грошових зобов'язань за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом), що стало причиною порушення резидентом строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, зазначені строки призупиняються та пеня в період такого призупинення не стягується.

У разі якщо невиконання грошового зобов'язання нерезидентом не підлягає врегулюванню Експортно-кредитним агентством відповідно до законодавства, перебіг зазначених строків поновлюється і пеня нараховується на загальних підставах (у тому числі пеня за період призупинення).

У разі рийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Отже, Закон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” передбачає єдину підставу для звільнення резидента від відповідальності у вигляді пені за порушення строків повернення валютної виручки або поставки товару за імпортним контрактом, а саме: прийняття судом рішення про задоволення позову резідента про стягнення відповідної заборгованості за зовнішньоекономічним договором.

Таким чином, кількість днів прострочення строків, передбачених ст.1 та ст.2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” слід визначити до моменту подання відповідного позову, отже до 05.05.2016 року.

Відповідно до вимог статті 4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, у зв’язку з допущенням ТОВ «Павлоградзернопродукт» порушення ст..1 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” судом розраховано пеню, а саме: сума пені складає 1693664,64 грн.:

- 8326,37 грн.в частині суми 40657,20 доларів США - допущено порушення термінів розрахунку на 3 дні (з 10.11.2015 р. по 13.11.2015 р.),

- 185977,41 грн. в частині суми 15657,20 доларів США - допущено порушення термінів розрахунку на 174 дні (з 13.11.2015 р. по 05.05.2016 р.),

- 767916,03 грн. в частині суми 64296,20 доларів США - допущено порушення термінів розрахунку на 167 днів (з 20.11.2015 р. по 05.05.2016 р.),

731444,83 грн. в частині суми 65436,00 доларів США - допущено порушення термінів розрахунку на 156 дні (з 01.12.2015 р. по 05.05.2015 р.).

Таким чином податкове повідомлення-рішення №0011682200 від 11.08.2017 року, яким ТОВ «Павлоградзернопродукт» нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та невиконання зобов'язань та порушення вимог валютного законодавства у розмірі 1693664,64 грн. винесено на законних підставах та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Також, суд зазначає, що позивач помилково ототожнює рішення про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та невиконання зобов'язань та порушення вимог валютного законодавства із господарськими санкціями, оскільки згідно вимог статті 217 Господарського кодексу України, у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції.

Поряд з тим, як вказаним рішенням нараховано пеню, що за визначенням частини третьої статті 549 Цивільного кодексу України є - вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

На підставі викладеного, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоградзернопродукт» підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 26869,25 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 1765 від 29.06.2017 року (том 1 а.с.3).

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 1464,28 грн. підлягає стягненню з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 02 лютого 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі здійснено 12 лютого 2018 року, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 242-243, 245-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоградзернопродукт» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 15.05.2017 р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на доану вартість за грудень 2016 року на 90344 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 84,60 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоградзернопродукт» (код ЄДРПОУ 31980957; вул.Пристанційна, буд.26-А, с.Варварівка, 51327) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856; вул.Сімферопольська, буд.17-А, м.Дніпро, 49000) документально підтверджені судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору у розмірі 1464,28 грн. (одна тисяча чотириста шістдесят чотири гривні 28 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 12 лютого 2018 року.

Суддя

ОСОБА_4