Справа № 580/2301/17

Номер провадження 2-а/580/39/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2018 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого – судді Чхайло О. В.,

при секретарі судового засідання – Івановій О.І.,

з участю: позивача - ОСОБА_1, представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з зазначеною позовною заявою до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що 26.04.2017 року він звернувся до Будильської сільської ради із заявою № 182, що відповідає вимогам Закону України «Про доступ до публічної інформації», в якій просив: повідомити суму коштів, сплачених юристу Василець С.О. за виконання умов договору за квітень 2017 року; надати копії актів виконаних юристом Василець С.О. робіт по зазначеному договору за лютий, березень і квітень 2017 року; надати копії документу, який засвідчує надання юристом Василець С.О. юридичних послуг БСР у січні 2017 року (наприклад акти виконаних робіт), а також міститься перелік усіх фактично наданих юристом послуг чи виконаних робіт та суму коштів, які БСР оплатила юристу за ці послуги; надати копію документу, який у січні 2017 року визначав умови співпраці юриста з сільським головою чи БСР, наприклад договір, а в разі відсутності такого договору повідомити причини відсутності договору та на яких підставах сільський голова та БСР співпрацювали з юристом. 27.05.2017 року на свій запит він отримав лист № 02-20/517 від 22.05.2017 року. Позивач вважає, що відповідь була надана йому несвоєчасно, вона не містить відповідь на запит на інформацію, запитувану в п. 3.1, а також відповідач надав неповну інформацію на питання 3.2 його заяви № 182. ОСОБА_1 вважає, що такими діями Будильської сільської ради було обмежено його паво на інформацію, а тому просить визнати їх протиправними, зобов’язати надати запитувану інформацію, покласти на відповідача обов’язок подати у визначений строк звіт про виконання судового рішення та компенсувати йому понесені судові витрати.

Позивач в судовому засіданні свої вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача просила у задоволенні позову відмовити, пославшись на те, що відповідь позивачеві надана в порядку, визначеному Закону України «Про звернення громадян», з дотриманням відповідних строків та на усі поставлені ОСОБА_1 питання.

Вислухавши позивача, представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 26.04.2017 року позивач звернувся до Будильської сільської ради із заявою № 182 слідуючого змісту.

«06 лютого 2017 року Будильська сільська рада уклала з юристом Василець С.О. договір про надання юридичних послуг.

1. Прошу повідомити суму коштів, сплачених юристу Василець С.О. за виконання умов договору за квітень 2017 року.

2. Прошу надати копії актів виконаних юристом Василець С.О. робіт по зазначеному договору за лютий, березень і квітень 2017 року.

3. У січні 2017 р. ФОП ОСОБА_2 від імені БСР приймала участь в декількох судових засіданнях.

3.1 Прошу надати копії документу, який засвідчує надання юристом Василець С.О. юридичних послуг БСР у січні 2017 року (наприклад акти виконаних робіт), а також міститься перелік усіх фактично наданих юристом послуг чи виконаних робіт та суму коштів, які БСР оплатила юристу за ці послуги.

3.2. Прошу надати копію документу, який у січні 2017 року визначав умови співпраці юриста з сільським головою чи БСР, наприклад договір, а в разі відсутності такого договору повідомте причини відсутності договору та на яких підставах сільський голова та БСР співпрацювали з юристом.»

22.05.2017 року за № 02-20/517 позивачеві надана відповідь на запитувану інформацію.

ОСОБА_1 вважає, що відповідь Будильською сільською радою йому була надана несвоєчасно, вона не містить відповідь на запит на інформацію, запитувану в п. 3.1, а інформація на питання 3.2 надана йому неповна. Тим самим відповідач порушив його право на інформацію.

Однак, суд не може повністю погодитися з такими доводами позивача, з огляду на таке.

Законом, який регулює відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації, є Закон України «Про інформацію» N 2657-XII від 2 жовтня 1992 року, а Закон України «Про доступ до публічної інформації» № 2939-VI від 13 січня 2011 року визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про інформацію» інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про інформацію» основними принципами інформаційних відносин є: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя.

Статтею 5 Закону України «Про інформацію» визначено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 7 Закону України «Про інформацію» право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 4 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: 1) прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень; 2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом; 3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до положень ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Даючи відповідь ОСОБА_1, Будильська сільська рад не дотрималася вимог чинного законодавства щодо строків розгляду його запиту на інформацію, оскільки надала позивачеві відповідь більш ніж через п’ять днів з дня отримання заяви.

Тому дій Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області щодо несвоєчасного надання інформації на пункт 2 заяви ОСОБА_1 № 182 від 26.04.2017 року слід визнати протиправними.

Щодо вимог про визнання протиправними дій відповідача, які полягають у ненаданні інформації на п. 3.1 та наданні неповної відповіді на питання 3.2 та зобов’язання відповідача надати інформацію на п. 3.1. заяви ОСОБА_1, то у задоволенні зазначених вимог слід відмовити, оскільки на поставлені питання йому відповідь надана про те, що договір між Будильською сільською радою та юристом Василець С.О. у січні 2017 року укладено не було. Оскільки відповідь на поставленні питання є повною, то на думку суду повторному розгляду питання 3.2 не підлягає.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими лише в частині порушення строків розгляду запиту на інформацію, то суд вважає, що задоволенню вимоги про зобов’язання суб’єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення задоволенню не підлягають, оскільки суд не ухвалює рішення про зобов’язання відповідача вчинити якісь дії.

Частиною 2 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити частково.

Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до ст. 139 КАС України.

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про інформацію» N 2657-XII від 2 жовтня 1992 року, Законом України «Про доступ до публічної інформації» № 2939-VI від 13 січня 2011 року, ст. ст. 2, 3, 5, 6, 7, 9, 72-77, 90, 241-246 КАС України,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області щодо несвоєчасного надання інформації на пункт 2 заяви ОСОБА_1 № 182 від 26.04.2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області, розташованої за адресою: Сумська область, Лебединський район, с. Будилка, вул. Центральна, 58 (ідент. код 04389727) на користь ОСОБА_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (код платника податків НОМЕР_1) компенсацію за втрачений заробіток та відрив від звичайних занять в розмірі 158,50 грн.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області, розташованої за адресою: Сумська область, Лебединський район, с. Будилка, вул. Центральна, 58 (ідент. код 04389727) на користь Державної судової адміністрації України: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача 820019; рахунок отримувача 31215256700001; код класифікації доходів бюджету 22030106 судовий збір, від сплати якого був звільнений позивач, в сумі 400 грн.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його

Суддя Чхайло О. В.