Дата документу 04.10.2017

№ 554/6827/16-ц

Справа № 554/6827/16-ц

Провадження № 2/554/199/2017

РІШЕННЯ

Іменем України

04 жовтня 2017 року Октябрський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Тімошенко Н.В.

при секретарі - Поливяній О.М.

за участю позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4, треті особи: Шевченківський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, Головне територіальне управління юстиції у Полтавській області, про визнання шлюбу недійсним, -

встановив:

22.08.2016 року позивач звернувся до суду із позовною заявою та з уточненими позовними вимогамидо ОСОБА_4 про визнання недійсним шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, зареєстрованого 28.04.2004 року Центральним відділом актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції Полтавської області, актовий запис № 268.

Позовні вимоги мотивувала тим, що 15.07.2010 року укладений 28.04.2004 р. шлюб між нею та відповідачем було розірвано, але на час реєстрації шлюбу 28.04.2004 року вони з відповідачем перебували в іншому зареєстрованому шлюбі, який було зареєстровано на території турецької республіки 08.12.1998 року.

ОСОБА_1 звернулась до Октябрського відділу РАЦС реєстраційної служби Полтавського МУЮ із заявою про анулювання актового запису № 268 від 28.04.2004 року про реєстрацію шлюбу їй було відмовлено.

Позивачка посилається на не, що визнання недійсним вище вказаного шлюбу потрібно для захисту інтересів її малолітньої дитини ОСОБА_5, оскільки відомості про батька дитини внесені відповідно до ч.1 ст. 135 СК України, хода вона народжена у шлюбі з відповідачем, який було зареєстровано 08.12.1998 року Турецькою республікою.

У судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_2, позов підтримали, пояснення надали аналогічні, викладеним в позові та долучених до матеріалів справи, прохали задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 проти позову заперечував, прохав відмовити у задоволенні позову у повному обсязі .

Представник третьої особи, Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, до суду не з'явився надіславши письмові пояснення та прохав ухвалити законне та обґрунтоване рішення на підставі повного та всебічного дослідження матеріалів справи.

Представник Шевченківського районного у м. Полтаві відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Полтавській області до суду не з'явився, надіславши лист у якому зазначив, що при вирішенні даної справи покладається на розсуд суду.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів (ст. 57 ЦПК України).

За загальними положеннями ЦПК України обов'язок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Крім того, важливим є визначення правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин. Саме визначення цих правовідносин дає можливість суду остаточно визначитись, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ст.21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно ст.27 СК України державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства. Державна реєстрація шлюбу засвідчується Свідоцтвом про шлюб, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.

Судом встановлено, що 28 квітня 2004 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 укладено шлюб, який було зареєстровано у Центральному відділі реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції Полтавської області, актовий запис № 268. Після укладення шлюбу позивачці присвоєно прізвище - ОСОБА_4.

10.12.2009 року заочним рішенням Октябрського районного суду м. Полтави № 2-9381/09 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу позовні вимоги задоволено - шлюб розірвано.

15.07.2010 року ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави № 2-9381/09 рішення від 10.12.2009 року скасовано та винесено нове рішення, яким шлюб зареєстрований 28 квітня 2004 року у Центральному відділі реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції Полтавської області, актовий запис № 268 між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 - розірвано.

05.08.2010 року ОСОБА_8 було подано апеляційну скаргу на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 15.07.2010 року.

20.10.2010 року ухвалою Апеляційного суду Полтавської області апеляційну скаргу ОСОБА_8 залишено без розгляду.

Позивачка зверталася із заявою про анулювання зазначеного актового запису про шлюб (від 28.04.2004 р.) (а.с.14)до Октябрського відділу РАЦС реєстраційної служби Полтавського МУЮ, проте їй було в цьому відмовлено у зв'язку з тим, що у витягу зі свідоцтва про укладення першого шлюбу із відповідачем №15/2994 від 08.12.1998 р., зареєстрованого відділом РАЦС БАКАРКЬОИ/СТАМБУЛ, Турецька Республіка її дошлюбне прізвище було «ОСОБА_1», а в свідоцтві про шлюб від 28.04.2004 р. її дошлюбне прізвище було «ОСОБА_1», а тому перехід із призвища «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1» документально не був підтверджений.

Відповідно до ст.. 38 СК України, - підставою недійсності шлюбу є порушення вимог, встановлених статтями 22, 24-26 цього Кодексу.

Відповідно до ст.. 25 СК України, - жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі. Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.

Відповідно до ст.. 39 СК України 1 недійсним є шлюб, зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі.

2. Недійсним є шлюб, зареєстрований між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою.

3. Недійсним є шлюб, зареєстрований з особою, яка визнана недієздатною.

4. За заявою заінтересованої особи орган державної реєстрації актів цивільного стану анулює актовий запис про шлюб, зареєстрований з особами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті.

5. Якщо шлюб зареєстровано з особою, яка вже перебуває у шлюбі, то в разі припинення попереднього шлюбу до анулювання актового запису щодо повторного шлюбу повторний шлюб стає дійсним з моменту припинення попереднього шлюбу.

6. Актовий запис про шлюб анулюється незалежно від смерті осіб, з якими було зареєстровано шлюб (частини перша - третя цієї статті), а також розірвання цього шлюбу.

Позивачем не доведено жодної з обставин, яка була б підставою для визнання шлюбу недійсним.

В справі, що розглядається шлюб було повторно зареєстровано між тими і самими особами, але вже в Україні. Враховуючи, що на час укладення повторного шлюбу між собою, сторони не перебували в будь-якому іншому зареєстрованому шлюбі з іншими особами, не має підстав вважати, що мало місце порушення принципу одношлюбності.

Відповідно до ст.40 СК України шлюб визнається недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка.

Згода особи не вважається вільною, зокрема, тоді, коли в момент реєстрації шлюбу вона страждала тяжким психічним розладом, перебувала у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, в результаті чого не усвідомлювала сповна значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, або якщо шлюб було зареєстровано в результаті фізичного чи психічного насильства.

Шлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі його фіктивності.

Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім'ї та набуття прав та обов'язків подружжя.

Шлюб не може бути визнаний недійсним, якщо на момент розгляду справи судом відпали обставини, які засвідчували відсутність згоди особи на шлюб або її небажання створити сім'ю.

Відповідно до ст.41 СК України шлюб може бути визнаний недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований: 1) між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною з порушенням вимог, встановлених частиною п'ятою статті 26 цього Кодексу; 2) між двоюрідними братом та сестрою; між тіткою, дядьком та племінником, племінницею; 3) з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків; 4) з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано права на шлюб. При вирішенні справи про визнання шлюбу недійсним суд бере до уваги, наскільки цим шлюбом порушені права та інтереси особи, тривалість спільного проживання подружжя, характер їхніх взаємин, а також інші обставини, що мають істотне значення. Шлюб не може бути визнаний недійсним у разі вагітності дружини або народження дитини у осіб, зазначених пунктами 1, 2, 4 частини першої цієї статті, або якщо той, хто не досяг шлюбного віку, досяг його або йому було надано право на шлюб.

Шлюб не може бути визнаний недійсним, якщо на момент розгляду справи судом відпали обставини, які засвідчували відсутність згоди особи на шлюб або її небажання створити сім'ю.

Відповідно до ст. 3 СК України сім'я є первинним та основним осередком суспільства, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 21 СК шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 СК України, якщо шлюб розірвано за рішенням суду, позов про визнання його недійсним може бути пред'явлено лише після скасування рішення суду про розірвання шлюбу.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що є рішення компетентного турецького суду від 18.06.2015 року (а.с.71-76), що набрало законної сили, з приводу шлюбу укладеного сторонами на території Турецької республіки 08.12.1998 року, і яким було визнанорішення Октябрського районного суду м. Полтави від 15.07.2010 р. щодо розлучення сторін.

Отже з приводу шлюбів укладених між сторонами є два рішення компетентних судів, які набрали законної сили і до теперішнього часу ніким не оспорені та не скасовані.

В позовній заяві про визнання шлюбу не дійсним ОСОБА_1 посилалась на те, що шлюб від 28.04.2004 року потрібно визнати недійсним, бо це необхідно для захисту інтересів її дитини - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки за документами відомості про батька дитини внесено у відповідності до ст.. 135 СК України.

У відповідності до ст. 47 Сімейного кодексу України недійсність шлюбу не впливає на обсяг взаємних прав та обов'язків батьків і дитини, яка народилася у цьому шлюбі.

Позивачем не доведено ті обставини, що її права чи права їхньої доньки порушені саме в зв'язку із реєстрацією оспорюваного шлюбу.

Виходячи з вищевикладеного, суд відмовляє у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.10, 11, 57, 58, 60, 61, 215 ЦПК України, ст. ст. 3,21,25-27, 38-43, 47 СК України, суд-

вирішив:

Відмовити у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4, треті особи: Шевченківський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, Головне територіальне управління юстиції у Полтавській області, про визнання шлюбу недійсним.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через районний суд шляхом подання протягом 10 днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Н.В.Тімошенко