Провадження 2-а/235/41/18

Справа №235/6355/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 лютого 2018 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Хмельової С.М.

за участю секретаря судового засідання Соловйової М.О.

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про скасування рішення суб’єкта владних повноважень про відмову у призначенні пенсії та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Красноармійського міськрайонного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про скасування рішення суб’єкта владних повноважень про відмову у призначенні пенсії та зобов’язання вчинити певні дії. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що у період з 13.02.2006 року до 08.08.2013 року знаходився у трудових правовідносинах з ТОВ "Краснолиманське", звідкіля 08.08.2013 року наказом № 149к від 09.08.2013 року був звільнений за ст. 40 п. 2 КЗпП України у зв’язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров’я. На момент звільнення перебував у трудових правовідносинах з ТОВ «Краснолиманське» на посаді гірника підземного очисного забою 5 розряду з повним підземним робочим днем в шахті, що підтверджується відповідним записом за № 17 у трудовій книжці.

Позивач знаходиться на пенсії по інвалідності, так як під час виконання трудових обов’язків з ним на підприємстві трапився нещасний випадок.

18.05.2017 року позивач звернувся до Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за відповідною формою із додаванням всіх необхідних документів.

01.06.2017 року поштою отримав від Відповідача рішення про відмову в призначенні пенсії від 24.05.2017 року.

Відповідач зазначив, що страховий стаж позивача складає 21 рік 01 місяць 28 днів, в тому числі стаж підземної роботи 23 роки 04 місяці 02 дні:

- за ст. 14 - 25ш - 05 років 6 місяців 01 день;

- за ст. 14-20ш - 13 років 02 місяці 23 дні (10 років 8 місяців 23 дні з урахуванням кратності 1/3 );

- час перебування на інвалідності у зв’язку з нещасним випадком на виробництві - 03 роки 09 місяців 09 днів;

- навчання за спеціальністю 9 місяців 29 днів.

У той же час Відповідачем до страхового стажу безпідставно не зараховано:

період роботи з 24.09.1997 року по 12.02.2001 року в ТОВ "Виробниче підприємстві ДонСет", який не підтверджується даними індивідуальних відомостей про застраховану особу.

Позивач вважає, що таке рішення Відповідача є відносно нього протиправним та таким, яке порушує чинне законодавство з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 48 КЗпП України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

У трудовій книжці позивача чітко вказано запис за № 4 те, що 24.09.1997 року наказом № 8 від 24.09.1997 року він був прийнятий слюсарем з ремонтування обладнання ТОВ "Виробниче підприємство ДонСет" і те, що відповідно до запису № 5 у трудовій книжці був звільнений наказом № 11 від 12.02.2001 року за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України.

Відповідно до п. 1 "Інформаційного листа від 18.02.2014 року № 212/11/14-14" Вищого адміністративного суду України, спрямованого апеляційним адміністративним судам (для забезпечення однакового застосування законодавства під час розгляду та вирішенні адміністративних справ, предметно підсудних місцевим загальним судам я адміністративним судам), наявність заборгованості перед Пенсійним фондом України з сплати страхових внесків не може бути підставою для відмови у здійсненні перерахунку пенсії, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство страхувальник, в якому працює застрахована особа.

Отже, відсутність факту сплати страхових внесків не надає права Відповідачу не зараховувати час роботи у ТОВ "Виробниче підприємство ДонСет" до страхового стажу.

Крім цього зазначає наступне.

До страхового стажу для призначення пенсій зараховуються лише ті періоди роботи на підприємствах, протягом яких були сплачені до Пенсійного фонду України щомісяця страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. При цьому за періоди роботи після 1 січня 2004 року законодавством не встановлено пільг щодо обчислення страхового стажу, а тому періоди роботи після 1 січня 2004 року зараховуються до страхового стажу лише в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058 ). Так, Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 2 вересня 2008 року № 345-VI були внесені зміни до статті 24 Закону № 1058.

Відповідно до ч. З ст. 24 Закону № 1058, за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону № 1058, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Трудову діяльність позивач почав 01.09.1992 року, про ще є відповідний запис у трудовій книжці. Тобто, минуло вже 25 років.

Звільнився 08.08.2013 року з посади гірника підземного очисного забою 5 розряду з повним підземним робочим днем в шахті, а після цього знаходився на інвалідності у зв’язку з нещасним випадком на виробництві до 17.05.2017 року, та знаходиться і зараз.

Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 (в редакції від 06.02.2017 року, діючої на момент виникнення спірних правовідносин), час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Таким чином, стаж на підземних роботах у позивача складає більш ніж 25 років.

Ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії. - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцюватьники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень) за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1992 р. № 81 було затверджено "ПЕРЕЛІК проектів нормативних актів щодо застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", серед яких - "Роз'яснення щодо застосування Списків 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсі за віком на пільгових умовах".

Відповідно до роз’яснення Міністерства соціального забезпечення України в 20.01.1992 р. № 8 працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", але не відпрацювали повного стажу передбаченого зазначеною статтею 14, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної роботи та роботи у металургії зарахуванням до стажу:

-кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік - 3 місяці;

- кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.

Тож однією з основних умов призначення пенсії на пільгових умовах є наявність стажу на роботах, перелік яких встановлений законом.

Отже, висновок відповідача про те, що його страховий стаж складає 21 рік 01 місяць 28 днів, а стаж підземної роботи 23 роки 04 місяці 02 дні - є неправильним.

Відповідно до п. 1. «Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління», затвердженого Постаново правління Пенсійного фонду України № 28-2 від 22.12.2014 року (далі - Положення Управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об’єднані управління (далі - управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд).

Відповідно до п. 7 Положення, Управління Фонду зобов’язане у процесі своєї діяльності суворо додержуватися вимог чинного законодавства, законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Дізнався позивач про порушення своїх прав 01.06.2017р., коли отримав від відповідача рішення про відмову в призначенні пенсії.

Позивач просить суд скасувати рішення Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову у призначені пенсії від 25.05.2017 року та зобов’язати призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах з 18.05.2017 року. Стягнути судові витрати.

Відповідач - Красноармійське об’єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області, заперечує проти вимог позивача щодо скасування рішення Управління від 24.05.2017 про відмову в призначені пенсії за віком за нормами ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та призначення пенсії з 18.05.2017р. Позивач претендує на призначення пенсії за віком на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення” працівники безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт, професій затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менш 20 років.

Розгляд питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на іншій належить до компетенції органу, що призначає пенсію, тобто до органу Пенсійного фонду України (п. 4.1. Порядку 22-1).

Право особи на одержання пенсії встановлюється на підставі всебічного, повного і об’єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію (п. 4.7.).

Пункт 4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затв. постановою правління ПФУ 25.11.2005 № 22-1, свідчить про правомірній дій Управління щодо прийнятого рішення.

Згідно рішення Управління від 24.05.2017 страховий стаж ОСОБА_1 склав 21 рік 01 місяць 28 днів, в тому числі стаж підземної роботи: 23 роки 04 місяці 02 дні, а саме:

- за ст. 14-25шт - 05 років 06 місяців 01 день;

- за ст.14-20шт - 13 років 02 місяці 23 дні (10 років 08 місяців 23 дні з урахуванням коефіцієнту 1,3 );

- час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві – 03 роки 09місяців 09 днів (ст. 56 ЗУ «Про пенсійне забезпечення»);

- навчання за спеціальністю - 9 місяців 29 днів.

На момент звернення ОСОБА_2 не має необхідних 25 років пільгового стажу на підземних роботах за умов ст. 14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».

За рішенням Управління від 24.05.2017 до підземного стажу не зараховано:

-забастовки: 1 день в лютому 1994, 3 дні в березні 1995, 6 днів в липні1995, 9 днів в березні 1996, 8 днів в липні 1996, 11 днів в жовтні 1996, 15 днів в листопаді 1996; відпустки без оплати: 4 дні в квітні 2008, 1 день в червні 2009, 2 дні в червні 2010, 3 дні в липні 2010, 1 день в серпні 2010, 1 день в грудні 2011, 1 день в березні 2012, 2 дні в липні 2012;

- участь в гірничо-рятувальних курсах 1 день в серпні 2006, 1 день в жовтні 2012, 1 день в квітні 2013.

За нормами ст.ст. 13, 14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» до пільгового стажу зараховується робота працівників, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах, за умови підтвердження первинними документами роботи саме під землею повний робочий день.

Під повним робочим днем вважається виконання роботи в умовах, передбачених Списками, не менше 80% робочого часу.

В спеціальний стаж роботи для призначення пенсій на пільгових умовах включається фактично відпрацьований час в шкідливих і важких умовах праці.

Час простою та період відпусток без збереження заробітної плати працівникам, що працюють в таких умовах, можуть бути зарахованими в пільговий стаж, якщо вони пов’язані з виробничою необхідністю і при цьому не більше одного місяця в календарному році.

За таких обставин вирішено відмовити ОСОБА_2 в призначенні пенсії за віком за п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв’язку з відсутністю необхідного пільгового стажу в підземних умовах - 25 років.

Не вбачається порушень з боку Управління щодо прийнятого рішення. Викладені в ньому підстави не порушують прав заявника. Воно прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Позивач ОСОБА_2 не навів належних підстав з яких повинно бути скасовано рішення Управління від 24.05.2017 та призначена пенсія за віком на пільгових умовах. За позовною заявою не простежується саме який період не врахований суб’єктом владних повноважень та є спірним.

Зазначають, що вказані обставини свідчать про відсутність підстав для задоволення вимог позивача. Управління не вправі нехтувати встановленими приписами призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку за нормами ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням приписів Порядку№22-1, Порядку № 637.

Відповідач просить відмовити в задоволенні вимог в повному обсязі.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» 15 грудня 2017 року почала діяти нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно п. 10 ст.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03.10.2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Частиною 1 ст. 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України,за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України, оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг відноситься до справ незначної складності і підлягає розгляду в порядку спрощеного провадження.

Ухвалою суду від 1.12.2017 року відкрито провадження у справі. 10.01.2018 року ухвалою суду продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) з наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України (в редакції Закону України від 3.10.2017р.) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Рішенням Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову у призначені пенсії від 25.05.2017 року відмовлено ОСОБА_1 згідно ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, так як на момент звернення він не має необхідних 25 років пільгового стажу на підземних роботах.

Згідно рішення відповідача страховий стаж ОСОБА_1 склав 21 рік 01 місяць 28 днів, в тому числі стаж підземної роботи: 23 роки 04 місяці 02 дні, а саме:

- за ст. 14-25шт - 05 років 06 місяців 01 день;

- за ст.14-20шт - 13 років 02 місяці 23 дні (10 років 08 місяців 23 дні з урахуванням коефіцієнту 1,3 );

- час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві – 03 роки 09місяців 09 днів (ст. 56 ЗУ «Про пенсійне забезпечення»);

- навчання за спеціальністю - 9 місяців 29 днів.

До підземного стажу не зараховано:

За рішенням Управління від 24.05.2017 до підземного стажу не зараховано:

-забастовки: 1 день в лютому 1994, 3 дні в березні 1995, 6 днів в липні 1995, 9 днів в березні 1996, 8 днів в липні 1996, 11 днів в жовтні 1996, 15 днів в листопаді 1996; відпустки без оплати: 4 дні в квітні 2008, 1 день в червні 2009, 2 дні в червні 2010, 3 дні в липні 2010, 1 день в серпні 2010, 1 день в грудні 2011, 1 день в березні 2012, 2 дні в липні 2012;

- участь в гірничо-рятувальних курсах 1 день в серпні 2006, 1 день в жовтні 2012, 1 день в квітні 2013.

До страхового стажу не зараховано період роботи з 24.09.1997р. по 12.02.2001р. в ТОВ «Виробниче підприємство Дон Сет», яки не підтверджується даними індивідуальних відомостей про застраховану особу (а.с.9).

У трудовій книжці ОСОБА_1 мається запис за № 4 – прийнятий слюсарем по ремонту обладнання до ТОВ «Виробниче підприємство Дон Сет», наказ № 81 від 24.09.97р. Запис № 5 – звільнений за власним бажанням, наказ 11 від 12.02.2001р. (а.с.10-13).

Уточнюючі довідки про роботу позивача в цей період, як вбачається з рішення від 24.05.2017р., відповідачу не надавались. Відсутні такі довідки і в матеріалах адміністративної справи. В наданих суду індивідуальних відомостях про застраховану особу форма ОК-5 (а.с.14-16), також відсутні відомості про роботу у ТОВ «Виробниче підприємство Дон Сет».

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внескив сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Положеннями ч. 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, які враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим законом.

Статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до трудового стажу зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях (далі - підприємство) і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. До стажу роботи зараховувалась також будь- яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків встановлено у ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якою передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (ч.2 ст.20 цього Закону).

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застрахованими особами є громадяни, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи за договорами цивільно-правового характеру.

За осіб, які працюють на вищезазначених умовах, страхувальник (роботодавець) зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати до солідарної системи в установлені строки та в повному обсязі страхові внески від об'єкту для їх нарахування.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальниками - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно інформаційного листа Вищого адміністративного суду № 212/11/14-14 від 18.02.2014 року наявність заборгованості перед Пенсійним фондом України зі сплати страхових внесків не може бути підставою для відмови у здійсненні перерахунку (призначені) пенсії, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, в якому працює за страхована особа. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. А застрахована особа не несе відповідальності за несвоєчасність сплати страхувальником страхових внесків, нарахованих із заробітної плати цієї особи. Цю відповідальність відповідно до вищезазначених норм закону несе тільки страхувальник (підприємство).

Всі місяці роботи, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі - працівнику, заробітну плату та утримало відповідні страхові внески з неї, повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того, чи сплатило фактично підприємство-страхувальник ці страхові внески чи ні.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналогічне зазначено в п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 р. N 497, згідно якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З огляду на вищенаведене, з метою захисту прав позивача, суд вважає, що необхідно зобов’язати відповідача зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 24.09.1997р. по 12.02.2001р. в ТОВ «Виробниче підприємство Дон Сет», до його страхового стажу. Суд не може вирішити питання чи підлягає зарахуванню цей період до пільгового стажу, оскільки відповідний запис у трудовій книжці відсутній, інших доказів суду не надано.

Таким чином рішення про відмову в призначенні пенсії від 24.05.2017 року підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов’язання Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити пенсію за віком на пільгових умовах з 18.05.2017 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб'єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру. Таке втручання може мати місце лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи закону, а суб'єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення.

Тобто, призначення пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу.

У такому випадку, суд може лише зобов'язати пенсійний орган повторно розглянути заяву про призначення пенсії, вказавши на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення.

Таким чином, суд вважає такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію, оскільки це є повноваженнями Пенсійного фонду України.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вищевикладеного суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2,6-9, 19, 44,77, 241 - 246 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 37869345, адреса: 85302, Донецька область, місто Покровськ, вулиця Центральна, 154) про скасування рішення суб’єкта владних повноважень про відмову у призначенні пенсії та зобов’язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Скасувати рішення Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 24.05.2017 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії.

Зобов’язати Красноармійське об’єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 24.09.1997р. по 12.02.2001р. в ТОВ «Виробниче підприємство Дон Сет» до його страхового стажу.

Зобов’язати Красноармійське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.05.2017р. про призначення пенсії незалежно від віку з урахуванням зарахованого стажу роботи.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, код ЄДРПОУ 37869345, на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обовязки, до Донецького апеляційного адміністративного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.

Повне судове рішення ухвалено 9 лютого 2018 року.

Суддя