Єдиний державний реєстр судових рішень
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Єдиний унікальний номер справи: 664/425/16-к Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Номер провадження: 11-кп/791/97/18 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: 115 ч.2 п.1 КК
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Херсонської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
обвинуваченого: ОСОБА_7
захисника обвинуваченого: адвоката ОСОБА_8
розглянувшиувідкритомусудовомузасіданніу м. Херсоні кримінальне провадження №12013230240002662 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7 , захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 , прокурора (зі змінами) на вирок Скадовського районного суду Херсонської області від 25.11.2017 року щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Тернопіль, не одруженого, з повною середньою освітою, не працюючого, відповідно до ст. 89 КК України такого, який не має судимості, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 15 ч. 2 ст. 115 ч. 2 п. 1 КК України, -
ВСТАНОВИЛА:
Вказаним вироком ОСОБА_7 визнаний винним та засуджений за ст. 15 ч. 2 ст. 115 ч. 2 п. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк дванадцять років. До набрання вироком законної сили обраний відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою залишено без змін. Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 обчислено з 20.09.2013. Зараховано в строк відбування покарання строк перебування ОСОБА_7 під вартою з 20.09.2013 до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. Вирішено питання про речові докази та судові витрати.
Суд встановив, що 19.09.2013 в період часу з 21.00 години по 22.30 годину ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись в спальній кімнаті будинку АДРЕСА_2 , в ході раптово виниклої сварки на ґрунті ревнощів зі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , маючи намір скоїти вбивство останніх, розуміючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно наніс ОСОБА_9 один удар ножем в ліву частину грудної клітини в область серця, тим самим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді колото-різаного поранення передньої поверхні грудної клітини зліва, проникаючого в ліву плевральну порожнину, з пораненням верхньої долі лівої легені, які утворилися від колюче-ріжучого предмету, не виключено від удару ножем 19.09.2013, які згідно висновку експерта № 457/1633 від 19.11.2013 відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя. Почувши бійку ОСОБА_10 побігла за допомогою, а коли повернулася до будинку, ОСОБА_7 , тримаючи той самий ніж в руці, яким наніс ножове поранення ОСОБА_9 , продовжуючи єдиний злочинний умисел на вбивство двох осіб, умисно наніс ОСОБА_10 один удар ножем в ліву частину грудної клітини в області серця, при цьому залишив ніж у тілі потерпілої, тим самим спричинив потерпілій тілесні ушкодження у вигляді колото-різаного поранення передньої поверхні долі лівої легені, які утворилися від колюче-ріжучого предмету, не виключено удару ножем 19.09.2013, які згідно висновку експерта № 461 від 19.11.2013 відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя. Після цього ОСОБА_7 вийшов з будинку та залишив потерпілих у непритомному стані, тим самим виконав усі дії, які вважав необхідними для вбивства ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вчасно було надано медичну допомогу.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого просить вирок суду змінити, перекваліфікувати дії ОСОБА_7 на ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання в межах санкції вказаної норми кримінального закону. В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що суд безпідставно не прийняв до уваги показання обвинуваченого про відсутність в нього умислу на вбивство двох осіб, оскільки ці показання жодним доказом не спростовані, при цьому суд лише вибірково взяв до уваги показання потерпілих та свідків і всі сумніви витлумачив проти обвинуваченого, чим порушив принцип презумпції невинуватості.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить вирок скасувати, перекваліфікувати його дії на ч. 1 ст. 121 КК. В обґрунтування апеляційних вимог вказує на те, що умислу на вбивство потерпілих не мав, сварку спровокував сам ОСОБА_9 , який першим розпочав бійку, однак суд не дав оцінки цій обставині.
В апеляційній скарзі зі змінами, внесеним заступником прокурора Херсонської області прокурорпросить вирок змінити в частині призначеного покарання в зв`язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, зокрема через безпідставне незастосування судом положень ст. 68 ч. 3 КК України. В обґрунтування змінених апеляційних вимог посилається на те, що ОСОБА_7 вчинив замах на злочин, передбачений п. 1 ч. 2 ст. 115 КК, а тому суд не вправі був призначити йому покарання у розмірі, що перевищує 2/3 максимального строку покарання, передбаченого санкцією цієї норми кримінального закону. Просить вважати ОСОБА_7 засудженим за ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України до позбавлення волі строком на 10 років.
Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого та його захисника, які підтримали свої апеляційні скарги, апеляційну скаргу прокурора просили залишити без задоволення, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора зі змінами, апеляційні скарги обвинуваченого та захисника просив відхилити, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 15 ч.2, 115 ч. 2 п. 1 КК України суд зробив на підставі доказів, досліджених та оцінених ним із дотриманням вимог чинного кримінального процесуального законодавства, про що у вироку навів докладні мотиви згідно зі вимогами ст. 374 КПК України.
Як правильно встановив суд першої інстанції, вина ОСОБА_7 у вчиненні вказаного злочину підтверджується:
-показаннями потерпілої ОСОБА_11 про те, що вона проживала разом із ОСОБА_7 більше року, він на ґрунті ревнощів неодноразово наносив їй тілесні ушкодження, одного разу навіть вибив їй чотири зуба на нижній щелепі. 19.03.2013 вона разом із ОСОБА_7 та знайомим потерпілим ОСОБА_9 вживали спиртні напої за місцем їх проживання. Між обвинуваченим та потерпілим виникла сварка через ревнощі, так як обвинувачений приревнував її до ОСОБА_9 . ОСОБА_7 сказав їй, що якщо вона не буде з ним, то вона нікому не достанеться, тобто вб`є її. Потерпіла запевнила обвинуваченого, що йому немає чого хвилюватися. Після цього ОСОБА_7 заспокоївся й вони зі ОСОБА_9 продовжили вживати спиртне. Вона вийшла на вулицю покурити. Повернувшись через декілька хвилин до будинку побачила в кімнаті ОСОБА_9 , який лежав на дивані без свідомості з ножовим пораненням на грудях. Почала казати ОСОБА_7 , що він накоїв. В цей момент ОСОБА_7 підійшовши ззаду різко розвернув її за ліве плече обличчям до себе та вдарив ножем в область серця, при цьому залишив ніж в її тілі. Коли вона підняла очі, ОСОБА_7 вже пішов з будинку, вона вийняла ніж і втратила свідомість. Отямилася вже в лікарні де лікарі їй повідомили, що якби їй не було вчасно надано медичну допомогу, то неминуче настала б смерть. Також зазначила, що в ОСОБА_7 постійно на ґрунті ревнощів виникали сварки зі ОСОБА_9 та іншими чоловіками. Вважала, що наносивши їй ножове поранення ОСОБА_7 мав на меті позбавити її життя. Зауважила, що ОСОБА_7 за три дні до вказаної події приймав участь у бійці, під час якої отримав тілесні ушкодження у виді синців та набряку на голові;
-показаннями потерпілого ОСОБА_12 рідного брата ОСОБА_9 , який в судовому засіданні показав, що близько три роки тому, його брат їздив на заробітки, де отримав поранення. Він відвідував брата в лікарні, проте той про обставини спричинення йому тілесних ушкоджень нічого не казав. Зазначив, що близько року назад ОСОБА_9 покінчив життя самогубством, оскільки не витримав втрати співмешканки;
-показаннями свідка ОСОБА_13 про те, що 19.09.2013 святкували день народження його знайомого ОСОБА_14 . Після закінчення святкування, ОСОБА_14 уїхав. Пізніше прибігла ОСОБА_10 та повідомила, що між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 відбувається бійка. Коли прибігли до будинку, побачили, що на дивані лежав потерпілий з ножовим пораненням в районі ребер. Тоді він побіг за допомогою, коли повернувся вже ОСОБА_10 була поранена. Поранення нанесене в область серця. Щоб швидше надати допомогу потерпілим прийняли рішення відвезти їх до лікарні самостійно, не чекаючи на приїзд швидкої допомоги. Коли потерпілих садили до автомобіля, вони були при свідомості, по дорозі до лікарні потерпілі декілька разів втрачали свідомість;
-аналогічними показаннями свідка ОСОБА_15 ;
-показаннями свідка ОСОБА_14 про те, що 19.09.2013 у нього був день народження. Обвинувачений з потерпілим працювали у нього за наймом протягом двох місяців. Вдень того дня ніхто не працював, у зв`язку із святкуванням. Після застілля необхідно було відвезти додому сестру дружини. Повернувшись додому дізнались про нанесення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень потерпілим. ОСОБА_7 знайшли в огороді в стані сильного алкогольного сп`яніння, він спав у бур`янах;
-аналогічними показаннями свідка ОСОБА_16 ;
-показаннями свідка ОСОБА_17 про те, що ввечері 19.09.2013 біля будинку культури в с. Добросілля до нього підійшов ОСОБА_13 та попросив допомоги. Вони під`їхали до будинку, там була ОСОБА_15 , з будинку вивели потерпілих, яких посадили до його автомобіля й він відвіз;
-протоколом огляду місця події від 20.09.2013 з план-схемою та фото-таблицею до нього, яким зафіксовано огляд будинку АДРЕСА_2 , в якому мешкав обвинувачений з потерпілою ОСОБА_10 , виявлено плями бурого кольору, виявлено та вилучено ніж, одежу потерпілих, зроблено змиви з плям бурого кольору (т. 1 а.п. 12-20);
-протоколом огляду місця події від 20.09.2013 з фото-таблицею до нього, яким зафіксовано огляд автомобіля ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на якому свідок ОСОБА_17 відвозив потерпілих до лікарні, на задньому сидінні вказаного автомобіля були виявлені плями бурого кольору, з яких були зроблені змиви (т. 1 а.п. 23-24);
-протоколом слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_9 та фото-таблицею до нього, в ході якого ОСОБА_9 показав, яким чином ОСОБА_7 наніс йому удар ножем (т. 1 а.п. 39-42);
-протоколом проведення слідчого експерименту із ОСОБА_7 від 24.09.2013 з фото-таблицею до нього, яким зафіксовано, що обвинувачений у присутності захисника в деталях розповів обставини вчиненого ним злочину, показав взаємне розташування його та потерпілих в момент нанесення ним ударів ножем, місця удару (т. 1 а.п. 95-98);
-висновком судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_9 від 19.11.2013 № 457/1633, згідно з яким у ОСОБА_9 було виявлене колото-різане поранення передньої поверхні грудної клітини зліва, проникаюче в ліву плевральну порожнину, з пораненням верхньої частини лівої легені, яке виникло від дії колото-ріжучого предмету, не виключено від удару ножем 19.09.2013 та відноситься до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя. Виникнення тілесного ушкодження при обставинах, вказаних потерпілим ОСОБА_9 в протоколі слідчого експерименту від 07.10.2013 та вказаних ОСОБА_7 в протоколі слідчого експерименту від 24.09.2013 не виключається (т. 1 а.п. 108-109);
-висновком судово-медичної експертизи потерпілої ОСОБА_10 від 19.11.2013 № 461, згідно з яким у потерпілої було виявлене колото-різане поранення передньої поверхні грудної клітини зліва, проникаюче в ліву плевральну порожнину, з пораненням верхньої частини лівої легені, яке виникло від дії колото-ріжучого предмету, не виключено від удару ножем 19.09.2013 та відноситься до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя (т. 1 а.п. 115-116);
-висновком судової імунологічної експертизи від 23.10.2013 № 198, згідно з яким на п`яти тампонах-змивах та фрагменті тканини з наволочки, вилучених при огляді місця події, виявлена кров людини, походження якої від потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не виключається (т. 1 а.п. 121-123);
-висновком судової імунологічної експертизи від 01.11.2013 № 199, згідно з яким на футболці, вилученій у ОСОБА_7 , жіночій кофті та чоловічому пуловері, вилучених в ході огляду місця події, виявлена кров людини, яка може походити в тому числі від потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (т. 1 а.п. 134-137);
-висновком судової цитологічної експертизи від 24.10.2013 № 144/ц, згідно з яким на ножі, вилученому в ході огляду місця події при серологічному дослідженні слідів крові та кліткових елементів встановлено, що останні могли походити в тому числі від потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (т. 1 а.п. 143-146).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у сукупності ці докази вказують на наявність в ОСОБА_7 умислу на вбивство двох осіб з ревнощів.
Вказаний висновок суд обґрунтовано зробив, виходячи з сукупності всіх обставин учиненого діяння, враховувавши не тільки поведінку ОСОБА_7 до, під час і після злочину, але й його взаємини з потерпілими, що передували події, зокрема запальний характер, постійні ревнощі до співмешканки чоловіків, характер і локалізацію поранень в область життєво важливих органів (серця та легень), заподіяних потерпілим, причини припинення злочинних дій, спосіб учинення злочину (із застосуванням ножа), силу ударів, які є проникаючими.
Колегія суддів критично оцінює апеляційні доводи ОСОБА_7 про те, що бійку спровокував сам ОСОБА_9 , оскільки ці показання спростовуються показаннями потерпілої Криси ( ОСОБА_18 ) , яка заперечував наявність у ОСОБА_7 тілесних ушкоджень в момент нанесення їй ножового покарання та показала суду, що тілесні ушкодження виникли у ОСОБА_7 за три дні до вказаної події.
Суд також враховував поведінку обвинуваченого після нанесення ним потерпілому ОСОБА_9 ножового поранення в життєво важливий орган, те, що він не намагався надати йому допомогу, а дочекавшись повернення ОСОБА_10 , тим самим ножем наніс їй удар в область серця, залишивши ніж в тілі потерпілої, та покинув місце пригоди, що свідчить про те, що обвинувачений вчинив всі дії, які мав на меті вчинити з метою вбивства потерпілих, однак смерть останніх не настала незалежно від його волі, оскільки потерпілим була своєчасно надана медична допомога.
Такі дії ОСОБА_7 свідчать про наявність в нього прямого умислу на вбивство двох осіб тому його дії обґрунтовано кваліфіковані судом за ст.15 ч.2, 115 ч. 2 п. 1 КК України , а позиція сторони захисту правильно розцінена як спосіб зменшити ступінь своєї вини та домогтись більш м`якого покарання.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд в повній мірі дотримався вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного, який за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, не одружений, відповідно до ст. 89 КК України не має судимості, не працює, відсутність обставин, що пом`якшують покарання, обставину, що його обтяжує, оцінив положення частини 3 статті 68 КК України, та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення ОСОБА_7 покарання в межах санкції інкримінованої йому статті кримінального закону у виді позбавлення волі строком на 12 років, яке, є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів.
Доводи апеляційної скарги прокурора із внесеними змінами про необхідність застосування положень ст. 68 КК та зниження строку призначеного ОСОБА_19 покарання до 10 років колегія суддів визнає безпідставними з огляду на наступне.
Так, ОСОБА_7 засуджений за ч.2 ст.15п.1 ч.2 ст.115 КК Українидо 12 років позбавлення волі.
Санкцією п.1 ч.2ст.115 КК України передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі.
Доводи прокурора щодо необхідності пом`якшення покарання відповідно до ч.3ст.68 КК України, оскільки довічне позбавлення волі за вчинення готування до злочину та вчинення замаху на злочин не застосовується, колегія суддів вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.
Частиною 1ст. 65 КК Українипередбачено, що суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цьогоКодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; відповідно до положень Загальної частини цьогоКодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ч. 3ст. 68 КК Україниза вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цьогоКодексу.
Згідно з санкцією ч. 2ст. 115 КК Українинайбільш суворим видом покарання за вчинення злочинів, передбачених у диспозиції цієї статті, є покарання у виді довічного позбавлення волі.
Враховуючи те, що покарання у виді довічного позбавлення волі не належить до строкових видів покарання і відповідно від нього не можна відрахувати дві третини, суд при призначенні покарання ОСОБА_7 за ч. 2 ст.15та п. 1 ч. 2 ст.115 КК України, тобто, за замах на вчинення злочину, не повинен був керуватися положеннями ч. 3ст. 68 КК України.
Викладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 12.09.2011 року у справі № 5-16кс11.
За таких обставин при призначенні покарання ОСОБА_7 за замах на вчинення злочину судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване рішення, тому апеляційні вимоги прокурора із внесеними змінами задоволенню не підлягають.
Істотних порушень КПК, які б стали підставою для зміни або скасування вироку, апеляційним судом не встановлено.
Таким чином, апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404,407,418,419 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 , захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 , прокурора (зі змінами) залишити без задоволення, а вирок Скадовського районного суду Херсонської області від 25.11.2017 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, але вона може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим в той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Судді три підписи
З оригіналом згідно:
Суддя ОСОБА_2
