Постанова

Іменем України

17 січня 2018 року

м. Київ

справа № 752/17400/15-ц

провадження № 61-1226 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), ВисоцькоїВ. С., Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Практика»,

представники позивача: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

відповідач - перший заступник голови ради директорів Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» ОСОБА_8,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Комунікаційний ХАБ «Економіка»,

представник відповідача - ОСОБА_9,

відповідач - ОСОБА_10,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Практика» на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19 квітня 2016 року в складі судді Шкірай М. І. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 30 червня 2016 року в складі суддів: Левенця Б. Б., Махлай Л. Д., Рубан С. М.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У жовтні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Практика» (далі - ТОВ «КУА «Практика») звернулося до суду з позовом до першого заступника голови ради директорів Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») ОСОБА_8, Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунікаційний ХАБ «Економіка» (далі - ТОВ «Комунікаційний ХАБ «Економіка»), ОСОБА_10 про захист ділової репутації.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на сайті http://delo.ua з'явилась стаття під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_2». Опубліковану у статті інформацію позивач вважав негативною та недостовірною.

Як зазначено в заголовку статті, її автором є відповідач ОСОБА_8

Ураховуючи викладене, ТОВ «КУА «Практика» просило:

визнати недостовірними та такими, що не відповідають дійсності та принижують ділову репутацію відомості щодо позивача, які були поширені ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 у мережі Інтернет у статті під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_2», а саме:

«Сейчас идет активная пиар-кампания против Дельта Банка. Как вы считаете, кто за этим стоит?

Там целый ряд заказчиков. Я думаю, вы сами прекрасно знаете. КУА «Практика» по Кредитпрому (в 2013 году счета Кредитпромбанка, принадлежащего ОСОБА_11, были арестованы по иску КУА "Практика", так как банк не вернул компании депозит - прим. ред.). Ребята, вы бы со своей историей разобрались, прежде чем про кого-то писать. Я думаю, это все закончится в обозримый период. Мы с ОСОБА_11 достаточно давно общаемся, и я знаю, что все это - ерунда. Как тот полнейший бред, который был написан про его арест. Это такой низкопробник… Люди, которые это заказывают - для них это фол последней надежды, значит все остальное не сработало»;

зобов'язати ОСОБА_8 спростувати вищевказану інформацію, яка була поширена ІНФОРМАЦІЯ_1 у той самий спосіб, у який вона була поширена, протягом 15 днів з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 19 квітня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що на порушення положень статті 60 ЦПК України позивачем не надано доказів, що поширена відповідачами інформація не відповідає дійсності та порушує права позивача.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 30 червня 2016 року рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19 квітня 2016 року залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що оспорювані позивачем відомості не адресовані конкретній фізичній або юридичній особі, євираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, їх не можна перевірити на предмет відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції з прав людини (далі - Конвенція).

У касаційній скарзі, поданій у липні 2016 року, ТОВ «КУА «Практика» просить зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що негативний вплив на ділову репутацію товариства знижує рівень активності звернення за послугами до даної фінансової установи і, як наслідок, до зниження доходів суб'єкта господарювання.

Відзив на касаційну скаргу не подавався.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

3 січня 2018 року справу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Установлено й це вбачається із матеріалів справи, що рішення судів попередніх інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Частиною другою статті 30 Закону України «Про інформацію» передбачено, що оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

У пунктах 4, 15, 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз'яснено, що під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Виключення становить надане в статті 2 Закону України від 07 грудня 2000 року № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» поняття ділової репутації, яка визначається як сукупність підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про професійні та управлінські здібності такої особи, її порядність та відповідність її діяльності вимогам закону. Зазначене поняття застосовується до правовідносин, на які поширюється цей Закон.

При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Частиною першої статті 94 ЦК України передбачено, що юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (пункт 4 частини другої статті 23 ЦК України).

Стаття 10 Конвенції захищає право журналістів розголошувати інформацію, яка становить громадський інтерес, за умови, що вони діють сумлінно та використовують перевірену фактичну базу.

Журналістська свобода також включає можливість перебільшень або навіть провокацій (див. рішення у справі «Перна проти Італії», заява № 48898/99, пункт 39, від 06 травня 2003 року).

Повідомлення новин, засноване на інтерв'ю або відтворенні висловлювань інших осіб, відредагованих чи ні, становить один з найбільш важливих засобів, за допомогою яких преса може відігравати свою важливу роль «сторожового пса суспільства» (див. рішення у справі «The Observer and The Guardian v. the United Kingdom» від 26 листопада 1991 року). У таких справах слід розрізняти ситуації, коли такі висловлювання належали журналісту, і коли були цитатою висловлювання іншої особи, оскільки покарання журналіста за участь у розповсюдженні висловлювань інших осіб буде суттєво заважати пресі сприяти обговоренню питань суспільного значення та не повинно розглядатись, якщо для іншого немає винятково вагомих причин (див. рішення у справі «Педерсен і Баадсгаард проти Данії», рішення у справі «Газета «Україна-Центр» проти України» заява № 16695/04 від 15 липня 2010 року, остаточне 15 жовтня 2010 року).

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 у мережі Інтернет була опублікована стаття під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_2», за змістом якої ОСОБА_8 під час інтерв'ю надав відповіді кореспонденту видання delo.ua щодо переходу на роботу у ПАТ «Дельта Банк» та з інших питань, серед яких:

«Сейчас идет активная пиар-кампания против Дельта Банка. Как вы считаете, кто за этим стоит?

Там целый ряд заказчиков. Я думаю, вы сами прекрасно знаете. КУА «Практика» по Кредитпрому (в 2013 году счета Кредитпромбанка, принадлежащего ОСОБА_11, были арестованы по иску КУА «Практика», так как банк не вернул компании депозит - прим. ред.). Ребята, вы бы со своей историей разобрались, прежде чем про кого-то писать. Я думаю, это все закончится в обозримый период. Мы с ОСОБА_11 достаточно давно общаемся, и я знаю, что все это - ерунда. Как тот полнейший бред, который был написан про его арест. Это такой низкопробник… Люди, которые это заказывают - для них это фол последней надежды, значит все остальное не сработало».

Судом установлено, що за змістом публікації, вказана інформація не містить стверджень відповідача ОСОБА_8 про вчинення позивачем будь-яких дій негативного характеру, у тому числі відносно ПАТ «Дельта Банк», або фактичних даних, які б принижували ділову репутацію позивача ТОВ «КУА «Практика». Згадування відповідачем про наявність претензій ТОВ «КУА «Практика» до ПАТ «Кредитпромбанк», навіть в контексті відповіді на питання кореспондента, не містить фактичних даних негативного характеру стосовно позивача, є оціночним судженням з посиланням на наявність таких претензій однієї особи до іншої.

Інші оспорювані позивачем відомості, зокрема: «Ребята, вы бы со своей историей разобрались, прежде чем про кого-то писать. Я думаю, это все закончится в обозримый период. Мы с ОСОБА_11 достаточно давно общаемся, и я знаю, что все это - ерунда. Как тот полнейший бред, который был написан про его арест. Это такой низкопробник… Люди, которые это заказывают - для них это фол последней надежды, значит все остальное не сработало», не адресовані конкретній фізичній або юридичній особі, є вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову в позові.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалені в справі рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Практика» залишити без задоволення.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 30 червня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв

В.С. Висоцька

С.П.Штелик