open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 607/663/16-ц
Моніторити
Ухвала суду /09.08.2018/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /18.06.2018/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /25.04.2018/ Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області Постанова /29.03.2018/ Апеляційний суд Тернопільської області Постанова /29.03.2018/ Апеляційний суд Тернопільської області Ухвала суду /12.02.2018/ Апеляційний суд Тернопільської області Ухвала суду /09.02.2018/ Апеляційний суд Тернопільської області Постанова /23.01.2018/ Верховний Суд Ухвала суду /21.09.2016/ Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області Рішення /04.08.2016/ Апеляційний суд Тернопільської області Рішення /04.08.2016/ Апеляційний суд Тернопільської області Ухвала суду /21.07.2016/ Апеляційний суд Тернопільської області Ухвала суду /20.07.2016/ Апеляційний суд Тернопільської області Рішення /24.06.2016/ Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області Ухвала суду /13.04.2016/ Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області Ухвала суду /27.01.2016/ Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Це рішення містить правові висновки
Це рішення містить правові висновки
emblem
Це рішення містить правові висновки Справа № 607/663/16-ц
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Ухвала суду /09.08.2018/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /18.06.2018/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /25.04.2018/ Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області Постанова /29.03.2018/ Апеляційний суд Тернопільської області Постанова /29.03.2018/ Апеляційний суд Тернопільської області Ухвала суду /12.02.2018/ Апеляційний суд Тернопільської області Ухвала суду /09.02.2018/ Апеляційний суд Тернопільської області Постанова /23.01.2018/ Верховний Суд Ухвала суду /21.09.2016/ Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області Рішення /04.08.2016/ Апеляційний суд Тернопільської області Рішення /04.08.2016/ Апеляційний суд Тернопільської області Ухвала суду /21.07.2016/ Апеляційний суд Тернопільської області Ухвала суду /20.07.2016/ Апеляційний суд Тернопільської області Рішення /24.06.2016/ Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області Ухвала суду /13.04.2016/ Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області Ухвала суду /27.01.2016/ Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Постанова

Іменем України

23 січня 2018 року

м. Київ

справа № 607/663/16-ц

провадження № 61-277 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В.,

Хопти С. Ф., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

представник позивача - ОСОБА_5,

відповідачі: споживчий кооператив «Олімпія Б», ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - на рішення апеляційного суду Тернопільської області у складі колегії суддів: Козака І. О., Демковича Ю. Й., Хоми М. В., від 4 серпня 2016 року,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У січні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до споживчого кооперативу «Олімпія Б», ОСОБА_6, ОСОБА_7 про поновлення членства у споживчому кооперативі та визнання свідоцтва про право власності на нерухоме майно недійсним.

Позовна заява мотивована тим, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 лютого 2011 року, що набрало законної сили, було визнано за ним майнові права на 20, 71 кв. м двокімнатної квартири № 42, проектною загальною площею 68, 71 кв. м, та криту стоянку для автомобіля № 3, проектною загальною площею 20, 5 кв. м, у незавершеному будівництвом будинку АДРЕСА_1. Будівництво зазначеного будинку здійснювалося приватним підприємством «Тернопільська фірма «Будівельник» (далі - ПП «ТФ «Будівельник»), щодо якого розпочато процедуру банкрутства.

З метою завершення будівництва будинку ним та іншими дольовими учасниками будівництва у грудні 2010 року було створено споживчий кооператив «Олімпія Б» (далі - СК «Олімпія Б»), на рахунки якого він сплачував членські та пайові внески. Проте у грудні 2014 року, повернувшись із робити за кордоном, йому стало відомо, що його всупереч положенням Статуту споживчого кооперативу було виключеного з його членів, а квартиру № 42, у якій за ним рішенням суду закріплені майнові права, було передано ОСОБА_6, який у подальшому за договором дарування подарував вказану квартиру своїй дочці - ОСОБА_7

Посилаючись на викладене, ОСОБА_4 просив суд поновити його членство у СК «Олімпія Б» та визнати свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 22 листопада 2014 року, а саме квартиру АДРЕСА_1, видане на ім'я ОСОБА_7, недійсним.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 червня 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Поновлено ОСОБА_4 у членах СК «Олімпія Б». У задоволенні решти позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив із того, що положеннями Статуту СК «Олімпія Б» не передбачено обов'язку його члена сплачувати додаткові внески на поточну діяльність кооперативу, а тому виключення із його членів позивача за несплату цих внесків відбулося неправомірно. Крім того, споживчим кооперативом не доведено того наскільки критичним для забезпечення поточної діяльності кооперативу було прострочення сплати ОСОБА_4 додаткових внесків у сумі 2 300 грн на забезпечення його діяльності, враховуючи те, що він передав кооперативу пайовий внесок, визнаний за ним рішенням суду, сплатив пайових внесків ще за 15, 7 кв. м площі квартири, доплатив 10 тис. грн для завершення будівництва і 400 грн членських внесків, що зумовлювало нагальну потребу у його виключенні із членів кооперативу. Також суд послався на те, що порушені права позивача з огляду на статтю 1 Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки уклавши угоду і сплативши кошти, позивач мав правомірні очікування та законні сподівання на отримання у майбутньому майна у власність.

Рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 4 серпня 2016 року за апеляційною скаргою СК «Олімпія Б», ОСОБА_6, ОСОБА_7 рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 червня 2016 року в частині поновлення ОСОБА_4 у членах СК «Олімпія Б» скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 в цій частині відмовлено. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Скасовуючи в частині рішення суду першої інстанції про поновлення ОСОБА_4 у членах споживчого кооперативу та відмовляючи в позові в цій частині, апеляційний суд виходив із того, що додаткові внески, прострочення сплати яких допустив ОСОБА_4, спрямовувались на покриття витрат кооперативу щодо сплати оренди за користування земельною ділянкою, охорони, заробітної плати голови та бухгалтера кооперативу, сплати соціальних внесків, інших витрат, пов'язаних із діяльністю кооперативу, а тому вони відповідно до пункту 9.3 Статуту кооперативу відносяться до джерел майна кооперативу, формування яких є обов'язком члена кооперативу. При цьому ОСОБА_4 неодноразово повідомлявся листами від 1 травня 2012 року, від 5 липня 2013 року та від 6 березня 2014 року про наявність у нього заборгованості перед кооперативом, необхідності погашення цього боргу та попереджався про можливе його виключення з членів кооперативу. У зв'язку з цим позивача правомірно, з дотриманням вимог статті 147 ЖК України, пункту 50 Примірного статуту ЖБК, підпунктів 4.2, 6.7 Статуту СК «Олімпія Б», було виключено із членів кооперативу.

5 вересня 2016 рокудо Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване рішення апеляційного суду скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що позивача було повідомлено про його можливе виключення з членів кооперативу за несплату членських внесків, зокрема листом від 6 березня 2014 року про скликання загальних зборів членів кооперативу, де буде вирішено питання його виключення, оскільки вказаний лист ОСОБА_4 не направлявся, він його не отримував й доказів його направлення відповідачем не надано. Згідно пункту 7.3.1 Статуту СК «Олімпія Б» про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бити повідомленні не пізніше, ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення. Крім того, положеннями вказаного Статуту кооперативу не передбачено відповідальності за несплату членських внесків, а лише за несплату часток паю (пайових внесків), хоча ОСОБА_4 Т було виключено за несплату членських внесків.

7 грудня 2016 року СК «Олімпія Б» подало відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5, у якому зазначило, що рішення апеляційного суду є законним і обґрунтованим. Доводи представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - про те, що позивач не отримував повідомлення про заборгованість по внескам і можливе виключення з кооперативу, зокрема листом від 6 березня 2014 року, не відповідають дійсності, оскільки докази надіслання цього листа про заборгованість та скликання загальних зборів 6 квітня 2014 року було долучено до матеріалів справи, а саме копію реєстру відправлення поштової кореспонденції від 6 березня 2014 року з відповідною поштовою відміткою.

Рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині відмови ОСОБА_4 у задоволенні позову про визнання свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22 листопада 2014 року, а саме квартиру АДРЕСА_1, видане на ім'я ОСОБА_7, недійсним не оскаржується, а тому згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України у касаційному порядку не переглядається.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

2 січня 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини другої статті389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам закону рішення апеляційногосуду не відповідає.

Судом установлено, що14 грудня 2007 року між ОСОБА_4 та ПП «ТФ «Будівельник»було укладено договір про пайове будівництво житла, відповідно до умов якого підприємство прийняло ОСОБА_4 у дольову участь у будівництві двокімнатної квартири № 42, проектною загальною площею 68, 71 кв. м, у будинку по АДРЕСА_1 (будівельна адреса).

Цього ж дня між ними також було укладено договір про пайове будівництво критої стоянки для автомобілів № 3, проектною загальною площею 20, 5 кв. м, у вищевказаному будинку.

На виконання умов зазначених договір ОСОБА_4 сплатив ПП «ТФ «Будівельник» 81 890 грн у рахунок вартості 20, 71 кв. м згадуваної вище квартири, та повну вартість 57 093 грн квадратних метрів критої стоянки.

Рішенням Тернопільського місьрайонного суду Тернопільської області від 28 лютого 2011 року, що набрало законної сили, за ОСОБА_4 визнано майнові права на 20, 71 кв. м двокімнатної квартири № 42, проектною загальною площею 68, 71 кв. м, та криту стоянку для автомобіля № 3, проектною загальною площею 20, 5 кв. м, у незавершеному будівництвом будинку по АДРЕСА_1.

У грудні 2010 року у зв'язку з початком процедури банкрутства ПП «ТФ Будівельник» було створено СК «Олімпія Б», метою створення якого було задоволення потреб його членів у житлі шляхом будівництва житлового багатоквартирного будинку за будівельною адресою: «АДРЕСА_1».

17 квітня 2011 року загальними зборами кооперативу було прийняте рішення, оформлене протоколом № 1\2011, внести до статутного фонду кооперативу майнові права кожного з членів кооперативу, у тому числі ОСОБА_4 на викуплені ним 20, 71 кв. м квартири та 20, 59 кв. м критої автостоянки. Майнові права станом на 17 квітня 2011 року належали членам кооперативу на підставі договорів пайової участі, укладених з ПП «ТФ Будівельник», а також підтверджувалися відповідними судовими рішеннями про визнання майнових прав.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 26 жовтня 2011 року, що набрало законної сили, було визнано за СК «Олімпія Б» право власності на об'єкт незавершеного будівництва, що розташований за будвельною адресою: «АДРЕСА_1»; встановлено, що кооператив набув право власності на майнові права своїх членів, які внесені до статутного фонду за рішенням зборів від 17 квітня 2011 року.

Розпорядженням начальника управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради від 18 серпня 2014 року за результатами розгляду звернення СК «Олімпія Б» щодо присвоєння адресного номера багатоквартирному житловому будинку з критими та окремо стоянками для автомобілів, прийнятого до експлуатації, присвоєно адресний номер: «АДРЕСА_1».

29 жовтня 2011 року загальними зборами членів СК «Олімпія Б» було прийнято рішення, оформлене протоколом № 3\2011, яким: затверджено розмір членських внесків у сумі 100 грн з кожного члена кооперативу на адміністративні і інші потреби кооперативу, які вирішено здійснювати починаючи з 1 січня 2012 року до 15 числа кожного місяця на банківський рахунок кооперативу до припинення членства в кооперативі; затверджено вартість пайового внеску за 1 кв. м не викупленої загальної площі у сумі 5 тис. грн, які вирішено здійснювати з 1 січня 2012 року по 15 травня 2015 року до 15 числа кожного місяця на банківський рахунок кооперативу; затверджено кошторисну документацію, а також вартість доплати для завершення будівництва у сумі 1 тис. грн за 1 кв. м загальної площі. Оплату вирішено здійснювати з 15 травня 2012 року по 15 травня 2013 року щомісячно до 15 числа кожного місяця; затверджено вартість будівництва зовнішніх електричних мереж та каналізаційної мережі у сумі 10 тис. грн з кожної квартири; затверджено нарахування пені у розмірі 0, 1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення.

У травні 2012 року ОСОБА_4 сплатив членські внеси у сумі 400 грн за період січень-квітень 2014 року, а 14 березня 2013 року сплатив 10 тис. грн доплати для завершення будівництва та додатково сплатив кооперативу пайові внески ще за 15, 7 кв. м площі квартири, що не заперечується СК «Олімпія Б». Проте у зв'язку з відсутністю постійних офіційних заробітків, дійсно допустив виникнення боргу за членськими внесками у розмірі 2 300 грн, які сплатив у травні 2014 року на рахунок кооперативу.

Рішенням загальних зборів СК «Олімпія Б» від 6 квітня 2014 року ОСОБА_4 виключено з членів кооперативу.

Рішенням загальних зборів СК «Олімпія Б» від 12 квітня 2014 року квартиру АДРЕСА_1 закріплено за ОСОБА_6, який цього ж дня за договором дарування передав її своїй дочці - ОСОБА_7

Обгрунтовуючи свої заперечення на позов, СК «Олімпія Б» зазначало, що позивач, будучи у 2010 році прийнятим у члени кооперативу, належним чином не виконував членські обов'язки, не сплачував членських внесків за період з травня 2012 року по березень 2014 року (23 місяці), допустив заборгованість з їх сплати станом на 6 квітня 2014 року у розмірі 2 300 грн. У зв'язку з цим рішенням загальних борів членів кооперативу від 6 квітня 2014 року ОСОБА_4 було виключено з членів СК «Олімпія Б», після чого рішенням загальних зборів від 12 квітня 2014 року квартиру № 42 було закріплено за ОСОБА_6

Про наявність заборгованості зі сплати членських внесків, необхідності її погашення та можливого виключення із членів кооперативу ОСОБА_4 надсилалися листи від 1 травня 2012 року та від 5 липня 2013 року. При цьому листом від 6 березня 2014 року ОСОБА_4 було повідомлено про проведення загальних зборів кооперативу, на яких буде ставитись питання його виключення з членів кооперативу.

Скасовуючи в частині рішення суду першої інстанції та відмовляючи ОСОБА_4 у задоволенні позову, апеляційний суду виходив із того, що позивача неодноразово попереджалось про виникнення боргу, необхідності його погашення та повідомлялось про час і місце проведення загальних зборів кооперативу на яких буде ставитись питання його виключення з членів кооперативу.

Проте апеляційний суд не звернув уваги на таке.

Основними принципами кооперації згідно із статтею 4 Закону України «Про кооперацію» є, зокрема, безпосередня участь членів кооперативної організації у її діяльності, рівного права голосу під час прийняття рішень (один член кооперативу - один голос).

Здійснення членом кооперативу права на участь у діяльності і управлінні кооперативом, в тому числі при прийнятті рішень органом управління кооперативу забезпечується, в першу чергу, порядком скликання і проведення загальних зборів членів кооперативу, передбаченим статтею 15 Закону України «Про кооперацію» та Статутом кооперативу.

За змістом статті 15 Закону України «Про кооперацію» і Статуту кооперативу для проведення загальних зборів членів кооперативу і прийняття цими зборами правомочних рішень необхідно дотриматися процедури і строків скликання загальних зборів, забезпечити особисту присутність на зборах більшості від загальної кількості членів кооперативу та особисте голосування більшості (простої чи кваліфікованої) присутніх на зборах членів кооперативу при прийнятті рішення.

Право окремих членів кооперативу на участь у загальних зборах і голосуванні при прийнятті рішення є порушеним та підлягає захисту у випадку їхньої відсутності на зборах через недотримання органами кооперативу вимог Закону і Статуту кооперативу про порядок скликання і проведення зборів.

Апеляційний суд у порушення вищевказаних положень закону не встановив, чи був ОСОБА_4 у встановленому законом порядку повідомлений про скликання загальних зборів та про порядок денний зборів, у який спосіб його було повідомлено та який спосіб повідомлення передбачено Статутом кооперативу, оскільки наявний у матеріалах справи реєстр відправлення поштової кореспонденції від 6 березня 2014 року (а. с. 55) не свідчить про те, що ОСОБА_4 отримав листа-повідомлення про скликання загальних зборів, час і місце їх проведення, а також порядок денний цих зборів.

Крім того, апеляційний суд зазначив, що ОСОБА_4 має заборгованість, а саме: за не викуплені квадратні метри - 240 тис. грн; за зовнішні мережі - 10 тис. грн; членські внески на адміністративні витрати у розмірі - 400 грн; доплата для завершення будівництва у розмірі - 68 710 грн, посилаючись на підпункт 9.3 Статуту кооперативу про те, що ці внески є джерелами формування майна кооперативу.

Разом з тим, згідно з пункту 4.2 та пункту 6.7 Статуту члена кооперативу може бути виключено з кооперативу у випадку несплати чи прострочення більш як на місяць сплати внесків та паїв.

При цьому ОСОБА_4 було виключено з членів СК «Олімпія Б» за несплату членських внесків у сумі 2 300 грн і апеляційний суд не перевірив, чи фактично отримав позивач повідомлення про необхідність сплати як цих внесків, так і зазначеної вище заборгованості.

Згідно з частиною третьою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або 2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або 3) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Тернопільської області від 4 серпня 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: Б. І. Гулько

Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

Ю. В. Черняк

Джерело: ЄДРСР 71807424
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку