ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 січня 2018 року

справа № 175/3429/17(2-а/175/84/17)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Прокопчук Т.С.

судді: Шлай А.В. Кругового О.О.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Дніпровського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2017 року (суддя: Ребров С.О) по адміністративній справі № 175/385/17 (2а/175/10/17)

за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Дніпровського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 18.09.2017 року звернувся до суду з позовом до відповідача Дніпровського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області (далі - Дніпровське приміське ОУ ПФУ Дніпропетровської області), в якому просить визнати неправомірними дії та зобов'язати відповідача починаючи з моменту звернення за отриманням щомісячного довічного грошового утримання, тобто з 16.09.2016 року здійснити йому його перерахунок, з врахуванням 1/12 час тини допомоги на оздоровлення в сумі 1 466,67 грн. згідно з довідкою Апеляційного суду Дніпропетровської області №7-253-с від 06.09.2017 року, виплатити відповідну заборгованість з урахуванням раніше виплачених сум та в подальшому виплачувати щомісячне довічне грошове утримання у відповідному розмірі без обмеження граничним розміром.

Постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23.10.2017 року позовні вимоги задоволено, стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачену суму судового збору в розмірі 640 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Дніпровським приміським ОУ ПФУ Дніпропетровської області подано апеляційну скаргу, в якій відповідач просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянтом зазначено про помилковість висновків суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, оскільки можливість здійснення позивачу перерахунку призначеного йому довічного грошового утримання, з урахуванням 1/12 частини допомоги на оздоровлення в сумі 1 466,67 грн., визначеної довідкою Апеляційного суду Дніпропетровської області №7-253-с від 06.09.2017 року, фактично відсутня, так як протирічить приписам затвердженого постановою Пенсійного фонду України №3-1 від 25.01.2008 року Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України (далі - Порядок №3-1), який визначає форму довідки про суддівську винагороду та інших виплат для обчислення довічного грошового утримання судді у відставці, та таку складову як матеріальна допомога на оздоровлення взагалі не передбачає.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.229 КАС України не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що на підставі постанови Верховної Ради України №1515 «Про звільнення суддів» від 08.09.2016 року та наказу голови Апеляційного суду Дніпропетровської області № 134-к від 12.09.2016 року, ОСОБА_2 відрахований зі штату Апеляційного суду Дніпропетровської області, у зв'язку з поданням заяви про відставку та звільненням з посади судді.

15.09.2016 року ОСОБА_2 звернувся до Дніпровського приміського ОУ ПФУ Дніпропетровської області із заявою про призначення йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, надавши довідку Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12.09.2016 року про заробітну плату.

Починаючи з 16.09.2016 року ОСОБА_2 здійснено призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% суддівської винагороди, відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» № 2453-VI від 07.07.2010 року (далі - Закон № 2453-VI).

В подальшому Апеляційним судом Дніпропетровської області ОСОБА_2 надано довідку № 7-253-с від 06.09.2017 року, в якій, зокрема, зазначено, що крім суддівської винагороди щорічно працюючим суддям відповідно до ст. 136 Закону №2453-VI надається допомога на оздоровлення в розмірі посадового окладу; в 2017 році - 17 600 грн., 1/12 допомоги на оздоровлення складає 1 466,67 грн.

08.09.2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою щодо перерахунку призначеного йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з врахуванням 1/12 частини допомоги на оздоровлення в розмірі 1 466,67 грн., визначеної довідкою Апеляційного суду Дніпропетровської області № 7-253-с від 06.09.2017 року.

Листом №2190/02/22 від 11.09.2017 року Дніпровським приміським ОУ ПФУ Дніпропетровської області відмовлено позивачу в зазначеному перерахунку з посиланням на те, що це протирічить Порядку №3-1, який визначає форму довідки про суддівську винагороду та інших виплат для обчислення довічного грошового утримання судді у відставці, та таку складову як матеріальна допомога на оздоровлення не передбачає.

Не погодившись з даними обставинами позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Статтею 126 Конституції України встановлено, що матеріальне забезпечення суддів, в тому числі суддів у відставці та гарантії їх соціального захисту є одним із складових елементів принципу незалежності суддів.

Пунктом 3 Рішення Конституційного суду України від 08.06.2016 року № 4-рп/2016 встановлено, що щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов'язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.

Приписами ч.3 ст. 141 Закону №2453-VІ (з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 року №1-8/2016), в редакції чинної на час призначення позивачу довічного утримання встановлено, що дане утримання виплачується судді у розмірі 80 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 % заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Статтями 133,134 Закону №2453-VІ визначено, що суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою крім суддівської винагороди допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Виплата зазначеної допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу передбачена також і ст. 136 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» № 1402-VІ від 02.06.2016 року, що набрав чинності з 30.09.2016 року.

Підпунктом 2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 року № 5 встановлено, що допомога, яка має систематичний характер, надана всім або більшості працівників, належить до інших заохочувальних і компенсаційних виплат та входить до складу фонду оплати праці.

Статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично були нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії навіть незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що допомога на оздоровлення, з якої сплачуються страхові внески, має систематичний характер, а отже належить до складової суддівської винагороди, що свідчить про вірно зроблений судом першої інстанції висновок щодо визнання протиправними дій відповідача та покладання обов'язку на Дніпровське приміське ОУ ПФУ Дніпропетровської області здійснити ОСОБА_2 перерахунок призначеного йому довічного грошового утримання, з урахуванням виплаченої йому 1/12 матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 1 466,67 грн. відповідно до довідки Апеляційного суду Дніпропетровської області № 7-253-с від 06.09.2017 року.

Водночас колегія суддів звертає увагу, що нормою ч.1,2 ст. 99 КАС України в редакції на час подання позову та нормами ч.1,2 ст. 122 КАС України в редакції, що діє після 15.12.2017 року визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи зазначене суд апеляційної інстанції вважає, що оскільки про порушення своїх прав позивач фактично дізнався з листа відповідача №2190/02/22 від 11.09.2017 року, позовні вимоги за період з 16.09.2016 року по 10.03.2017 року включно підлягають залишенню без розгляду.

Вирішуючи питання щодо дати, з якої необхідно здійснити перерахунок довічного грошового утримання позивача, колегія суддів вважає неправомірним не врахування судом першої інстанції приписів ст. 84 Закону України «Про пенсійне забезпечення», якою встановлено, що при виникненні права на підвищення пенсії перерахунок пенсії провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15-го числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15-го числа.

Оскільки ОСОБА_2 звернувся до відповідача з заявою 08.09.2017 року, перерахунок призначеного йому довічного утримання необхідно здійснити з 01.09.2017 року.

Оскільки судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, це є підставою для її скасування та прийняття нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись п.3 ч.6 ст. 12, ч.1,2 ст. 122, п.2 ч.1 ст. 315, ст. 317,321,322,325, п.2 ч.5 ст. 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпровського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2017 року - скасувати та прийняти нову постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії та зобов'язати Дніпровське приміське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області починаючи з 01 вересня 2017 року здійснити ОСОБА_2 перерахунок призначеного йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням 1/12 частини допомоги на оздоровлення в сумі 1 466,67 гривень, згідно з довідкою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2017 року №7-253-с, а також виплатити ОСОБА_2 відповідну заборгованість, з урахуванням раніше виплачених сум та в подальшому здійснювати виплату щомісячного довічного грошового утримання у відповідному розмірі, без обмеження граничним розміром.

Позовні вимоги ОСОБА_2 за період з 16 вересня 2016 року по 10 березня 2017 року включно залишити без розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її складання в повному обсязі, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 18 січня 2018 року.

Головуючий суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: А.В. Шлай

Суддя: О.О. Круговий