open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/2270/17

Провадження № 2/480/340/18

РІШЕННЯ

Іменем України

23 січня 2018 року м.Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі головуючого-судді Войнарівського М.М., за участю секретаря Трифонової І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

У грудні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що спільне життя з відповідачем не склалося через психологічну несумісність характерів, постійні суперечки в родині, конфлікти. У зв'язку з цим шлюбні стосунки між сторонами фактично припинені 02 грудня 2017 року, спільне господарство ними не ведеться.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, надавши письмову заяву про підтримання позову, в якій клопотала слухати справу без її участі. Крім того, просила суд залишити їй прізвище — ОСОБА_1.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання також не з'явився, однак надав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги визнав у повному обсязі та не заперечував щодо їх задоволення. Відзив на позовну заяву не подавав.

Дослідивши в судовому засіданні надані сторонами письмові докази по справі, суд дійшов наступного.

30 серпня 2003 року сторони уклали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про одруження серія 1-ФП № 074094 (а.с.2).

Від шлюбу сторони мають дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Батьком дітей в свідоцтвах про народження зазначений відповідач ОСОБА_2 (а.с.5,6).

Через психологічну несумісність характерів, постійні суперечки в родині та конфлікти сторони фактично припинили шлюбні стосунки 02 грудня 2017 року, спільне господарство ними не ведеться.

Згідно з положеннями ч.1 ст.21 Сімейного кодексу України (далі СК України) шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною 1 статті 24 СК України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ст.51 СК України дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.

Згідно з положеннями ст.52 СК України дружина та чоловік мають рівне право на фізичний та духовний розвиток, на здобуття освіти, прояв своїх здібностей, на створення умов для праці та відпочинку.

Статтею 54 СК України встановлено, що дружина, чоловік мають право розподілити між собою обов'язки в сім'ї.

Дружина, чоловік повинні утверджувати повагу до будь-якої праці, яка робиться в інтересах сім'ї.

Усі найважливіші питання життя сім'ї мають вирішуватися подружжям спільно, на засадах рівності. Дружина, чоловік мають право противитися усуненню їх від вирішення питань життя сім'ї.

Вважається, що дії одного з подружжя стосовно життя сім'ї вчинені за згодою другого з подружжя.

Статтею 55 СК України передбачено, що дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері.

Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька.

Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.

Дружина та чоловік зобов'язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім'ї.

Згідно з положеннями ст.56 СК України дружина та чоловік мають право на вільний вибір місця свого проживання.

Дружина та чоловік мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин.

Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч.1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Згідно з ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, що мають істотне значення.

З огляду на викладене, суд вважає, що примирення сторін та поновлення сімейних стосунків між ними не можливе, а подальше спільне життя сторін і збереження шлюбу суперечитиме їх інтересам та інтересам їх дітей, отже, за таких обставин шлюб підлягає розірванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 640 грн. 00 коп., сплачений позивачем за квитанцією №152 від 04 грудня 2017 року.

Керуючись ст. ст. 12, 13, ч. 1 ст. 81, ч.1 ст. 141, ст. ст. 258, 259, ст. ст. 264 – 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 30 серпня 2003 року Комсомольською сільською радою Миколаївського району Миколаївської області (актовий запис № 3) — розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_5; проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6; РНОКПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_8 (зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9; проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6; РНОКПП НОМЕР_2) судовий збір у розмірі 640 грн. 00 коп., сплачений позивачем за квитанцією №152 від 04 грудня 2017 року.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 Цивільного процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.М.Войнарівський

23.01.2018

Джерело: ЄДРСР 71757207
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку