open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Справа № 760/18947/16-ц

2/760/311/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2017 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Коробенка С.В.

при секретарі Семененко А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик», третя особа ОСОБА_2, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» з вимогами про визнання його звільнення незаконним, поновлення на роботі. В подальшому Позивач доповнив позов вимогами про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Свої вимоги позивач мотивує наступним.

Позивач, як він вказує, з 07 червня 1984 року перебував у трудових відносинах з Відповідачем ПАТ НВП "БІЛЬШОВИК", в тому числі - на посаді начальника цеху №7, яка передбачала укладення договору про повну матеріальну відповідальність.

Позивач вказує що з 03.03.2014 він був переведений на посаду головного диспетчера планово-виробничого відділу, а з 01 липня 2015 року Позивач працював на посаді заступника начальника відділу контролю якості та стандартизації готової продукції, які вже не передбачали повної матеріальної відповідальності.

Позивач зазначає, що 09 березня 2016 року Відповідачем йому було винесено догану згідно з наказом № 37/к від 09 березня 2016 року про застосування дисциплінарного стягнення за допущений брак при виготовленні деталі.

04 липня 2016 року Наказом № 74 було створено інвентаризаційну комісію по прийому-передачі матеріальних цінностей заступником начальника відділу технічного контролю ОСОБА_1 начальнику цеху № 5 Лисенку Я.О.

За результатами проведення інвентаризації 22 вересня 2016 року Наказом № 179/к з кадрових питань Позивача, як він вказує, було звільнено з роботи за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього Правилами внутрішнього трудового розпорядку за п.3 ст. 40 КЗпП України.

Позивач вважає своє звільнення незаконним з наступних міркувань.

По-перше, Позивач вказує на те, що проведення інвентаризації було здійснене з порушенням норм чинного законодавства, зокрема, Інструкції з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ, затвердженої наказом Головного управління Державного казначейства України №90 від 30.10.1998 та Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затверджену Наказом Міністерства фінансів України № 879 від 02.09.2014 року, які діяли на час переведення ОСОБА_1 з посади начальника цеху №7 на посаду головного диспетчера планово-виробничого відділу, оскільки він навіть не був включений до складу комісії з інвентаризації, а складений за результатами інвентаризації акт підписаний лише двома членами комісії з п'яти і не затверджений керівником підприємства.

Крім того, Позивач звертає увагу на те, що договір про повну матеріальну відповідальність з ним було укладено, коли він працював на посаді начальника цеху №7. Враховуючи, що з березня 2014 року він був переведений на іншу посаду, керівник підприємства був зобов'язаний забезпечити проведення передачі ввіреного йому майна іншій матеріально відповідальній особі, проте наказ про проведення такої інвентаризації був виданий лише в липні 2016 року, тобто через два роки після того, як Позивач почав відповідати за іншу ділянку роботи, виконував інші трудові функції.

Позивач також вказує, що згоду на його звільнення керівник підприємства отримав не у тієї профспілки, членом якої був Позивач, а тому і з цих міркувань звільнення є незаконним.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просить поновити його на посаді та стягнути з Відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з розрахунку середньоденної заробітної плати в розмірі 254,16 гривень.

У судовому засіданні Позивач та його представник підтримали заявлені вимоги в повному обсязі.

Представник Відповідача проти задоволення позову заперечував, наполягаючи на тому, що звільнення Відповідача відбулось з дотриманням вимог чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 з червня 1984 року перебував у трудових відносинах з ПАТ НВП «Більшовик», з 20.08.2001 - на посаді начальника чавуноливарного цеху (Цех №7).

Під час перебування ОСОБА_1 на посаді начальника цеху №7 між ним та підприємством було укладено договір про повну матеріальну відповідальність.

Наказом №132/к від 03.03.2014 ОСОБА_1 було переведено на посаду головного диспетчера планово-виробничого відділу (а.с. 13). При цьому новий договір про повну матеріальну відповідальність не укладався, оскільки вказана посада не передбачає такого виду відповідальності.

З 01 липня 2015 року на підставі наказу №122/к Позивач був переведений на посаду заступника начальника відділу контролю якості та стандартизації готової продукції. Зазначена посада також не передбачала повної матеріальної відповідальності працівника.

06 березня 2016 року ОСОБА_1 було притягнуто да дисциплінарної відповідальності у вигляді догани на підставі наказу №37/к, законність та обгрунтованість якого в межах даної справи не досліджується.

Встановлено, що не зважаючи на те, що ОСОБА_1 не займав посади, яка передбачала повну матеріальну відповідальність за збереження ввіреного йому майна, з березня 2014 року керівник підприємства не забезпечив вчасного проведення інвентаризації з передачею матеріальних цінностей, які були ввірені ОСОБА_1, іншій матеріально відповідальній особі.

Лише наказом генерального директора ПАТ «НВП «Більшовик» від 04.07.2016 була утворена інвентаризаційна комісія по прийому-передачі матеріальних цінностей (дільниці №7) ливарного цеху №5 від ОСОБА_1 новопризначеній відповідальній особі начальнику ливарного цеху №5 Лисенку Я.О. Комісії було доручено скласти відповідний акт за результатами інвентаризації та подати його на затвердження керівнику підприємства. (а.с. 36)

При цьому до складу інвентаризаційної комісії сам ОСОБА_1 включений не був.

В матеріалах справи наявний Акт інвентаризаційної комісії по прийому-передачі матеріальних цінностей дільниці №7 ливарно цеху №5 ПАТ «НВП «Більшовик» від 14.07.2016, згідно з яким встановлена нестача обладнання, його компонентів. (а.с. 184)

Зазначений акт покладений в основу притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього Правилами внутрішнього трудового розпорядку (п. 3 ст. 40 КЗпП України), згідно з наказом від 22.09.2016 №179/к. (а.с. 20).

В той же час таке звільнення суд вважає необгрунтованим з огляду на те, що акт інвентаризації від 14.07.2016, який є основним документом, що начебто підтверджує наявність вини ОСОБА_1 у нестачі ввіреного йому обладнання, підписаний лише двома членами інвентаризаційної комісії з п'яти і не затверджений керівником підприємства всупереч наказу від 14.07.2016.

Крім того, як безспірно встановлено, згоду на звільнення ОСОБА_1 була отримана від об'єднаного профспілкового комітету ПАТ НВП «Більшовик», хоча сам Позивач, чого не заперечував у судовому засіданні і представник Відповідача, був членом Первинної профспілкової організації ПАТ «НВП «Більшовик», яка не входила до складу об'єднаного профспілкового комітету. До того ж, зі змісту ст. 37 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» вбачається, що функцією об'єднаного представницького органу первинних профспілкових організації є представництво інтересів працівників щодо укладання колективного договору. Натомість надання згоди на звільнення працівника має надаватись саме первинною профспілковою організацією, членом якої є працівник підприємства (ст. 38 Закону).

Відтак Відповідачем не дотримано порядку звільнення ОСОБА_1, у зв'язку з чим наказ про його звільнення підлягає скасуванню, а Позивач - поновленню на посаді.

Згідно з ч.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно з п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. №100, для даного випадку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Згідно з довідкою про доходи Позивача від 29.09.2017, останніми повними двома місяцями його роботи були липень та серпень 2016 року (33 робочих дні), заробітна плата за вказані місяці складала 10137,91 гривень, а тому середньоденний заробіток дорівнює:

8387,33 / 33 = 254,16 грн.

Враховуючи , що Позивача було звільнено 22 вересня 2016 року (останній день роботи), то середній заробіток за час вимушеного прогулу Позивача з 22 вересня 2016 року по 18 грудня 2017 року включно складає 79297,92 гривень. (312 робочих днів х 254,16 грн).

Стягненню з Відповідача також підлягає судовий збір на користь держави в розмірі 1432,98 гривень (640 грн + 792,98 грн).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про поновлення на роботі незаконного звільненого працівника та стягнення середнього заробітку в межах платежу за один місяць.

Керуючись ст. ст. 40, 235 КЗпП України, ст. ст. 10, 11, 81, ч. 3 ст. 88, ст. ст. 213, 215, 218, п. 4 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника відділу з готової продукції відділу контролю якості та стандартизації на підставі наказу №179/к від 22 вересня 2016 року.

Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу з готової продукції відділу контролю якості та стандартизації Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» з 22 вересня 2016 року.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22 вересня 2016 року по 18 грудня 2017 року в розмірі 79297,92 (сімдесят дев'ять тисяч двісті дев'яносто сім гривень 92 коп) гривень (з вирахуванням усіх обов'язкових податків, платежів та зборів).

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та в частині стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 5337,36 гривень (з вирахуванням усіх обов'язкових податків, платежів та зборів).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» на користь держави судовий збір в розмірі 1432,98 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя:

Джерело: ЄДРСР 71755769
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку