АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/299/18

Головуючий по 1 інстанції - Кваша І. М.

Категорія: 23

Доповідач в апеляційній інстанції - Пономаренко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 року м. Черкаси

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі

суддів Пономаренка В.В.

Сіренка Ю. В, Ювшина В. І.

секретар Торопенко Н. М.

за участю:

представника відповідача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Канівці" на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 15 листопада 2017 року у справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Канівці" до ОСОБА_6, Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранекс-Черкаси", державного реєстратора виконавчого комітету Деньгівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області Скляр Тетяни Анатоліївни, третя особа: відділ у Чорнобаївському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, про визнання договору оренди землі недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію цього договору, визнання договору оренди землі поновленим,- :

в с т а н о в и л а :

Позивач Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Канівці" звернулося до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 01.07.2007 року між товариством та відповідачем ОСОБА_6 укладено договір оренди земельної ділянки площею 3,0931 га, кадастровий номер НОМЕР_2 строком до 01.07.2017 року, який зареєстрований у Чорнобаївському районному відділі Черкаської філії Центру ДЗК 02.07.2007 року. Однак, 20.06.2017 року відповідач ОСОБА_6. уклала з Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранекс - Черкаси» договір оренди належної їй земельної ділянки, яка перебувала в оренді СТОВ «Канівці». Вважають, що спірний договір оренди землі є недійсним, оскільки його укладено до закінчення строку дії попереднього договору оренди, а дії ОСОБА_6 створили перешкоди в реалізації переважного права позивача на поновлення договору оренди землі. Просили визнати недійсним договір оренди, укладений між відповідачами та визнати поновленим договір оренди від 01.07.2007 року, укладений між позивачем та ОСОБА_6

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 15 листопада 2017 року позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Канівці" до ОСОБА_6, Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранекс-Черкаси", державного реєстратора виконавчого комітету Деньгівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, третя особа: відділ у Чорнобаївському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, про визнання договору оренди землі недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію цього договору, визнання договору оренди землі поновленим задоволено частково.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 3,0931 га, кадастровий номер НОМЕР_2, укладений 20.06.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранекс-Черкаси" (код ЄДРПОУ 31423617) та ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Скасовано рішення державного реєстратора виконавчого комітету Деньгівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, індексний номер 35901515 від 29.06.2017 року про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2, укладеного 20.06.2017 року між Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранекс-Черкаси" та ОСОБА_6.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранекс-Черкаси" та ОСОБА_6 на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Канівці" витрати по оплаті судового збору по 1600 грн. з кожного.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції , СТОВ «Канівці» подано апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також на неповне встановлення обставин справи, просить рішення змінити, яким задоволити позовні вимоги повністю.

Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Колегією суддів за матеріалами справи встановлено, що відповідачу ОСОБА_6 на праві власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,0931 га, розташована в адмінмежах Великоканівецької сільської ради Черкаської області, кадастровий номер НОМЕР_2, на підтвердження чого суду надано державний акт та інформаційну довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.8-10).

01.07.2007 року між СТОВ «Канівці» та ОСОБА_6 укладено договір оренди землі, за яким відповідач передала в оренду позивачу належну їй земельну ділянку площею 3,0931 га строком на 10 років, з 01.07.2007 року по 01.07.2017 року (копія договору, а.с. 5-6).

Згідно акту прийому-передачі земельної ділянки від 01.07.2007 року, ОСОБА_6 передала СТОВ "Канівці" земельну ділянку за договором оренди землі (а.с. 7).

Вищевказаний договір пройшов державну реєстрацію у встановленому законодавством порядку та 02.07.2007 року зареєстрований за № 040779700405 у книзі реєстрації договорів оренди земельних ділянок районного відділу Черкаської регіональної філії Центру ДЗК.

Також судом встановлено, що в період дії основного договору оренди землі з СТОВ «Канівці», а саме 20.06.2017 року, відповідач ОСОБА_6 уклала договір оренди цієї ж земельної ділянки з іншою юридичною особою, а саме з ТОВ «Гранекс-Черкаси», який був зареєстрований 23.06.2017 року державним реєстратором Виконавчого комітету Деньгівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, що підтверджується Інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а. с. 9-10).

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються нормами Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про оренду землі» та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ст.93 ЗК України).

Відповідно до положень ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст.14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди скріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення договору.

У відповідності до ч. 4 ст. 124, ст.125 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст.35 Закону України «Про оренду землі» спори, пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.

За положеннями ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України, викладеній у постанові від 15 квітня 2015 року у справі № 6-55цс15, в разі невизнання орендодавцем права орендаря, передбаченого ст.33 Закону України «Про оренду землі», на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк таке право підлягає захисту судом за позовом орендаря шляхом визнання недійсним договору оренди цієї самої земельної ділянки, укладеного орендодавцем з іншим орендарем, на підставі п.2 ч.2 ст.16 ЦК України.

Правовий аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що оскільки в установленому законом порядку здійснено державну реєстрацію спірного договору оренди землі, він є укладеним, а отже - оспорюваним та за рішенням суду може бути визнаний недійсним.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права та інтересу.

Згідно ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю, а власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Одним із способів захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки є визнання правочину (угоди) недійсним (ч.2 ст.16 ЦК України та ч.3 ст.152 ЗК України).

Частиною 1 ст.27 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема застосування інших, передбачених законом, способів.

Оскільки судом першої інстанції вірно встановлено, що між відповідачем ОСОБА_6 та ТОВ «Гранекс-Черкаси» був укладений договір оренди земельної ділянки під час дії договору оренди землі з СТОВ «Канівці», а тому були порушені права позивача на володіння та користування землею на умовах договору оренди, переважне право на поновлення договору оренди на новий строк.

Тому колегія поділяє думку суду, що при таких обставинах спірний договір оренди земельної ділянки від 20.06.2017 р., укладений між ТОВ «Гранекс-Черкаси» та ОСОБА_6, порушує права позивача та вірно зазначив, що є підстави для визнання його недійсним.

Крім того, за положеннями ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Пунктом 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1141, передбачено, що державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Враховуючи зазначене, та наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, підлягає задоволенню позовна вимога про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію спірного договору, як наслідок недійсності правочину.

Відповідно до ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Колегія суддів повністю погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивач довів обставини, які є підставою для задоволення позовних вимог про визнання недійсним спірного договору оренди та скасування його державної реєстрації, оскільки спірний договір між ОСОБА_6 та ТОВ «Гранекс-Черкаси» укладено до закінчення дії договору оренди землі між ОСОБА_6 та СТОВ «Канівці», при цьому одна й та ж сама ділянка не може бути об'єктом оренди двох договорів оренди землі, укладених з різними орендарями. Укладення спірного договору оренди землі створило позивачу перешкоди в реалізації переважного права на поновлення договору оренди землі. Відповідач ОСОБА_6 до закінчення строку дії договору оренди землі здійснила своє волевиявлення щодо подальшого розпорядження спірною земельною ділянкою, чим порушила права позивача, оскільки ТОВ «Гранекс-Черкаси» мало переважне право на поновлення договору оренди землі і це порушене право підлягає захисту шляхом визнання недійсним спірного договору оренди, скасування рішення державного реєстратора.

Разом з тим, позовна вимога про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки, укладеного 01.07.2007 року між СТОВ «Канівці» та ОСОБА_6 задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Звертаючись до суду із даним позовом, СТОВ «Канівці» вказувало на те, що воно скористалося переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк шляхом укладення із орендодавцем додаткової угоди, направили йому відповідний проект.

Нормами ст.33 Закону України «Про оренду землі», що узгоджуються із загальними нормами ч.1 ст.777 ЦК України, законодавець закріпив переважне право наймача, що належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк. Реалізація зазначеного переважного права на поновлення договору оренди можлива лише за умови дотримання встановлених цією нормою певної процедури і строків (частини 2-5 цієї статті).

Так, для застосування ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити наступні юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» передбачена інша підстава поновлення договору оренди, а саме у тому разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, позивач СТОВ «Канівці» вказуючи на наявність підстав для поновлення договору від 01.07.2007 року зазначав обставини, які є підставою для поновлення договору оренди і за ч. 1 і за ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

В той же час, в порушення вимог ст.12 ЦПК України, позивачем не надано доказів ні на підтвердження факту повідомлення орендарем орендодавця не пізніше ніж за місяць до спливу строку дії договору про намір скористатися своїм переважним правом на оренду землі (ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»), ні підтверджень щодо користування земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»).

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що районний суд прийшов до вірного висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача про визнання поновленим договору оренди від 01.07.2007 року, укладеного між СТОВ «Канівці» та ОСОБА_6

Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 15 листопада 2017 року у даній справі належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст.35, 258, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Канівці" - залишити без задоволення.

Рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 15 листопада 2017 року у справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Канівці" до ОСОБА_6, Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранекс-Черкаси", державного реєстратора виконавчого комітету Деньгівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області Скляр Тетяни Анатоліївни, третя особа: відділ у Чорнобаївському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, про визнання договору оренди землі недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію цього договору, визнання договору оренди землі поновленим - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з моменту її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складено 24 січня 2018 року.

Судді Пономаренко В.В.

Сіренко Ю. В.

Ювшин В. І.