Справа № 357/14284/17

2/357/418/18

Категорія 38

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2018 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Ярмола О. Я. ,

при секретарі - Ліщинська О. С.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа : Перша Білоцерківська міська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що він являється спадкоємцем за заповітом після смерті свого батька ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року і після його смерті залишилося спадкове майно, що складається з частки земельної ділянки для розміщення прибудови до існуючої шиномонтажної майстерні, площею 0,0190 га, розташованої по АДРЕСА_1 Київської обл., але позивач не має можливості прийняти спадщину, отримав відмову нотаріуса, через відсутність визначеної частки у праві власності на спадкове майно спадкодавця. Позивач просить суд визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0190 га, з цільовим призначенням для розміщення прибудови до існуючої шиномонтажної майстерні по АДРЕСА_1.

Представник позивача в судовому засіданні уточнив та підтримав позовні вимоги, просив визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3 на 95 кв.м. земельної ділянки, загальною площею 0,0190 га, з цільовим призначенням для розміщення прибудови до існуючої шиномонтажної майстерні по АДРЕСА_1 .

Відповідач позов визнав.

Третя особа - Перша Білоцерківська міська державна нотаріальна контора в судове засідання не направили свого представника, подали суду заяву в якій просять розглянути справу без участі представника.

Заслухавши позицію учасників процесу, оглянувши матеріали справи, матеріали спадкової справи, суд дійшов висновку, що в підготовчому судовому засіданні можливо постановити рішення та позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Встановленими та визнаними обставинами є :

- ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_3, батько позивача;

- відповідач ОСОБА_2 є співвласником земельної ділянки по АДРЕСА_1, що підтверджено Державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, загальною площею 0,0190 га з цільовим призначенням - для розміщення прибудови до існуючої шиномонтажної майстерні та копією договору дарування 95 кв.м. вказаної земельної ділянки від 21.10.2005 року;

- позивач є спадкоємцем першої черги за заповітом, посвідченим Білоцерківською районною державною нотаріальною конторою 04.11.2003 року щодо майна померлого свого батька ОСОБА_3 (а.с.12);

- після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, що складається з частки земельної ділянки для розміщення прибудови до існуючої шиномонтажної майстерні, площею 0,0190 га, розташованої: АДРЕСА_1, що підтверджено Державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 ;

- позивач в установлений законом строк прийняв спадщину, шляхом подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини та відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 11.11.2015 року, державний нотаріус Першої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори відмовила спадкоємцю ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку земельної длянки для розміщення прибудови до існуючої шино монтажної майстерні, площею 0,0190 га, через відсутність визначеної частки у праві власності на спадкове майно спадкодавця;

До справи приєднано спадкову справу №99/2012 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов"язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). При цьому, відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов"язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

За ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст.81 ч.1 ЗК України громадяни набувають право власності на земельні ділянки на підставі спадщини.

Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Як роз'яснено в п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування /зі збереженням її цільового призначення/ при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст.126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених ч.2 цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст. 86 ЗК України земельна ділянка може знаходитися у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення частки кожного з учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Згідно ст.357 ЦК України, частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Статтею 368 ЦК України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до ч.2 ст. 370 ЦК України, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Відповідно до п.23 наведеної вище в рішенні Постанови Пленуму Верховного Суду України, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином, вимоги позивача про визнання за ним права власності на ? частку земельної ділянки (95 кв.м.), право власності на яку посвідчено Державним актом Серії НОМЕР_3, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.328, 368, 357, 368, 1216, 1217, 1218, 1225, 1268, 1299 ЦК України, ст.ст. 81, 86, 125,126, 131 ЗК України, Постановою Пленуму ВСУ від 30.05.2008 року за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», ст.ст. 12, 13, 81, 141, 200, 206, 258- 265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1) право власності в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 95 кв.м., з цільовим призначенням для розміщення прибудови до існуючої шиномонтажної майстерні по АДРЕСА_1.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Білоцерківський міськрайонний суд.

Суддя

О. Я. Ярмола