open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/5816/12

Головуючий у 1-й інстанції: Поліщук І.М.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2013 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Ватаманюка Р.В. Курка О. П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Хмільниксільмаш" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства "Хмільниксільмаш" до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Відкрите акціонерне товариство "Хмільниксільмаш" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції про часткове скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду адміністративний позов залишено без задоволення. Позивач, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони до суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАСУ справу розглянуто у порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку, що останню необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що з 23 липня по 17 серпня 2012 року Хмільницькою ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ВАТ "Хмільниксільмаш" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2012.року.

За результатами перевірки складено акт №44-22-00235750 від 27.08.2012 року, в якому зазначено, що перевіркою встановлено наступні порушення:

1. п.5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п.п. 5.4.2 п. 5.4 ст. 5, п. 1.30 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 138.1, п. 138.8, п.138.4, п.п. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138, п. 146.13 ст. 146 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством:

- занижено податок на прибуток за період з 01.04.2010 року по 31.12.2010 року у загальній сумі 80 341 грн.;

- завищено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2012 рок у загальній сумі 61 472 грн.;

- заниження прибутку, звільненого від оподаткування за період з 01.01.2011 р. по 31.03.2012 р. в сумі 498 754 грн.

2. п.п. 4.5.1, п.п. 4.5.2 п. 4.5 ст. 4, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 192.1, п. 192.2, 192.3 ст. 192, п. 198.1, п. 198.2 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого за перевіряємий період занижено податок на додану вартість в сумі 87 432 грн.

На підставі зазначеного вище акту відповідачем прийнято податкові повідомлення рішення від 10.09.2012 року № 00000102200, яким визначено зобов’язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем в сумі 80 341 грн. та за штрафними санкціями в сумі 20 085 грн., і № НОМЕР_1, яким визначено збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 87 432 грн. та за штрафними санкціями на суму 12 869 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у спірних правовідносинах діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

05.05.2003 року між позивачем та ПП «Перевізник» укладено договір № 4-т. Відповідно до п. 1.1 даного договору Виконавець надає послуги Замовнику з управління транспортом Замовника під час перевезення вантажів, виконання робіт по помолу зерна, при ремонті будівель та споруд, прибиранні виробничих, побутових приміщень та території, з охорони виробничих, складних приміщень та території. Строк дії даного договору продовжувався відповідно до додаткових угод №№1-6. В матеріалах справи також містяться накладні про отримання від ПП «Перевізник» послуг охорони.

Судом першої інстанції зобов’язував позивача надати докази на підтвердження здійснення розрахунків з ПП «Перевізник» за послуги охорони. Позивачем було надано довідку від 25.01.2013 року №29, згідно якої розрахунок між ПП «Перевізник» та ВАТ «Хмільниксільмаш» проводився шляхом взаєморозрахунків. ПП «Перевізнику» було відпущено сільськогосподарську техніку. 08 лютого 2013 року позивачем надано суду первинні документи, які свідчать про придбання товарів у ПП «Перевізник» та отримання від ПП «Перевізник» інших послуг. Крім того, позивачем не надано актів виконаних робіт, наданих послуг ні під час проведення перевірки, ні під час судового розгляду даної адміністративної справи.

Частиною 3 статті 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 року N 1775-III (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що відповідно до цього Закону ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності:

29) надання послуг з охорони власності та громадян.

Відповідно до п. 5.1 Закону №283/97, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 зазначеного Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються:

суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону №283/97, не включаються до складу валових витрат витрати на: виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час).

Щодо проведеного коригування ВАТ «Хмільниксільмаш» податкових зобов’язань з податку на додану вартість, слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Згідно підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПКУ, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Підпунктом 192.1.2 зазначеної вище статті визначено, що якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

Відповідно до пункту 192.2 статті 192 ПКУ, норма пункту 192.1 цієї статті не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником податку на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок.

Зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов'язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.

Згідно пункту 192.3 статті 192 ПКУ результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

В березні 2011 року позивачем проведено коригування податкових зобов’язань з податку на додану вартість в сторону зменшення на суму 26 000 грн. в зв’язку з отриманням від ПП «Майстер» розрахунку коригування №1 від 31.03.2011 року кількісних та вартісних показників до податкової накладної №608 від 31.10.2008 року. Як слідує з матеріалів справи, підставою для проведення коригування податкових зобов’язань є повернення с/г техніки АКГ-4 на суму ПДВ 26 000 грн.

Як зазначено в акті перевірки та не спростовано під час судового розгляду позивачем та його представником, згідно системи щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту ПП «Металіст» та ПП «Майстер» не відображено по податковому обліку розрахунки коригування №1 від 30.11.2010 року та №1 від 31.03.2011 року. Крім того, в акті перевірки зазначено, що ухвалами господарського суду від 16.08.2011 року та від 10.11.2010 року порушено провадження у справах про банкрутство ПП «Металіст» та ПП «Майстер» відповідно. В судових засіданнях дана обставина представниками позивача та відповідача визнавалась, що, відповідно до положень частини 3 статті 72 КАС України є підставою для звільнення від її доказування. Крім того, суд зобов’язував представника позивача надати докази повернення отриманої с/г техніки зазначеними вище підприємствами та докази здійснення ними сплати коштів за отриману с/г техніку та їх повернення. Зазначені докази надано не було.

ВАТ «Хмільниксільмаш», який був постачальником зазначеної вище с/г техніки, в порушення вимог підпункту 4.5. пункту 4.5 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість», не виписував розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до раніше виписаної податкової накладної.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що в ході судового розгляду не знайшов підтвердження факт порушення спірним податковим повідомленням-рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, а отже, податкові повідомлення-рішення відповідача відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, а значить не може бути визнано протиправним.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при прийнятті рішення дійшов вірного висновку про необґрунтованість позовних вимог та доведеності правомірності прийнятих оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з'ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Хмільниксільмаш", - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий суддя Совгира Д. І.

Судді Ватаманюк Р.В.

ОСОБА_2

Джерело: ЄДРСР 71750314
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку